Конспект уроку з географії материків і океанів Тема: Загальні географічні закономірності. Практична робота: 1. Аналіз карти часових поясів з метою визначення поясного часу

Тема: Загальні географічні закономірності. Практична робота: 1. Аналіз карти часових поясів з метою визначення поясного часу

Мета: дізнатися про рух Землі та його наслідки, навчатися визначати поясний час

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручники, робочі зошити, зошити для практичних робіт, карта «Часові пояси світу»

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Рух Землі у космосі та його наслідки

2. Визначення часу на Землі

V. Закріплення вивченого матеріалу

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Людина жаве і постійно орієнтується по годиннику. Але чому в світі нема єдиного часу? Чому годинник в Києві і Лондоні показує різні показники? Про це ми дізнаємось на сьогоднішньому уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Рух Землі у космосі та його наслідки

Відомо, що Землі здійснює два основні види руху: навколо своєї осі та навколо Сонця. Осьовий рух спрямований проти годинникової стрілки. Період повного обертання Землі навкого своєї осі дорівнює 23 години 56 хвилин 04 секунди. Навколо Сонця Земля рухається по орбіті, що має форму еліпса. Повне обертання здійснюється за 365 діб 6 годин. Для зручності 6 годин сумують протягом чотирьої років до однієї доби. Ось чому кожний четвертий рік є високосним (у ньому 366 днів).

Оскільки Землі має постійний нахил до площини орбіти під кутом 66 градусів 33 мінути і завжди повернута в один бік, то Землі буває повернута більше у бік Сонця то Північною, то Південної півкулею, і відповідно кількість світла і тепла одержує більше то Північна, то Південна півкуля. Відбувається зміна пір року.

Отже, добовий і річний рухи Землі впливають на всі процеси та явища, що відбуваються на її повехні, визначають більшість закономірностей у природі.

2.Визначення часу на Землі

Місцевий час

Ви вже знаєте, що Земля обертається навколо своєї осі і її поверхня освітлюється Сонцем неоднаково. Коли, наприклад, в Києві день, то на протилежному боці планети – ніч. Тому кожний меридіан (найкоротша умовна лінія, проведена на карті від полюса до полюса) буде мати свій час. Отже, в один і той самий момент в різних пунктах час буде неоднаковим. Однаковим він буде тільки в місцях, що мають однакову довготу, тобто лежать уздовж одного якогось меридіана. Відлік часу, властивого одному меридіану (а меридіан, як ви знаєте, можна провести через будь-яку точку на Землі) в даний момент, називають місцевим, або сонячним часом. Він зумовлений розташуванням місцевості на певній географічній довготі. Отже, місцевий час різниться в усяких двох пунктах, довготи яких неоднакові.

Повний оберт (на 360˚) навколо своєї осі Земля робить за добу – 24 год. Відповідно за 1 год наша планета обернеться на 15˚ (360˚ : 24 год = 15˚). Тому місцевий час буде відрізнятися на 1 год в пунктах, віддалених один від одного на 15˚ довготи, і на 4 хв – віддалених на 1˚ (1 год = 60 хв; 60 хв : 15˚ = 4 хв). Наприклад, якщо в Києві, що лежить на 31˚ сх. д., 10 год, то в Харкові, який лежить на 36˚ сх. д.  місцевий час становитиме 10 год 20 хв (36˚ сх. д. – 31˚ = 5˚; 5˚ х 4 хв = 20 хв).

Користуватися місцевим часом незручно, тому що рухаючись на захід або схід з кожним градусом довготи стрілки годинника потрібно переводити назад або вперед на 4 хв.

Годинні пояси

Для зручності відліку часу земну поверхню поділили на 24 смуги по 15˚ довготи кожна – годинні пояси. У кожному поясі по центру проходить середній меридіан. Місцевий час цього середнього меридіана домовилися вважати однаковим в даний момент для всіх пунктів у межах одного годинного поясу. Місцевий час середнього меридіана поясу  називають поясним. 

Середні меридіани годинних поясів віддалені один від одного на 15˚, або на 1 год у часовій мірі. Тому різниця в часі між поясами залежить від відстані між ними. Між сусідніми годинними поясами відстань становить 15˚ довготи, тому й час у них різнитиметься рівно на 1 год. Наприклад, Париж розташований у 1-му часовому поясі і якщо там 10 год, то в цей час у Києві, що в 2-му поясі, буде 11 год. При відстані між поясами, наприклад, у 180˚ довготи час зміниться на 12 год (180˚ : 15˚ = 12), при відстані у 360˚ – на 24 год (360˚ : 15˚ = 24). Хвилинні та секундні стрілки в усіх поясах йдуть однаково. Отже, рухаючись на схід або захід, потрібно змінювати відлік часу відповідно до годинних поясів.

Відлік часу

Кожному годинному поясу надано певний номер від 0 до 23. Пояс з Гринвіцьким меридіаном, що має довготу 0˚, вважають початковим (або нульовим). Решті годинним поясам у напрямку від нульового поясу на схід присвоєно номери 1-ий, 2-ий і т. д. до 23-го.

Час деяких годинних поясів має особливі назви. Наприклад, час нульового поясу називаютьзахідноєвропейським, час 1-го поясу ­– середньоєвропейським, час 2-го поясу в зарубіжних країнах називають східноєвропейським.

Більша частина території України розташована в 2-му годинному поясі. І хоча в крайніх західних і східних пунктах нашої країни місцевий час відрізняється від поясного більш як на півгодини, для зручності на всій території України запроваджено єдиний для всіх місцевостей поясний час. Середній меридіан 2-го годинного поясу (30˚ сх. д.) проходить майже через Київ. Тому час 2-го поясу на території України називаютькиївським. За київським часом здійснюються рух поїздів, рейси автобусів і літаків, міжміський телефонний і телеграфний зв'язок в нашій державі.

Карта годинних поясів

Карта годинних поясів відображає поділ земної поверхні на годинні пояси. Сусідні пояси зафарбовані в різний колір, щоб легше їх розрізняти.

Уважно придивившись, ви помітите, що межі поясів на морях і океанах проведені прямолінійно по меридіанам. На суходолі ж для зручності їх проведено по державним і адміністративним кордонах. 

Номери годинних поясів зазначено на верхній рамці карти. Там само підписано й величини меридіанів у градусах. На нижній рамці карти цифрою зазначено різницю в часі між даним годинним поясом і початковим. Знак «+» чи «–» біля цифри вказує на те, яку дію слід зробити (відняти чи додати), щоб визначити поясний час відносно початкового. Це важливо знати людям, що переїжджають з одного годинного поясу в інший. Як видно з карти, переміщуючись на захід, стрілку годинника слід переводити на 1 год назад, якщо на схід – на 1 год вперед. На карті також окремим кольором виділено території, де прийнятий час відрізняється від часу початкового поясу на вказану в цифрах величину.

Літній час

У багатьох країнах у літній період годинники переводять на 1 год вперед. Це роблять для того, щоб ефективніше використати сонячне освітлення та економити електроенергію. Такий «переведений» час називають літнім. Тобто літній час – це час, що йде на 1 год вперед відносно основного часу,прийнятого в даній країні.

Літнім часом користуються понад 100 країн світу. В Україні стрілки годинників переводять на 1 год вперед наприкінці березня. Наприкінці жовтня літній час відміняють, годинники переводять на 1 год назад, відновлюється поясний час.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Виконання завдань в зошиті для практичної роботи №1

Практична робота з картою

1. Що називають місцевим часом?

2. Що називають поясним часом і навіщо знадобилося його введення?

3. Визначте різницю в часі між Києвом і містами: Лондоном, Москвою, Сіднеєм, Нью-Йорком.

4. Визначте, який буде поясний час у Якутську та Лос-Анджелесі, якщо в Києві він становить 17 год 20 хв.

5. Навіщо вводять літній час?

6. Поясніть, чому Магеллан і його супутники, обігнувши Землю під час навколосвітнього плавання, загубили одну добу.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Опрацювати §2 ст. 9-12.