Конспект уроку з Медико-санітарної підготовки ( Захист Вітчизни ) Тема: ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ПРО ЗАХИСТУ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ

ОСНОВНІ  ДОКУМЕНТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ПРО ЗАХИСТУ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ

Мета

• Навчальна:

– вивчити основні положення Конституції України та інших нормативно-правових докумкнтів щодо захисту життя і здоров’я людини.

• Виховна

– виховувати відношення до захисту життя і здоров.я людини як до найвищих цінностей людства.

• Розвивальна:

-розвиток почуття необхідності здорового способу життя..

• Практично-корисна:

-засвоєння обов’язку щодо необхідності міцного здоров’я для захисту Вітчизни.

ХІД УРОКУ

1. Вступна частина (5 хв)

1.1. Шикування, рапорт, привітання (1 хв).

1.2. Огляд зовн. вигляду, перевірка учнів на заняттях ( 2 хв).

1.3. Оголошення теми, мети уроку, навч. питань (2 хв).

2. Основна частина (30 хв).

Відпрацювання навчальних питань.

1. Основні документи нормативно-правової бази щодо захисту життя та здоров’я людини в Україні.

1.1 Конституція України (КУ) щодо захисту життя та здоров’я людини.

Згідно Конституції Україна є соціальною державою. Статтею 3 Конституція України визначає, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
За ст. 17 держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у ЗСУ.

Стаття 27 КУ зазначає, що кожна людина має невід’ємне право на життя. Обов’язок держави -захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров ‘я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Однією із форм захисту здоров ‘я людини є право громадян на соціальний захист (ст. 46), що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Всі види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мініуму, встановленого законом.

Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного ідоступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових прродуктів і предметів побуту, а також право на їх поширення. Така інформація ніким не може бути засекпечена.

Кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади., їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

2. Інші документи нормативно-правової бази щодо захисту життя і здоров’я людей.

До актуальних нормативно-правових актів, які захищають право громадян на достатній життєвий рівень та визначають основні державні соціальні гарантії, відносяться такі.

1. Європейський кодекс соціального забезпечення (Страсбург, 1964 рік), в якому визначається:

медична допомога захищеним особам у зв’язку із станом здоров’я, який вимагає медичної допомоги профілактичного чи лікувального характеру;

допомога по хворобі у зв’язку з непрацездатністю, що є наслідком хворобливого стану і передбачає припинення заробітку;

допомога по старості, у зв’язку з досягненням визначеного віку;

допомога в разі виробничої травми, у зв’язку з професійним захворюванням чи повною або частковою втратою спроможності отримувати заробіток, або непрацездатністю, в результаті якої

припиняється отримання заробітку;

допомога по інвалідності, у зв’язку з неспроможністю визначеного ступеня займатися будь-якою прибутковою діяльністю.

2. Концепція соціального забезпечення населення України ( 1993 рік, схвалена Постановою ВР України), якою закладаються основи правової і нормативної бази соціального забезпечення населення України

3. Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (1993 р.)

4. Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (1993 р.)

3. Заключна частина (5 хв).

На сьогоднішньому уроці я дізнавсь про…

4, Підбиття підсумків заняття Завдання додому