Тема: Виробник як суб’єкт економіки та мета його діяльності.
Раціональний виробник
Мета: розглянути види
ресурсів; з’ясувати сутність їх обмеженості в економіці; увести поняття
«виробництво» та «ефективність»; навчити учнів розраховувати показники
продуктивності праці.
Обладнання: підручник,
крейда, дошка, картки із завданнями, схеми.
Основні поняття: економічні
ресурси, виробництво, фактори виробництва, ефективність, продуктивність та
інтенсивність праці.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
1. Облік відвідування
2. Перевірка домашнього
завдання
3. Повідомлення теми й мети
уроку
ІІ. Актуалізація опорних
знань і вмінь
• Що необхідно для
виготовлення товару, наприклад дерев’яної ложки або м’якої іграшки?
• Чи можна виготовити
який-небудь товар за відсутності одного з ресурсів?
• Що слід розуміти під
терміном «праця»?
• Чому школярів не
включають до складу трудових ресурсів?
• Що можна зарахувати до
природних ресурсів?
• Які знаряддя праці
необхідні у виробництві товарів?
«Мозковий штурм»
(Результати записати на
дошці.)
• Які корисні товари можна
виробити з пластикової пляшки з-під води?
• Які фактори виробництва
(крім пляшки) необхідно застосувати?
• Для чого організовують
виробництво?
Висновок. Виробництво — це
доцільна діяльність людей, результатом якої є створення благ. Економіка без
виробництва неможлива, але вона існує лише тоді, коли учасники виробництва
дотримуються «принципу економічної до¬цільності», тобто обов’язкового співвіднесення
результатів із витратами.
ІІІ. Формування нових знань
Основу людського життя
становить виробництво. Воно здійснюється завдя¬ки взаємодії праці людини,
засобів і предметів праці.
План викладу нового
матеріалу
1. Головні фактори
виробництва
2. Поділ праці,
спеціалізація та кооперування
3. Продуктивність та
інтенсивність праці
Термін «ресурси» в
перекладі з французької (ressources) означає «усе, що може бути використано для
виробництва благ».
На прикладі казки «Колобок»
можна розглянути всі види ресурсів, необхідних для виготовлення колобка, і
вивести формулу виробництва:
ТР + ПР + КР + ПЗ = Товар,
де ТР — трудові ресурси
(бабка);
ПР — природні ресурси
(борошно, сметана тощо);
КР — капітальні ресурси
(піч, сковорідка);
ПЗ — підприємницькі
здібності (дід).
Види й характеристика
ресурсів і факторів виробництва
Слово вчителя
Економічні ресурси мають
загальну суттєву властивість: вони рідкісні, тобто їх кількість обмежена.
Кількість земель, корисних копалин, капітального устаткування та робочої сили
(робочий час) обмежена. Виробничі ресурси поділяються на відтворювані і
невідтворювані.
До відтворюваних ресурсів
належать ті, що створюються і відновлюються природою (флора, фауна, водні
басейни) та суспільством (засоби виробництва). До відтворюваних належать і трудові
ресурси: люди з’являються у світ як біологічні істоти й набувають у
суспільстві необхідних знань і навичок для виробничої діяльності.
До невідтворюваних належать
корисні копалини, що споживаються як си¬ровина.
Крім того, час відтворення
деяких ресурсів є настільки тривалим, що їх можна зарахувати до невідтворюваних
(розорені чорноземи, вирубані ліси, за¬бруднені водойми).
Особливу увагу слід
приділити розрахунку продуктивності праці натураль¬ним, вартісним та індексним
методами.
Натуральний метод — це
визначення кількості виготовленої продукції одним працівником за одиницю часу.
Вартісний метод —
визначення обсягів виробництва в певних цінах одним працівником за одиницю
часу.
Індексний метод — це
визначення відсоткової зміни показника продуктивності праці за певний період
часу.
Необхідно враховувати також
трудомісткість виробництва товарів, тобто кількість часу, необхідного на
виготовлення одиниці товару.
IV. Закріплення знань учнів
Згадайте казку про трьох
поросят, обговоріть можливість будівництва будинку різними способами з різних
природних ресурсів.
З’ясуйте, чи можна говорити
про обмеженість ресурсів.
V. Домашнє завдання
Поясніть правильність
твердження, що застосування автоматичних приладів свідчить про можливість
виробництва за відсутності трудових ресурсів.
Немає коментарів:
Дописати коментар