Тема: Економіко-географічне положення України (частина 2)
Мета:
продовжити характеристику економіко-географічного положення України; пояснити
особливе значення для України транзитних перевезень; формувати навички роботи з
картами атласу, контурними картами, вміння аналізувати позитивні та негативні
риси економіко- та політико-географічного положення; виховувати акуратність та
зосередженість під час роботи з кон-турними картами, аналітичні здібності
учнів.
Тип уроку:
урок засвоєння навичок та вмінь.
Обладнання: Фізична
та політико-адміністративна карти України, глобус,
атлас України, підручники,
робочі зошити.
Структура уроку
I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань і
вмінь.
IІІ. Вивчення нового матеріалу.
V.
Закріплення вивченого матеріалу.
VI. Підсумки уроку.
VII. Домашнє завдання.
Хід уроку
I.
Організаційний момент.
II.
Актуалізація опорних знань і вмінь.
Якими способами можна
охарактеризувати розміщення об’єктів на земній
поверхні?
З якими країнами межує Україна?
З якими об`єднаннями
межує Україна?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Дуже важливі характерні риси ЕГПП України визначаються в
проміжному (транзитному) положенні країни. Воно дає країні деякі економічні
переваги. Транзитне розташування держави сти-мулює широке міжнародне
використання її шляхів сполучення, трубопроводів, портів, станцій,
обслуговуючих виробництв тощо.
Це дає можливість отримати додаткові кошти і робочі
місця. Укра-їна розташована між державами Західної і Центральної Європи з
одного боку та Росією і Казахстаном з іншого. Перші мають досить бідні
мінеральні і лісові ресурси, а другі є величезними ресурсними базами.
Утворюється геополітична вісь «схід — захід», на якій проміжне або транзитне
положення України має позитивні риси. Проміжною ланкою наша держава може
висту-пити й у взаємодії Західної і Північної Європи з країнами Закавказзя,
Близького Сходу (вісь «північ — південь»). У цілому транзитність України є
важливим ресурсом її ЕГПП. Ефективне подальше використання цього ресурсу
пов’язане з будівництвом газо- та нафтопроводів, організацією масових
залізнично-морських перевезень міжнародних вантажів.
Багато дослідників підтримують тезу про те, що історія
України впродовж століть значною мірою залежала від ділової активності на
торгових маршрутах, що перетинають її територію. Коли ці шляхи “працювали”,
країна була у силі, динамічно розвивалася, випереджаючи у розвитку багато
держав Європи. За згасання активності на торгових маршрутах Україна, незважаючи
на своє винятково вигідне географічне становище, досить швидко перетворювалася
на пересічну європейську околицю, а то й зовсім на багато століть зникала з
історичної сцени. Тому надзвичайно важливим є той факт, що сучасна Україна має
потужний транзитний потенціал. Серед європейських країн Україна посідає трете
місце за обсягами транзиту, а в
межах СНД поділяє лідерство з Росією. Цьому сприяє
вигідне географічне положення та розгалужена мережа всіх видів транспорту.
У 1996 р. було підписано угоду про створення
Європейсько-Азіатських транспортних коридорів. Під транспортним коридо-ром
треба розуміти якийсь певний напрямок, у якому різними видами транспорту
перевозяться вантажі в поліпшених умовах (сучасні магістралі, наявність
інфраструктури, тобто міст для відпочинку та харчування водіїв, бензоколонок,
ремонтних май-стерень тощо). В межах цієї угоди з 1996 р. працює автомобільна
поромна переправа Іллічівськ — Поті (планується продовжити до Тбілісі і Баку),
а з 1998 р. залізнична поромна переправа Іллічівськ — Батумі.
У березні 1998 р. Постановою Кабінету Міністрів України
за-тверджено “Програму створення і функціонування національної мережі
міжнародних транспортних коридорів (МТК)”.
Програма створення та розвитку МТК передбачає:
1) взаємодію всіх видів транспорту (насамперед
автомобільного, залізничного та водного) у конкретному напрямку;
2) наявність інфраструктури щодо їх обслуговування;
3) наявність значних коштів (на реконструкцію та
створення магістралей, підтримання їх у належному стані та ін.);
4) значну організаційну роботу.
Цією програмою передбачено участь вітчизняного транспорту
в системі МТК: у так званих Крітських коридорах № 3, 5, 9,а також МТК
Балтійське море — Чорне море (або Ґданськ — Одеса) та МТК під назвою «ТRАСECА»
(Європа — Кавказ — Азія).
До речі, тільки один МТК № 9 Александруполі (Греція) —
Гельсінкі (Фінляндія) перетинає територію нашої країни, а інші (№ 3 Берлін
(Німеччина) — Київ та № 5 Трієст (Італія) — Львів)
завершуються в Україні. Брати участь в МТК № 7 Реґенсбурґ
(Німеччина, місто з якого починається судноплавство на Дунаї) — гирло Дунаю
Україна змогла тільки за умови будівництва власних виходів з гирла Дунаю до
Чорного моря. Як відомо, мілководне Кілійське гирло не дозволяло великим суднам
проходити в Чорне море.
Південну частину України омивають води Чорного та
Азов-ського морів, а на крайньому південному заході вона виходить до нижнього
Дунаю — другої за довжиною після Волґи ріки Європи.
Через практично незамерзаючі порти Чорного та Азовського
морів і Дунаю здійснюються воднотранспортні зв’язки з багатьма країнами. Дунай
і його судноплавні притоки протікають територією семи європейських країн.
Маршрути МТК:
1-й: Ґданськ —
Варшава — Мінськ — Москва;
2-й: Берлін —
Варшава — Мінськ — Москва;
3-й: Берлін —
Дрезден — Львів — Київ;
4-й: Прага —
Будапешт — Бухарест — Софія — Александруполіс — Стамбул;
5-й: Трієст —
Любляна — Будапешт (Братислава) — Львів;
6-й: Ґданськ —
Варшава — Краків;
7-й (водний Дунаєм): Відень — Братислава — Будапешт —
Бел-ґрад — Рені — Ізмаїл — Усть-Дунайськ;
8-й: Тірана —
Софія — Бурґас—Варна;
9-й: Гельсінкі —
Санкт-Петербурґ — Мінськ — Москва — Київ —
Одеса (Кишинів) — Дімітровґрад — Александруполіс.
V.
Закріплення вивченого матеріалу.
Користуючись картами атласу та картою транспортних
коридорів, запропонуйте маршрут для перевезення вантажу між містами Європи:
1. Прага — Кишинів
2. Гельсінкі — Братислава
3. Любляна — Вільнюс
4. Берлін — Бухарест
5. Київ — Софія
VI. Підсумки уроку.
VII. Домашнє завдання.
Опрацювати §1
Немає коментарів:
Дописати коментар