Конспект уроку з соціально-економічної географії світу Тема: Росія. Географічне положення. Природні умови та природні ресурси. Росія. Населення і господарство

Тема  Росія. Географічне положення. Природні умови та природні ресурси. Росія. Населення і господарство

ета: актуалізувати знання учнів про геополітичне положен­ня України; пояснити особливе значення для України партнер­ських відносин з сусідськими країнами; сформувати в учнів за­гальне уявлення про ЕГП, природно-ресурсний потенціал, особливості населення та демографічні проблеми Росії; дати оцін­ку природних і соціальних передумов розвитку господарства; роз­вивати практичні уміння працювати з картами атласа і матеріа­лами підручника, вміння визначати позитивні та негативні ознаки ЕГП; виховувати розуміння об’єктивності інтеграційних процесів в Європі.

Обладнання: фізична та політична карти Євразії, атласи, під­ручники.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Завдання 1. Охарактеризуйте місце України на політичній кар­ті Європи.

Запитання. Які країни Європи є найбільшими торговельними партнерами України?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Надзвичайно важливими для соціально-економічного розвитку країни є її відносини із сусідами першого порядку. Від них у першу чергу залежить її територіальна цілісність, непорушність кордо­нів, можливість взаємодії із зовнішнім світом. Економічне співро­бітництво із сусідськими країнами є особливо вигідним через тери­торіальну близькість і відсутність третьої сторони у взаєминах. Для України, яка інтегрується у європейське співтовариство, тран­скордонне співробітництво відіграє дуже важливу роль. Давайте дізнаємося докладніше, які соціально-економічні особливості влас­тиві нашим найближчим сусідам. Почнемо з Росії.

Україну і Росію пов’язує багато спільного: слов’янське корін­ня, багатовікова історія, нарешті, багато кілометрів спільного кор­дону. Зараз обидві країни пов’язані найтіснішими економічними, політичними, культурними відносинами, які іноді стають про­блемними. Якими є економіко-географічні особливості однієї з най­більших за площею, кількістю населення та економічним потенці­алом країни світу — нашого сусіда, ми маємо дізнатися на двох найближчих уроках.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. «Візитна картка»

Офіційна назва — Російська Федерація.

Площа — 17 млн км2.

Населення — 140 млн осіб (2009 р.).

Столиця — Москва.

Тип країни — постсоціалістична країна з перехідною економікою.

Державний устрій — президентсько-парламентська республі­ка, федеративна держава.

2. ЕГП

Завдання 2. За допомогою карт атласа визначте економіко-географічне положення Росії.

Росія — євроазіатська держава: 1/3 її території розташована в Східній Європі, 2/3 — в Північній Азії. До складу Російської Фе­дерації входить анклав — Калінінґрадська область. Суходолом Ро­сія межує з 14 державами (Норвеґія, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Білорусь, Україна, Грузія, Азербайджан, Казах­стан, Монголія, Китай, КНДР). При цьому 2/3 російських кордонів є морськими.

Більшість меж Росії припадає на країни СНД, колишні респу­бліки СРСР. До сьогодення остаточно не вирішено питання з мор­ським сусідом Росії на сході — Японією, оскільки остання запере­чує входження південної частини Курільських островів до Росії. Росія розкинулася в 11 годинних поясах.

Завдання 3 (робота в парах). Визначте позитивні та негативні риси ЕГП Росії.

Величезна, переважно рівнинна територія Росії відрізняється різноманітними, часом унікальними природними ресурсами, які загалом сприятливі для розвитку господарства країни. Однак є і менш сприятливі особливості: на півдні і сході переважають гір­ські території; велика кількість мінеральних, водних, лісових ре­сурсів зосереджена в азіатській частині Росії, яка недостатньо осво­єна через суворий різко континентальний клімат; моря Північного Льодовитого океану в зимовий період надовго покриваються кри­гою, що утруднює господарське освоєння північних територій.

Розпад СРСР змінив геополітичне положення Росії: виникли но­ві кордони з суверенними державами — колишніми республіками Радянського Союзу, обмежився вихід до Балтійського моря, а також до портів і військово-морських баз Чорного моря. Політичні та еко­номічні зміни в регіоні спричинили виникнення вогнищ нестабіль­ності — як на території самої Російської Федерації (збройні конфлік­ти на Північному Кавказі), так і поблизу її кордонів (Грузія).

3. Природно-ресурсний потенціал

Завдання 4. За допомогою карт атласа і тексту підручника дай­те оцінку природно-ресурсного потенціалу Росії.

Складна геологічна будова території Росії обумовила величезну різноманітність корисних копалин. Росія має великі запаси паливно-енергетичних ресурсів, багату рудну базу, а запаси різноманітноїсировини для будівельної і хімічної промисловості є практично на всій території.

Росія має найбільші лісові ресурси: 34 % її території вкрито лі­сами.

Росія входить до п’ятірки країн світу, що мають найбільші за­паси водних ресурсів. Однак розміщені вони на території країни не­рівномірно: більша їх частина зосереджена в Сибіру.

Більша частина території Росії розташована в помірному поясі, де міра континентальності клімату помітно зростає із заходу на схід від помірно континентального до різко континентального. Різнома­нітність природних зон визначає різноманітність агро-кліматичних умов для сільськогосподарського використання територій.

Вихід до акваторій трьох океанів сприяє освоєнню природних ресурсів Світового океану.

4. Населення

Завдання 5. Розгляньте карти «Густота населення», «Народи», «Урбанізація» і визначте характеристики населення Росії.

Для демографічної ситуації Росії характерний перший тип від­творення населення, природний приріст від’ємний: –5 ‰, відбува­ється «старіння нації». Населення на території країни розподілене нерівномірно, що визначається різноманітністю природних умов, історією освоєння і рівнем розвитку окремих районів. При середній густоті населення близько 8,3 осіб/км2 в європейській частині Росії вона становить 60 осіб/км2 (в Московській області — 300 осіб/км2), тоді як в арктичній зоні, Східному Сибіру і на Далекому Сході гус­тота населення коливається від 1 до 5 осіб/км2. 79,3 % жителів Ро­сії проживають в європейській частині.

Рівень урбанізації Росії високий — 76 %, міст-мільйонерів — 11: Москва, Санкт-Петербурґ, Новосибірськ, Єкатеринбурґ, Ниж­ній Новґород, Самара, Омськ, Казань, Челябінськ, Ростов-на-Дону, Уфа. Поступово збільшуються міські аґломерації навколо Москви, Санкт-Петербурґа, Нижнього Новґорода, Єкатеринбурґа, Самари і Новосибірська.

Росія — багатонаціональна держава, на території якої прожи­ває понад 120 націй і народностей. Понад 3/4 населення складають росіяни. Серед інших етносів найбільш численні татари, українці (4,4 млн осіб — найбільша у світі українська діаспора), чуваші, башкири, білоруси та ін. Державна мова — російська, найбільш по­ширені релігії — православ’я та іслам.

Розпад Радянського Союзу поклав початок міграційним пото­кам з колишніх союзних республік до Росії. Серед іммігрантів — біженці, вимушені переселенці, економічні мігранти, що створює в Росії серйозні проблеми.

Структура зайнятості населення типова для постсоціалістич­них країн: значна частина населення зайнята в матеріальному ви­робництві і лише близько 1/3 — у невиробничій сфері, однак спо­стерігається перерозподіл у бік збільшення числа зайнятих у невиробничій сфері.

5. Реформування економіки Росії

Росія, як і інші постсоціалістичні країни, продовжує форму­вання ринкової економіки. На самому початку процесу існувала думка, що на це потрібні роки, тепер абсолютно ясно, що рахунок йде на десятиліття. У постсоціалістичних країнах ще досить довго буде зберігатися своєрідна економічна система, яку часто назива­ють перехідною.

На початку реформування економіка Росії характеризувалася крайньою неврівноваженістю, порушенням основних фінансово-економічних пропорцій. Про це свідчили, зокрема, найвища ін­фляція, яка наприкінці 1991 р. перевищила 300 %, гострий дефі­цит основних товарів, дефіцит державного бюджету (понад 30 % ВВП), величезний зовнішній борг тощо. У ході реформ Росія взяла курс на лібералізацію.

Лібералізація — скасування численних регулюючих норм, що стримують розвиток ринкових сил. Основними об’єктами лібералі­зації є ціни, підприємницька і зовнішньоекономічна діяльність, виробництво.

Західні аналітики, опитані Financial Times, вважають, що Ро­сія остаточно подолала період занепаду після розвалу Радянського Союзу і виходить у лідери світової економіки. Росія накопичила зо­лотовалютних запасів більш ніж на 450 млрд дол. Однак поки ВВП на душу становить не так багато, наприклад, 40 % від портуґаль­ського.

На інвестиційному форумі в Санкт-Петербурзі у 2007 р. Росія за­явила про намір стати однією з п’яти найкращих економічних дер­жав до 2020 р. (у 2006 р. Росія була дев’ятою за загальним обсягом ВВП), що, за словами економістів, складно, але можливо. Вигравши заявку на проведення Олімпіади в Сочі в 2014 році, Росія має намір інвестувати 1 трлн дол. протягом 10 років на відновлення і розвиток соціальної, промислової і транспортної інфраструктури, причому уряд розраховує залучити 80 % цієї суми від приватних інвесторів, включаючи іноземних. Саме слабка розвиненість інфраструктури є, на думку аналітиків, однією з головних проблем Росії.

6. Промисловість

Для господарства Росії характерна складна багатогалузева структура, в якій переважає промислове виробництво, представле­не практично всіма галузями видобувної і обробної промисловості. Питома вага Росії у світовому промисловому виробництві стано­вить близько 4 %.

Завдання 4. За картами атласа визначте провідні галузі про­мисловості Росії та їх географію.

Паливно-енергетичний комплекс Росії включає енергетику і всі галузі паливної промисловості. Йому належить найбільша частка у структурі промислової продукції країни — 29,4 %. У комп­лексі основну роль відіграє нафтогазова промисловість. Найбільші центри нафтопереробки склалися на трасах нафтопроводів (Омськ, Перм, Уфа, Ярославль, Москва).

Основна частина електроенергії — 74 % — виробляється ТЕС, близько 14 % — ГЕС, 12 % — АЕС. Експорт продукції паливно-енергетичного комплексу — основне джерело валютних надхо­джень країни.

Для Росії характерним є високий рівень розвитку чорної і ко­льорової металургії. На металургійний комплекс припадає 16,5 % промислової продукції.

Чорна металургія базується на Північній, Уральській, Цен­тральній і Південноазіатській (Кузбас) металургійних базах. Під­приємства чорної металургії виробляють близько 40 млн т чавуну та 50 млн т сталі на рік. Але чорна металургія в Росії за рівнем тех­нологічного розвитку відстає від розвинених країн. Мартенівським способом, який у розвинених країнах практично припинив своє іс­нування, у країні виплавляється понад 1/2 виробництва сталі.

Кольорова металургія базується на власних родовищах міді, цинку, алюмінію, магнію, нікелю тощо. Росія видобуває близько 130 т золота і знаходиться за цим показником на п’ятому місці у світі (після ПА, США, Канади та Австралії). Металургійна про­мисловість майже скрізь поєднується з хімічною промисловістю і виробництвом будівельних матеріалів.

Серед основних галузей хімічної промисловості в Росії розвине­не виробництво полімерних матеріалів, синтетичних смол і пласт­мас, хімічних волокон, синтетичного каучуку, мінеральних добрив.

Машинобудування є багатогалузевим за характером, його під­приємства є повсюдно, найбільше — у Центральному районі, По­волжі, на північному заході, Уралі та в Західному Сибіру. За обся­гами промислової продукції частка машинобудування складає 19,1 % загального виробництва. Однією з провідних галузей є ав­томобілебудування: Росія, як і раніше, входить до десятки провід­них автомобілебудівних країн світу.

Важке машинобудування тяжіє до металургійних баз, тому пе­реважно концентрується на Уралі (Єкатеринбурґ, Орськ), в Сибіру (Красноярськ, Іркутськ), в Центральній Росії (Бєлгород), де виробляють обладнання для гірської і металургійної промисловості, енергетики.

Транспортне машинобудування зосереджене в Центральній Росії (Коломна, Брянськ, Твер), на Північному Кавказі (Новочер­каськ), Уралі (Нижній Таґіл). Суднобудування тяжіє до морських (Санкт-Петербурґ, Астрахань, Мурманськ, Владивосток) і річко­вих (Нижній Новґород, Волґоґрад, Тобольськ) портів.

Електротехнічна, радіотехнічна, електронна промисловість, приладобудування, виробництво обчислювальної техніки концен­труються в районах з розвиненим науковим потенціалом — у Цен­тральній Росії (Москва, Санкт-Петербурґ), на Уралі (Єкатерин­бурґ), в Сибіру (Новосибірськ).

Лісова промисловість працює на багатій сировинній базі. Росія посідає перше місце у світі за виробництвом пиломатеріалів. Дере­вообробна промисловість сконцентрована в Поволжському, Цен­тральному, Північному, Північно-Західному районах.

Легка промисловість в основному зосереджена в Центральній Росії.

7  Сільське господарство

У структурі сільського господарства переважає тваринництво, основними галузями якого є молочне і молочно-м’ясне скотарство, сальне і м’ясо-сальне свинарство, тонкорунне і м’ясо-вовняне ві­вчарство, промислове птахівництво, в північних районах — оле­нярство. Під зернові культури зайнято 3/5 всіх посівних площ.

Завдання 5. За картами атласа визначте основні райони виро­щування зернових, технічних, кормових культур, картоплі, ово­чів, фруктів.

Зернові вирощують на родючих чорноземних ґрунтах лісосте­пової та степової зон. Під цими культурами знаходиться 3/5 посів­них площ, з них більша частина — під пшеницею.

Основними технічними культурами є льон-довгунець, коноплі, соняшник, соя, гірчиця, цукрові буряки, тютюн.

Картоплярство й овочівництво є галузями спеціалізації при­міських зон. Великі площі під овочами знаходяться на Північно­му Кавказі. Райони Північного Кавказу і пониззя Дону спеціалі­зуються на садівництві, виноградарстві, Краснодарський край —на вирощуванні чаю і цитрусових, Нижнє Поволжя — баштанних культур.

Розвиток і напрям тваринництва залежить від кормової бази. Природні пасовища займають понад 20 % території країни. Сви­нарство і птахівництво розвинуті повсюдно. Традиційною галуззю є конярство, яке колись розвивалося повсюдно.

Значного розвитку здобула рибна промисловість.

8. Транспорт

У транспортній інфраструктурі Росії розвинені всі галузі, провідною серед яких є залізничний транспорт. Найбільш густазалізнична мережа — в європейській частині країни. При цьому у вантажо- і пасажироперевезеннях на невеликі відстані зростає роль автомобільного транспорту. У внутрішніх перевезеннях друге місце посідає річковий транспорт, морський транспорт забезпечує розвиток внутрішніх зв’язків і зовнішньоекономічну діяльність. Росія має одну з найбільших у світі мережу трубопроводів — до­вжина тільки газопроводів складає понад 140 тис. км.

Завдання 6. За картами атласа визначте найбільші російські транспортні магістралі і вузли.

9. Зовнішні економічні зв’язки

У товарній структурі російського експорту близько 85 % при­падає на сировину і метали. Найбільша частка (48 %) — це енерго­носії (нафта, газ, вугілля). Експорт нафти досяг майже 30 % від її видобутку, газу — 20 %. Важливою статтею російського експорту є руди і метали, вугілля, круглий ліс і продукція целюлозно-паперової промисловості, транспортні засоби, обладнання.

Основними статтями російського імпорту є продукція машино­будування, сільськогосподарська продукція (зерно, олія, цукор, бавовна), продукція хімічної промисловості, текстиль і текстильні вироби.

Найважливішими і традиційними російськими зовнішньотор­говельними партнерами є Німеччина, Китай, країни СНД. Росія є найбільшим торговельним партнером України. На частку Росії припадає 24,1 % від загального експорту українських товарів і 38,4 % від загального експорту українських послуг. Найбільші імпортні надходження в Україну — теж російські: 24,2 % товарів і 13,7 % послуг.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Завдання 6. Сформулюйте основні демографічні проблеми на­селення Росії.

Бесіда

• Якими причинами зумовлена диспропорція у розміщенні насе­лення Росії на сході та заході?

• Розвитку яких галузей господарства сприяє природно-ресурсний потенціал Росії?

VI. Підсумок уроку

• Росія — найбільша за площею держава у світі. Великі розміри країни визначають різноманіття природних умов, велику про­тяжність кордонів, велику кількість країн-сусідів.

• Росія — євроазіатська держава, чий природно-ресурсний по­тенціал є одним з найбільших у світі.

• Населення Росії характеризується нерівномірністю розселен­ня, високим рівнем урбанізації, від’ємними показниками при­родного приросту, багатонаціональним складом населення.

• Росія — велика індустріально-аграрна країна. З початку 90-х років ХХ ст. у ній проводиться глибоке реформування економі­ки, спрямоване на перехід від централізованої до ринкової еко­номіки.

• Головними галузями міжнародної спеціалізації Росії є паливна гірничодобувна промисловість, металомістке машинобудуван­ня, хімічна, лісова, текстильна та рибна промисловість.

• Сприятливі природні умови для розвитку сільського господар­ства склалися лише на порівняно невеликій території. У струк­турі сільського господарства провідною галуззю є тваринництво.

• У Росії склалася певна диспропорція між розміщенням підпри­ємств обробної промисловості в європейській частині країни і видобувних галузей і підприємств первинної обробки сирови­ни — в азіатській.

• Першочерговими проблемами Росії є подолання економічної диспропорції між європейською та азіатською частинами, роз­виток економічних зв’язків, раціональне використання при­родних ресурсів, подальше освоєння віддалених районів.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник: опрацювати § __.