Конспект уроку з соціально-економічної географії світу Тема: Франція

Тема: Франція

Мета: охарактеризувати ЕГП, природні умови і ресурси Фран­ції, визначити особливості населення і провідні галузі господар­ства; розвивати вміння складати комплексну характеристику кра­їни, обґрунтовувати галузеву структуру господарства, уміння працювати з картами атласа та підручником, уміння працювати в малих групах; виховувати цікавість до теми, самостійність мис­лення, почуття поваги до думки інших.

Обладнання: політична та фізична карти Європи, атласи, під­ручники, схеми, таблиці, діаграми.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Запитання. Пригадайте, що вам відомо про Францію.

 III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Коли мова йде про Францію, перше, що згадують майже всі, — це покази колекцій всесвітньо відомих французьких модельєрів. Францію вважають «законодавицею» світової моди. І для цього є вагомі підстави, адже такі імена, як Коко Шанель, Крістіан, Діор, Жан-Поль Готьє, П’єр Карден та інші, давно стали «візитною карт­кою» країни.

Утім, Франція розуміється не лише на елегантному вбранні та аксесуарах. Це високорозвинена постіндустріальна держава, одна з країн «Великої сімки» — найрозвиненіших країн світу. За еконо­мічним потенціалом Франція посідає друге місце серед країн Захід­ної Європи (після Німеччини), одне з провідних місць у світі за об­сягом промислового виробництва, четверте місце за експортом капіталу, витрачає величезні суми на наукові дослідження та роз­робки. У галузевій структурі економіки основним видом діяльності населення стала сфера послуг. Саме ця держава найпопулярніша серед туристів.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. «Візитна картка»

Завдання 1. Користуючись картами атласа, складіть «візитну картку» країни.

Офіційна назва — Французька Республіка.

Площа — 544 тис. км2.

Населення — 65,4 млн осіб (2009 р.).

Столиця — Париж.

Тип країни — високорозвинена економічно держава, країна «Великої сімки»

Державний устрій — президентська республіка, унітарна дер­жава.

2. ЕГП

Франція розташована на заході Європи. За своєю конфігураці­єю територія країни нагадує шестикутник, тому жителі іноді на­зивають її Гексагоном. До складу Франції входять острів Корсіка та низка дрібних прибережних островів, а також чотири заморські департаменти: Ґваделупа, Ґвіана, Мартініка й Реюньйон; замор­ські території: Нова Каледонія, Французька Полінезія, Французь­кі південно-антарктичні землі, острови Майотта, Уолліс, Футуна й спеціальна територіальна одиниця — острова Сент-П’єр і Міке­лон. Франція має значну довжину кордонів з розвиненими країна­ми. Більш ніж половина кордонів — морські, багато естуаріїв річок і бухти зручні для стоянки судів. Завдяки значній довжині мор­ських кордонів і володінням в Океанії Франція має 11 млн км2 ви­ключної економічної зони.

3. Природні умови і природні ресурси

Природні умови й ресурси Франції досить різноманітні, що обу­мовлено її фізико-географічним положенням і будовою поверхні. 3/4 її території розташовані нижче 500 м, є високі гори — Альпи та середньовисотні — Піренеї.

Середньорічна кількість опадів на більшій частині території країни становить 600–1000 мм, зимові температури позитивні, сні­говий покрив зазвичай відсутній, річки не замерзають. Найбільші з них — Луара, Сена, Ґаронна, Рона.

Завдяки великим розмірам території спостерігається значний діапазон кліматичних умов, що дозволяє поєднати рослинництво середньоєвропейського й субтропічного типів. Ліси займають 24 % території країни.

Франція небагата на мінеральні ресурси. Запаси кам’яного ву­гілля, зосереджені в основному в Лотаринґії, запаси нафти й при­родного газу є невеликими. Обмеженість паливних ресурсів достат­ньою мірою компенсується значним гідропотенціалом гірських річок, особливо Рони та її альпійських притоків. Більш значні за­паси уранових руд у Центральному масиві й Бретані та залізних руд у Лотарингії. На півдні — у Провансі й Ланґедоці — добувають боксити, а в Ельзасі й Лотарингії — калійну й кам’яну сіль.

Перевага рівнинних просторів із родючими окультуреними бу­рими лісовими й підзолистими ґрунтами в сполученні з помірним теплим і вологим морським кліматом сприятлива для розвитку сільського господарства. М’який клімат, мальовнича природа, ти­сячі кілометрів морських пляжів, великі можливості для розвитку туризму, альпінізму й зимових видів спорту в горах, багатство іс­торичних та архітектурних пам’яток, густа мережа доріг, готелів і ресторанів роблять Францію класичною країною для туризму.

4. Населення

Для демографічної ситуації Франції характерний перший тип відтворення населення. Природний приріст низький — 3 ‰. На­слідком цього є «старіння нації».

Населення країни складають в основному французи (82 %). На­ціональними меншинами є корсіканці, баски, ельзасці, бретонці, фламандці, що проживають на окраїнах. Значну кількість (понад 4,5 млн осіб) складають іммігранти — портуґальці, алжирці, ма­рокканці та інші народи. Переважна кількість населення є християнами-католиками.

Середня густота населення у гірських районах не досягає й 20 осіб/км2, а в районах Парижа, Ліона та інших великих міст вона перевищує 300 осіб/км2.

Три чверті населення проживають у містах, головна форма місь­кого розселення — аґломерації, а для сільської місцевості — неве­ликі села й хутори. У 50 аґломераціях проживає близько 60 % на­селення країни.

У столичній аґломерації проживають 11,4 млн жителів. Столи­цю з передмістями називають Великим Парижем. Сучасний Па­риж — одне з найбільших і найкрасивіших міст світу. Столиця Франції — центр наукового й культурного життя країни. Тут роз­міщені провідні науково-дослідні установи й вузи. У 60 музеях зі­брано безліч художніх та історичних цінностей. 

Інші великі міста Франції — Ліон і Марсель — є центрами аґло­мерацій із населенням 1,3 млн осіб кожне.

5. Промисловість

Паливно-енергетична промисловість працює на імпортній на­фті і природному газі та з використанням власного кам’яного ву­гілля. В електроенергетиці провідну роль відіграють атомні елек­тростанції. За масштабами розвитку ядерної енергетики Франція поступається тільки США. У країні працюють більш ніж 50 енерго­блоків АЕС, на яких щорічно виробляється понад 75 % усієї елек­троенергії.

На частку машинобудування припадає більш ніж 2/5 робітни­ків і вартості промислової продукції. У структурі промислового ви­робництва найбільшу частку займають галузі загального (12 %) і транспортного (10 %) машинобудування. Автомобільна промис­ловість є однією з основ національної промислової структури. Дві найбільші в країні компанії — приватна «Пежо-Сітроєн» і держав­на «Рено» забезпечують відповідно 4 і 5 % світового виробництва легкових автомобілів.

   Французькі компанії посідають друге місце у світі (після Японії) з випуску енергетичного устаткування для електростанцій. Франція залишається потужною силою в ракетній промисловості Західної Європи. Проект «Аріанспейс» забезпечує провідні позиції країни в комерційних запусках супутників. Найого частку припадає приблизно 50 % світового космічного ринку. Головна особливість машинобудування в цілому — його висока концентрація у Великому Парижі.

Франція входить до першої п’ятірки світу з виробництва й екс­порту хімікатів. Достатня сировинна база, високий рівень розви­тку новітніх технологій, сучасна організація праці дозволили Франції стати одним зі світових лідерів із виробництва мінераль­них добрив, синтетичного каучуку, пластмас, фармацевтичних за­собів, парфумерії. Потужні нафтопереробні та нафтохімічні комбі­нати знаходяться в портах. У Великому Парижі зосереджені підприємства парфумерії, фармацевтики, тонкої хімії.

Металургія — одна з потужних галузей промисловості країни. В минулому чорна металургія тяжіла до власних родовищ залізних руд та коксівного вугілля, нині вона зсувається в бік моря та пра­цює на імпортній сировині. Основу потужної кольорової промисло­вості складає алюмінієва галузь, працює на власній сировині та орієнтується на джерела електроенергії.

Важливими галузями французької промисловості залишають­ся також текстильна, швейна та харчова промисловість.

За останні 20–30 років у промисловості Франції відбулися іс­тотні зміни. Зменшилася матеріаломісткість та енергоємність га­лузей обробної промисловості. Відбувається згортання деяких важ­ливих старих галузей: виробництво сталі зменшилося на 1/3, випуск бавовняних і вовняних тканин — приблизно на 1/4.

6. Сільське господарство

Хоча на частку сільського господарства країни припадає лише 4 % ВВП і 5 % економічно активного населення, воно дає 25 % про­дукції ЄС. Основою сільськогосподарського виробництва стали сприятливі природні умови і великі площі придатних для викорис­тання земель.

Провідною галуззю є тваринництво (2/3 вартості аграрної про­дукції). За виробництвом м’яса й молока Франція входить у трійку основних виробників світу. Основну роль відіграють молочне ско­тарство, свинарство та птахівництво.

Вирощують зернові, картоплю, цукрові буряки, олійні (рапс, соняшник). Щорічні збори зерна сягають 70 млн т, половина йде на експорт. Пшениці збирають до 38 млн т, решту нарівно станов­лять ячмінь і кукурудза. Франція є найбільшим виробником і екс­портером цукру серед країн ЄС. Вирощують різноманітні овочі, фрукти і квіти, в тому числі для виготовлення парфумів. Важливуроль відіграє виноградарство. За збором винограду, виробництвомі експортом вина, споживанням його на душу населення Франція посідає друге місце у світі, лише трохи поступаючись Італії. Фран­цузькі вина вважаються найкращими у світі.

7. Транспорт та зовнішньоекономічні зв’язки Франції

Транспортна мережа країни має чітко виражений радіальний тип: майже всі основні магістралі йдуть від Парижа. У внутрішніх перевезеннях людей і вантажів перше місце посідає автомобільний транспорт. Франція посідає одне з перших місць у світі за забезпе­ченістю населення автомобілями (на 1000 жителів — 425 особис­тих автомобілів), густотою і якістю автомобільних доріг.

Значну частину внутрішніх перевезень вантажів забезпечує залізничний і трубопровідний транспорт. Основним стрижнем водних шляхів є Сена, пов’язана мережею каналів з іншими річками країни.

Більша частина зовнішньоторговельних перевезень здійсню­ється морським транспортом. Морські перевезення становлять близько 300 млн т на рік, 3/4 морських перевезень іде через порти Марсель, Гавр, Дюнкерк і Руан.

Авіаційний транспорт має переважне значення для зовнішніх пассажироперевезень. Найбільшим центром є Париж, де діють ае­ропорти «Орлі», «Бурже» і «Шарль де Ґолль».

Найбільшими торговими партнерами є країни ЄС, США, Япо­нія. Держава експортує машини та обладнання, пластмаси, парфу­ми, сталь, прокат, алюміній, зерно, цукор, виноград, вина, сири, м’ясо. До Франції імпортується мінеральна сировина, ліс, деяка сільськогосподарська продукція (бавовник, кава, чай).

У середньому щорічно країну відвідують понад 80 млн турис­тів, що дає близько 2,8 % ВВП.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Прийом «Мікрофон». Обговорення результатів роботи груп. Самооцінювання, оцінювання.

VI. Підсумок уроку

• Франція — високорозвинена постіндустріальна держава Євро­пи. Країна має сприятливе географічне положення, різноманіт­ні природні умови та ресурси.

• Провідними галузями промисловості є енергетика, машинобу­дування й хімічна промисловість. Найбільші промислові райо­ни зосереджені на сході країни.

• Високоінтенсивне сільське господарство Франції забезпечує власні потреби країни та експортує значну кількість продукції.

• Франція має добре розвинений транспортний комплекс.

• Важливою галуззю міжнародної спеціалізації Франції є ту­ризм, сучасна економіка її інтегрована в ЄС та світове господар­ство.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § __.

2. Скласти розгорнутий план параграфу.