Конспект уроку з біології у 9 класі Тема: види м’язів. Механізм скорочення м’язів

Біологія 9 клас                                                                                           Дата_________

Тема: види м’язів. Механізм скорочення м’язів.

Мета: розширити знання учнів про функції м’язів, ознайомити із основними групами м’язів, їх видами; розвивати пізнавальний інтерес; виховувати товаристскість, вміння переконувати.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: таблиця до теми, зошит, підручник.

«Усе людське життя має потребу

у ритмі та гармонії»

Платон

Хід уроку

І. Організація класу

Вправа «Я радий (не радий), що знаходжуся тут, тому, що… 

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вправа «Так-ні»

Вчитель зачитує твердження, а учні сигналізують підняттям руки, якщо воно правильне, а якщо не правильне то піднімаються.

Н а п р и к л а д:

а) в організмі людини є три види м’язової тканини;

б) скелетних м’язів налічується близько 200;

в) м’язи дорослої людини становлять близько 60% від загальної маси тіла людини;

г) увесь м’яз зверху вкритий тонкою сполучнотканинною оболонко – фасцією;

д) у м’язі містяться тільки нервові волокна і т.д.

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності 

Проблемне запитання:

-         Як досягається узгодженість у роботі м’язів?

-         Чому?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку, основних завдань

V. Вивчення нового матеріалу

1.  Основні групи м’язів

Розповідь з елементами бесіди:

а) види м’язів;

б) м’язи голови і шиї;

в) м’язи тулуба;

г) м’язи верхніх і нижніх кінцівок;

д) м’язи живота;

е) м’язи спини;

2. Механізм скорочення м’язів

 Розповідь вчителя.

            Скелетні м’язи здатні швидко скорочуватися і перебувати в скоротливому стані, якщо мозок надсилає їм нервові імпульси. М’язові волокна ізольовані одне від одного, і кожне з них може скорочуватися незалежно від інших. Тому сила скорочення залежить не від того, чи добре скоротилися його волокна, а від загального числа волокон, що скоротилися.

            Функціональною одиницею м’язового волокна є міофібрила – скоротлива органела, що перебуває в цитоплазмі поперечносмугастих м’язових волокон. Це головний біохімічний перетворювач потенційної енергії в кінетичну енергію в організмі.

            Міофібрили займають майже всю цитоплазму м’язового волокна, витісняючи ядра на периферію. Кожна міофібрила має періодичну будову. Повторювана структура в складі міофібрили називається саркомі ром.

Саркомір є основною скоротливою одиницею поперечносмугастої м’язової тканини. Саркомір – це ділянка, сегмент м’язового волокна, обмежена двома темними смужками.

М’яз ніколи не скорочується сам по собі. Для скорочення потрібен нервовий імпульс. Кожний м’яз має подвійне нервове підпорядкування. По одних нервах з головного й спинного мозку надходять імпульси, які викликають скорочення м’язів, а інші нерви регулюють живлення м’язів. Провідна роль у забезпеченні роботи належить корі великих півкуль головного мозку.        

VІ. Рефлексія

Встановити відповідність:

Голова                                   коловий м’яз ока

Тіло                                        кравецький м’яз

Верхні кінцівки                   дельтовий м’яз

Нижні кінцівки                   двохголовий м’яз плеча

передній великогомілковий м’яз

прямі м’язи живота

мімічні м’язи

великий грудний м’яз

сідничні м’язи

триголовий м’яз

найширший м’яз спини

 VІІ. Підсумок уроку

Бесіда

1.      За якими критеріями класифікують м’язи?

2.      Як м’язи прикріплюються до кісток?

3.      У чому полягає сутність механізму м’язового скорочення?

4.      Які функції виконують м’язи нижніх кінцівок?

VІІІ. Домашнє завдання

1.      Опрацювати § 14.

2.      Скласти кросворд чи ребуси з теми «Види мязів»