конспект уроку Тема: Техніка безпеки під час роботи з комп’ютером і правила поведінки у комп’ютерному класі.

Тема: Техніка безпеки під час роботи з комп’ютером і правила поведінки у комп’ютерному класі.

Мета: Дати учням знання про основні положення з техніи  безпеки під час роботи з комп’ютером та правила поведінки у комп’ютерному класі, інформаційні процеси. Ознайомити з основними блоками комп’ютера та їх призначенням.

Навчити включати комп’ютер, запускати програми та закінчувати сеанс роботи.

Розвивати логічне мислення, враховуючи вікові особливості та рівень засвоєння навчального матеріалу учнів. Розвивати вміння виділяти головне та систематизувати отриманну інформацію.

Виховувати зосередженість, увагу та спостережливість. Формувати навички роботи на комп’ютері.

Хід уроку.

І.Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Пояснення нового матеріалу.

         Комп'ютер може стати досить небезпечним для здоров'я учня, якщо його неправильно використовувати. Незручна постава за комп'ютером, відблискування на екрані, кисті рук, що розміщені вище за лікті, — все це може призвести до швидкого стомлення, а згодом — до небажаних і навіть необоротних наслідків. Послаблюється зір, викривляється хребет, застоюється кров. Щоб запобігти цим неприємним наслідкам, необхідно дотримуватися певних правил при роботі з комп'ютером:

·                   у приміщенні протягом всього року повинні підтримуватися встановлені значення параметрів температури, вологості повітря, а також швидкості руху повітря завдяки встановленню кондиціонерів;

·                   бажано організувати робоче місце таким чином, щоб учень мав можливість виконувати роботу в декількох положеннях. Для цього рекомендуються робочі столи з висотою робочої поверхні 725 мм, а також робочі крісла з піднімально-поворотним механізмом. Конструкція крісла забезпечує регулювання висоти опорної поверхні сидіння в межах 400 — 500 мм і кутів нахилу вперед до 15 градусів і назад до 5 градусів. Кожне крісло обладнується підлокітниками, що зводить до мінімуму несприятливий вплив тривалої роботи за комп'ютером на кистьові суглоби рук;

·                   між корпусом комп'ютера і стіною має бути відстань 15—20 см для кращої вентиляції;

·                   при роботі з комп'ютером дисплей повинен бути розташованим від користувача на відстані не меншій ніж 50 см, а також бути повернутим в бік від вікон під кутом не менше 90 градусів з метою запобігання потрапляння на екран прямих сонячних променів та уникнення відблискування, яке значно ускладнює читання інформації з екрана дисплея;

·                   під час уроку через кожні 10 хвилин роботи за екраном дисплея слід робити перерву на кілька хвилин, під час якої записати отримані результати, підготувати дані для продовження роботи або просто відпочити.

·                   екран дисплея повинен бути очищеним від пилу, оскільки він спричиняє появу шкідливих впливів при роботі за дисплеєм.

При роботі з комп'ютером у комп'ютерному класі забороняється:

·                   самостійно намагатися усунути будь-які неполадки в роботі комп'ютера, незалежно від того, коли і з чиєї вини вони з'явилися;

·                   від'єднувати і під'єднувати будь-які пристрої комп'ютера;

·                   торкатися будь-яких деталей на задній панелі системного блока;

·                   знімати кришку корпусу системного блока;      

·                   перекривати вентиляційні отвори сторонніми предметами;

·                   вставляти чи виймати диски (магнітні й оптичні) під час роботи дисководів, коли світиться індикатор на дисководі.

Вручну переміщувати підставку для лазерного диска в отвір для нього чи назовні.

Інформатика – це наука, яка вивчає закони, методи та засоби отримання, обробки, зберігання, передавання та подання інформації.

         Основні напрямки використання комп’ютерів:

·                   Накопичування, зберігання та обробка великих обсягів інформації, швидкий пошук необхідних даних;

·                   Виконування наукових, економічних та конструкторських розрахунків;

·                   Складання листів та оформлення документів;

·                   Навчання та набуття професійних навиків;

·                   Видавнича справа (створення кольорових та чорно – білих журналів, газет, наукової та художньої літератури);

·                   Побудова креслень, діаграм, створення малюнків, картин, мультфільмів та відеокліпів;

·                   Спілкування людей, що знаходяться в різних містах та державах;

·                   Ігри та розваги.

Інформація – це інтуїтивне поняття, яке не можна визначити, його можна тільки пояснити синонімами “відомості”, “дані”.

Інформація – це дані та відомості, що представленні різними способами та видами.

Інформаційні процеси – це обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, обмін сигналами між живою і неживою природою в тваринному і рослинному світі. Ці процеси завжди передбачають наявність джерела і одержувача інформації.

Джерело інформації: технологічні процеси, наукові експерименти, механізми, природні об’єкти (тварини, зірки, люди, рослини, планети).

Одержувачі інформації: люди, тварини, рослини, механізми.

Процесор — це основний пристрій комп'ютера. Він призначений для перетворення введеної інформації. Процесор виконує арифметичні операції з числами (додавання, віднімання, множення, ділення), логічні операції (порів­няння чисел чи символів) та інші дії з числовими кодами. Процесор керує роботою адаптерів і контролерів і постійно обмінюється даними з оперативною пам'яттю. Все це він виконує згідно з командами ко­ристувача чи його програми.

Під час роботи процесор персонального комп'ютера нагрівається, тому він повинен мати свій вентилятор. Навіть разом з вентилятором габарити процесора не перевищують коробки сірників. Завдяки міні­атюрним розмірам його називають мікропроцесором.

Основні пристрої: системний блок, монітор, клавіатура. Допоміж­ні (необов'язкові) пристрої: друкарський пристрій (принтер), маніпулятор-миша, модем, сканер, зовнішні дисководи тощо.

Центральним пристроєм є системний блок (у портативному ком­п'ютері клавіатура і монітор вмонтовані у системний блок). Інші пристрої легко від'єднуються до гнізд (інші терміни: слоти, виходи портів) системного блоку за допомогою кабелів (шнурів). Гнізда і кабелі виконані так, що користувач ніколи не помилиться, під'єднуючи той чи інший пристрій, навіть якщо слоти на задній панелі системного блоку не підписані.

У системному блоці є: материнська плата, дисководи, блок живлен­ня з вентилятором, а також можуть бути звукова карта, відеокарта тощо.

Найважливішою тут є материнська плата — пристрій з гнізда­ми для під'еднання зовнішніх пристроїв та внутрішніх модулів: основ­ного мікропроцесора, генератора частоти, модулів оперативної пам'яті, модуля постійної пам'яті, модуля відеопам'яті, адаптерів і контроллерів тощо. Адаптери і контроллери— це додаткові спеціалізовані мікро­процесори, які забезпечують роботу зовнішніх пристроїв: клавіатури, дисководів, монітора. Материнські плати випускаються різними фірма­ми, вони мають різні назви і вартість. Наприклад, материнська плата може називатися так: VIAApolloMVP3 100MHzChipsetтощо.

Основні функціональні вузли комп'ютера (процесор, пам'ять тощо) створюються різними фірмами у вигляді модулів, що мають універсальні виходи. Материнські плати різних фірм мають універсальні гнізда-входи. Різні модулі, наприклад, головний мікропроцесор і оперативна пам'ять, з'єднуються між собою магістраллю, яка вмонтована у материнську плату та інакше називається системною шиною. Технології виготовлен­ня системної шини мають свої назви: ISA (найпростіша), VESA, PCI (зручна для пересилання як текстових даних, так і відеозображень). Внутрішні модулі можна вставляти, вилучати, міняти. Зовнішні прист­рої з'єднуються з материнською платою плоскими широкими кабелями з роз'ємами. Отже, магістрально-модульний принцип будови комп'ю­тера полягає в можливості з'єднувати між собою пристрої-модулі за допомогою магістралі та кабелів. Його практичне значення в тому, що будь-який важливий модуль можна замінити, а додатковий — вилучити чи встановити (принцип «PlugandPlay» — встанови і працюй, граю­чись). Сучасний комп'ютер — це конструктор, який під силу зібрати учневі середнього навчального закладу.

Існують різні способи запуску програм. 

·                   За допомогою кнопки "Пуск"  

·                   За допомогою програми "Проводник"

·                   За допомогою "Моего компьютера"

·                   За допомогою ярликів на робочому столі Windows

Найпростіший спосіб запуску програм — через меню "Пуск". При цьому програму потрібно вибрати з підменю і клацнути по її назві.

Вікна "Проводника" дозволяють одночасно відобразити всю ієрархію і взаємозв'язок різних ресурсів комп'ютера. Застосовуючи "Мой компьютер", можна отримати уявлення тільки про одну папку за раз. І "Проводник" і "Мой компьютер" можна застосовувати для пошуку файла, а потім двічі клацнути мишею і запустити вибрану програму.

Ярлик має вигляд спеціального значка, розміщеного на робочому столі. Для того щоб запустити програму, достатньо клацнути двічі по значку ярлика.

IІІ. Закріплення нового матеріалу.

1.                Які існують правила безпеки при роботі з ПК?

2.                Які дії заборонені при роботі з ПК?

3.                Які апаратні засоби ПК є джерелом електромагнітного випромінювання.

V. Підсумок уроку.

1.  Що ми сьогодні вивчили на уроці?

2. Для чого це нам потрібно?

3. Де це ми використовуємо у нашому повсякденному житті?

VI. Домашнє завдання.

1.                Вивчити конспект уроку.