Конспект уроку з Медико-санітарної підготовки ( Захист Вітчизни ) Тема: Отруєння. Корозійні отруєння та отрути, що їх визивають. Резорбтивні отруєння, їх види

Тема: Отруєння. Корозійні отруєння та отрути, що їх визивають. Резорбтивні отруєння, їх види

Мета: розкрити поняття отруєння, їх особливості та різновиди, навчитись розрізняти симптоми різних отруєнь, розвивати патріотичність та любов до України.

Тип уроку; вивчення нового матеріалу

Хід уроку

1. Організаційний етап

2. Опитування домашнього завдання

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Вивчення нового матеріалу

Отруєння  – це порушення роботи різних органів людини внаслідок попадання  до організму  людини різних отруйних речовин.  Отже отрутою може бути будь-яка речовина, яка при потраплянні до організму людини викликає такі порушення. За швидкістю надходження отрути до організму виділяють гострі (одночасне  надходження доз, достатніх для порушення нормальної життєдіяльності організму) та хронічні (надходження протягом тривалого часу невеликих доз). Отрута може надходити до організму різними шляхами: через рот, дихальними шляхами, через шкіру, через ін’єкції.

Найбільш частими причинами отруєння є отруєння неякісною їжею (харчові отруєння), отрутохімікатами, чадним газом, медикаментами, алкоголем і сурогатами, грибами, наркотичними засобами, кислотами і лугами.

Симптоматика отруєнь дуже різноманітна і залежить від виду отруйних речовин, дози та  шляху надходження до організму. Найчастіше спостерігаються такі симптоми:

- різке падіння  температури тіла до 32-34С чи навпаки різке її збільшення до 38-40С;
- наявність специфічного неприємного запаху з рота;

- нудота та блювота;

- зміна кольору шкіри та сечі;

- свербіж та сильні болі в різних місцях, в залежності від шляхів потраплянні отрути до організму;

- сильний набряк, сип, наявність виразок на шкірі та слизових оболонках на ділянках потрапляння отрути;

- судоми та головний біль навіть до втрати свідомості;

- порушення дихання та ковтання;

- повна або часткова втрата слуху, дзвін у вухах;

- повна або часткова втрата зору, виникнення «зірочок» перед очима, втрата здатності розрізнювати кольори;

- порушення ходи та координації рухів;

- сонливість чи навпаки сильне збудження, розширення зіниць;

- відсутність пульсу в кінцівках, зупинка дихання.

Класифікація отрут і отруєнь

Незважаючи на те, що отруєння вивчаються вже протягом кількох століть, загальновизнаної класифікації їх ще й досі не існує. Медиків у найбільшій мірі задовольняє класифікація, що відображає дію отрути на організм. За цією класифікацією всі отрути можна розподілити на ті, що діють переважно у місці їх контакту з організмом (корозійні отрути), та ті, які переважно починають діяти після всмоктування у кров (резорбтивні отрути).

І. Корозійні отрути

1. Концентровані кислоти неорганічні (мінеральні) - сірчана, хлористоводнева (соляна), азотна; органічні - оцтова, щавлева, альдегід мурашиної кислоти (формальдегід), карболова (фенол) та її похідні - лізол, крезол, трикрезол та інші.

2. Їдкі луги - їдкий натр, їдкий калій, їдкий амоній (нашатирний спирт).

3. Інші корозійні отрути - перманганат калію, перекис водню та ін.

II. Група резорбтивних отрут більш об'ємна

В ній прийнято виділяти три підгрупи: кров'яні, деструктивні та функціональні отрути.

1. Кров'яні отрути . До них відносяться окис вуглецю (чадний газ), бертолетова сіль, анілін, нітроанілін, нітробензол, дінітро-бензол, окис азоту та інші. Отрути крові зв'язують гемоглобін, утворюючи карбоксигемоглобін та метгемоглобін, сполуки, які є досить стійкими. Крім того, від дії цих отрут частково руйнуються еритроцити. До отрут крові слід віднести ще такі, що ведуть до гемолізу еритроцитів - миш'яковий водень, отрута гриба блідої поганки - аманітгемолізин. Щоправда, остання має значення лише при уживанні сирих, солоних, маринованих грибів, бо під час нагрівання вище 70 °С ця отрута розкладається на нетоксичні похідні.

2. Деструктивні отрути - речовини, які, потрапляючи до організму, викликають некротичні та дистрофічні зміни внутрішніх органів, в основному таких, як печінка, нирки, серце, головний мозок. До цих отрут належать:

- солі важких металів (ртуті, свинцю, цинку, миш'яку);

- сполуки неметалів (фосфор);

- інші деструктивні отрути (фторид натрію, сполуки міді тощо).

Деструкцію паренхіматозних органів викликають також деякі гриби (бліда поганка - аманітотоксин, сморжі-гельвелова кислота).

3. До третьої підгрупи слід віднести отрути, які після всмоктування у кров викликають порушення функцій окремих систем. За цією ознакою виділяють:

3.1 Загальнофункціональні отрути - синильна кислота та її похідні, сірководень, вуглекислий газ;

3.2. Нейротропні отрути, які підрозділяють на:

а) пригнічуючі центральну нервову систему:

- наркотики, етиловий спирт, хлороформ, ефір, метиловий спирт, етиленгліколь, тетраетилсвинець, дихлоретан та інші;

- снодійні лікарські засоби (фенобарбітал, нембутал, барбаміл, ноксирон, етамінал та амітал натрію, реладорм, каме-тон, бромізовал та інші);

- транквілізатори (мепробамат, триоксазин, сібазон, еленіум, клозамід, мезапам, назепам і т. ін.);

б) збуджуючі центральну нервову систему - судомні отрути (стрихнін, ерготамін, цикутотоксин);

в) діючі на периферійну нервову систему (кураре, ботулоток-син та ін.).

3.3. Хімічні речовини, що переважно впливають на серцево-судинну систему (серцеві глікозиди, антиарит-мічні, спазмолітичні).

3.4. Хімічні речовини, які переважно діють на матку (естрогени, ерготамін).

Звичайно більшість функціональних отрут викликає порушення діяльності всіх органів і тканин, тому така класифікація досить умовна.

5. Закріплення

Відповідь учнів на питання

Що таке отруєння?

Які є різновиди? Види отрут?

6. Підсумок уроку

На сьогоднішньому уроці мені сподобалось… не сподобалось…

7. Домашнє завдання