Тема: розвиток освіти і культури
Мета: обговорити з учнями розвиток освіти і культури,
розвивати бажання навчатись, досліджувати історію.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Хід уроку
1. Організаційний етап
2. Мотивація навчальної діяльності
3. Вивчення нового матеріалу
Освіта
Загальна характеристика
Стан освіти у Волинській губернії був одним із найгірших серед
південно-західних губерній Російської імперії. За переписом 1897 р. майже 83%
населення губернії були неграмотними (не вміли читати), зокрема серед
жінок — понад 90%. Освіту вище початкової мав лише 1 мешканець губернії зі
150, були відсутні заклади вищої освіти.
У 1862 р. у
губернії налічувалося бл. 18 тис. учнів шкіл та гімназій, що становило лише 1%
населення губернії. У 1862 р. діяло 1238 сільських шкіл, переважно
[[Церковнопарафіяльна школацерковно-парафіяльних, де навчалося 11841 учнів
(хлопців 10984, дівчат 857), менше 5% від загальної чисельності населення
шкільного віку. Існували 2 гімназії -
Житомирська (560 учнів) та Рівненська (500
учнів), 4 повітових училища - у Овручі, Теофіполі, Острозі, Луцьку з 260 учнями, 30 парафіяльних
училищ з 300 учнями, зразковий жіночий пансіон, відкритий у 1843 р. Діяли
декілька приватних жіночих пансіонатів і дві семінарії (православна у Кременці
та католицька у
Житомирі). Діяли також 11 єврейських училищ (одне з яких,
Старокостянтинівське — 2-го розряду), де загалом навчалося 325 осіб, та
одне раббинське училище у Житомирі з 42 вихованцями.]
Серед
призовників Волинської губернії у 1874–1885 рр. тільки 12% були грамотними
(вміли читати). До 1894 р. ця частка виросла до 22%, у 1904 р. —
до 35%.
За даними
перепису населення 1897 р., грамотними (вміли читати) були 17,2% населення
Волинської губернії, зокрема серед чоловіків 24,4%, серед жінок тільки 9,8%. У
губернському Житомирському повіті відсоток письменних сягав 21,4%, тоді як у
віддаленому Овруцькому повіті на Поліссі — лише 7,1%
При середньому рівні грамотності у губернії в 17,2%,
серед православного населення вміли читати тільки 11,7% населення (серед
україномовних 9,3%, серед російськомовних 49,6%), тоді як серед іудеїв 32,8%,
серед протестантів (майже виключно німців) — 38,2%. Серед римо-католиків
грамотними були 22,8%, при цьому серед польськомовних католиків, яких
налічувалося 180 тис. — 27,8%, серед україномовних (106 тис.) —
10,7%, серед чеськомовних (7,9 тис.) — 59,3%.
Серед духовенства губернії грамотними були 70,6%
населення, серед дворянства та чиновництва — 63,5%, серед переважно
міських станів (почесних громадян, купців та міщан) — 29,1%, серед
сільських станів — 12,1%
Грамотність
російською мовою мали 360 387 жителів губернії, що становило 73% від загальної
кількості грамотних. 132 516 осіб були грамотними тільки іншою мовою (переважно
німецькою, єврейською та польською), не володіючи російською. Серед грамотних
російськомовних майже всі (99,7%) володіли російською грамотою, серед
україномовних таких було 97,8%, серед польськомовних — 68,6%. Серед
грамотних чехів та євреїв володіли російською грамотою 60,0% та 53,2% відповідно.
Серед чисельних народів губернії тільки серед німців більшість письменного
населення (70,5%) не володіли російською грамотою.
Характерною особливістю було те, що грамотність
російською мовою серед чоловіків була поширена значно більше ніж серед жінок.
Так серед грамотних україномовних російською грамотою володіли 99,0% чоловіків
та лише 89,0% жінок, серед польськомовних 76,5% чоловіків та 60,7% жінок, серед
єврейськомовних 55,1% чоловіків та 49,5% жінок. Серед грамотних німців
російською грамотою володіли 38,7% чоловіків та лише 19,4% жінок.
Освіту вище початкової у 1897 р. мали 20009
мешканців Волинської губернії. Серед них було російськомовних 10332 (51,6%),
польськомовних 4405 (22,0%), україномовних 3534 (17,7%), німецькомовних 702
(3,5%), єврейськомовних] 671
(3,4%). Середню та вищу освіту мав лише 1 житель губернії зі 150 , зокрема
серед російськомовних 1 з 10, серед польськомовних 1 з 42, серед німецькомовних
1 з 244, серед єврейськомовних 1 з 588, серед україномовних 1 з 592.
Навчальні заклади
Станом на 1903 рік діяло 3003 навчальних заклади з
129 454 учнями, зокрема:
·
727 початкових училищ
·
956 церковно-приходських шкіл
·
523 шкіл письменності (106 634 учнів)
·
10 середніх навчальних закладів (3 649
учнів)
·
7 духовних училищ
·
1 вчительська семінарія
·
5 сільських шкіл
·
1 фельдшерська школа
·
770 єврейських шкіл (17 265 учнів)
Культура
На початку
1910-х років у губернії діяло 70 закладів культури різного типу (театри,
кінотеатрів, клубів, громадських зборів), переважно у містах:
·
Житомир — 14
(зокрема 4 театри, 2 електротеатри)
·
Рівне — 7 (2
театри, 1 елетробіоскоп, 2 біоскопи)
·
Ковель — 7 (2
театри, 2 електротеатри)
·
Володимир-Волинський — 7 (2 електротеатри)
·
Луцьк — 6 (1
театр, 2 кінотеатри)
·
Новоград-Волинський — 5 (2 театри)
·
Кременець — 3 (1
театр)
·
Острог — 3 (1
електро-біограф)
·
Старокостянтинів — 3 (1 кінотеатр))
·
Дубно — 2 (1
електротеатр)
·
Ізяслав — 2 (1
електротеатр)
·
Овруч — 2 (1
театр)
·
Здолбунів — 1
У селах та
містечках діяли 8 закладів такого типу, зокрема у селі Фрідріхівка (зараз у складі Волочиська) — 4 (1 кінотеатр), містечку Радивилів — 3, Купель — 1 (кінотеатр).
Перший
кіносеанс у губернії відбувся 21 серня 1897 року у Житомирському міському
театрі. Перший стаціонарний кінотеатр відкрився у 1906 році, під назвоюелектротеатр
«Біограф». Пізніше вони почали з'являтися і у інших містах губернії.
На початку
1910-х років у губернії налічувалося 208 закладів розповсюдження книжок,
зокрема:
·
бібліотек — 76
(міста — 44, повіти — 32)
·
книжкових магазинів — 54 (міста — 47,
повіти — 7)
·
книжкових лавок — 78 (міста — 44,
повіти — 34)
4. Закріплення
На сьогоднішньому уроці я дазнавсь про…
5. Підсумок уроку, домашнє завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар