Тема: водні земельні та лісові ресурси світу
Мета: охарактеризувати особливості і розміщення природних ресурсів світу,
розвивати уміння працювати в малих групах, самостійно опрацьовувати навчальний
матеріал, використовуючи різні джерела географічних знань; виховувати
комунікабельність, почуття дружності, толерантності.
Обладнання: політична карта світу, підручник,
довідники, атласи, таблиці, діаграми.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та
пізнавальної діяльності
Добре, коли країна забезпечена
багатьма видами мінеральної сировини, а її технічних можливостей достатньо для
того, щоби із максимальною прибутковістю цю сировину використовувати. Але, як
ви знаєте, таких країн небагато.
Що ж тоді? Чи означає це, що інші
країни в умовах нерівних можливостей приречені на низький економічний розвиток?
Зовсім ні.
Для розвитку країни потрібні й інші
види природних ресурсів, наявність яких може відігравати навіть більше значення
для її економіки, ніж багатство мінеральною сировиною.
Дізнаємося про земельні, водні,
лісові, кліматичні, рекреаційні ресурси світу та ресурси Світового океану з
доповідей груп.
IІІ. Вивчення нового матеріалу
(захист проектів)
1. Земельні ресурси Землі, що
використовуються в господарській діяльності людини, а також землі, які можуть
використовуватися в різних галузях господарства, становлять земельні ресурси
світу.
Вони належать до відновлювальних
природних ресурсів і характеризуються певною територією, якістю ґрунтів,
кліматом, рельєфом, гідрологічним режимом, рослинністю тощо.
Земельні ресурси — основа розміщення
господарських об’єктів, головний засіб виробництва у сільському, лісовому та
інших господарствах, де використовується й відіграє роль родючість ґрунтів.
Земельний фонд (без Антарктиди та Ґренландії) становить 133,9 млн км2 (13,4
млрд га), або 26,3 % загальної площі земної кулі, у тому числі:
• орні землі (рілля, сади,
плантації) — 1,45 млрд га (11 %);
• луки й пасовища — 3,2 млрд га (24
%);
• ліси й чагарники — 4,1 млрд га (31
%);
• малопродуктивні землі (болота,
пустелі, льодовики) — 4 млрд га(30 %);
• антропогенні забудови (міста,
заводи, транспорт) — 0,4 млрд га (3 %). Одним із найважливіших показників у
земельному фонді території є частка орних земель. На Євразію припадає 59 %
світової ріллі, на Північну та Центральну Америку — 15 %, на Африку — 15 %, на
Південну Америку — 8 %, на Австралію — 3 %. 80 % світової ріллі знаходиться у
посушливій зоні. Найбільша частка пасовищ — у країнах Африки (24 %) та Азії (18
%). Структура земельного фонду планети не залишається незмінною.
Постійний вплив на неї мають два
процеси протилежного характеру. З одного боку протягом тисячоліть людство веде
боротьбу за розширення земель, придатних для сільськогосподарського використання.
Тільки протягом ХХ ст. розораність земного суходолу збільшилася у двічі.
А з іншого боку постійно
відбувається погіршення, виснаження земель. Ґрунти втрачають свою родючість,
еродують. Внаслідок ерозії з сільськогосподарського обігу щорічно випадає 6–7
млн га. Заболочування, засолення й опустелювання виводять з обігу ще 2–3 млн га
щорічно.
Земельні ресурси найбільших
землеробських країн світу Країна Всі землі, тис. га Орні землі (%) США 980,9
19,8 Індія 306,5 50,6 Росія 1707,5 7,6 Китай 958,5 9,7 Бразілія 851,2 6,1
Австралія 768,2 6,1 Канада 997,1 4,6 Казахстан 271,7 13,1 Україна 60,3 54,6
Ніґерія 92,4 9,0 2.
Водні ресурси До водних ресурсів
відносять поверхневі та підземні води, які використовуються або можуть бути
використані у господарстві. Водні ресурси є відносно невичерпним, оскільки їх
загальна кількість на планеті залишається незмінною, однак їхня якість стрімко
погіршується. Загальний об’єм гідросфери Землі — 1,4 млрд км3, причому 96 %
припадає на води Світового океану.
Об’єм підземних вод становить понад
23 млн км3, у льодовиках міститься 24 млн, в озерах — 176 тис., у болотах — 12
тис., у річках — більш ніж 2 тис. км3. Але прісної води наявно тільки 2,5 % від
усієї маси води. Реально придатними для освоєння є насамперед води річок,
прісних озер та підземних вод неглибокого залягання — це лише 0,03 % усіх водних
запасів Землі.
Проблема дефіциту прісної води
обумовлена насамперед бурхливим розвитком господарства. Основними споживачами
прісної води є сільське господарство (63 %), промисловість (27 %), комунальне
господарство (7 %) і транспорт.
Світове споживання прісної води
перевищує 3 800 млрд м3 на рік. Запаси доступної прісної води розміщені дуже
нерівномірно, що пояснюється кліматичними та рельєфними особливостями території.
У Латинській Америці зосереджено 31 % від усього обсягу ресурсів прісної води Землі,
у Східній Азії — 22 %. Водночас третина суходолу вже зараз відчуває нестачу
води.
700 млн людей, які живуть у 43
країнах світу, потерпають від постійного дефіциту води, а понад 900 млн осіб не
мають доступу до джерел чистої питної води. Якщо прогнози щодо збільшення
чисельності населення і розширення економічної діяльності справдяться, то до 2050
р. частка населення планети, що відчуватиме нестачу води, зросте більш ніж у
п’ять разів.
Проблема нестачі води в
густозаселених регіонах земної кулі пов’язана також із значним забрудненням вод
річок і озер унаслідок господарської діяльності. Нині проблема
водозабезпечення стала однією з найбільших проблем людства.
Для раціонального використання
водних ресурсів у світі збудовано понад 16000 водосховищ, потужні іригаційні
системи. Однак головним шляхом подолання даної проблеми є зменшення витрат води,
особливо у сільському господарстві.
Також слід зменшувати водомісткість
виробництва: запроваджувати маловодні та безводні технології. Одним зі способів
одержання прісної води є опріснення морської. Перспективним шляхом подолання
водного дефіциту є транспортування айсбергів. Існують проекти територіального
перерозподілу річкового стоку.
3. Лісові ресурси Лісові ресурси —
це ліси певної території, які використовуються або можуть використовуватися
для задоволення будь-яких потреб суспільства. Вони складаються з деревних,
технічних, харчових, кормових, лікарських ресурсів. Ліси виконують також
захисні, водоохоронні, оздоровчі, заповідні функції.
Лісові ресурси належать до групи
біологічних, тому вони є вичерпними, але відновлювальними. Лісовий фонд світу
складає приблизно 28 % суходолу.
Більша частина лісів сконцентрована
у двох лісових поясах — північному, з переважанням хвойних пород (пролягає
через Канаду, США, Скандинавію, Росію) та південному, з листяними породами
дерев (території Центральної та Південної Америки, Екваторіальної Африки,
Південної та Південно-Східної Азії).
Найбільші площі лісів збереглися в
Азії та Південній Америці, найменші — в Австралії та Європі. За запасами
деревини провідні місця у світі належать Росії, Канаді, Бразілії, США,
Індонезії; з-поміж африканських країн — Демократичній Республіці Конґо
(ДРК).
Щороку площі лісів скорочуються на
125 тис. км2, що дорівнює площі Австрії і Швейцарії разом узятих. Тільки за
останні двісті років лісистість земного суходолу зменшилась удвічі.
Особливо страждають вологі
екваторіальні ліси. Їх знищують під ріллю в країнах, що розвиваються. Багато
деревини йде на потреби целюлозно-паперової та меблевої промисловості.
У найбідніших країнах й досі
використовують деревину як паливо. Із знелісненням пов’язані ерозія ґрунтів і
зменшення запасів кисню в атмосфері. Головним шляхом подолання проблеми
скорочення лісових ресурсів є лісовідновлення, комплексне використання
деревини, заміна деревини на синтетичні матеріали.
3. Водні ресурси. До водних
ресурсів належать поверхневі та підземні води, які використовуються або можуть
використовуватися в господарській діяльності (води oзер, річок, льодовиків,
підземні води, опріснені води морів). Загальні запаси води на планеті
становлять близько 1,4 млрд кубічних кілометрів. З них на прісні води
припадають лише 2,5%. Більша її частина зосереджена в льодовиках і багаторічних
снігах, якими покрито 10 % суходолу. Прісні води, доступні людині для
безпосереднього використання, становлять менш як 1 % усіх запасів води на
Землі. Запаси доступної прісної води розміщені дуже нерівномірно. Так, в Африці
лише 10% населення мають регулярне водозабезпечення, в той час як у Європі цей
показник становить 95 %. Одним зі способів одержання прісної води є опріснення
морської, який застосовують в Японії, Кувейті, Туркменистані, Азербайджані. Одним з найбільших споживачів прісної води є сільське
господарство. Так, на вирощування 1 т пшениці потрібно 800 — 1200 м3, рису — 5
000-7000 м3, бавовнику — 4000—5000 м3 води. До крупних споживачів води належить
і промисловість, особливо хімічна, металургійна та енергетика.
ІV. Закріплення нових знань, умінь
та навичок
V. Підсумок уроку
• Земля має величезні природні
ресурси, використання яких для потреб світової економіки постійно
зростає.
• Наслідком господарського
використання всіх видів природних ресурсів є виникнення та подальше загострення
регіональних та глобальних проблем, від подолання яких залежить добробут ті
існування людей у майбутньому.
• У зв’язку з поширенням негативних
наслідків екологічних проблем постає необхідність раціонального використання
природних ресурсів.
VI. Домашнє завдання
1. Підручник, опрацювати § __.
2. Позначити на контурній карті
країни, які найкраще забезпечені сільськогосподарськими та лісовими
ресурсами.
3. Підготувати повідомлення (за
бажанням) на тему «Як Україна використовує ресурси морів».
Немає коментарів:
Дописати коментар