Конспект уроку історія рідного краю тема: Радивилів

Тема: Радивилів

Мета: розкрити історію Радивилова, його архітектуру, викликати патріотичні почуння.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація отриманих знань

Повторення районів області

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

Радиви́лів (до 1940 року — Радзивилів; у1940–1993 роках — Червоноармійськ) — місто в Україні, центр Радивилівського районуРівненської області.

Місто розташоване за 100 км на південний захід від Рівного. Залізнична станція на лінії Здолбунів — Красне. Біля міста проходить автошлях європейського значення E40. Харчова, деревообробна, швейна промисловість.

Факти історії

·                               1564 — перша згадка про Радивилів у документах Луцького замку як про маєтоквіленського воєводи Миколая Хритофора Радзивілла «Чорного». Із цих архівних записів видно, що на той час Радивилів (зафіксовано саме таке написання) уже бувмістечком, яке, найімовірніше, перейменували на честь нових власників — з нагоди одержання ними князівського звання.

·                               1568 — Радивиловський Апостол, писаний у Радивилові писцем Францишком, у домі пана Семена Борщовського.

·                               1569 — після Люблінської унії Радивилів у складі Кременецького повіту Волинського воєводства відходить до Речі Посполитої, що й пояснює пізніше написання його назви (Радзивилів). Знахідки на території міста польських, чеських, німецьких монет XV–XVII ст. підтверджують, що тут велася міжнародна торгівля.

·                               1649–1651 — у роки Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького в Радивилові побували загони селянсько-козацького війська; повстанський загін сформували й місцеві українці

·                               1672 — містечко проїздом оглянув французький дипломат, німець за походженням Ульріх фон Вердум. У своєму щоденнику він записав: «…Через рівнину, на якій розташовані Броди, а далі через пагорб і гарний ялиновий ліс до Радзивилова одна миля. Це мале містечко також належить панові Конєцпольському. Розташоване в полі, оточене з усіх боків ялиновим лісом, на березі озера, утвореного малою річкою, яка тут протікає. У містечку є папський костьол і руська церква, але всього 50 чи 60 будинків. Але щоденно тут будуються за встановленою слободою… Укріплення складається із занедбаного земляного валу».

·                               1775 — у Радивилові налічувалося 146 будинків (для порівняння: в Дубно — 1127,Острозі — 765, Рівному — 543)

·                               1795 — Правобережна Україна приєднана до Росії; Радивилів опиняється на кордоні з Австро-Угорщиноюі входить до Кременецького повіту Волинського намісництва, згодом — до Волинської губернії.

·                               XIX століття — поряд із сільським господарством розвивається промисловість; діє 8 мануфактур: шкіряна, 2 цегельні, З свічкові, вапняна і гнутих меблів. 3'являються пивоварня та швейні майстерні

·                               1810 — через Радивилів пройшли в Росію колони моряків-середземноморців, виведених із бойових дій.

·                               1826, 29 листопада — в Радивилові створена етапна інвалідна команда

·                               1863 — в місті відбувається одна з сутичок Польського повстання

·                               1866 — Радивилів стає волосним центром

·                               1870 — Радивилову присвоєно статус міста

·                               1873 — побудована залізниця Здолбунів—Радивилів, яка невдовзі була з'єднана із залізничною мережею Австро-Угорщини, ще більше пожвавивши життя міста

·                               1874 — освячено новозбудовану церкву св. Олександра Невського, яка діє й сьогодні

·                               1910 — в Радивилові проживають 14,6 тис. чоловік, налічувалося 845 будинків, 20 вулиць

·                               1914–1919 — місто опиняється в зоні запеклих бойових дій. Воно потрапляє до рук австро-німецьких, російсько-більшовицьких, польських військ. У роки української революції чимало жителів підтримали УНР, влившись у ряди захисників незалежності України. На міському кладовищі шанобливо доглядається братська могила полеглих патріотів.

·                               1920–1939 — Радивилів перебуває під владою Польщі; діють осередки різних українських політичних організацій (КПЗУ, ОУН, «Просвіта», «Пласт»)

·                               17 вересня 1939 — місто, відійшовши до УРСР внаслідок окупації військами СРСР Західної України, стає райцентром

·                               1940 — Радивилів перейменовано на Червоноармійськ

·                               1941 — налагоджено випуск районної газети, з 1967 — «Прапор перемоги»

·                               30 червня 1941—19 березня 1944 — німецька окупація міста; значна кількість жителів міста і району вступає до Української Повстанської Армії, бореться проти гітлерівців, пізніше — проти сталіністів

·                               1942 — німецькі окупанти стратили неподалік від Червоноармійська (хутір Пороховня) близько трьох тисяч євреїв, жителів міста

·                               1944 — у німецько-радянських боях за Червоноармійськ і район та при стримуванні німецьких контратак (а фронт зупинився біля міста майже на 4 місяці) з боку СРСР загинули понад 1600 вояків різних національностей. На міському меморіалі Слави поховані Герої Радянського Союзу Опанас Волковенко, Андрій Демьохін, Микола Маркелов та Павло Стрижак. Місто надовго окуповане радянськими військами.

·                               друга половина XX століття — після війни місто відбудовується, розвивається. Його підприємства випускають меблі, швейні вироби, фурнітуру (для легкої промисловості), борошно, фруктові та овочеві консерви, радіоелектроніку.

·                               1977 — місто починає забудовуватися 5-поверховими житловими будинками.

·                               1990 — на екрани вийшов художній фільм «Мускал» режисера Ходжадурди Нурлієва, частково знятий у Червоноармійську (в ролях — Керім Аннанов, Анна Тихонова, Ораз Оразов, Олександр Новиков та ін.).

·                               3 березня 1993 — Постановою Верховної Ради України № 3044-XII місто Червоноармійськ перейменовано на Радивилів, а Червоноармійський район — на Радивилівський район

·                               2001 — за підсумками Всеукраїнського перепису населення в місті проживають 10 311 осіб.

·                               2002 — завершено спорудження об'їзної автомагістралі біля міста на трасі Чоп—Київ.

·                               2004 — вийшла книга «Радивилів. Краєзнавчі матеріали» Володимира Ящука (видавництво «Волинські обереги», Рівне).

·                               2002–2005 — районом керував Сергій Шевченко, який багато зробив для поліпшення благоустрою Радивилова.

·                               2007 — капітально, за європейськими стандартами, оновлено залізничну станцію Радивилів і вокзал — свого роду в'їзні ворота в місто.

·                               2008, 13 березня  — перша згадка про Радивилів як суб'єкт великої української політики: в цей день на сесії Київради головний державний виконавець Головного управління юстиції столиці Сергій Крайчинський заявив, що Радивилівський райсуд відмінив рішення з'їзду БЮТ про дострокове позбавлення мандатів 15-и депутатів, котрі перейшли в іншу фракцію.

V. Закріплення

Прийом «Мікрофон»

VІ. Підсумок уроку. Домашнє завдання