Конспект уроку з біології в 11 класі Тема: ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІЗМІВ У ЕКОСИСТЕМАХ

ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІЗМІВ У ЕКОСИСТЕМАХ

Мета: розглянути особливості взаємодії ор­ганізмів в екосистемах, показати вза­ємозалежність існування різних видів у екосистемі; розвивати вміння аналі­зувати наявну інформацію; виховувати розуміння єдності всіх видів у природі.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із при­кладами різних типів взаємодії орга­нізмів у екосистемах, відеофрагменти, у яких демонструються паразитичні й мутуалістичні взаємодії організмів (за наявності).

Базові поняття й терміни: екосистема, взаємодія, симбіоз, мутуа­лізм, коменсалізм, паразитизм, хижа­цтво, конкуренція.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які приклади екосистем вам відомі?

2. Чи можуть екосистеми залишатися незмінними?

3. Які фактори впливають на розвиток екосистем?

4. Що таке сукцесія і в яких умовах вона відбувається?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

У біогеоценозі спостерігаються різні види симбіозу (форми спів­існування двох різних видів). До них належать мутуалізм, парази­тизм, коменсалізм. Також формами взаємодії живих організмів є хижацтво й конкуренція.

Мутуалізм — взаємовигідне співіснування двох видів (найпро­стіші, що здатні перетравлювати клітковину, і рослиноїдні твари­ни, у кишечнику яких вони живуть). Прикладом мутуалізму є від­носини термітів і мікроорганізмів у кишечнику, які забезпечують розщеплення целюлози в травному тракті термітів.

Паразитизм — співіснування двох видів (людина й стьожкові черви), за якого один вид використовує інший як середовище іс­нування і джерело харчування. Прикладів паразитизму можна на­вести багато. Найзручніше згадати паразитів людини, як зовніш­ніх (воші, клопи), так і внутрішніх (аскарида, гострик, ціп’як, ехінокок).

Коменсалізм — співіснування двох видів, за якого один вид використовує інший вид або житло іншого виду як середовище

існування, але не завдає йому шкоди, а харчується відходами його життєдіяльності. Прикладом таких співвідносин є кліщі, які хар­чуються шерстю, що випала, у норах гризунів.

Конкуренція — співіснування особин одного (внутрішньовидова конкуренція) або різних (міжвидова конкуренція) видів, за якого вони змагаються за ресурси середовища існування. Слід відзначи­ти, що внутрішньовидова конкуренція є більш жорсткою, ніж між­видова. Де викликано тим, що ресурси, за які конкурують особини одного виду, повністю ідентичні.

Хижацтво — тип відносин між популяціями двох видів орга­нізмів (хижака й жертви), за якого організми-хижаки харчуються організмами-жертвами, нападаючи на живу жертву.

Форма співжиття двох різних видів, коли жоден з них не відчу­ває впливу іншого, називається нейтралізмом. Також екологи ви­діляють такий тип взаємодії різних видів, як аменсалізм. У цьому випадку один з видів пригнічує інший без користі для себе і зво­ротної негативної дії. Прикладом аменсалізму може бути взаємодія ціанобактерій, які насичують водне середовище киснем, і анаероб­них сапрофітних бактерій, чий розвиток розчинений кисень при­гнічує.

Зі взаєминами різних видів пов’язано багато міфів і помилко­вих уявлень, утілення яких у життя інколи призводило до нега­тивних наслідків. Наприклад, багато хто думає, що кількість дріб­них тварин визначається винятково активністю хижаків. Саме ці надмірно спрощені «екологічні уявлення» не раз були причиною шкідливих наслідків для довкілля в тих країнах, де вирішували його «поліпшити» й досягти підвищення зиску з природних еко­систем.

Так, свого часу в Китаї було проведено кампанію зі знищен­ня горобців, які нібито з’їдали надто багато зерна й не давали керівникам країни змоги «розв’язати продовольчу проблему». Комахи-шкідники миттєво розплодилися і швидко довели ки­тайцям, що вони не з того боку взялися за збереження зернових ресурсів.

Але й в освіченій Європі припускалися екологічних помилок та­кого ж рівня. Так, скандинави півстоліття тому вирішили раз і на­завжди знищити хижих птахів і створити полярним куріпкам іде­альні умови для розмноження і проживання. Цим вони сподівалися максимально розширити базу для мисливства. «Війна» з яструба­ми й совами вже підходила до «успішного» завершення, коли поча­лося масове вимирання куріпок від епідемії, яка ніколи раніше не загрожувала їхній популяції. Лише це змусило «раціоналізаторів» прислухатися до екологів, які вже тоді попереджали, що чисель­ність видів, які є здобиччю хижаків, визначається не тільки хи­жаками, а й іншими чинниками — кількістю кормів, погодними умовами, хворобами тощо.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Які типи взаємодії живих організмів в екосистемах вам ві­домі?

2. Які приклади взаємодії організмів у екосистемі можна назва­ти хижацтвом?

3. Які приклади взаємодії організмів у екосистемі можна назва­ти паразитизмом?

4. Чим мутуалізм відрізняється від коменсалізму?

V. Домашнє завдання