четвер, 4 вересня 2014 р.

Конспект уроку з природознавства Тема. Всесвіт та його складові

Тема. Всесвіт та його складові
Мета: сформувати в учнів систему знань про Всесвіт, галактики, зірки, планети, астероїди, комети, метеори, метеорити, космічне випромінювання і будову Всесвіту; сформувати практичні вміння учнів орієнтуватися на місцевості за допомогою зірок; розвивати вміння учнів аргументувати свою відповідь, у тому числі за допомогою додаткових джерел географічних знань.
Обладнання: карта зоряного неба, схеми сузір’їв, презентація «Легенди зоряного неба», підручники.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Повторення минулого матеріалу шлягох поставлення навідних питань, та підведення до теми уроку
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя.
З усіх картин природи до найвеличніших безперечно належить картина зоряного неба. Світ, в якому ми живемо,— земну кулю ми можемо облетіти або об’їхати. А зоряне небо — нескінченний простір, в якому є космічні тіла,— поки мало вивчено, і перелітати з однієї галактики до іншої можуть поки лише фантастичні зорельоті
Що собою являють космічні тіла? Як далеко вони від нас? Як вони утворилися? Що таке зірки? Ці та багато інших запитань вивчає астрономія — наука про Всесвіт, його будову і розвиток, Всесвіт — навколишній світ, нескінченний у часі і просторі. Всесвіт перевершує все, що людина здатна собі, уявити
Як же виник Всесвіт? Поки не винайдена машина часу, різні відповіді на це запитання пропонують безліч теорій виникнення Всесвіту. Найвірогіднішою сучасні астрономи вважають теорію «великого вибуху». Згідно з цією теорією Всесвіт виник біля 18 мільярдів років тому внаслідок вибуху первинної речовини. Вибух стався через те, що вся речовина майбутнього Всесвіту була стиснута в одну неймовірно щільну масу. Вибух розкидав речовину в просторі, і з первинної речовини сформувалися зоряні системи — галактики. Інерційна сила «великого вибуху» діє досі: Всесвіт продовжує розширюватися, і галактики віддаляються одна від одної. Однією з них є наша — вона пишеться з великої літери: Галактика. До Галактики входить Сонячна система. Наша Галактика, до складу якої входять скупчення мільярдів зірок, на нічному небосхилі схожа на тьмяну смужку світла.
Всесвіт — це світ, що постійно рухається. Його можна було б порівняти з вічним годинниковим механізмом, якби хоч щось у Всесвіті було незмінним, постійним. Але галактики безперервно віддаляться одна від одної; зірки рухаються навколо центрів галактик, змінюючи з плином часу розміри, силу світіння, колір; планети обертаються навколо своєї зірки, а можливо, і навколо незліченної кількості інших зірок; комети долають величезні простори. У Всесвіті все перебуває в русі, який потребує енергії — інакше б усі тіла нерухомо застигли. Вчені вважають, що джерелом енергії був «великий вибух». Енергія від нього постійно перетворюється з одного виду на інший, забезпечуючи рух тіл. Найпоширенішим видом енергії є так зване реліктове випромінювання, що збереглося і часів зародження Всесвіту.
Енергетичні явища у Всесвіті представлені не тільки рухом, але і перетворенням тіл. Як відомо, все має свій початок, а отже, і кінець. Не є виключенням і зірки, що здаються вічними. Вони народжуються, розвиваються, змінюючи свої властивості, і вмирають. Складні процеси, пов’язані з перетворенням енергії, іноді призводять до спалахів, народження наднових зірок. Їхній розмір і сила світіння в сотні і навіть тисячі разів перевершують показники нашого Сонця, однак вони знаходяться так далеко від нас, що ми бачимо лише світлові крапки. Астрономи за допомогою сучасних приладів спостерігають за народженням наднових зірок — подією, яка відбувається на відстані мільйонів світлових років від нас.
Якщо речовина зірки повністю вигоріла, вона перетворюється на так званого «карлика», сила тяжіння якого така велика, що він не випромінює світло, а поглинає його. Тому згаслі зірки називаю «чорними дірами»: вони абсолютно невидимі, а титанічна сила тяжіння викривляє навколишній простір, як би засмоктуючи його в себе. Існує припущення, що «чорні діри» викривляють навіть простір. Оскільки Земля в складі Сонячної системи є частиною Всесвіту, на нашій планеті також відбуваються енергетичні процеси. їх виявом є і промені, що нагрівають поверхню Землі, і сонячний вітей що час від часу викликає так звані «магнітні бурі», і багато чого іншого.
До складу нашої Галактики входять не тільки зірки, але і планети, астероїди, метеорити, комети і космічний пил.
Зірка — космічне тіло, що самостійно світиться, являє собою розжарену газову кулю і вночі видиме як світлова точка.
Планета — небесне тіло, що рухається навколо Сонця і світиться його відбитим світлом.
Запитання. Які риси схожості та відмінності зірок і планет ви можете назвати?
Розповідь учителя з демонстрацією картинок зоряного неба
Неозброєним оком у нічному небі можна роздивитися біля 30000 зірок. Ще у глибоку давнину люди стали виділяти на небі сузір’я. З назвами сузір’їв пов’язана безліч легенд і міфів. (Додаток 1)
А тепер звернемося до найпомітніших і найцікавіших об’єктів зоряного неба.
Сузір’я Оріона можна спостерігати в обох півкулях неба. У лівому кутку сузір’я розташована зірка Бетельгейзе, що за розмірами в 600 разів перевершує Сонце. У цьому ж сузір’ї розташовується одна з найяскравіших зірок — Рігель.
Найяскравішою зіркою південного нічного неба є Сіріус, що вхої дить до сузір’я Великого Пса.
Наша найближча «сусідка» — зірка Проксима Центавра — знаходиться в сузір’ї Центавра.
Найменше сузір’я — Південний Хрест — носить таку назву через те, що його довша «поперечка» майже точно вказує на південь


Бесіда за запитаннями.
1.    Як ви вважаєте, чи пов’язані між собою в просторі зірки одного сузір’я?
2.    Якщо планети не випромінюють світло, то чому ми їх бачимо на небосхилі?
3.    Які небесні тіла називаються астероїдами?
4.    У чому особливість таких небесних тіл, як комети?
Розповідь учителя.
Напевно, вам не раз доводилося бачити явище, яке часто називають «падаюча зірка». Це космічне тіло — метеор, що згоряє в атмосфері: саме полум’я горіння ми бачимо. Якщо ж метеор не згорає повністю і досягає поверхні Землі, його називають метеоритом. Маса метеоритів може складати від декількох грамів до десятків тисяч кілограмів. Від удару метеорита на поверхні Землі утворюється заглиблення — кратер.
Найвідоміший метеоритний кратер на Землі утворився в Аризонській пустелі приблизно 30000 років тому. Метеорит майже 10 м у діаметрі на величезній швидкості врізався в Землю, утворивши воронку діаметром 1265 м і глибиною 175 м.
Найбільше скупчення метеоритів на Землі розташоване в Антарктиді: за оцінкою експертів, там знаходиться біля 700 тис. метеоритів. В Антарктиді виявлено і найдавніший з відомих метеоритів: йому 4,6 млрд. років.


V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Бесіда за запитаннями.
1.    Що являє собою Всесвіт?
2.    Як ви уявляєте собі нашу Галактику? У якій її частині знаходиться Сонячна система?
3.    Про які небесні тіла ви сьогодні дізналися?
4.    Які сузір’я і зірки допоможуть мандрівникам орієнтуватися в Північній півкулі? В Південній півкулі?
5.    Чи можна одну і ту саму комету спостерігати декілька разів?


Гра «Вгадай сузір’я».
На листах паперу намальовані чотири сузір’я. Учням пропонується знайти ці сузір’я на карті зоряного неба і назвати їх.

(1 — Кассіопея; 2 — Великий Віз; 3 — Ліра; 4 — Оріон.)


VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Використовуючи матеріал підручника, скласти кросворд з нових визначень.

Немає коментарів: