Обмін речовин і енергії в клітині.
Мета.
Освітня. Розширити в учнів знання про обмін речовин та енергії, набуті у 9 класі; ознайомити із поділом обміну речовин на пластичний та енергетичний; розкрити особливості процесів метаболізму.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати реакції пластичного та енергетичного обмінів та уміння розкривати взаємозв’язок між ними; розвивати увагу, пам’ять, спостережливість та впевненість у своїх поглядах.
Виховна. Виховувати у розумінні учнів розуміння того, що всі живі системи пов’язані між собою за допомогою обміну речовин та енергії між організмами та довкіллям.
Освітня. Розширити в учнів знання про обмін речовин та енергії, набуті у 9 класі; ознайомити із поділом обміну речовин на пластичний та енергетичний; розкрити особливості процесів метаболізму.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати реакції пластичного та енергетичного обмінів та уміння розкривати взаємозв’язок між ними; розвивати увагу, пам’ять, спостережливість та впевненість у своїх поглядах.
Виховна. Виховувати у розумінні учнів розуміння того, що всі живі системи пов’язані між собою за допомогою обміну речовин та енергії між організмами та довкіллям.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. нформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,
повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
1. нформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,
повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: хімія, екологія, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: метаболізм, анаболізм, катаболізм, пластичний обмін, енергетичний обмін, автотрофи, гетеротрофи, міксотрофи, аероби, анаероби.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: метаболізм, анаболізм, катаболізм, пластичний обмін, енергетичний обмін, автотрофи, гетеротрофи, міксотрофи, аероби, анаероби.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Робота в групах, які розкривають в ігровому та науковому вигляді процеси мітозу та мейозу в клітинах. Кожна група задає запитання один одному, працює з ілюстраціями, на яких зображені фази цих процесів та ділиться цікавою інформацією щодо значення мітозу та мейозу для продовження роду і безперервності поколінь.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця живого, яка склалася історично. Які ж найважливіші процеси роблять клітину єдиним цілим?
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Більшість клітин тіла і організми належать до відкритих біологічних систем. Їхнє існування можливе лише завдяки надходженню в них із зовнішнього середовища поживних речовин, їхніх перетворень та виведення назовні продуктів життєдіяльності. Сукупність цих процесів називається обміном речовин або метаболізмом. Обмін речовин – загальна властивість, характерна для всіх живих організмів, що полягає в обміні речовинами, енергією та інформацією із середовищем. Умовно обмін поділяють на дві частини – зовнішній обмін, що здійснюється через поверхневий апарат та внутрішній обмін – метаболізм.
Обмін речовин поділяють на два взаємозалежних процеси:
- анаболіз (асиміляція), що протікає із затратами енергії;
- катаболізм (дисиміляція), що протікає із звільненням енергії.
Завдяки процесам обміну речовин та перетворення енергії забезпечується підтримання гомеостазу за змін умов навколишнього середовища. Підтримання гомеостазу – необхідна умова нормального функціонування будь-якої біологічної системи.
Для живих організмів нашої планети основним джерелом є сонячне світло, завдяки якому задовольняються всі енергетичні потреби. Розповідь з повідомленнями учнів про автотрофів, гетеротрофів та міксотрофів.
Обмін речовин поділяють на два взаємозалежних процеси:
- анаболіз (асиміляція), що протікає із затратами енергії;
- катаболізм (дисиміляція), що протікає із звільненням енергії.
Завдяки процесам обміну речовин та перетворення енергії забезпечується підтримання гомеостазу за змін умов навколишнього середовища. Підтримання гомеостазу – необхідна умова нормального функціонування будь-якої біологічної системи.
Для живих організмів нашої планети основним джерелом є сонячне світло, завдяки якому задовольняються всі енергетичні потреби. Розповідь з повідомленнями учнів про автотрофів, гетеротрофів та міксотрофів.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Робота з роздатковим матеріалом, м\медійною дошкою, підручником над етапами енергетичного обміну: підготовчим, безкисневим, кисневим.
Найважливішим на безкисневому етапі енергетичного обміну є розщеплення в клітинах молекул глюкози шляхом гліколізу на дві молекули піровиноградної (С3Н4О3) або молочної кислоти (С3Н6О3) у м'язових клітинах:
Найважливішим на безкисневому етапі енергетичного обміну є розщеплення в клітинах молекул глюкози шляхом гліколізу на дві молекули піровиноградної (С3Н4О3) або молочної кислоти (С3Н6О3) у м'язових клітинах:

У процесі розпаду глюкози беруть участь 13 різних ферментів, фосфорна кислота і АДФ. Під час гліколізу виділяється 200 кДж енергії . 84 кДж використовується на синтез 2х молекул АТФ, а решта (116 кДж) використовується у вигляді теплоти.
Значення гліколізу: організм дістає енергію в умовах дефіциту кисню.
Після завершення гліколізу настає друга стадія - кисневе розщеплення. Процес кисневого розщеплення описується рівнянням:

Це дихання. При цьому виділяється енергія (2600 кДж) частина якої розсіюється у вигляді тепла (45%), 55% перетворюється в енергію хімічних зв'язків АТФ (1440 кДж).
V. Узагальнення та сист ематизація знань.
Виберіть із переліку процесів, що відбуваються із затратами енергії та із вивільненням:
- рух тіла або його частин;
- проведення нервового імпульсу;
- повітряне дихання;
- анаеробне дихання;
- скорочення м’язів;
- біосинтез білка;
- виділення поту;
- поділ клітин;
- розумова діяльність.
- рух тіла або його частин;
- проведення нервового імпульсу;
- повітряне дихання;
- анаеробне дихання;
- скорочення м’язів;
- біосинтез білка;
- виділення поту;
- поділ клітин;
- розумова діяльність.
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар