Актуалізація опорних знань

Актуалізація опорних знань.

1)     «Хто більше».

Учням пропонується по черзі швидко проговорювати всі найважливіші поняття та означення даної теми, доповнюючи один одного. При цьому вчитель питання не задає.

2)  «Інтелектуальна розминка».

Відповіді учнів на якісні запитання (чи існує чотирикутник з трьома тупими кутами?)

3)  «Вірю – не вірю».

Вчитель ставить запитання:

-         Чи вірите ви, що…

4)  «Так  чи  ні».

Вчитель записує на аркуші поняття або геометричну фігуру, або формулу. Учні, задаючи запитання, на які вчитель має право відповісти тільки «так» або «ні», повинні відгадати задумане.

5)  Бліц – опитування «ланцюжком».

Учні по черзі ставлять один одному запитання.

6)  «Спіймай помилку».

Вчитель проговорює факти, формули, включаючи малопомітні помилки. Учні вказують на них.

7)  «Світлофор».

У кожного учня картка, яка з одного боку червона, а з іншого – зелена. Вчитель задає запитання А всі учні підіймають картки: хто знає відповідь – сигналізує зеленим, а хто не знає – червоним.

8)     «Пінг – понг» .

Кидаючи один одному м'ячик, учні разом з тим ставлять запитання.

9)  «Тихе опитування».

Взаємоопитування. Опитування в парах.

10)   Тестування.

Перевірка знань учнів за допомогою дидактичних матеріалів або комп'ютера.

11)     «Незакінчене речення».

Вчитель або учень-асистент починає формулювати визначення поняття, а учні закінчують.

12)        «Логічний ланцюжок».

Перший учень починає відповідати на запитання, далі на будь-якому місці його відповідь припиняється вчителем і слово передається другому учневі, потім третьому і т.д.

13)        Термінологічний диктант.

Вчитель називає поняття, а учні пишуть його визначення.

14)        «Випадкове опитування».

Номери питань, на які будуть відповідати учні, визначаються підкиданням грального кубика, або за допомогою рулетки.

15)        «Це пригодиться».

На дошці записані запитання, відповіді на які допоможуть зрозуміти ключові моменти нового матеріалу.

16)        «Виступ солістів»

Урок починають "солісти”. Так називають учнів, яким потрібно буде "захищати” рішення домашніх задач. Рішення оформляється на дошці до уроку. При призначенні "солістів” враховується складність задач.

Розв'язування вправ.

1)  «Знайди помилку».

На дошці записане розв'язування якого-небудь приклада чи задачі з традиційними, що часто зустрічаються, помилками. Пропонується здійснити перевірку кожного логічного ходу розв'язування.

2)  «Мозкова атака».

За короткий час учням треба дати якнайбільше цікавих ідей для розв'язування запропонованої вчителем задачі.

3)  «Логічний ланцюжок».

Перший учень починає розв'язувати задачу, далі на будь-якому місці його відповідь припиняється вчителем і слово передається другому учневі, потім третьому і т.д.

4)  «Розвідники».

Робота в групах. Аркуші з завданнями для груп прикріплені в різних кінцях класу. Учень – розвідник з кожної команди підходить до аркуша, запам'ятовує завдання і диктує його учням своєї групи. Можна підходити декілька раз.

5)  «Сліпий капітан».

Капітану кожного ряду зав'язують очі і всі капітани одночасно повинні вписати правильні відповіді в завдання на дошці, керуючись підказками учнів тільки свого ряду.

6)  «Інтелектуальний тир».

Учні перед виходом до дошки кидають дротик в мішень щоб вибрати завдання. Далі від центра розміщені легші завдання, але вони оцінюються меншою кількістю балів. В центрі – найскладніші, оцінюються вищим балом.

Закріплення знань, умінь та навичок.

Метод „Карусель".

Кожній групі дається аркуш ватману і фломастер такого ж кольору, як і їх картки.

Завдання:

I група - паралелограм.

IIгрупа - прямокутник.

III    група - ромб.

4 група - квадрат.

За 2 хвилини треба обговорити і записати схематично на аркуші означення цього чотирикутника.

Після цього треба передати аркуш наступній групі за годинниковою стрілкою і на отриманому аркуші написати схематично властивість тої фігури, яка накреслена на ньому, іт.д.

Коли до кожної групи повернеться аркуш з її початковим завданням, учні групи повинні переглянути всі записи, можливо доповнити і підготуватись до виступу.

Потім дається слово по черзі доповідачу з кожної групи і він розповідає перед усім класом властивості даної фігури, вказує на можливі неточності в записах інших груп, висвітлює основні моменти доведення даних властивостей.

Решта учнів слухають, задають запитання.

Систематизація та узагальнення знань учнів.

Метод „Карусель".

Учнів об'єднуємо в гетерогенні (різнорідні за рівнем знань) групи по 5 - 6 осіб за кольором отриманих

карток.

В кожній ррупі розподіляються обов'язки:

Спікер - зачитує завдання груп», організовує порядок виконання завдання, визначає доповідача, в кінці

уроку дає оцінку роботи в класі а також якості підготовки до уроку кожного члена групи.

Секретар - веде записи результатів роботи групи.

Посередник - стежить за часом.

Доповідач - чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.

                                

Кожній групі дається аркуш ватману і фломастер такого ж кольору, як і їх картки.

Завдання:

I група - неповні квадратні рівняння,

IIгрупа - повні квадратні рівняння,

III    група - зведені квадратні рівняння.

за 1-2 хвилини треба обговорити і записати схематично на аркуші ватману означення даного рівняння;

передати аркуш наступній групі за годинниковою стрілкою і на отриманому аркуші написати схематично першу частину формул для розв'язування того типу рівнянь, який записаний на тому аркуші, який група отримала зараз;

через установлений час аркуші знову передають за годинниковою стрілкою і кожна група повинна закінчити записи формул;

коли до кожної групи повернеться аркуш з її початковим завданням, учні групи повинні переглянути всі записи, можливо доповнити і підготуватись до виступу;

потім дається слово по черзі доповідачу з кожної групи і він  розповідає перед усім класом про способи розв'язування даного виду рівнянь, вказує на можливі неточності в записах, які зробили учні

інших груп. Решта учнів слухають, задають питання.

Закріплення.

1)    «Шерлок Холмс».

Скласти якнайбільше запитань до теми, що вивчається. Інші учні дають відповіді на запитання.

2)    «Впізнай мене».

Вчитель називає ознаку фігури, поняття. Учні повинні відгадати. Якщо не відгадують з першого разу, вчитель пропонує більш точну інформацію. Якщо і цього разу не вгадали, вчитель проговорює таке твердження, що не впізнати загадане неможливо, але оцінка за такі відповіді з кожним разом зменшується.

3)    «Доміно».

Частини формул написані на двох картках кожна. Необхідно знайти до кожної картки її половинку.

4)    «Аукціон».

Кожному з учнів треба назвати якусь ознаку, формулу, властивість даної фігури. Хто назве останній – переможе.

Домашнє завдання.

a)  Обов’язковий мінімум:

Воно має бути зрозуміло і посильно кожному учневі;

b)  Тренувальні завдання:

Його виконують учні, що добре знають предмет і бажають закріпити свої знання;

c)   Творчі завдання:

1)  Казка, оповідання з вивченої теми;

2)  Кросворди;

3)  Цікаві факти, задачі з даної теми;

4)  Практичні задачі;

5)  Картки для усного рахунку;

6)  Плакати –опорні сигнали;

7)  Реферати;

8)  Завдання для проектної діяльності, презентації.

Підсумок уроку.

1)  «Сніжна грудка».

Слово – речення – питання – відповідь.

Перший учень проговорює слово, що стосується даної теми, другий складає речення з цим словом, третій складає питання до цього слова, а четвертий відповідає на нього.

2)  На уроці я:

     I.            Дізнався:

 II.            Зрозумів:

III.            Навчився:

3)  Найбільший мій успіх на уроці:

Найбільші труднощі на уроці:

4)  Есе.

5-хвилинний твір з метою підбиття підсумків уроку і висновків, що були сформульовані на уроці.

5)   Що нового дізнався на уроці?

       Що сподобалося найбільше?

       Що було найскладнішим при виконанні завдань?

       Що треба ще вивчити вдома?

6)  " Неуважний учень ”.

Виконуючи  завдання  на  ( тема уроку ), неуважний  учень  зробив  деякі  помилки. Виправте  помилки  і  скажіть,  які  означення,  властивості, правила  не  знає  цей  учень.

Рефлексія

1.   «Квітка засвоєння».

Учні прикріплюють на дошці пелюстки квітки:

-        Зелені – все зрозуміло;

-        Сині – майже все зрозуміло;

-        Жовті – зрозуміло наполовину;

-        Оранжеві – дещо зрозуміло;

-        Червоні – нічого не зрозуміло.

2.   Прощання

Інструкція:  учні в парах беруться за руки й дарують один одному усмішку: кожен повертається до свого сусіда і, сказавши йому те, що викликало в ньому захоплення і побажавши йому чогось гарного, усміхається;   Вчитель дякує класу за роботу.

Ось і закінчився наш урок,

Час невпинно й швидко так летить.

Ви до знань зробили ще один крок,

Хай у всьому завжди вам щастить!

Дякую, що працювали гарно,

Часу ви не витрачали марно,

Дякую за дисципліну на уроці

І бажаю успіхів в навчальному році.

3.   Про що говорить епіграф?                                                                                                      

Як ви розумієте зміст епіграфу до уроку?

4.   Результативність роботи – 100-бальна шкала.

Що сприяло успіху? Що заважало?  

Оцінити результативність своєї роботи на уроці за 100-бальною шкалою.

                                  1  -  10  -  20  -  30  -  40  -  50  -  60  -  70  -  80  -  90  -  100                

                       зовсім не впевнений                                                          абсолютно впевнений                 

   На початку уроку учні оцінюють власне почуття впевненості у знаннях за шкалою.   

В кінці уроку треба порівняти очікування з результатом.    В чому причина невдач?   

5   Моя діяльність на уроці ( три дієслова )                                                                       

 Передати зміст своєї діяльності на уроці за допомогою трьох дієслів. 

6.   Приємні прислівники.                                                                                                             

Виразити своє ставлення до уроку за допомогою приємних прислівників.

7.   Мій емоційний стан ( три прикметники )                                                                      

 Передати свій емоційний стан після уроку за допомогою трьох прикметників.

8.   Слова подяки.                                                                                                                    

Чи мали вплив інші люди на досягнення тобою успіху на уроці?                                          

 Кому ти хочеш подякувати?

9.   Що здивувало?                                                                                                                    

Аристотель: Пізнання починається з подиву.                                                                       

Що викликало здивування на уроці?

10.   Корисні та шкідливі риси.                                                                                                

 Які риси характеру допомагали навчатися, а які заважали?                                           

Активність, апатія, ввічливість, упертість, дисциплінованість, допитливість, ініціативність, наполегливість, неуважність, незібраність, недбалість, організованість.

11.   Похвали себе.                                                                                                                    

Чи з’явилося почуття самоповаги від твоєї роботи на уроці? Похвали себе.

Симон Соловейчик сказав:

«Учитель не робить кар’єри, він – актор, але його слухачі й глядачі не аплодують йому. Він скульптор. Але його праці ніхто не бачить. Він лікар, але його пацієнти рідко дякують йому за лікування і не завжди хочуть лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення?»

Відповіддю на це питання можуть бути слова Бернарда Шоу:

«Коли я маю яблуко і ти маєш яблуко,  і ми обміняємось яблуками, у кожного із нас  буде по одному яблуку. Коли я маю ідею і ти маєш ідею, ми обміняємось ідеями – в нас буде по дві ідеї».