Тема: Основні поняття
генетики
Цілі уроку: розглянути основні поняття генетики, предмет і цілі
цієї науки, розвивати вміння аналізу й синтезу інформації, виховувати повагу до
науки, розуміння необхідності проведення наукових досліджень та їх значення для
існування людства.
О бладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації з портретами Г. Менделя
та інших видатних генетиків, таблиці з визначеннями основних генетичних понять,
фотографії або малюнки сортів рослин і порід тварин, виведених завдяки
досягненням генетики.
Базові поняття й терміни: генетика, ген, алель, домінування, гомозигота,
гетерозигота, генотип, фенотип, селекція, спадковість, мінливість.
Хід уроку
І. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Питання для бесіди
1.
Які переваги має статеве розмноження порівняно з нестатевим?
2.
Як відбувається процес сперматогенезу?
3.
Як відбувається процес овогенезу?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
Генетика (від грецьк. генезис — походження) — наука про
спадковість і мінливість живих організмів. В її основу були покладені
закономірності спадковості, виявлені Г. Менделем під час вивчення різних сортів
і гібридів гороху в 1860-х роках. Народження
генетики відносять до 1900 року, коли Х. де Фріз, К. Корренс і Є. Ч ермак
повторно відкрили закон Г. Менделя.Залежно від
об’єкта дослідження виділяють генетику рослин, тварин, мікроорганізмів і людини
тощо. Сам термін «генетика» було запропоновано англійським генетиком В.
Бетсоном 1905 року.
Генетика
як наука виникла внаслідок практичних потреб. Підчас розведення домашніх тварин
і культурних рослин здавна використовувалася гібридизація порід або сортів, які
відрізнялися між собою за певними ознаками. Порівнюючи гібриди з вихідними
формами, практики давно помітили деякі особливості успадкування ознак.
А поєднання багаторічних спостережень і потреби підвищення врожайності й
ефективності сільського господарства і стало причиною бурхливого розвитку
генетики у ХХ столітті.
На
вивченні генетичних закономірностей ґрунтуються технології створення нових і
покращення існуючих порід домашніх тварин, сортів культурних рослин, а також
мікроорганізмів, які використовуються у фармацевтичній промисловості й
медицині. Велике значення має генетика для медицини та ветеринарії, оскільки
багато хвороб людини і тварин є спадковими та для їх діагностики, лікування й
профілактики потрібні генетичні дослідження.
Основні терміни й поняття генетики
Ген — дискретна
функціональна одиниця спадковості, з допомогою якої відбувається запис,
зберігання та передача генетичної інформації в ряді поколінь, певна ділянка
молекули ДНК (або РНК у деяких вірусів), розташована на певній ділянці (у
певному локусі) хромосоми еукаріотів, у бактеріальній хромосомі чи плазміді у
прокаріотів або в молекулі нуклеїнової кислоти вірісів. Алель — один з можливих станів
(варіантів) гена.Домінантний
алель — алель, який
пригнічує прояв іншого
алеля певного гена. Залежно від ступеня пригнічення виділяють повне чи неповне
домінування.
Рецесивний алель — алель, прояв якого пригнічується іншим алелем
певного гена.
Алель дикого типу — алель, який поширений у природних популяціях певного
виду й обумовлює розвиток ознак, що є характерними для цього виду.
Локус — місце
розташування алелей певного гена на хромосомі.
Гомозигота — диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина),
гомологічні хромосоми якої мають однакові алелі певного гена. У гомозиготному
стані проявляються і домінантні, і рецесивні алелі.
Гетерозигота — диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина),
гомологічні хромосоми якої мають різні алелі певного гена. У гетерозиготному
стані в разі повного домінування проявляється дія домінантного алеля, а за
неповного домінування ознака має проміжне вираження між домінантним і
рецесивним алелями.
Гемізигота — диплоїдна клітина (особина), яка має лише один алель
певного гена. Цей стан виникає внаслідок того, що в деяких видів особини однієї
зі статей мають дві різні статеві хромосоми або лише одну статеву хромосому.
Генотип — сукупність
усіх генів клітини, локалізованих у ядрі (у хромосомах) або в різних
реплікуючих структурах цитоплазми (пластидах, мітохондріях, плазмідах). Генотип
— це спадкова основа організму єдина система взаємодіючих генів, тому прояв
кожного гена залежить від його генотипного середовища. Генотип — носій генетичної
інформації, який контролює формування всіх ознак організму, тобто його
фенотипу. Фенотип — сукупність властивостей і ознак
організму, що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовнішнього
середовища. Фенотип ніколи не відображає генотип цілком, а лише ту його
частину, яка реалізується в певних умовах онтогенезу. У процесі розвитку
організму фенотип змінюється. Межі, в яких змінюються фенотипові прояви
генотипу, називаються нормою реакції. Спадковість — здатність живих організмів
передавати особинам наступного покоління морфоанатомічні, фізіологічні,
біохімічні особливості своєї організації, а також характерні риси становлення
цих особливостей у процесі онтогенезу.Мінливість — властивість організму змінювати
свою морфофізіологічну організацію (що зумовлює різноманітність індивідів,
популяцій, рас), а також набувати нових ознак у процесі індивідуального
розвитку.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Дати відповіді на
питання:
1.
Що вивчає генетика?
2.
Що таке ген?
3.
Чим відрізняються між собою домінантні й рецесивні алелі одного гена?
4.
Яке значення має генетика для людини?
5.
Що таке генотип?
6.
Що таке фенотип?
V. Домашнє завдання
Вивчити відповідний параграф
підручника.
Немає коментарів:
Дописати коментар