Тема: Плауноподібні. Лабораторна робота №13 Будова
плавуна булаво подібного і хвоща польового
Мета: познайомитися із плауноподібними,
як одним з відділів сучасних і давніх вищих спорових рослин, розглянути
їхнє розповсюдження, особливості будови та розмноження; вдосконалювати уміння
визначатипредставників плауноподібних
Тип уроку: комбінований
ХІД УРОКУ
І.
Організаційний момент
Привітання
учителя та школярів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка
присутніх
ІІ. Актуалізація
опорних знань та вмінь
1. Де
розповсюджені та у яких умовах мешкають мохоподібні?
2. Назвіть
прогресивні, які ознаки можна указати в будові мохоподібних, якщо зрівнювати їх з водоростями?
3. Чому мохоподібні досить чутливі до
браку води?
4. Назвіть
представників відділу Мохоподібні.
5. Назвіть
особливості будови маршанції мінливої?
6. Зрівняй
будову й процеси життєдіяльності зозулиного льону й сфагнуму.
ІІІ. Мотивація
навчальної і пізнавальної діяльності
Розглядаючи
«дерево життя» рослин, ви маєте можливість помітити, що
від вже відомої вам групи риніофітів біля400 млн років
назад з’явилися три рівноцінні гілки спорових рослин: папоротеподібні, плауноподібні і хвощеподібнірослини. Предками
сучасних плаунів являлись деревоподібні рослини лепідодендрони та
сигілярії, стовбури котрих сягали гігантських розмірів — більш
ніж 20 метрів.
IV. Надання
нового матеріалу
ПОШИРЕННЯ
Схили
берегів, на котрих росли, поступово підмивалися водою. Отримавши
слабо розвинену кореневу систему, плауноподібні й інші спорові рослини
падали в воду, течією відносились в низини, де потім їх
засипали пісок і мул.Без доступу кисню й під великим тиском з них за сотні мільйонів
років сформувалися поклади кам'яного вугілля. Потомки давніх гігантів
— сучасні плауни.
В сучасній
флорі відомо вже більше аніж 1 000 видів плауноподібних. У
Україні плауноподібних лиш 12 видів.Найбільша видова
різноманітність плаунів специфічна для тропічної та субтропічної
кліматичних зон. Зустрічаються поміж плаунів трав'янисті рослини,
виткі ліани, які сягають 20 м увисоту, вживав і епіфіти, що
мешкають на інших рослинах. В помірних широтах вони зустрічаються,
переважно, в хвойних й мішаних лісах яким чином на рівнині, так
та у горах.
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ
Сучасні
представники відділу Плауноподібні – це багаторічні, трав'янисті, здебільшого
вічнозелені рослини. Їхнійпагін вилчасто галузиться. Стебла плаунів весь час
наростають верхівкою та, розростаючись, створюють концентричні зарості, так
звані «відьмині кільця». Саме так, найстаріші пагони будуть в
центрі, а молодірозташовані навколо по краю.
В плаунів,
на відміну від окремих мохоподібних, вже виникають справжні листки, стебла та коріння. Корінняне лише закріплюють рослину у
ґрунті, однак і вбирають воду й мінеральні солі. Стебло здатне потовщуватися.
Провідні тканини розташовані у
центрі стебла. Досить мілкі лінійно-ланцетні листочки плаунів розміщені на стебліпо спіралі
настільки щільно, що зовсім його закривають.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗМНОЖЕННЯ
Пла¬уни, як
й мохоподібні, розмножу¬ються спорами. Спори в плаунів формуються в
спеціальних органах —спорангіях, котрі розташовані в
пазухах деяких листочків чи зібрані в
спороносні колоски. Подібні колоски утворені видозміненими листочками,
щільно розміщеними один поруч одного.
В плауна
булавовидного спори однакові за своїми розмірами й його розвиток
типовий для вищих спорових рослин. Проростання спор тривалі роки було загадкою,
й лише вкінці XIX ст. вдалося виявити умови формування заростку.
Потрапивши у
землю, спори проростають через 4–8 років в
безхлорофільні заростки, що отримали форму барильця. Виявити їх
неозброєним оком досить важко. На нижній частині заростку формуються
ризоїди, а на верхній —чоловічі і жіночі статеві органи. Саме так, статевим
поколінням плауна являється підземний заросток.
Після запліднення, для здійснення котрого
обов'язково потрібна вода, формується зигота, а із неї виростає спорофіт. Його ми й називаємо плауном, в
той час коли гаметофіта ми ніколи не бачимо: він має малі
розміри та мешкає під землею.
Слід
зазначити, що у окремих плауноподібних, в тому числі
селагінели, спори неоднакові за розмірами: доситьвеликої
— макроспори і мілкі — мікроспори. Різноспоровість, що стає
характерною для усіх вищих насінних рослин й володіє велике значення для існування на
суходолі, уперше з'являється в плауноподібних.
V.
Закріплення знань й вмінь
1. Назвіть,
яку будову отримали плауноподібні?
2. Де
розповсюджені плауни?
3. Докажи,
що плауни відносяться до вищих рослин.
4. Вкажіть,
яким способом здебільшого розмножуються плауни? Розясни, чому.
5. Схарактеризуй
відділ Плауноподібні за місцем в системі органічного світу. Спробуйте
пояснити умови, які привели до виникнення плаунів, й функцію плаунів
у історичному розвитку рослинного світу.
Виконання лабораторної роботи №13
VI.
Підведення підсумків
Плауни
— це найдавніші спорові рослини, в котрих в
процесі пристосування до існування на суходолі ускладнюється
будова тіла. В них виникають справжні пагони й коріння, котрі не
тільки утримують рослину у грунті, а і вбирають з нього поживні
речовини. В життєвому циклі розвитку має перевагу нестатеве
покоління, тобто спорофіт.
VIІ. Надання
домашнього завдання
- прочитати
параграф,
- дати
відповідь на питання,
- інше.
Немає коментарів:
Дописати коментар