Конспект уроку з фізичної географії України Тема: гори

Мета: Дати учням поняття, яку частину земної поверхні називають Горами; вчити знаходити гори на карті і глобусі; розвивати вміння користуватися картою, читати її; виховувати любов до природи, інтерес до вивчення природи України.

Обладнання: Глобус, фізична карта України, Дитяча енциклопедія, книга «Дітям про тварин».

Хід уроку

І. актуалізація знань

— Пригадайте, діти, яку форму поверхні Землі називають горами.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми познайомимося із горами України — Карпатами;

дізнаємося, якої вони висоти, а також які рослини там ростуть, які во

дяться тварини та багато іншого.

ІІІ. Вивчення новиї знань

1. Робота із глобусом.

— Діти, погляньте на глобус. Як на ньому зображені гори? Де ми їх

бачимо?

2. Робота з картою України.

— а тепер подивіться на карту України і визначте, які гори є на те

риторії нашої країни.

Знайдіть Карпатські гори. В якій частині України вони знаходяться? (Повідомлення вчителя.)

— Карпатські гори розташовані на території сусідніх держав: румунії

і Словаччини. Українські Карпати складаються з витягнутих із північного

заходу на північний схід паралелей. Вони є не дуже високими. але вони

впливають на погодні умови, на тваринний і рослинний світ.

Більшу частину нашої країни займають рівнини, але є також дві досить великі гірські системи: Українські Карпати та  Кримські гори. Українські Карпати, розташовані на крайньому заході України, є частиною великої Карпатської гірської системи, значна частина якої знаходиться за межами нашої держави. Велика гірська система Карпат охоплює крім України території ще шести держав Центральної Європи — Румунії, Угорщини, Польщі, Чехії, Австрії, Словаччини. В Україну заходить частина цієї гірської системи, що має назву Українських, або Лісистих, Карпат. Кримські гори цілком містяться в її межах, на Кримському півострові.

Українські Карпати та їх пасма

Карпатське гірське пасмо, що розташоване на крайньому заході нашої країни, входить до складу так званої Альпійської складчастої геосинклинальної області. Воно значно перебільшує своїми розмірами Кримські гори та утворює вигнуту на північний схід дугу 1500 км завдовжки. Та лише частина цієї гірської системи розташована на території України. Найвища точка Карпат — гора Герлаховскі-Штит, що сягає заввишки 2 655 м над рівнем моря і знаходиться за межами нашої держави. 

Українські Карпати є частиною гірської системи Східних Карпат. Вони простягаються смугою завдовжки 280 км і завширшки 100 км з північного заходу на південний схід України. У тектонічному відношенні гори відповідають Карпатській складчастій споруді. Карпати – це молоді гори, здебільшого середньо- і низьковисотні складчасто-брилові споруди. Значну роль у формуванні їх поверхні відіграли річки, глибокі долини яких утворилися вздовж розломів. Абсолютні висоти гірської системи коливаються від 400 м біля підніжжя гір до 2 000 м уздовж основних хребтів. Вершини, що здіймаються вище 2 000 м над рівнем моря, знаходяться в масиві Чорногора. Відсутність високих гір, згладженість вершин і пологість схилів Українських Карпат пояснюється тим, що вони складені переважно осадовими породами, що легко розмиваються.

Карпатські гори складаються з кількох паралельних гірських хребтів. Північно-східну смугу хребтів утворюють Зовнішні Карпати. До них належать Бескиди Східні, Горгани та Покутсько-Буковинські Карпати. Гори мають згладжені куполоподібні форми рельєфу.

Центральну частину Українських Карпат займає невисокий (800-1200 м) Верховинський Вододільний хребет. Вододільно-Верховинські Карпати – низькі складчасто-брилові хребти з полого-хвилястими верховинами та міжгірними улоговинами. Там розташовані головні карпатські перевали (Ужоцький, Воловецький, Яблуницький), через які прокладено транспортні шляхи. 

Полонинсько-Чорногорські Карпати – найвища смуга гір, до яких належать Полонинський хребет, гірські масиви Свидовець і Чорногора, Гринявські гори. Їх середні висоти становлять 1 500 м, а максимальні сягають понад 2 000 м: г. Говерла (2 061 м), Бребенескул, Піп-Іван Чорногорський, Петрос, Гутин-Томнатик, Ребра (на Чорногорі). Характерною рисою цієї частини Карпат є наявність полонин – округлих безлісих вершин, вкритих субальпійськими луками. У найвищих гірських масивах поширені заглиблення, виорані льодовиком.

Мармароський масив охоплює Рахівські і Чивчинські гори. Він має круті, місцями стрімкі схили, гострі скелясті гребені й вершини, глибокі річкові долини. Найвища вершина – г.  Піп-Іван Мармароський (1 936 м).

Вулканічні Карпати – низький хребет, розчленований долинами річок на окремі масиви. Це – пасмо згаслих вулканів з рештками їх конусів, які чергуються з плоскими поверхнями лавових плато. Хребет утворився по лінії розлому земної кори на межі Карпатської складчастої споруди і Закарпатського прогину.

Характеристика Кримських гір

Ці складчасто-брилові гори  тягнуться смугою завдовжки 180 км і завширшки 60 км на півдні Кримського півострова. Вони мають нижчі висоти і простішу будову, ніж Карпати. У рельєфі чітко виражені три майже паралельні пасма, розділені вузькими поздовжніми зниженнями. Пасма мають асиметричний вигляд: їх північні схили пологі й довгі (відповідають напрямку залягання шарів гірських порід), а південні – круті й короткі (зрізають шари порід). Такі асиметричні гірські пасма дістали назву куести. У формуванні рельєфу Кримських гір основна роль належить тектонічним та денудаційним процесам. У районі Бахчисарая ними утворені долини, своєрідні гори-останці: Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Тепе-Кермен та ін. На Південному березі трапляються вулканічні породи, якими складені масив Карадаг, г. Аюдаг та ін.

Зовнішнє пасмо найнижче, його максимальні висоти становлять лише 340 м. Внутрішнє пасмо має висоти до 740 м.  Головне пасмо найвище, його висоти сягають 1 500 м. Воно утворене окремими масивами, що мають вирівняні столоподібні плоскі вершини – яйли, вкриті лучною рослинністю. Найвищими масивами є: Бабуган-Яйла (з г.  Роман-Кош, що має найвищу відмітку висоти – 1 545 м), Нікітська яйла, Чатир-Даг, Ай-Петринська яйла, Ялтинська яйла та Карабі-Яйла. На яйлах поширені карстові форми рельєфу – печери, лійки, колодязі, шахти. Схили пасма розчленовані глибокими ущелинами, каньйонами, долинами, балками, ярами. Через знижені місця хребта – перевали Ангарський та Байдарські Ворота – прокладено автошляхи. На півдні Головне пасмо стрімко обривається до прибережної смуги Чорного моря завширшки до 12 км – Південного берега Криму. На місці давньовулканічної діяльності виник масив Карадаг, внутрішнього магматизму – гора Аюдаг.

У Кримських горах зосереджено близько 120 природоохоронних об’єктів. Тут створено Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадазький заповідник, заповідник Мис Мартьян, Кримьске заповідно-мисливське господарство.

IV. Закріплення матеріалу

— а зараз ми перевіримо, як ви запам’ятали та зрозуміли тему сьогоднішнього уроку. розгадавши кросворд, ви прочитаєте назву гір, з якими ознайомилися.

Листяне дерево, що росте в горах. (Клен)

Квітка, що росте на полонині. (Арніка)

У горах є безліч… (лікарських) Квітів.

Тетерук, рябчик, дятел — це… (птахи).

Хвойне дерево. (Модрина)

Річка, що тече в горах. (Прут)

Дерево на Закарпатті (Ялиця)

— То про які гори ми говорили на уроці?

V. Охорона природи Карпат

— В Українських Карпатах зосереджений природоохоронний фонд

(майже 1 500 об’єктів).

1980 р. — Карпатський національний природний парк (50,3 тис. га).

1989 р. — Національний природний парк «Синевир».

1993 р. — Карпатський біосферний заповідник (57,9 тис. га).

VI. Підсумок уроку

Що сподобалося вам на уроці?

Що найбільше запам’яталося?

VII. Домашнє завдання