Афіліація як потреба в спілкуванні. Чинники афіліації

Афіліація як потреба в спілкуванні. Чинники афіліації.

Афіліація (від англ. affiliation  – з’єднання, зв’язок) – потреба (мотивація) у спілкуванні, в емоційному  контакті, дружбі, любові. Афіліація  виявляється у прагненні  бути в спілкуванні з іншими людьми, взаємодіяти з оточуючими, давати комусь допомогу і підтримку  і приймати її від іншого. Вперше термін афіліація було введено в психологію відомим американським психологом  Генрі Мюрреєм, який вважав основною потребою людини потребу в афіліації.  

Так, американський психолог Фокс (1980) провів опитування з метою з’ясування, в якому випадку респон? денти хотіли б залишатись самі, а коли – у спілкуванні з іншими. Результати показали,  що прагнення  бути з іншими збільшується в таких  умовах: в приємних обставинах,  які приносять задово? лення  (коли  у людей радість), а також  в обставинах  загрожую? чих (у небезпеці, коли тривожно  або страшно).  Прагнення зали? шатись  наодинці  виявилось сильнішим в неприємних обстави? нах (коли людина нервується, коли напруга), а також у обстави? нах, що потребують  зосередженості.

Було встановлено, що загальними чинниками афіліації є:

1) необхідність  порівняти себе з іншими,  позбавитись невпевненості;

2) необхідність отримати позитивну стимуляцію завдяки цікавому живому

спілкуванню;

3) потреба в отриманні  схвалення, уваги;

4) потреба в емоційній підтримці.

Особливо активно  вивчалась  афіліація як реакція  на загрозу. Вивчаючи мотиви цієї афіліації, вчені прийшли до висновку, що тут відіграють роль три основних мотиви: соціальне порівняння, редук? ція тривоги і пошуку інформації