Конспект уроку з фізичної географії України Тема: Тема: джерела географічної інформації. Джерела географічних знань

Тема: джерела географічної інформації. Джерела географічних знань

Мета: ознайомити учнів з різними видами географічної інформації картами, атласами, географічними енциклопедіями, словниками, довідниками;  показати  учням  способи  роботи  з  ними;  розвивати  пізнавальну активність учнів

Тип уроку: засвоєння нових знань, вмінь, навичок.

Обладнання: енциклопедії, географічні словники, довідники, плани міст України.

Опорні поняття: словник, довідник, енциклопедія.

Базові поняття: географічна інформація, енциклопедичні знання.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Визначення мети та завдань уроку.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

прийом «інтелектуальна розминка»

•  Що таке словник, довідник, енциклопедія? Яку інформацію можна  отримати з названих джерел?

•  Які географічні періодичні видання ви знаєте? Яку інформацію можна з них отримати?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Географічні інформаційні системи (ГІС). ГІС — це створені за допомогою ЕОМ «архіви» географічних знань про територіальну організацію і взаємодію суспільства та природи. До складу ГІС включаються:

• ЕОМ;

• програмне забезпечення;

• просторова інформація у вигляді картографічних даних про природні компоненти, господарство, угіддя, дороги тощо.

Функціонування ГІС здійснюється в такій послідовності:

• збір та автоматизоване оброблення географічної інформації;

• просторова прив’язка географічної інформації та її подання у вигляді електронної карти на екрані дисплея;

• переведення цієї карти в разі потреби у паперову форму (наприклад створення атласів).

Важливим складником ГІС є аерокосмічна інформація, дані аеровізуальних спостережень, наземних датчиків тощо.

В Інституті географії НАНУ йде розробка багатоцільової Національної ГІС України, метою якої є створення географо-кібернетичної моделі країни.

Експедиційні та стаціонарні дослідження природних умов і природних ресурсів. Туристичні подорожі, екскурсії, краєзнавчі пошуки. Музейні експозиції, виставки.

Географічні енциклопедії, довідники, словники, календарі. Географічні періодичні видання. Географічні описи в мистецьких творах, засобах масової інформації, в тому числі аудіовізуальних та ін.

Географічні карти й атласи. Важливими носіями інформації та джерелами знань про різні території є географічні карти. Географічна карта — це узагальнене зменшене зображення земної поверхні на площині, виконане в певному масштабі за допомогою умовних знаків. Карти є моделлю реальної дійсності. Вони відображають розміщення, властивості та зв'язки різних природних і суспільних об'єктів та явищ. Карти складають на основі польових досліджень, аеро- і космічних знімків та інших картографічних джерел, статистичних і літературних даних. Будь-яке географічне дослідження починається із ознайомлення з існуючими картами даної території і закінчується створенням нових для неї карт. Як ви вже знаєте, карти бувають різних видів.

Призначення географічних карт так само різноманітне, як і різноманітні сфери людської діяльності, їх використовують, наприклад, у наукових дослідженнях, різних галузях господарської діяльності, військовій справі, як навчальні посібники в школах, як путівники в туристичних подорожах. За допомогою карт нині розв'язують багато практичних завдань: передбачають погоду, прокладають маршрути руху суден і літаків, проектують будівництво об'єктів, планують освоєння сільськогосподарських земель, розвідку родовищ корисних копалин, природоохоронні заходи тощо.

Часто карти об'єднують у географічні атласи. Атлас — це систематизоване, цілісне зібрання карт за певною програмою. Такими є, зокрема, науково-довідкові атласи (наприклад, «Атлас природних умов, і природних ресурсів України»), навчальні атласи з географії чи історії України, навчально-краєзнавчі атласи окремих областей, атласи туриста та ін.

Нині карти й атласи видаються не тільки на папері, а й на електронних носіях інформації (компакт-дисках). Такі атласи, окрім власне карт, часто містять велику кількість додаткової інформації — тексти, схеми, таблиці, графіки, діаграми, фотографії, а також аудіо- та відеоматеріали (мелодії гімнів країн і народні пісні окремих регіонів, відеоряди цікавих місць тощо). Уже створено електронні атласи України, що охоплюють десятки карт різного змісту.

Сучасні комп'ютерні технології, які дають змогу поєднувати електронні карти, схеми, аерокосмічні зображення земної поверхні з різноманітною інформацією в таблицях, називаються геоінформаційною системою (ГІС). Вона дає можливість використовувати, аналізувати, зберігати, редагувати відтворені географічні дані. ГІС широко використовується для дослідження різноманітних проблем природокористування.

Запам'ятайте
Основні способи збору географічної інформації та фактичного матеріалу: стаціонарні дослідження, експедиції, екскурсії.

Джерелами географічної інформації є географічні енциклопедії, словники, довідники, музейні експозиції, газети та журнали, радіо й телебачення, мережа Інтернету, карти й атласи.

Географічна карта - це зменшене, узагальнене умовно-знакове зображення земної поверхні на площині в певному масштабі і певній проекції.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Бліцопитування»

• Що таке карта?

• Навіщо класифікують карти?

• Що таке генералізація?

• Що таке локсодромія та ортодромія?

• Яку роль відіграють карти в нашому житті?

• Фахівці яких професій використовують у своїй професійній ді­яльності карти?

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Опрацювати §4.

Дати відповіді на питання до нього(усно).