Конспект уроку з фізичної географії України Тема: Тема: топографічні карти

Тема: топографічні карти

Мета: сформувати уявлення про топографічні карти та їхні особливості; розвивати навички роботи з топографічними картами

Обладнання: таблиці з даної теми, роздатковий матеріал, зошити на друкованій основі, атласи

Обладнання: топографічні карти, атласи.
Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку.

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і умінь.

1. Що таке картографічна проекція?

2. Чому виникають спотворення на карті?( схематично на дошці).

3. Що таке генералізація? Навести приклади.

III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Карти земної поверхні називають географічними.А погляньте на карту України. Чи знайдете на ній нашу місцевість? Як ви думаєте, чому ні? («Відкритий мікрофон»).

Карти, на яких зображуют малі ділянки земної поверхні , називають топографічними. А ось що це за карти, та як їх можна використовувати, ми і дізнаємося сьогодні на уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу( пояснення і демонстрація на настінній топографічній карті та топографічних картах атласу).

Топографічна карта - така карта, повнота змісту та точність якої дозволяють вирішувати технічні задачі.

Наука про створення топографічних карт - топографія.

Карти в залежності від масштабів умовно поділяють на такі типи:

топографічні плани - 1:500 - 1:5 000;

великомасштабні топографічні карти - 1:10 000 - 1:100 000;

середньомасштабні топографічні карти - від 1:200 000 - 1:1 000 000;

дрібномасштабні топографічні карти - менш 1:1 000 000.

Чим менше знаменник чисельного масштабу, тим крупніше масштаб. Плани складають в крупних масштабах, а карти - в дрібних. У картах враховується «кулястість» землі, а в планах - немає. Через це плани не повинні складатися для територій площею понад 400 км ² (тобто ділянок землі приблизно 20 × 20 км).Якщо територія велика, топокарти мають велику кількість листів.На кожному з яких відбита маленька ділянка цієї території, обмежена меридіанами і паралелями,а рамками аркушів служать лінії меридіанів і паралелей. Наприклад, лист карти масштабом 1:1 000 000 обмежений меридіанами з розмірами 4 ° по широті і 6 ° по довготі. При разграфці по цій системі північна і південна півкулі діляться на 60 колон, позначених цифрами, і на 22 ряди, позначених буквами латинського алфавіту. 
У великомасштабних картах трапеції менші: обмежується 30'за довготою та 20'за широтою); Масштаб 1:25000 обмежується 7'30''за довготою та 5' за широтою.

Географічні координати на листках топокарт зазначаються в кутках. 
Внутрішня рамка - це трапеція, яка утворена тонкими суцільними лініями. Бічні лінії цієї трапеції - меридіани, а верхня і нижня основи - паралелі. Внутрішня рамка обмежовує зображення місцевості на карті. Паралельно до внутрішньої рамки проводиться зовнішня рамка, яку ще називають оформительська. Це одна широка лінія, яка надає карті закінченого вигляду і ніби відокремлює її поле від позарамкового оформлення. Між внутрішньою і зовнішньою рамками розташована мінутна рамка, що утворена двома паралельними лініями (двома бічними вертикальними і двома нижньою і верхньою горизонтальними, які поділені відповідно на мінути широти і довготи).

Мінути широти і довготи почергово позначаються двома паралельними лініями і однією жирною лінією. У свою чергу кожна мінута (Г) широти і довготи поділена точками на шість однакових частин, по 10" (секунд) у кожній. Ці точки утворюють так звану додаткову секундну рамку, яка дозволяє з великою точністю визначати географічні координати різноманітних об'єктів на топографічних картах Щоб визначити наближено місцеположення будь-якого географічного об'єкта або точки на карті, потрібно назвати утворений кілометровими лініями квадрат, у якому вони знаходяться. Для цього слід прочитати за рамкою двозначні числа, що позначені великими цифрами біля горизонтальної і вертикальної ліній, які утворюють нижній лівий (південно-західний) кут потрібного квадрата. Наприклад, 15-35. Першими пишуть цифри, що позначають горизонтальні лінії.

Для того щоб визначити прямокутні координати заданої точки, потрібно виміряти за перпендикулярами відстань від цієї точки до нижньої горизонтальної і лівої вертикальної ліній й отримані значення скласти з координатами ліній. Після вимірювання відстаней від ліній кілометрової сітки до певної точки записують їх координати .Крім сітки меридіанів і паралелей на топографічних картах зображенапрямокутна сітка координат X і Y . Лінії прямокутної сітки проведені черезінтервали, що відповідають цілій кількості кілометрів. Кожна лінія кілометрової сітки продовжена за поле карти, де підписані значення X і Y в кілометрах. Повні значення X підписують на крайніх, північній і південній лініях кілометрової сітки, наприклад, 6019 км , на проміжних лініях пишуть десятки і одиниці кілометрів 20, 21 і т.д. Повне значення Y із зазначенням номера зони підписують біля крайніх західної і східної лінії кілометрової сітки, наприклад, 3452, де 3 – номер зони. У проміжку між крайніми лініями підписують десятки й одиниці кілометрів координати Y . Посередині лінії зовнішньої рамки в розриві з усіх чотирьох боків указана номенклатура суміжних листів. Над північною рамкою вказана номенклатура листа, а в дужках – назва найбільшого населеного пункту,що розміщений на цій карті. Під південною рамкою листа карти підписані масштаби карти (чисельний, іменований і лінійний), висота перетину рельєфу, система висот. Під південно-західним кутом рамки знаходиться схема взаємного розміщення істинного, магнітного і осьового меридіанів з приведенням величин середнього наближення меридіанів і магнітного схилення, річного схилення магнітної стрілки. Під південно-східним кутом розміщений графік закладень. Поза рамкою топографічні плани оформлюють значно простіше і містять менше інформації у порівнянні з топографічними картами.

Підписи ліній координатної сітки наводяться в місцевій системі координат. Під південною рамкою вказують лише чисельний масштаб і переріз рельєфу. Також наводять схему розташування суміжних листів плану. Лінії сітки прямокутних координат проведені через 10 см. Їх виходи за внутрішню рамку підписують у кілометрах (для масштабів 1:5000 і 1:2000) або в метрах (для масштабів 1:1000 і 1:500). 

2.Дійсний і магнітний азимути, магнітне схилення.

- дійсний азимут – кут між географічним меридіаном і напрямком на об'єкт ;

- магнітний азимуткут між напрямом магнітної стрілки на північ та об'єктом;

- магнітне схилення – кут між дійсним і магнітним меридіаном. 

3.Практичне використання топографічних карт.

-Де можна використовувати такі карти? («Відкритий мікрофон»).Розповідь.

V. Закріплення.

1.Яку інформацію можна одержати з топокарти?

2.Що таке магнітне схилення, дирекційний кут? 

Виконання практичної роботи №2.

VI. Підсумки уроку 

VII. Домашнє завдання.