Освіта на Поділлі (кінець ХХ – початок ХХІ ст..): досягнення та перспективи

Освіта на Поділлі (кінець ХХ – початок ХХІ ст..): досягнення та перспективи.

На Правобережній Україні ще на початку XIX ст. склалася система державного управління за зразком Російської імперії. Коли було утворено Міністерство народної освіти, то під його егідою почала формуватись нова мережа навчальних закладів. До неї входили навчальні заклади чотирьох типів:

-парафіяльні училища, які призначалися для дітей найвищих станів;

-повітові училища для дітей дворян, купців, державних службовців, заможних ремісників;

-класичні повітові гімназії і неповні прогімназії - найпоширеніший тип середньої школи;

-ліцеї, університети - вищі навчальні заклади.

Найбільше відкривалось платних приватних пансіонів для дітей дворян.

на Правобережній Україні ще на початку XIX ст. склалася система державного управління за зразком Російської імперії. Коли було утворено Міністерство народної освіти, то під його егідою почала формуватись нова мережа навчальних закладів. До неї входили навчальні заклади чотирьох типів:

-парафіяльні училища, які призначалися для дітей найвищих станів;

-повітові училища для дітей дворян, купців, державних службовців, заможних ремісників;

-класичні повітові гімназії і неповні прогімназії - найпоширеніший тип середньої школи;

-ліцеї, університети - вищі навчальні заклади.

Найбільше відкривалось платних приватних пансіонів для дітей дворян.

На Поділлі існували всі згадані типи навчальних закладів, крім вищих. Вищу освіту подоляни здобували поза межами краю, в університетах Києва, Харкова, Одеси...

Але в краї були всі необхідні передумови для успішного впровадження перетворень у сфері освіти, в тому числі і політичні. В другій половині XIX - на початку XX ст. тут були міста, в яких, з огляду на помітну урбанізацію, було просто необхідно засновувати нові навчальні заклади. Зокрема, повітова Вінниця Подільської губернії своїм статусом відповідала стратегії уряду: «відкривати навчальні заклади в містах, що являють собою центри релігійної, духовної і громадської діяльності».

У зв'язку із соціально-економічними реформами існуюча система освіти зазнала значних змін, які вносилися і регулювалися відповідними урядовими постановами.