Тема
уроку 1 Виробничі ресурси: земля, праця, капітал, здатність до підприємницької
діяльності, інформація. Власність на виробничі ресурси. Виробництво та продукт
(результат) економічної діяльності. Виробничі технології. Особливості сучасних
технологій.
Мета: Сформувати уявлення про виробничі ресурси та
їх види, розвивати економічне мислення, вміння висловлювати свою точку зору, та
сприяти вихованню дбайливих господарів.
Завдання уроку:
·
Ознайомитися із поняттям
«виробництво», його основними елементами та структурою;
·
Розглянути види економічних
ресурсів;
·
З’ясувати
основні риси факторів виробництва;
·
Визначити види доходів, які приносить кожен вид ресурсу.
Обладнання: картки-загадки, ґудзики, компю’тер, мультимедійна презентація.
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І.Організаційний
момент
ІІ.
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу
Виробництво - це процес створення матеріальних благ,
необхідних для існування й розвитку людського суспільства.
Натуральне виробництво – тип господарювання, при якому продукти праці
призначаються для задоволення власних потреб виробників, для споживання
усередині господарства.
Товарне виробництво – тип
господарювання, при якому продукти праці виробляються відокремленими
господарюючими суб’актами для
задоволення не власних, а суспільних потреб шляхом купівлі-продажу.
Суспільне виробництво –
виробництво, у якому основою є поділ праці всередині гігантських компаній, коли
їх філії в багатьох країнах є постачальниками деталей та вузлів, які не є товарами.
-Які елементи процесу виробництва вам відомі?
(праця, засоби праці та предмети праці)
-Що включають в себе предмети праці?
(земля, сировина, різні матеріали)
- Що включають засоби праці?
(машини, інструменти, виробниче обладнання,
транспортні засоби)
У сукупності засоби та предмети праці становлять
засоби виробництва. Результатом виробництва є продукт, у якому відображається
праця (кваліфікован, продуктивна чи ні).
Економічні ресурси (фактори
виробництва) – всі види ресурсів, що використовуються в процесі виробництва.
Земля (природні ресурси) – усі блага
природи, які використовуються в процесі виробництва: мінеральні, земельні,
водні, лісові, біологічні.
Праця – це сукупність умінь, навичок,
фізичних та інтелектуальних можливостей людини, тобто її робоча сила, яку вона
використовує у процесі економічної діяльності.
Основа праці – трудові ресурси – усі люди
працездатного віку (за винятком інвалідів та інших людей, які не здатні до праці)
і працюючі, які старші або молодші працездатного віку.
Останнім часом засоби виробництва змінюються з
певних обставин:
·
вплив науково-технічного прогресу,
·
наукомісткість виробництва,
·
зростання екологічного навантаження
на природу.
Це призводить до потреби у вищій кваліфікації
працівників та модернізованому науковому забезпеченні.
Капітал як фактор виробництва – це
засоби виробництва, що належать підприємцям або іншим власникам і
використовуються в процесі створення речей і послуг.
Грошовий капітал – кошти,
призначені для організації та розширення виробництва, придбання знарядь,
матеріалів і сировини, найму робітників і менеджерів.
Реальний (матеріальний) капітал –
засоби виробництва тривалого й короткочасного використання.
Людський капітал: маються на
увазі рівень освіти, кваліфікація, досвід, працездатність, рівень загальної
культури, етичні цінності людей.
Процес виробництва має свої причини, або чинники, які
економісти називають виробничими
ресурсами, або факторами виробництва.
Сучасна економічна наука виділяє чотири групи виробничих
ресурсів:
- капітал у виробничій формі (засоби праці);
- праця (робоча сила);
- земля, або природні ресурси (власне земля, предмети
праці і деякі засоби праці –зокрема, паливо і енергія); - підприємницькі
здібності (здібності до особливого виду праці – по управлінню виробництвом та
його організації).
Як правило, чинники виробництва групують у два фактора виробництва –
матеріально-речовий і особистий. Матеріально-речовий фактор – це засоби
виробництва (засоби праці і предмети праці), а особистий фактор – робоча сила
(праця)людини та її підприємницькі здібності.
Важко переоцінити роль особистого фактора у виробництві.
По-перше, людина з її здатністю до праці, як уже відомо, є вирішальною рушійною
силою виробництва, яка оживляє у його процесі мертві засоби виробництва (засоби
і предмети праці). По-друге, усі засоби виробництва є результатом розуму і
творчої праці людини. По-третє, від кваліфікації, вміння, творчості працівників
залежить ефективність використання матеріально-речового фактора, а відтак – і
результати виробництва.
Найважливішою особливістю виробничих ресурсів є їх обмеженість,
або рідкісність, як називають цю особливість в економічній теорії. В економіці діє закон рідкісності виробничих ресурсів.
Обмеженість (рідкісність) ресурсів виробництва визначається
різноманітними причинами – природними, економічними і соціальними.
Природні причини полягають в обмеженості нашої планети в
цілому, її грунтів, надр, вод, атмосфери, населення. Економічні причини
визначаються тим, що безмежний розвиток виробництва вимагає безмежного
зростання кількості ресурсів. Соціальні причини зумовлюються умовами і темпами
зростання населення, народжуваності і смертності людей, тривалості життя,
набуття відповідних фаху і кваліфікації. Водночас, рідкісність (обмеженість)
ресурсів потрібно розуміти не у фізичному плані (хоча й він має значення), а як
неможливість одночасного задоволення постійно зростаючих людських потреб.
Неспівпадання потреб і можливостей їх втамування внаслідок обмеженості
виробничих ресурсів змушує як окремих людей чи їх групи, так і суспільство в
цілому вирішувати, які потреби задовольнити негайно, а втамування яких
відкласти на той чи інший час.
2. Виробничі
ресурси і фактори виробництва
Матеріальною основою життя й поступального розвитку
людської цивілізації є виробництво та його прогрес. Тому аналіз загальних
економічних основ виробництва як цілісного соціального організму утворює
вихідну базу для політичної економії, а саме виробництво виступає загальним
об’єктом вивчення.
Що ж ми розуміємо під виробництвом? Спробуйте уявити життя людей без їжі, одягу, взуття, житла. Це неможливо, бо саме за допомогою цих речей підтримується життя людей. Але різні речі, з допомогою яких люди підтримують своє існування, в готовому вигляді, як манна небесна, з неба не падають. Ці речі, які економісти назвали матеріальними благами, люди повинні створювати самі.
Що ж ми розуміємо під виробництвом? Спробуйте уявити життя людей без їжі, одягу, взуття, житла. Це неможливо, бо саме за допомогою цих речей підтримується життя людей. Але різні речі, з допомогою яких люди підтримують своє існування, в готовому вигляді, як манна небесна, з неба не падають. Ці речі, які економісти назвали матеріальними благами, люди повинні створювати самі.
Людська діяльність, спрямована на створення матеріальних
благ (засобів існування) - це й є виробництво.
Фактори виробництва
Виробництво благ, призначених для задоволення потреб людей,
пройшло тривалий історичний шлях розвитку: від добування їжі за допомогою елементарних
знарядь первісної людини до сучасного рівня перетворювальної діяльності суспільства.
Та все ж будь-яке виробництво, первісне чи сучасне, характеризується деякими
спільними рисами. Воно має в основі єдині три компоненти (фактори): робочу силу
людини, предмети праці і засоби праці.
Робоча сила - це здатність людини до праці. Предмет праці
- те, на що скерована діяльність людини, з чого вона виробляє необхідні
матеріальні блага. Нарешті, засоби праці - це інструменти, знаряддя, з
допомогою яких люди обробляють предмет праці (наприклад, сировину), виробляючи
з нього необхідні засоби існування. Предмети праці в сукупності з засобами
праці складають засоби виробництва.
Робоча сила виступає в якості особистого фактора
виробництва. Це головна творча продуктивна сила суспільства. Засоби виробництва
складають речовий фактор виробництва. В результаті взаємодії факторів виробництва
створюється продукт праці, призначений задовольняти ті чи інші потреби людей.
Сама ж праця, в результаті створення корисних матеріальних благ (продукту,
послуг і т. ін.), виступає як продуктивна сила.
Кількісне відношення обсягу (маси) виробленого продукту
(послуг) до затрат праці, затраченої на їх виготовлення, характеризує
продуктивність праці.
Успішне функціонування економіки підприємства залежить
від рівня його забезпеченості економічними або виробничими ресурсами. виділяють
наступні групи економічних (виробничих) ресурсів:
- за складом: матеріальні, фінансові, трудові, природні;
- за походженням: первинні та вторинні;
- за структурою: засоби праці, предмети праці, продукти
праці;
- за сферою використання: у сфері виробництва, у сфері
обігу.
Праця поряд із засобами та предметами праці є необхідним
елементом виробництва.
У ринковій економіці аналіз трудових відносин потребує більше уваги, оскільки робоча сила має вартісну оцінку, а отже є конкурентною на ринку праці, що розширює межі аналітичних досліджень. критеріями оптимізації трудових відносин стають не лише економічні, а й соціальні параметри.
Трудові ресурси підприємства відіграють провідну роль у розв’язанні науково-технічних, організаційних і економічних завдань щодо дослідження поставлених результатів господарювання. Рівень забезпеченості підприємства робою силою і її раціональне використання мірою визначає організаційно-технічний рівень виробництва, ступінь використання техніки та технології, предметів праці. Від ефективності
використання трудових ресурсів у процесі виробництва багато в чому залежать
показники обсягу виробництва продукції, її собівартість, якість. Тому аналіз
використання трудових ресурсів є важливим розділом системи комплексного
економічного аналізу діяльності підприємства.
ІV. Підсумок
уроку
V. Домашнє
завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар