Тема: Місяць – природний супутник Землі.
Мета:
• сформувати в учнів загальне уявлення про Місяць як природний супутник землі та його вплив на життя.
Завдання:
• ознайомити учнів з формою, величиною, рухом і особливостями поверхні Місця;
• сформувати в учнів знання про значення Місяця для життя на Землі;
• ознайомити учнів з досягненнями людства у дослідженні Місяця;
• розвивати вміння та навички:
• працювати з підручником та додатковою літературою,
• порівнювати, аналізувати, вибирати головне, робити висновки;
• виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Основні поняття і терміни: природний супутник, штучний супутник, фази Місяця, затемнення сонячне, затемнення місячне.
Обладнання:
• фотографії поверхні Місяця, місяцехода, штучних супутників Землі.
• підручник.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
• Оголошення результатів попереднього уроку.
• Аргументація оцінок.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Що було задано додому?
• Опрацювати матеріал підручника § 20 ст. 87-91.
• Виконати завдання 1-3 ст. 91 письмово. * завдання 7 ст. 91 додатково.
• Підготувати повідомлення про о певну планету Сонячної системи та скласти схему – малюнок про неї.
2. Чи всі виконали домашнє завдання?
3. Які були труднощі під час його виконання?
4. Перевіримо виконання завдань.
• один учень відповідає усно, стосовно завдань 1-3 ст. 91(за вірні відповіді отримує по дві картки чорного кольору).
• два учні зображують на дошці малюнок – схему характеристики планет Нептун, Уран та Плутон (за вірну схему кожен учень отримує 2 картки синього кольору).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми, мети та завдань уроку.
На попередніх уроках ми з вами здійснили уявну подорож Сонячною системою. Об’єктами нашої подорожі були планети Сонячної системи, астероїди, комети, метеори та метеорити. Але є небесні тіла Сонячної системи, які ми обділили увагою. Це супутники планет.
1. Які небесні тіла називають супутниками? (небесні тіла, які завжди поряд з планетою і обертаються навколо неї).
2. Які види супутників ви знаєте? (Природні та штучні).
3. Чим відрізняються між собою природні та штучні супутники? (Природні створені природою, а штучні – людиною).
4. Чи всі планети мають природні супутники? (Ні, у Меркурія та Венери супутників немає).
5. Чи має супутники наша планета? (Так).
6. Скільки супутників має наша планета? (Один).
7. Як називають супутник нашої планети (Місяць).
Отже, ви зрозуміли, що сьогодні об’єктом нашої уваги є Місяць. Яку форму має Місяць? Якою є його поверхня? Чому, коли ми дивимось вдень на Сонце, а вночі — на Місяць, нам здається, що вони однакового розміру? Чому Місяць не освітлює Землю так яскраво, як Сонце? Саме на ці запитання ми повинні знайти відповіді сьогодні на уроці тема якого… Оголошення теми, мети та завдань уроку.
План (запис на дошці)
1. Місяць — природний супутник Землі.
2. Рух Місяця. Його фази.
3. Затемнення сонячні та місячні.
3. Штучні супутники.
ІV.Вивчення нового матеріалу
1. Місяць – природний супутник Землі.
Найближчим небесним тілом до нашої планети є Місяць. Місяць — єдиний природний супутник Землі. Його називають природ¬ним супутником, оскільки він створений природою і рухається завжди навколо Землі.
Середня відстань від Місяця до Землі — 384 тис. км. Літак, який має швидкість 1000 км/год, міг би при безперервному польоті досягти Місяця за 16 діб. Сучасні космічні кораблі досягають поверхні Місяця за 15 — 18 год.
Його форма куляста, він майже в чотири рази менший від Землі. Маса Місяця значно поступається масі Землі, а сила тяжіння на його поверхні приблизно у 6 разів менша за земну.
Дослідження по¬казали, що на місячній поверхні присутні ті самі хімічні елементи, що і на земній. Ґрунт Місяця складається з каміння й пилу, забарвлених у бурий та оранжевий кольори. На Місяці немає повітря і води, тому там не можуть жити рослини й тварини. Замість повітря досить розріджена газова оболонка, яка складається з водню, гелію, неону та аргону.
Першим спостерігав Місяць у телескоп Галілей, він помітив темні ділянки і назвав їх морями. Ця назва за традицією збереглася, хоча відомо, що у місячних морях немає води. Моря – це рівнинні ділянки місячної поверхні. Світлі ділянки – материки займають 60% поверхні. Це нерівні , гористі райони, пересічені гірськими хребтами. Більшість із них мають земні назви Карпати, Кавказ, Альпи тощо.
Поверхня Місяця вкрита величезною кількістю кратерів (Робота з підручником мал.. 106 ст. 93) це говорить про те, що супутник постійно бомбардується метеоритами. Встановлені на Місяці сейсмометри реєстрували від 600 до 3000 місяцетрусів на рік. Кратери носять імена видатних вчених. Серед них 11 імен належить українцям. Кратерів на видимому із землі боці налічується близько 30 000, найбільші серед них кратер Клавій з діаметром 235 км і Гримальді – 200 км. на фотографіях з космічних апаратів кратерів з діаметром від 60 см налічується більше 200 000.
Місяць – єдине небесне тіло, крім Землі на яке висаджувалася людина.
1. У якому році і хто першим висадився на поверхню Місяця? (1969 рік, американець Дейл Армстронг).
Ось послухайте враження американських космонавтів з поверхні Місяця..
«Вимкнувши ракетний двигун, ми перевірили апаратуру, а потій припали до ілюмінатора. Пил, знятий двигуном, відразу осів, видимість стала доброю. Ми опустилися на пологій рівнині, роз'їденій кратера¬ми, найбільший з яких мав діаметр 15 м. Горизонт був нерівний, ніби горбистий; ці горбики, очевидно, є краями великих кратерів.
Місячна поверхня в момент посадки була яскраво освітлена і нагадувала пустиню в жаркий день. Оскільки небо було чорне, можна було подумати, що перебуваєш на посипаному піском спортивному майданчику вночі, під промін¬ням прожекторів. Ні зірок, ні планет, за винятком Землі, не було видно».
2. Рух Місяця. Його фази.
Місяць, як і інші небесні тіла рухається навколо Землі та навколо власної осі. Один оберт навколо Землі Місяць робить за 27,3 земної доби. За цей самий час він робить один оберт навколо своєї осі. Оскільки час обертання Місяця навколо своєї осі й час руху навколо Землі збігаються, то до Землі він завжди повернутий тільки одним боком, а інший бік ми спостерігати не можемо. Час обертання Місяця навколо Землі, на¬зивають місячним місяцем чи просто місяцем.
2. Як ви вважаєте, Місяць зоря чи планета? (Місяць більше схожий на планету, тому що є холодним небесним тілом і не випромінює власне світло. Але планети рухаються навколо зірок, а Місяць рухається навколо планети. Тому його не можна назвати ні планетою ні зіркою).
Так, дійсно, Місяць — нерозжарене небесне тіло, він не зірка, як Сонце. Тоді чому ми його бачимо? А видно його тому, що він відбиває сонячні промені, які на нього падають. Коли Місяць потрапляє у тінь Землі, він «зникає» з неба. І з'являється, як тільки виходить з тіні і на нього потрапляють сонячні промені. Залежно від того, як саме тінь Землі падає на Місяць, він має вигляд літери «С» або нагадує літеру «Р», якщо в уяві до нього домалювати зліва рисочку. Тому слід запам'ятати: «С» — Місяці. старіє, «Р» — росте. Залежно від того, яку форму має Місяць, розрізняють його фази. Фаза — це видима форма Місяця на небосхилі. У Місяця чотири фази: повний місяць, молодий місяць, перша чверть, остання чверть. (Робота з підручником мал.. 107 ст. 94).
3. Як змінюється вигляд Місяця на небі протягом місяця?
Протягом місяця, а точніше за 29,5 діб, відбувається по¬вний місячний цикл, що складається з чотирьох основних етапів. (земний місяць). Коли Місяць молодий — його не видно; перша чверть — Місяць видно на пів¬дні під час заходу Сонця, на заході — біля, опівночі; Місяць повний — це повний диск видимий на сході увечері, на півдні опівночі, на заході вранці; остання чверть — Місяць убуває, і його видно на сході опівночі, на півдні вранці.
4. Чому місячний місяць (27,3) менший за земний (29,5)?
Землю, що обертається навколо Сонця, супроводжує її супутник — Місяць. Уявімо положення молодого Місяця, тобто Місяць знаходиться між Землею і Сонцем. Поки Місяць за 27,3 доби зробить по¬вний оберт, Земля разом з ним займе інше положення відносно Сонця, тобто Місяць не встигне опинитися між Землею і Сонцем. Для настання молодого Місяця необхідно трохи більш ніж дві доби. У цьому і полягає причина відмінності між тривалістю місячного і земного місяців.
3. Затемнення сонячні та місячні.
Унаслідок того, що видимі розміри Сонця і Міся¬ця з Землі майже однакові, ми можемо спостеріга¬ти сонячні затемнення (Робота з підручником мал. 197 ст. 95). Вони відбуваються тоді, коли збігаються в просторі на одній лінії Земля, Місяць і Сонце (Робота з підручником мал. 108 ст. 95) саме в такій послідовності. Тоді Місяць, хоч і значно менший за Сонце, але набагато ближчий, закриває його від нас.
Затемнення бувають не лише сонячні. Можна та¬кож спостерігати місячні затемнення (Робота з підручником мал. 110 ст. 95). Відбуваються вони тоді, коли тінь Землі повністю закриває Місяць від Сонця. Місячні затемнення переконали людей у тому, що наша планета має форму кулі. Тінь, що падає від Землі на Місяць кругла, а яка тінь таким повинен бути і предмет.
Затемнення не відбуваються щомісяця, оскільки Земля та Місяць рухаються в різних площинах і видимі шляхи Сонця і Місяця не збіга¬ються. Щорічно в середньому відбувається від двох до чотирьох сонячних затемнень та від одного до трьох місячних. Але бувають винятки з пра¬вил. Так, у 1935 році відбулося п'ять сонячних затемнень, а у 1951 році не було жодного місячного затемнення.
4. Значення Місяця для життя на Землі
Рух Місяця впливає на переміщення водяних мас на Землі. Місячне притягання спричинює утворення приливів. Разом з обертанням Землі припливні виступи переміщуються вздовж морів і океанів слідом за Місяцем зі сходу на захід зі швидкістю 1800 км/год. У відкритому морі рівень води підвищується на 1—2 м, а біля узбереж — на 4—5 метрів.
Притягання Місяця двічі на добу змінює тиск повітря на декілька мм рт. ст. і спричинює підіймання ґрунту в середньо¬му на 40 см. ,
Місячне притягання впливає й на людину. При новому місяці з'являється слабкість, знижується творча активність, псується настрій. При повні збільшується працездатність, підвищується збудливість нервової системи, посилюється по¬дразливість.
Коли місяць зростає, добре розвивається коренева система рослин, а коли убуває,— листя. (Ці спостереження є основою для створення місячних календарів.)
4. Штучні супутники.
5. Які супутники називають штучними? (супутники, створені людиною).
Так, дійсно, штучні супутники — це складні механізми, обладнані різними приладам, які призначені для вивчення небесних тіл і космічного простору. Штучний супутник рухається навколо Землі по своїй орбіті й виконує певну програму.
6. Коли вперше був запущений штучний супутник землі? (У 1957 році).
7. Для чого потрібен людині штучний супутник?
За допомогою штучних супутників людина передбачає погоду, передає телевізійні програми на далекі відстані, уточнює географічні карти, здобуває відомості про рух криги в океанах та ін.
V. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.
• Виконання завдань
Завдання 1
Із запропонованих тверджень виберіть вірні:
1. Земля – планета Сонячної системи.
2. Місяць – природний супутник Землі.
3. Поверхня місяця вкрита великою кількістю кратерів через відсутність атмосфери.
4. Місяць обертається навколо власної за 30 земних діб..
5. Час, за який наша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається роком..
6. Рік триває 365 днів та 6 годин.
7. Точки, в яких кінці земної осі перетинають земну поверхню, - це полюси Землі.
8. Екватор це уявна лінія, яка проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі — Північну і Південну.
9. Сонячні та місячні затемнення пов’язані з рухом Землі, місяця та Сонця.
10. Місяць до Землі завжди повернений одним боком.
11. Місяць – розжарене небесне тіло, і цим подібне до зірки.
12. Коли Місяць повністю або частково закриває Сонце, на землі спостерігається сонячне затемнення.
Географічний міні – практикум
1. Які наслідки могли б виникнути, якби зменшилася швидкість обертання Місяця навколо Землі?
Відповідь: Якби його швидкість зменшилася, незалежно на скільки, то Місяць почав би падати на Землю.
2. Уявіть, що ви з найближчим другом висадилися на місяць. Як треба розмовляти (тихо чи голосно), щоб ви почули один одного? (Ми знаємо, що на Місяці немає повітря, тому звук не може бути переданий. Як би ми не розмовляли, однаково ми не почуємо один одного. Єдиний вихід – розмовляти жестами).
3. 20 липня 1969 року Дейл Армстронг уперше в історії людства здійснив висадку на Місяць, залишивши на його поверхні відбитки своїх черевиків. Як ви гадаєте, чи збереглися ці відбитки до сьогодні? Якщо ні, то що їх зруйнувало? (На Місяці відсутні повітря і вода, що здатні руйнувати поверхню планети. Це можуть зробити тільки метеорити, які постійно бомбардують супутник Землі.)
Завдання 3
Доповніть речення
1. Роком називають …
2. Шлях, по якому планета проходить навколо Сонця називають…
3. Уявна лінія, яка проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі — Північну і Південну називається…
4. Дві протилежні точки на поверхні землі називають …
5. Уявна пряма лінія, навколо якої обертається Земля називається…
6. Добою називають
• Бесіда.
1. Чому Місяць називають природним супутником Землі? (Місяць є небес¬ним тілом, створеним природою, і рухається навколо Землі).
2. Скільки фаз у Місяця? (Чотири фази: повний місяць, молодий місяць, перша чверть, остання чверть).
3. Які особливості Місяця не створюють умови, сприятливі для життя? (На його поверхні немає повітря і води, тому там не можуть жити рослини й тварини).
4. Чому Місяць зникає з неба, а потім з'являється на ньому? (Місяць видно тоді, коли він відбиває падаючі на нього сонячні промені. Коли він потрапляє у тінь Землі, то зникає з неба).
5. Чому діаметри Місяця і Сонця, які ми бачимо, нам здаються однаковими? (Це пов'язано з відстанню між Землею і Сонцем та Землею і Місяцем. Місяць розташований ближче до Землі, і нам здається, що розміри Місяця і Сонця однакові).
6. Чому настає повне сонячне затемнення? (У тих випадках, коли на шляху сонячних променів до Землі перебуває Місяць, на Землі у зоні місячної тіні Сонця не видно).
VІІ. Підбиття підсумків уроку
• Висновки:
1. Найближчим небесним тілом до землі є Місяць. Це природний супутник Землі.
2. Місяць – тверде холодне небесне тіло, яке не випромінює власного світла, а відбиває сонячні промені.
3. Час обертання Місяця навколо Землі становить 27,3 земних діб. Звідси і походить назва календарного місяця.
4. Коли Місяць повністю чи частково закриває Сонце, на землі спостерігається сонячне затемнення.
5. Коли тінь Землі закриває Місяць спостерігають місячне затемнення.
6. Штучний супутник, на відміну від природного зроблений людиною. Його використовують для досліджень всесвіту.
• Бесіда
1. Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
2. Що вам найбільше сподобалось на уроці?
3. Про що ви б хотіли дізнатися на наступних уроках?
• аргументація оцінок.
VІІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати матеріал підручника §
Мета:
• сформувати в учнів загальне уявлення про Місяць як природний супутник землі та його вплив на життя.
Завдання:
• ознайомити учнів з формою, величиною, рухом і особливостями поверхні Місця;
• сформувати в учнів знання про значення Місяця для життя на Землі;
• ознайомити учнів з досягненнями людства у дослідженні Місяця;
• розвивати вміння та навички:
• працювати з підручником та додатковою літературою,
• порівнювати, аналізувати, вибирати головне, робити висновки;
• виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Основні поняття і терміни: природний супутник, штучний супутник, фази Місяця, затемнення сонячне, затемнення місячне.
Обладнання:
• фотографії поверхні Місяця, місяцехода, штучних супутників Землі.
• підручник.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
• Оголошення результатів попереднього уроку.
• Аргументація оцінок.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Що було задано додому?
• Опрацювати матеріал підручника § 20 ст. 87-91.
• Виконати завдання 1-3 ст. 91 письмово. * завдання 7 ст. 91 додатково.
• Підготувати повідомлення про о певну планету Сонячної системи та скласти схему – малюнок про неї.
2. Чи всі виконали домашнє завдання?
3. Які були труднощі під час його виконання?
4. Перевіримо виконання завдань.
• один учень відповідає усно, стосовно завдань 1-3 ст. 91(за вірні відповіді отримує по дві картки чорного кольору).
• два учні зображують на дошці малюнок – схему характеристики планет Нептун, Уран та Плутон (за вірну схему кожен учень отримує 2 картки синього кольору).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми, мети та завдань уроку.
На попередніх уроках ми з вами здійснили уявну подорож Сонячною системою. Об’єктами нашої подорожі були планети Сонячної системи, астероїди, комети, метеори та метеорити. Але є небесні тіла Сонячної системи, які ми обділили увагою. Це супутники планет.
1. Які небесні тіла називають супутниками? (небесні тіла, які завжди поряд з планетою і обертаються навколо неї).
2. Які види супутників ви знаєте? (Природні та штучні).
3. Чим відрізняються між собою природні та штучні супутники? (Природні створені природою, а штучні – людиною).
4. Чи всі планети мають природні супутники? (Ні, у Меркурія та Венери супутників немає).
5. Чи має супутники наша планета? (Так).
6. Скільки супутників має наша планета? (Один).
7. Як називають супутник нашої планети (Місяць).
Отже, ви зрозуміли, що сьогодні об’єктом нашої уваги є Місяць. Яку форму має Місяць? Якою є його поверхня? Чому, коли ми дивимось вдень на Сонце, а вночі — на Місяць, нам здається, що вони однакового розміру? Чому Місяць не освітлює Землю так яскраво, як Сонце? Саме на ці запитання ми повинні знайти відповіді сьогодні на уроці тема якого… Оголошення теми, мети та завдань уроку.
План (запис на дошці)
1. Місяць — природний супутник Землі.
2. Рух Місяця. Його фази.
3. Затемнення сонячні та місячні.
3. Штучні супутники.
ІV.Вивчення нового матеріалу
1. Місяць – природний супутник Землі.
Найближчим небесним тілом до нашої планети є Місяць. Місяць — єдиний природний супутник Землі. Його називають природ¬ним супутником, оскільки він створений природою і рухається завжди навколо Землі.
Середня відстань від Місяця до Землі — 384 тис. км. Літак, який має швидкість 1000 км/год, міг би при безперервному польоті досягти Місяця за 16 діб. Сучасні космічні кораблі досягають поверхні Місяця за 15 — 18 год.
Його форма куляста, він майже в чотири рази менший від Землі. Маса Місяця значно поступається масі Землі, а сила тяжіння на його поверхні приблизно у 6 разів менша за земну.
Дослідження по¬казали, що на місячній поверхні присутні ті самі хімічні елементи, що і на земній. Ґрунт Місяця складається з каміння й пилу, забарвлених у бурий та оранжевий кольори. На Місяці немає повітря і води, тому там не можуть жити рослини й тварини. Замість повітря досить розріджена газова оболонка, яка складається з водню, гелію, неону та аргону.
Першим спостерігав Місяць у телескоп Галілей, він помітив темні ділянки і назвав їх морями. Ця назва за традицією збереглася, хоча відомо, що у місячних морях немає води. Моря – це рівнинні ділянки місячної поверхні. Світлі ділянки – материки займають 60% поверхні. Це нерівні , гористі райони, пересічені гірськими хребтами. Більшість із них мають земні назви Карпати, Кавказ, Альпи тощо.
Поверхня Місяця вкрита величезною кількістю кратерів (Робота з підручником мал.. 106 ст. 93) це говорить про те, що супутник постійно бомбардується метеоритами. Встановлені на Місяці сейсмометри реєстрували від 600 до 3000 місяцетрусів на рік. Кратери носять імена видатних вчених. Серед них 11 імен належить українцям. Кратерів на видимому із землі боці налічується близько 30 000, найбільші серед них кратер Клавій з діаметром 235 км і Гримальді – 200 км. на фотографіях з космічних апаратів кратерів з діаметром від 60 см налічується більше 200 000.
Місяць – єдине небесне тіло, крім Землі на яке висаджувалася людина.
1. У якому році і хто першим висадився на поверхню Місяця? (1969 рік, американець Дейл Армстронг).
Ось послухайте враження американських космонавтів з поверхні Місяця..
«Вимкнувши ракетний двигун, ми перевірили апаратуру, а потій припали до ілюмінатора. Пил, знятий двигуном, відразу осів, видимість стала доброю. Ми опустилися на пологій рівнині, роз'їденій кратера¬ми, найбільший з яких мав діаметр 15 м. Горизонт був нерівний, ніби горбистий; ці горбики, очевидно, є краями великих кратерів.
Місячна поверхня в момент посадки була яскраво освітлена і нагадувала пустиню в жаркий день. Оскільки небо було чорне, можна було подумати, що перебуваєш на посипаному піском спортивному майданчику вночі, під промін¬ням прожекторів. Ні зірок, ні планет, за винятком Землі, не було видно».
2. Рух Місяця. Його фази.
Місяць, як і інші небесні тіла рухається навколо Землі та навколо власної осі. Один оберт навколо Землі Місяць робить за 27,3 земної доби. За цей самий час він робить один оберт навколо своєї осі. Оскільки час обертання Місяця навколо своєї осі й час руху навколо Землі збігаються, то до Землі він завжди повернутий тільки одним боком, а інший бік ми спостерігати не можемо. Час обертання Місяця навколо Землі, на¬зивають місячним місяцем чи просто місяцем.
2. Як ви вважаєте, Місяць зоря чи планета? (Місяць більше схожий на планету, тому що є холодним небесним тілом і не випромінює власне світло. Але планети рухаються навколо зірок, а Місяць рухається навколо планети. Тому його не можна назвати ні планетою ні зіркою).
Так, дійсно, Місяць — нерозжарене небесне тіло, він не зірка, як Сонце. Тоді чому ми його бачимо? А видно його тому, що він відбиває сонячні промені, які на нього падають. Коли Місяць потрапляє у тінь Землі, він «зникає» з неба. І з'являється, як тільки виходить з тіні і на нього потрапляють сонячні промені. Залежно від того, як саме тінь Землі падає на Місяць, він має вигляд літери «С» або нагадує літеру «Р», якщо в уяві до нього домалювати зліва рисочку. Тому слід запам'ятати: «С» — Місяці. старіє, «Р» — росте. Залежно від того, яку форму має Місяць, розрізняють його фази. Фаза — це видима форма Місяця на небосхилі. У Місяця чотири фази: повний місяць, молодий місяць, перша чверть, остання чверть. (Робота з підручником мал.. 107 ст. 94).
3. Як змінюється вигляд Місяця на небі протягом місяця?
Протягом місяця, а точніше за 29,5 діб, відбувається по¬вний місячний цикл, що складається з чотирьох основних етапів. (земний місяць). Коли Місяць молодий — його не видно; перша чверть — Місяць видно на пів¬дні під час заходу Сонця, на заході — біля, опівночі; Місяць повний — це повний диск видимий на сході увечері, на півдні опівночі, на заході вранці; остання чверть — Місяць убуває, і його видно на сході опівночі, на півдні вранці.
4. Чому місячний місяць (27,3) менший за земний (29,5)?
Землю, що обертається навколо Сонця, супроводжує її супутник — Місяць. Уявімо положення молодого Місяця, тобто Місяць знаходиться між Землею і Сонцем. Поки Місяць за 27,3 доби зробить по¬вний оберт, Земля разом з ним займе інше положення відносно Сонця, тобто Місяць не встигне опинитися між Землею і Сонцем. Для настання молодого Місяця необхідно трохи більш ніж дві доби. У цьому і полягає причина відмінності між тривалістю місячного і земного місяців.
3. Затемнення сонячні та місячні.
Унаслідок того, що видимі розміри Сонця і Міся¬ця з Землі майже однакові, ми можемо спостеріга¬ти сонячні затемнення (Робота з підручником мал. 197 ст. 95). Вони відбуваються тоді, коли збігаються в просторі на одній лінії Земля, Місяць і Сонце (Робота з підручником мал. 108 ст. 95) саме в такій послідовності. Тоді Місяць, хоч і значно менший за Сонце, але набагато ближчий, закриває його від нас.
Затемнення бувають не лише сонячні. Можна та¬кож спостерігати місячні затемнення (Робота з підручником мал. 110 ст. 95). Відбуваються вони тоді, коли тінь Землі повністю закриває Місяць від Сонця. Місячні затемнення переконали людей у тому, що наша планета має форму кулі. Тінь, що падає від Землі на Місяць кругла, а яка тінь таким повинен бути і предмет.
Затемнення не відбуваються щомісяця, оскільки Земля та Місяць рухаються в різних площинах і видимі шляхи Сонця і Місяця не збіга¬ються. Щорічно в середньому відбувається від двох до чотирьох сонячних затемнень та від одного до трьох місячних. Але бувають винятки з пра¬вил. Так, у 1935 році відбулося п'ять сонячних затемнень, а у 1951 році не було жодного місячного затемнення.
4. Значення Місяця для життя на Землі
Рух Місяця впливає на переміщення водяних мас на Землі. Місячне притягання спричинює утворення приливів. Разом з обертанням Землі припливні виступи переміщуються вздовж морів і океанів слідом за Місяцем зі сходу на захід зі швидкістю 1800 км/год. У відкритому морі рівень води підвищується на 1—2 м, а біля узбереж — на 4—5 метрів.
Притягання Місяця двічі на добу змінює тиск повітря на декілька мм рт. ст. і спричинює підіймання ґрунту в середньо¬му на 40 см. ,
Місячне притягання впливає й на людину. При новому місяці з'являється слабкість, знижується творча активність, псується настрій. При повні збільшується працездатність, підвищується збудливість нервової системи, посилюється по¬дразливість.
Коли місяць зростає, добре розвивається коренева система рослин, а коли убуває,— листя. (Ці спостереження є основою для створення місячних календарів.)
4. Штучні супутники.
5. Які супутники називають штучними? (супутники, створені людиною).
Так, дійсно, штучні супутники — це складні механізми, обладнані різними приладам, які призначені для вивчення небесних тіл і космічного простору. Штучний супутник рухається навколо Землі по своїй орбіті й виконує певну програму.
6. Коли вперше був запущений штучний супутник землі? (У 1957 році).
7. Для чого потрібен людині штучний супутник?
За допомогою штучних супутників людина передбачає погоду, передає телевізійні програми на далекі відстані, уточнює географічні карти, здобуває відомості про рух криги в океанах та ін.
V. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.
• Виконання завдань
Завдання 1
Із запропонованих тверджень виберіть вірні:
1. Земля – планета Сонячної системи.
2. Місяць – природний супутник Землі.
3. Поверхня місяця вкрита великою кількістю кратерів через відсутність атмосфери.
4. Місяць обертається навколо власної за 30 земних діб..
5. Час, за який наша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається роком..
6. Рік триває 365 днів та 6 годин.
7. Точки, в яких кінці земної осі перетинають земну поверхню, - це полюси Землі.
8. Екватор це уявна лінія, яка проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі — Північну і Південну.
9. Сонячні та місячні затемнення пов’язані з рухом Землі, місяця та Сонця.
10. Місяць до Землі завжди повернений одним боком.
11. Місяць – розжарене небесне тіло, і цим подібне до зірки.
12. Коли Місяць повністю або частково закриває Сонце, на землі спостерігається сонячне затемнення.
Географічний міні – практикум
1. Які наслідки могли б виникнути, якби зменшилася швидкість обертання Місяця навколо Землі?
Відповідь: Якби його швидкість зменшилася, незалежно на скільки, то Місяць почав би падати на Землю.
2. Уявіть, що ви з найближчим другом висадилися на місяць. Як треба розмовляти (тихо чи голосно), щоб ви почули один одного? (Ми знаємо, що на Місяці немає повітря, тому звук не може бути переданий. Як би ми не розмовляли, однаково ми не почуємо один одного. Єдиний вихід – розмовляти жестами).
3. 20 липня 1969 року Дейл Армстронг уперше в історії людства здійснив висадку на Місяць, залишивши на його поверхні відбитки своїх черевиків. Як ви гадаєте, чи збереглися ці відбитки до сьогодні? Якщо ні, то що їх зруйнувало? (На Місяці відсутні повітря і вода, що здатні руйнувати поверхню планети. Це можуть зробити тільки метеорити, які постійно бомбардують супутник Землі.)
Завдання 3
Доповніть речення
1. Роком називають …
2. Шлях, по якому планета проходить навколо Сонця називають…
3. Уявна лінія, яка проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі — Північну і Південну називається…
4. Дві протилежні точки на поверхні землі називають …
5. Уявна пряма лінія, навколо якої обертається Земля називається…
6. Добою називають
• Бесіда.
1. Чому Місяць називають природним супутником Землі? (Місяць є небес¬ним тілом, створеним природою, і рухається навколо Землі).
2. Скільки фаз у Місяця? (Чотири фази: повний місяць, молодий місяць, перша чверть, остання чверть).
3. Які особливості Місяця не створюють умови, сприятливі для життя? (На його поверхні немає повітря і води, тому там не можуть жити рослини й тварини).
4. Чому Місяць зникає з неба, а потім з'являється на ньому? (Місяць видно тоді, коли він відбиває падаючі на нього сонячні промені. Коли він потрапляє у тінь Землі, то зникає з неба).
5. Чому діаметри Місяця і Сонця, які ми бачимо, нам здаються однаковими? (Це пов'язано з відстанню між Землею і Сонцем та Землею і Місяцем. Місяць розташований ближче до Землі, і нам здається, що розміри Місяця і Сонця однакові).
6. Чому настає повне сонячне затемнення? (У тих випадках, коли на шляху сонячних променів до Землі перебуває Місяць, на Землі у зоні місячної тіні Сонця не видно).
VІІ. Підбиття підсумків уроку
• Висновки:
1. Найближчим небесним тілом до землі є Місяць. Це природний супутник Землі.
2. Місяць – тверде холодне небесне тіло, яке не випромінює власного світла, а відбиває сонячні промені.
3. Час обертання Місяця навколо Землі становить 27,3 земних діб. Звідси і походить назва календарного місяця.
4. Коли Місяць повністю чи частково закриває Сонце, на землі спостерігається сонячне затемнення.
5. Коли тінь Землі закриває Місяць спостерігають місячне затемнення.
6. Штучний супутник, на відміну від природного зроблений людиною. Його використовують для досліджень всесвіту.
• Бесіда
1. Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
2. Що вам найбільше сподобалось на уроці?
3. Про що ви б хотіли дізнатися на наступних уроках?
• аргументація оцінок.
VІІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати матеріал підручника §
Немає коментарів:
Дописати коментар