Конспект уроку з Медико-санітарної підготовки ( Захист Вітчизни ) Тема: медичний захист від отруєння речовинами, що є хімічною зброєю

Тема: медичний захист від отруєння речовинами, що є хімічною зброєю

Мета: розглянути вплив на організм речовин, що є хімічною зброєю, розвиток вмінь моделювати першу допомогу.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, зошит

Хід уроку

1. Організаційний етап

2. Актуалізація отриманих знань та вмінь

- Що потрібно людині при вдихання отруйних речовин?

- Чи однаковий алгоритм при всіх способах потрапляння отрути в ортанізм7

3. Вивчення нового матеріалу

Хімічно небезпечною речовиною (Хов) прийнято називати проста речовина або хімічну сполуку, викид якого в навколишнє середовище може призвести до утворення осередку ураження, а також забруднення навколишнього природного середовища.

Аварійно хімічно небезпечною речовиною (АХОВ) називають речовину інгаляційного дії, при викиді або розливі яких може статися масове ураження людей і зараження навколишнього природного середовища.

Зараження місцевості залежить від стійкості хімічних речовин, яка визначається температурою кипіння речовини. Нестійкі мають температуру кипіння нижче 130 ° С, стійкі - вище 130 ° С. Нестійкі заражають місцевість на хвилини або десятки хвилин, а стійкі - від декількох годин до декількох місяців.

• нестійкі швидкодіючі - аміак, СО;

• нестійкі медленнодействующіе - фосген, азотна кислота;

• стійкі швидкодіючі - анілін, фосфорно-органічні;

• стійкі медленнодействующіе - діоксин, тетраетилсвинець.

3.1 ТОКСИЧНІСТЬ ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ РЕЧОВИН І ХАРАКТЕР ЇХ ВПЛИВУ НА ОРГАНІЗМ

За характером впливу на організм хімічно небезпечні речовини ділять на наступні групи:

1) задушливі з прижигающим ефектом - хлор, фосген;

2) загальноотруйної речовини - синильна кислота, чадний газ, ціаніди;

3) задушливі і загальноотруйної - з прижигающим дією - сполуки фтору, азотна кислота, сірководень, сірчистий ангідрид, окисли азоту;

4) нейротропні отрути - фосфорно-органічні сполуки, сірковуглець, тетраетіленсвінец;

5) нейротропні і задушливі - аміак, гідразин;

6) метаболічні отрути - дихлоретан, оксид етилену;

7) порушують обмін речовин - діоксин, бензофуран.

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

АХОВ можуть потрапляти в організм людини через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові. При попаданні в організм викликають порушення життєво важливих функцій і створюють небезпеку для життя.

За швидкістю розвитку та характером розрізняють гострі, підгострі і хронічні отруєння.

Гострими називаються отруєння, які виникають через кілька хвилин чи кілька годин з моменту надходження отрути в організм. Загальними принципами невідкладної допомоги при ураженнях АХОВ є:

- Припинення подальшого надходження отрути в організм і видалення не всмоктався;

- Прискорене виведення з організму всмоктались отруйних речовин;

- Застосування специфічних протиотрут (антидотів);

- Патогенетична і симптоматична терапія (відновлення і підтримання життєво важливих функцій).

При інгаляційному надходженні АХОВ (через дихальні шляхи) - надягання протигазу, винесення чи вивезення із зараженої зони, при необхідності полоскання рота, санітарна обробка.

У разі потрапляння АХОВ на шкіру - механічне видалення, використання спеціальних дегазуючих розчинів або обмивання водою з милом, при необхідності повна санітарна обробка. Негайне промивання очей водою протягом 10-15 хвилин. Якщо отруйні речовини потрапили через рот - полоскання рота, промивання шлунка, введення адсорбентів, очищення кишечника. Перед промиванням шлунку усуваються загрозливі для життя стани, судоми, забезпечується адекватна вентиляція легень, видаляються знімні зубні протези.Потерпілим, які знаходяться в коматозному стані, шлунок промивають у положенні лежачи на лівому боці. Зондове промивання шлунка здійснюють 10-15 л води кімнатної температури (18-20 0С) порціями по 0,5-1 л за допомогою системи, що складається з воронки, місткістю не менше 0,5 л, сполучної трубки, трійника з грушею і товстого шлункового зонда. Показником правильності введення зонда є виділення шлункового вмісту з воронки, опущеною нижче рівня шлунка. Промивання здійснюється за принципом сифона. У момент заповнення водою воронка на рівні шлунку, потім піднімається на 30-60 см, при цьому вода з воронки виливається в шлунок. Потім воронка опускається нижче рівня шлунка. Промивні води, що потрапили в воронку з шлунку, зливаються в спеціально підготовлену для цього ємність і процедура повторюється. У систему не повинен потрапляти повітря. При порушенні провідності зонда система пережимається вище трійника і проводиться декілька різких стиснень гумової груші. Шлунок промивається до "чистої води". Після закінчення промивання через зонд вводяться адсорбент (3-4 ст. Ложки активованого вугілля в 200 мл води), проносне: масляне (150-200 мг вазелінового олії) чи сольове (20-30 г сульфату натрію або сульфату магнію в 100 мл води) .

Рятівник має попіклуватись про свою безпеку

4. Закріплення

На які види поділяються отруйні речовини?

Наведіть приклади.

Як повинен діяти рятівник?

5. Підсумок уроку. Домашнє завдання