Українські держави у складі іноземних держав.
Мета
Формування системних знань про українські землі у складі Литви та Польщі; розвиток навичок логічного мислення та визначення понять.
Завдання
повторення найважливіших дат та понять минулих уроків;
засвоєння найважливіших дат української історії 16 ст.;
формування навички логічного мислення та систематизації набутих знань.
Хід уроку
Привітання вчителя та повторення минулих уроків
Давайте повторимо найважливіші дати, які ми вивчали у попередніх темах.
(Вчитель використовує таблиці з датами, показує їх класу. Клас повинен встановити, яка це дата, яку подію вона означає.)
Розповідь вчителя (нова тема)
Польські королі давали грамоти шляхті на так звані порожні землі, тож після 1569 року шляхта почала наступ на центральні землі Русі. Там облаштовувалися великі латифундії польських шляхтичів - Потоцких, Замойських, Сенявських на Брацлавщині, Калиновських, Тишкевичей, Збаразських на Київщині, Конецпольських на чернігівській землі, а з кін. 16 ст. – шляхтичів Вишневських на Лівобережжі.
Польська шляхта використовувала придбані землі для виробництва сільськогосподарських продуктів, особливо пшениці, яку вивозили до Західної Європи.
Прихід польської шляхти став поштовхом до значних національних і релігійних змін. Деякі українські дворяни денаціоналізуються, переходить в католицьку віру в результаті політики духівництва, в тому числі єзуїтських шкіл. У католицтво таким чином перейшли відомі українці роду, наприклад, Ходкевічі, Тішкевічі, Сапіг, Радзівіллов, і навіть сім'я князя Костянтина Острожського, який був захисников православної віри.
Життя населення у місті покращилось, але магдебурзьке право надавало більше привілегій и переваг полякам та німцям, українські міщани були значною мірою обмежені у самоврядності. Найбільш тяжкі випробування як наслідок унії виали українським селянам. Вони були позбавлені права на землю, панщину збільшено. Обмежувалося право переходити від одного власника до іншого.
Вчитель просить учнів дати визначення поняттю. Записує на дошці все сказане. Далі виводить з написаного наступне, всі записують у зошити:
Визначення
Панщина – безкоштовна обов′язкова праця на поміщика. Певну кількість днів селянин повинен був відпрацювати у володіннях свого пана, при цьому виконавши відповідні норми, які встановлював сам пан.
На Волині панщину відробляли три дні на тиждень. Селян південних районів звільнили від панщини та інших повинностей, для залучення селян оголошували слободу. Але через короткий час ці пільги було скасовано. На українських землях відбувалося окатоличення та полонізація.
Галицько-Волинська держава занепала від сер. 14 століття. Тоді українські землі почали потрапляти у залежність від Польщі і Литви. Галичина та Холмщиною стали частиною території Польщі, а Литва спершу загарбала Волинь. По закінченню династії Романовичів на цей край поширювалася влада князя Любарта, що був представником княжого литовського роду Ґедиміновичів. Любарт вважав, що має законне право на ці землі, оскільки мав дружину родом від галицько-волинських князів. Він почувався цілком незалежним завдяки своїй владі.
Протягом наступних 1-2 десятиліть до території ВКЛ великий литовський князь Ольґерд (брата Любарта) приєднав Чернігово-Сіверщину та Поділля, Київщину і Переяславщину. Про нього переказували, що він веде війну не за допомогою сили, а власною мудрістю. Населення не давало відпору встановленню влади Литви на українських землях. Населення сставилося до литовських рицарів як до визволителів з неволі, разом з литовськими полками виступали руські проти спільного ворога – Золотої Орди.
Князями на наших землях були своїх сини і небожі Ольґерда. Спочатку литовські князі не змінювали порядки, існуючі в князівствах, не впроваджували нових.
Народ Литви приймав християнську віру; давньоукраїнська мова, руські закони і звичаї мали швидке поширення в Литві. Тож недарма держава та зветься істориками Литовсько-Руською. Але з 15 століття князі литовські стали нехтувати правами нашого народу. Князівства все частіше втрачали самостійність, хоча раніше існували як самостійні частинки Литовської держави.
В Галичині, яка залежала від Польщі, почали конфіскацію земельних наділів у знаті, великі шматки землі влада роздавала вельможам, які прибували із Заходу, - німцям, полякам, угорцям. Населення великих міст, з причини отримання Магдебурзького права, зростало – прибували німецькі колоністи.
Литовський князь Ягайло прибув до влади після Ольгерда. У 1385 році в Крево король видав Кревську унію, в якій дав обіцянку приєднати землі Литови назавжди до Польщі. 1386 року підписано шлюб Ягайла і польської королеви Ядвіги.
Ягайло залишав за собою всі титули і ще ставав королем Польщі, перейшов у католицизм. Більшість литовської знаті виступала проти Кревської унії, боротьбу очолив Вітовт. Він змусив князя Ягайла підписати угоду 1392 року, в якій князь Вітовт визнавався "великим князем Литви і Русі"
Вітовт проводив так звану „чорноморську” політику. В Орді тривала міжусобна боротьба, в цей час князь уклав союз із ханом Тохтамишем, оволодів північним Причорномор'ям, включно із Кримом. Будувалися фортеці на Дніпрі, Дністровому лимані, неподалік від сучасної Одеси. Та в 1399 р. військо Вітовта на річці Ворсклі зазнало страшної поразки від татарського хана Темір-Кутлуя, від „чорноморської” політики лишилися тільки спогади.
Тевтонський орден у XV ст. посилює наступ на схід, Литва і Польща борються разом проти німецьких військ. У 1409 р. розпочалася Велика війна. 1410 р. під Грюнвальдом сталася вирішальна битва, війська союзників вийшли проти головних сил ордену. Хрестоносці отримали поразку, загинув в бою магістр Юнгінген, який стояв на чолі війська. Німецька агресія на Схід припинилася, 411 – рік укладення Торунського миру, в умовах якого прописано, що орден не претендує на землі Польської та Литовської держав.
Ще одним наслідком Грюнвальдської перемоги стало посилення ролі Польщі у польсько-литовському союзі. У 1413 р. укладено Городельську унію між Ягайлом і князем Вітовтом. Визнавалося верховенство польського короля над Литвою, вводився на литовських територіях адміністративний поділ, однаковий з Польщею.
Наслідком унії стало посилення католицизму в Литовському князівстві. Магдебурзьке право поширювалося тільки на католиків. Для католицьких єпископатів, що засновувалися у великих містах, держава створювала найбільш сприятливі умови.
Православна знать була невдоволена такою політикою і організувала виступ на чолі із Свидригайлом, що був молодшим братом князя Ягайла. У 1430 р. Свидригайло став великим князем. 1430-1431 рр. тривала війна на Україні, та вона все ж закінчилася компромісом: під владою Польщі опинилося Західне Поділля, а Східне – під Литвою. Боротьба тривала. Переломним роком став 1435 , Свидригайло зазнав поразки і залишився князем Волині.
Казимир, молодший син Ягайла, у 2 пол. XV століття стає польським королем і великим князем литовським одночасно. За його правління ліквідовано удільні князівства. Останнім у 1471 р. зникло з історії Київське князівство. Москва велде боротьбу за давньоруські землі. Проходять три війни з Литвою: 1487-1494 рр., 1500-150З рр., 1512-1522 рр. - Московське князівство приєднало землі Чернігівщини, Сіверщини і Смоленщини.
Самостійна робота по узагальненню
Учитель просить систематизувати названі дати у таблицю:
Дата Подія
Подробиці про литовсько-польське протистояння
У 1534 р. Сигизмунд I, прагнучи скористатися малоліттям Івана IV, зажадав повернення всіх завоювань, зроблених Василем III, і відправив з військом київського воєводу Немірова (в См. Соловьева в «Історії Росії з прадавніх часів» — А. Неміровіч) в Сіверську землю. Основні події війни 1534—1537 рр.
1. Невдача Немірова під Стародубом, його поразка від чернігівського воєводи князя Мезецкого і повернення до Києва (1534).
2. Спустошення московськими військами в Литовській землі місцевостей довкола Полоцка, Вітебська (кінець 1534 р.), Мстиславля і Могильова (1535).
3. Збір Сигизмундом 40-тисячного війська і його союз з кримським ханом Іслам-Гирєєм проти Москви. Захват литовцями Гомеля, Стародуба. У 1537 р. було поміщено перемир'я на 5 років, продовжене в 1542 р.
Були знищені великими князями литовськими залишки удільного ладу, посилено централізацію в державі. Рада панів виконувала обов′язки замісників великого князя, коли той був відсутній. Разом із Радою князь вирішував основні державні питання. Гетьману були доручені військові справи, а маршалок стовя на чолі поліції.
Представницьким органом залишався сейм, причому роль його ставала дедалі важливішою.
Ще 1528 р. стан боярства проголосили шляхтою. У 1557 році видано "Устав на волоки" 1557 р.
Фішки для допитливих
Учитель розповідає інформацію розділу "Фішки для допитливих" і задає питання на перевірку засвоєння почутого.
Устав на волоки
Це обмір і переділ земель у великокняжих, а потім і в приватновласницьких маєтках у Великому князівстві Литовському, проведені після «Статуту на волоки» (1557). Метою було розмежування великокняжих і боярських земель, повернення великому князеві земель, захоплених боярами. Устава на волоки була першим земельним кадастром. Її проведення збільшило доходи казни.
По УВ кожен селянський двір отримував ділянки в 3 полях розміром в 33 морга (близько 21,36 га). Для виконання панщини серед селян розподілялося стільки волочив (волока — головна поземельна міра у Великому князівстві Литовському, рівна 30 моргам, або 19,5 десятини), щоб 1 волоке фольваркової (панською) і дворової землі відповідало 7 селянських волок. Селяни з волоки працювали 2 дні в тиждень на панщині, а також несли натуральні і грошові повинності.
УВ в 2-ій половині 16 ст була проведена майже всіма феодалами Литви. УВ укріпила феодальну власність на землю, остаточно порвала зв'язок селян з колишніми спадковими наділами землі, підсилила закріпачення селян.
Поступово Литва втратила індивідуальні риси, все сильніше інтегруючись із Польщею і утворюючи Польсько-Литовську державу.
Перевірка знань класу
1. Розкажіть про інтеграцію Литви і Польщі.
2. Дайте визначення панщини.
3. Коли занепала Галицько-Волинська держава?
4. Хто такий Ольґерд?
5. Розкажіть про діяльність Ягайла.
6. Коли відбулася Грюнвальдська битва?
7. Що таке устав (устава) на волоки?
8. Коли було підписано „Статут на волоки”?
9. Назвіть дати трьох воєн з литвою.
Домашнє завдання
вивчити дати, які ви самостійно занесли у таблиці на уроці
вивчити найважливіші поняття уроку;
створити кросворд, використовуючи поняття уроку.
Немає коментарів:
Дописати коментар