Тема: форми і розміри Землі
Мета: поглибити знання учнів
про Всесвіт, зокрема про положення в ньому Землі та Місяця; сформувати вміння працювати зі схемами і таблицями в атласі, з текстом
підручника; розвивати вміння порівняльного аналізу, навички самостійного
складання тестових завдань, виховувати командний дух та уважність.
Хід уроку
І Організаційний момент
ІІ Мотивація навчальної діяльності
ІІІ Актуалізація опорних знань
ІV Вивчення нового матеріалу
Уявлення людей про
форму й розміри Землі змінювалися з розширенням їх кругозору і розвитком
науки. Стародавні індійці уявляли Землю плоскою, схожою на диск, що лежить на
спинах трьох слонів, а слони стоять на черепасі. Вавіл'онці зображували Землю
схожою на гору, оточену морем, на яку спиралося перевернуте як чаша небо.
Думку про кулястість Землі вперше висловив Піфагор (VI ст до Хреста). Перші
докази кулястості нашої планети належать Арісто-телю (IV ст. до Хреста), а
обчислив її розміри у II ст. до Хреста Ератосфен. На зламі XVII-XІІІ ст.
І.Ньютон довів, що Земля не куля, а сфероїд обертання (двовісний еліпсоїд). Причина
відхилення від кулястої форми - дія відцентрової сили, яка виникає під час
обертання Землі навколо своєї осі. З наближенням до екватора її дія збільшується.
Через неоднорідність речовинного складу і розподілу маси Земля має сплющення і
на екваторі (тривісний еліпсоїд), що на кілька десятків метрів відрізняє її
від геометричної фігури еліпсоїда обертання. Справжня геометрична форма Землі
неправильна, вона називається геоїдом (мал. 11а).
Рівнева поверхня геоїда збігається з рівнем океану в спокійному стані. Поверхня
геоїда скрізь перпендикулярна до напряму сили тяжіння. Амплітуда відхилення
поверхні геоїда від поверхні еліпсоїда 200 м. а від форми кулі не перевищує
0.0015. Тому в географії під час вивчення різних географічних процесів і з
навчальною метою частіше використовують термін "земна куля".
Завдяки кулястій
формі поверхня Землі ділиться на освітлену і неосвітлену частина. Крім того,
вона зумовлює нескінченність і єдність всіх геосфер та зональний розподіл
тепла.
Доказами
кулястості Землі можуть бути: круглі тіні від Землі на Місяці, які видно під
час місячних затемнень (доказ Арістотеля); поступове "занурення"
кораблів за обрій у відкритому океані; збільшення дальності видимого горизонту
під час підняття вгору; сучасні космічні дослідження та ін.
За нормальної
видимості атмосфери дальність видимого горизонту обчислюють за формулою:
L=3,83√h,
L – дальність, км: h – висота
спостереження, м.
Розміри основних
елементів Землі прирівнюють до розмірів основних елементів геометрично
правильної фігури рівновеликого еліпсоїда, бо на математично правильній фігурі
зручніше зробити розрахунки. Основні розміри Землі прийнято за еліпсоїдом
Красовсько-го, елементи якого дорівнюють:
Радіус
екваторіальний (Rе) 6378,2
км
Радіус полярний (Rn)
6356,9 км
Радіус
рівновеликої кулі 6371,2 км
Полярне сплющення
(α)
21,3 км, або 1: 298,3
Екваторіальне
сплющення (αе)
575,0 м, або 1:30000
Довжина дуги
меридіана 40008,6 км
Довжина дуги
екватора 40075,7 км
Площа поверхні
земної кулі 510,1млн. км
Об'єм земної кулі
1,083-10 "км
Маса земної кулі
5,98-1024 кг
Розміри земної
кулі визначають силу земного тяжіння, величину географічної оболонки та просторові
масштаби процесів, що відбуваються в атмосфері, гідросфері і надрах Землі.
Завдяки розмірам і, особливо, масі Земля утримує потужну атмосферу.
V. Закріплення
1. Як змінювалися уявлення людей про форму й розміри Землі з
найдавніших часів до наших днів? 2. Як вперше обчислили розміри Землі? 3. Чому
Земля сплющена біля полюсів? 4. Чим відрізняється геоїд від сфероїда? 5. Яка
різниця між двовісним і тривісним еліпсоїдами? 6. Яке географічне значення форми
і розмірів Землі? 7. В яких частинах земної поверхні людина знаходитиметься
найближче до центра Землі?
VІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати параграф підручника
Немає коментарів:
Дописати коментар