Тема: Адміністративно-територіальний устрій України
Практична
робота №2 Нанесення на контурну карту адміністративних одиниць України
Мета: дати поняття про
адміністративно-територіальний устрій України та українські історичні землі;
ознайомити з історико- географічним оглядом адміністративно-територіального
поділу України; охарактеризувати й оцінити сучасний
адміністративно-територіальний поділ та його сучасні зміни; розвивати навички
роботи з картою, називати етапи формування території України, показувати на
карті області та АР Крим; виховувати акуратність та зосередженість під час
роботи з контурними картами, цікавість до теми.
Тип уроку: Комбінований
Обладнання: Фізична
та політико-адміністративна карти України, глобус,
атлас України, підручники,
робочі зошити.
Хід уроку
I.
Організаційний момент.
II.
Актуалізація опорних знань і вмінь.
IІІ. Вивчення нового матеріалу.
Адміністративно-територіальний
устрій — це поділ території держави на систему територіальних одиниць різного
рівня, відповідно до яких утворюються місцеві органи державної влади і
управління. Початки такого поділу можна вбачати в землях-князівствах Київської
Русі (Київська, Чернігівська, Переяславська, Волинська, Галицька), які ділилися
на волості, що здебільшого були малими князівствами. Більш стійка система
адміністративно-територіальних одиниць склалася у XV — XVI ст. у
Польсько-Литовській державі — воєводства, землі і повіти. У гетьманських
державах XVII — XVIII ст. на українських землях витворився своєрідний
адміністративно-територіальний устрій, продиктований суворими воєнними умовами,
— поділ на полки, сотні і курені.
У часи входження українських земель до складу інших держав на них формувалися
такі адміністративно-територіальні одиниці, які існували в цих країнах: в Росії
— губернії, повіти, волості, у Польщі — воєводства, повіти, гміни. За часів
Української Народної Республіки (1918 р.) її територію планувалося поділити на
землі (всього ЗО), волості і громади, але проект цей не було реалізовано.
У складі СРСР адміністративно-територіальний
устрій України неодноразово змінювався, аж поки в 1932 р. не набув сучасного
вигляду — поділу на адміністративні області, райони і місцеві ради (міські,
селищні, сільські). Кількість адміністративно-територіальних одиниць також
не була сталою у зв'язку з їх реорганізацією (роздрібненням чи укрупненням) і
приєднанням до УРСР нових земель. Так, на західноукраїнських землях, що
відійшли в 1939 р. від Польщі, було створено 6 нових областей (пізніше
Дрогобицьку область об'єднано із Львівською), на землях, що відійшли в 1940 р.
від Румунії, —- 2 області (Чернівецьку та Ізмаїльську, останню пізніше
об'єднано з Одеською), а на Закарпатті, яке в 1945 р. відійшло від
Чехо-Словаччини, — однойменну область.
У 1954 р. Україні було передано Кримську область, а в
1991 р. її перетворено в автономну республіку (автономний статус Криму існував
у складі Росії з 1921 до 1944 р.).
На сьогодні територія України поділяється на 24 адміністративні області і АР
Крим. Вони є найбільшими адміністративно-територіальними одиницями. До них
прирівнюються два міста з окремим статусом — Київ (як столиця країни) і
Севастополь (місце перебування військово-морських флотів України і Росії).
Одиницями середньої ланки в адміністративно-територіальному поділі України є
райони і міста обласного (а в АР Крим — республіканського) значення (див. табл.
1). Найнижчою ланкою адміністративно-територіальної системи є міста районного
значення, селища міського типу і сільські ради; останні можуть охоплювати одне
або декілька сіл. Кожна з адміністративно-територіальних одиниць має свої
органи управління з тими чи іншими повноваженнями. Найбільші міста (Київ,
більшість обласних центрів, Севастополь, Кривий Ріг, Маріуполь та ін.)
поділяються також на міські райони.
Україна
є республікою. Державна влада в країні здійснюється на засадах
поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Найвищими органами їх є відповідно
Верховна Рада (парламент), Кабінет Міністрів і Верховний Суд. Главою держави є
Президент, який обирається громадянами України на основі загального, рівного і
прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. За
таким же принципом кожних чотири роки обираються депутати парламенту та органів
місцевого самоврядування всіх рівнів — від обласного до сільського.
Україна — унітарна держава. Це
означає, що управління країною здійснюється з одного центру (столиці), в ній
діє єдина для всієї території Конституція, існує єдина система найвищих органів
влади, єдине правове поле. Адміністративно-територіальний поділ країни сприяє
реалізації державної влади на місцях і здійсненню місцевого самоврядування.
Правда, в рамках, закріплених Конституцією України та відповідними законами,
певну самостійність у вирішенні питань соціально-економічного і культурного
розвитку й охорони природи має Автономна Республіка Крим. У ній прийнята своя
Конституція, діють свої органи державної влади — Верховна Рада і Рада
Міністрів. Однак нормативно-правові акти і рішення, які приймаються ними, не
можуть суперечити Конституції і законам України.
ІV.
Закріплення вивченого матеріалу.
1. Назвіть
основні одиниці сучасного адміністративно-територіального поділу України.
2. За
допомогою карти адміністративно-територіального поділу України визначте
найбільші за площею області.
3.
Порівняйте географічне положення області, в якій ви проживаєте, і столичної
(Київської) області.
Виконання практичної роботи №2
V. Підсумки уроку.
VI. Домашнє завдання.
Опрацювати §3 ст 25-31.
Немає коментарів:
Дописати коментар