Тема: догляд за хворим
Мета: розкрити методику догляду за хворим, розвивати
дисциплінованість та любов до Батьківщини
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Хід уроку
1. Організаційний етап
2. Актуалізація отриманих знань та вмінь
Опитування домашнього завдання
3. Мотивація навчальної діяльності.
Люди хворіють не тільки в лікарні. Існує амбулаторне
лікування, і щоб могти допомогти своїм близьким потрібно знати правила догляду
за хворим
4. Вивчення нового матеріалу
Догляд за хворими — це комплекс заходів, які допомагають у
лікуванні і забезпечують його успіх. Навіть у лікарнях після складних операцій
хірурги кажуть: операція — півсправи, а далі головне завдання — виходити
хворого, щоб він напевне одужав. У домашніх умовах догляд за хворим має ще
більше значення. Тому інколи кажуть: тяжкохворого не вилікували, а «виходили».
Хворими цієї категорії частіше бувають
люди старшого віку, які страждають від хронічних хвороб у тяжкій формі, що їх
дуже ослаблюють і знесилюють. Або молоді люди, що перенесли тяжку хворобу,
хірургічну операцію. Такі хворі ледве ходять
або взагалі не можуть ходити. До того ж відчувають біль у суглобах чи в інших
частинах тіла або ще й мають серцеву недостатність з аритмією, гіпертонією,
набряками ніг тощо.
Для таких хворих дуже добре, якщо вони не самотні і є кому
щоденно турбуватися про них.
Життєвий досвід показує, що найліпший
догляд за хворим здійснюють чоловік чи жінка, які гарно живуть у парі, добре
виховані діти або сестра чи брат, з якими завжди були дружні родинні стосунки,
батьки.
Той, хто здійснює догляд за тяжкохворим, повинен знати, на що
найбільше слід звертати увагу.
1. Передусім потрібно створити відповідну гігієнічну
обстановку для хворого. Кімната повинна бути світлою вдень і достатньо
освітленою ввечері, постільна і натільна білизна — чистою, ліжко — зручним, і
бажано, щоб до нього можна було підійти з двох боків. Недарма кажуть: «чистота
— запорука здоров’я». Під ліжком поставити (за потреби) чисту банку з кришкою
для збирання мокротиння та блювотиння, чисте підкладне судно, сечоприймач.
Сечоприймачі виготовляють для чоловіків і жінок.
Під простирадло підкласти клейонку, щоб не забруднювався
матрац у разі нетримання сечі, поносу чи після клізми. Щоденно хворого треба
вмивати або допомагати йому, якщо може вмиватися сам, змушувати полоскати рот,
а якщо сам не може, то на чисту паличку чи ручку ложки намотати вати, яку
змочити слабким розчином соди (1/4 чайної ложки на 1 склянку теплої води), й
обтерти язик і ясна.
Щоденно слід проводити вологе прибирання, щоб у кімнаті не було
пилу. Кімнату слід провітрювати кілька разів на день. Температура повітря в
приміщенні має бути вночі 18—20, вдень 21—23°С.
2. Раціональне харчування треба організувати відповідно до
рекомендацій лікарів. Воно повинно бути свіжим, різноманітним, з достатньою
кількістю сирих овочів і фруктів (не менше 500 г на добу). Із м’ясних продуктів
краще брати свіже біле м’ясо (птиця, кролик) або молоду телятину 2—3 рази на
тиждень, а рибу — 3—4 рази на тиждень (відварені або у вигляді парових котлет).
У середу і п’ятницю можна практикувати вегетаріанські дні для очищення
організму від м’ясних шлаків.
Загальна калорійність їжі з урахуванням
віку людини має бути на 20—40% меншою, ніж для здорових людей. Частота прийомів
їжі 4—5 разів на день, після обіду — 1 година сну чи відпочинку. Корисно пити соки, щойно отримані з овочів і фруктів. Соки,
куплені в магазині, не справляють лікувальної сили: у них вже немає ферментів.
Свіжі соки з моркви, яблук, апельсинів тощо додають хворому сили.
3. Слід стежити, щоб хворий своєчасно приймав ліки,
призначені лікарем.
За наявності у хворого гіпертонічної
хвороби на тлі інших хронічних хвороб потрібно вимірювати щоденно артеріальний
тиск (АТ). Записувати у зошит дані вимірів АТ,
а також дози прийнятих ліків. Тоді буде легше підібрати дозу ліків. Не
допускайте пропусків прийому призначених ліків, бо в такому разі АТ може різко
підвищитися і погіршитися стан здоров’я хворого.
4. Доцільно також стежити за частотою пульсу, дихання і показниками
температури тіла.
Нормальна частота серцевих скорочень, які визначають за пульсом, становить
60—80 ударів на хвилину. Правильний пульс рівномірний: удари пульсових хвиль
відчуваються через рівні проміжки часу. Подеколи можна відчути подовжений
проміжок між ударами, який сприймається як «перебій» у роботі серця. Фактично
це передчасне скорочення серця з компенсаторною паузою, яке називають
екстрасистолою. Підраховують, скільки таких екстрасистол буває протягом однієї
хвилини. Поодинокі екстрасистоли кровообігу не порушують.
Частота дихання в нормі становить 16—20 на хвилину. Її визначають за
частотою рухів грудної клітки чи живота, поклавши на живіт руку.
Слід також стежити за температурою тіла тяжкохворого, якщо навіть вона в
нормі. Нормальні показники — в межах 36—37°С. Температуру вимірюють щоденно о 8
і 22-й годині і записують у зошит. Якщо вона починає підвищуватися, це вказує
на якесь ускладнення. В такому разі до хворого слід запросити дільничного
лікаря.
5. Нічний сон повинен бути спокійним і тривалістю не менше 8—9 годин. Сон
відновлює сили хворого. Для того щоб сон був міцнішим, рекомендується:
а) Лягати спати в один і той же час.
б) За 2 години до сну не переглядати телефільми, які збуджують нервову
систему. Краще хворому почитати щось із художньої літератури чи ввімкнути тиху
музику і при цьому дещо зменшити освітлення кімнати.
в) Увечері пити тільки трав’яний чай, приміром, із заспокійливим збором
трав № 2, до складу якого входять шишки хмелю, з однією ложкою меду.
г) Вживати ввечері рослинні заспокійливі засоби: тривалумен, седавіт або краплі
«Морфей» 8—10 крапель з ложкою води в мензурці перед сном.
6. Нервова система і настрій хворого — дуже важливі показники.
Слід звертати увагу на стан свідомості хворого і на
зміни його поведінки, чи немає проявів збудливості чи, навпаки, вираженої апатії,
нудоти і загрози блювати тощо. У разі нудоти, позивів на блювання
повернути на бік, підставити таз, трохи підійняти голову. Після закінчення
блювання обтерти лице рушником, дати хворому відпочити. Не спішіть міняти
забруднену білизну чи постіль (приберіть рушником чи чистою ганчіркою), бо
напад за таких дій може повторитися. Дайте води, щоб сполоснути рот. Перевірте,
чи не підвищився АТ, а також температуру тіла. Зверніть увагу, що змінилося в
стані здоров’я хворого, які нові скарги з’явилися, чи не виник біль у животі.
За потреби викличте лікаря чи швидку допомогу.
За відчутності болю та повторної блювоти,
нормальної температури тіла заспокойте хворого, відволічіть його увагу якимось
приємним для нього повідомленням, розмовою з ним, цікавими позитивними згадками
з його минулого тощо.
Для поліпшення настрою під час його порівняно
спокійного стану розповідайте смішні історії, щоб викликати сміх, прочитайте
цікаві гуморески чи ввімкніть телевізор, коли виступають гумористи. Дуже добре, якщо хворий зреагує сміхом. Посміятися кілька хвилин — все
одно, що зробити 10-хвилинну зарядку. Встановлено, що в процесі сміху беруть
участь (скорочуються) близько 80 м’язів тіла. У народі є таке прислів’я: «Хто
всміхається, тому всміхнеться життя». У літературі описано випадок, коли
щоденний сміх (під час перегляду кінокомедій) поміг вилікуватися від дуже
тяжкої хвороби.
В Японії та Ізраїлі введено сміхотерапію в комплекс лікувальних заходів. В
Ізраїлі для проведення сміхотерапії в університет запросили на роботу
професійних коміків.
Шведські вчені встановили, що артисти-коміки живуть довше трагіків.
Бажано, щоб хворий кожен день робив невеликі фізичні вправи в ліжку чи в
сидячому положенні. Фізичні вправи також поліпшують настрій.
7. Стежити за роботою товстої кишки. Тривалий постільний режим, нестача
рухів сприяють запору, коли багато токсичних речовин надходить у кров і печінка
вже не може всі їх знешкодити. Із кров’ю вони потрапляють у мозок, серце й інші
органи, внаслідок чого наростає загальне отруєння організму і з’являються
головний біль, в’ялість і апатія. Як боротися із запорами, про це писали в
нашій газеті. Якщо ті засоби, що ви застосовували, не допомогли і випорожнення
не було 3 дні, поставте очисну клізму, і явища інтоксикації зменшаться.
8. Профілактика пролежнів у лежачих хворих має важливе значення. Постіль
має бути м’якою, зручною. Щоденно хворого слід багато разів повертати то на
один, то на другий бік, примушувати (якщо рухає ногами) крутити періодично
«велосипед» — буде поліпшуватись кровообіг у сідницях.
Щоденно треба обмивати хворого, якщо він може стояти 5—10 хвилин, або
обтирати тіло лежачого хворого змоченим теплою водою марлевим тампоном і
камфорним спиртом, а далі витирати рушником насухо для профілактики пролежнів.
Якщо з’явилося почервоніння шкіри на ділянках тіла (частіше у верхній частині
сідниць), це вказує на те, що розвивається пролежень, який може призвести до
некрозу тканин і великої глибокої виразки. Необхідно негайно протерти
почервоніння камфорним спиртом і підкласти гумовий круг так, щоб на уражену
ділянку не було тиснення.
9. Як замінити простирадло лежачому тяжкохворому.
Підняти голову і тулуб або посадити (якщо можна) і зібрати в скрутку
простирадло з головного кінця до сідниць, а на його місце покласти чисте
простирадло, нижню частину якого складено в складки. Голову і тулуб покласти на
чисте, а ноги підняти і витягти забруднене простирадло. Після цього розправити
нижню частину чистого простирадла.
Змінюючи сорочку, піднімають її доверху і починають знімати з голови, а
потім з рук. Одягати починають з рук, а потім через голову — на тулуб.
У разі захворювання чи перелому нижніх кінцівок кальсони знімають спочатку
зі здорової ноги, а згодом з хворої, а одягати починають з хворої.
10. Профілактика застою в легенях. У хворих на туберкульоз, які тривалий
час перебувають на постільному режимі, можуть виникати не тільки пролежні, але
й застійні явища в легенях, які нерідко призводять до застійної пневмонії. Ось
чому вище говорилося про необхідність контролю за температурою тіла. Підвищення
температури наштовхує на думку, що в організмі з’явився запальний процес.
Передусім підозра падає на легені. Особливо часто застій у легенях виникає у
хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН), яка перебігає із набряками
ніг. Таким хворим лікарі одночасно з серцевими ліками призначають сечогінні. Та
буває, що навіть такий потужний діуретик, як фуросемід, не допомагає. Зараз в
аптеках є ефективніший діуретик торасемід по 5 мг в таблетці. Він допомагає
там, де неефективний фуросемід, і до того ж майже не виводить з організму
калій.
Щоб запобігти застою в легенях, потрібно кілька разів на день робити
глибоку дихальну гімнастику. Покладіть руку на живіт і відчуєте максимальне
надування живота на вдиху. Під час видиху передня стінка живота наближається до
хребта. У такому разі діафрагма максимально рухається, поліпшує кровообіг у
легенях і внутрішніх органах черевної порожнини і таким чином унеможливлює
застій.
Крім того, хворого слід періодично садити (якщо має
силу сидіти) або підкладати подушки під спину, щоб він побув деякий час в
положенні напівсидячи, що також зменшує застій у легенях.
ЗАГАЛЬНОЗМІЦНЮВАЛЬНІ
ЗАСОБИ
Поліпшують
самопочуття полівітамінами з мікроелементами, приміром, квадевіт, вітам,
дуовіт, мультитабс, спеціально для жінок — компівіт тощо.
З такою ж метою рекомендують пророслу пшеницю (про це йшлося в нашій газеті
«Здоров’я і довголіття») чи олію із зародків пшениці, що багаті вітамінами,
поліненасиченими жирними кислотами і мікроелементами. Вони
поліпшують силу м’язів, в тому числі і серця, зменшують прояви атеросклерозу.
Може бути
корисною така загальнозміцнювальна суміш (рецепт народної медицини): алое,
лимон, родзинки, курага — все в рівних частинах (по 100 г) перемолоти на млинку
для м’яса і додати 0,5 л вина «Кагор», вживати по 1 столовій ложці суміші перед
їдою. Замість вина можна взяти 0,5 л меду. Поліпшуються функції всіх органів
і самопочуття хворого.
За постійної
вираженої пітливості можна пити настій шавлії: 1 ст. л. трави залити 400 мл
окропу, настояти годину, процідити. Пити по півсклянки тричі на день до їди.
Допомагає також в період клімаксу жінкам і в разі хронічних гастритів зі
зниженою кислотністю шлункового соку, зміцнює нервову систему.
Тяжкохворим
може додавати енергії і сили препарат «Кофермент-Q-10» (по 30 мг двічі на день протягом
кількох місяців). На жаль, він не для всіх доступний через високу ціну.
5. Закріплення
Сформулювання основних правил по догляду за хворим
6. Підсумок уроку
7. Домашнє завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар