Конспект уроку з соціально-економічної географії світу Тема: Німеччина, Італія

Тема: Німеччина, Італія

Мета: сформувати в учнів систему знань про особливості ЕГП, населення, господарства Італії та Німеччини; визначити вплив ЕГП на розвиток господарства, територіальні відмінності у структурі господарства країни; розвивати практичні уміння працювати з матеріалом під­ручника і картами атласа; виховувати самостійність, цікавість до пошуку і аналізу необхідної інформації.

Обладнання: політична та фізична карти Європи, атласи, під­ручники, схеми, таблиці, діаграми.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1. Прийом «Географічна розминка»

Учні по черзі відповідають на  питання за політичною кар­тою Європи (країни, столиці).

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Про сучасну Італію складно говорити мовою сухих статистичних даних. У цій середземноморській країні з давньою історією захоплю­ючою пригодою може стати не тільки переїзд з міста до міста, але навіть прогулянка сусідніми вулицями, що химерно поєднали в собі різні епохи і культури. Туристичні проспекти і художні фільми внесли до нашої свідомості уявлення про сліпуче сонце, давні мозаї­ки тротуарів і скульптури храмів, про неприборканий італійський темперамент та всюдисущу і кровожерливу італійську мафію.

Саме ця країна подарувала світу багато чудових речей: автомо­білі вищого класу «Феррарі» та «Ламборджині», модні торгові мар­ки Армані, Гуччі, Валентино, віно «К’янті» та лікер «Амаретто». Вона навчила мало не всю планету готувати спагеті та піцу.

Найпотужніша в економічному відношенні європейська держа­ва — Німеччина. Вона відіграє значну роль не лише в європейській, а й світовій економіці та політиці.

У ХХ ст. Німеччина була основною призвідницею двох світових війн, в обох зазнала поразки, причому після другої світової була по­ділена на дві частини: східну — НДР і західну — ФРН, господарство яких було однаково зруйноване. Об’єднання Німеччини у 1990 р. ста­ло найяскравішою подією, оскільки воно, крім зміни економічної си­туації в об’єднаній країні, вплинуло на поділ сил у всьому світі.

 На сьогоднішньому уроці ми спробуємо виявити причини еко­номічного розвитку Німеччини і ті чинники, які визначили успіх цього розвитку.

IV. Вивчення нового матеріалу

Італія

1. «Візитна картка»

Офіційна назва — Італійська республіка.

Площа — 301,2 тис. км2.

Населення — 60,2 млн осіб (2009 р.).

Столиця — Рим.

Тип країни — економічно високорозвинена держава, країна «Великої сімки».

Державний устрій — парламентська республіка, унітарна дер­жава.

2. Економіко-географічна характеристика країни

Завдання. Уявіть себе іноземними журналістами, які отрима­ли завдання скласти короткий огляд про певні сторони життя Іта­лії (спираючись на типовий план характеристики країни). Час для виконання — 20–25 хв.

Територія Італії складається з трьох частин: материкової, пів­острівної (Апеннінський півострів) й острівної (острова Сіцілія, Сардінія й низка дрібних островів). Близько 80 % її кордонів — морські. Найвіддаленіші райони країни розташовані від узбереж­жя не більше ніж на 200–300 км. У межах Італії існують дві ан­клавні держави — Ватикан і Сан-Маріно.

Економіко-географічне положення Італії в центрі Середземно­морського басейну здавна сприяло розвитку зв’язків із країнами Близького Сходу й Північної Африки.

Природні умови Італії різноманітні. 80 % площі складають молоді сейсмічно активні гори — Альпи та Апенніни. Найбільша рівнина — Паданська низовина знаходиться на півночі Італії. Тут клімат помірний континентальний, а на півострові й островах — субтропічний середземноморський. Італійські річки короткі й стрімкі, найбільші з них — По, Тібр, Арно. Ліси вкривають 1/5 площі, однак це в основному гірські низькорослі дерева й ча­гарники. Хвойні ліси поширені в Альпах.

Італія небагата на корисні копалини. Виняток складають буді­вельні матеріали — мармур, граніт, травертин.

Італія — густонаселена країна, але розміщено населення дуже нерівномірно. Найбільшою мірою заселена Паданська рівнина та західне узбережжя. Для Італії характерний перший тип відтворен­ня, від’ємний природний приріст, «старіння нації», активні вну­трішні і зовнішні міграції населення.

Італія — однонаціональна країна, близько 94 % населення складають італійці, на півночі є невеликі групи французів, німців і словенців. Понад 60 % італійців проживає в містах, причому 12 % усього населення країни проживає в чотирьох найбільших містах — Римі, Мілані, Неаполі й Туріні.

На відміну від інших розвинених країн Західної Європи, у тери­торіальній структурі її господарства існують контрасти між розви­неною північчю й відсталим півднем.

Головною галуззю промисловості є машинобудування. В Іта­лії виробляються офісне обладнання, сільськогосподарські ма­шини, ткацькі верстати, швейні машини, електронагрівальне об­ладнання.

Важливе значення має автомобілебудування, що випускає лег­кові автомобілі, вантажівки й моторолери. Провідну роль у галузі відіграє концерн ФІАТ (фабрика італійських автомобілів у Туріні). У структурі обробної промисловості Італії друге місце (після маши­нобудування) посідає текстильна й швейна промисловість. Широко розвинене виробництво взуття.

Хімічна промисловість, включаючи нафтохімію й виробництво синтетичних волокон, дає близько 1/7 загального обсягу продукції обробної промисловості.

Енергетика країни базується на імпортних нафті, коксі й ву­гіллі, власному природному газі й гідроресурсах. Понад 3/4 елек­троенергії виробляється на ТЕС, що працюють здебільшого на ма­зуті. Відносно великою є частка ГЕС, що побудовані на альпійських річках. У Центральній Італії працюють геотермічні електростан­ції. АЕС виведені з експлуатації.

Через нестачу запасів вугілля й залізної руди Італія почала роз­вивати металургійну промисловість тільки після створення в 1952 р. Європейського об’єднання вугілля й сталі. І чорна, і ко­льорова металургія працюють на імпортній сировині, тому підпри­ємства розміщені поблизу портів.

Підприємства харчової промисловості, що спеціалізуються на виробництві макаронів (спагеті), продукції з томатів і виробництві напоїв (особливо вин), розосереджені по всій території країни. У сільському господарстві Італії зайнято близько 10 % еконо­мічно активного населення. У той же час сільське господарство за­лишається «слабкою ланкою» італійської економіки. Головною його галуззю є рослинництво.

За врожайністю сільськогосподарських культур й особливо за продуктивністю худоби Італія значно поступається багатьом краї­нам Європи. Сільське господарство Італії забезпечує населення продовольством на 75–80 %. У ЄС Італія спеціалізується на виро­щуванні та експорті овочів, фруктів, вина.

За збором винограду Італія постійно змагається з Францією за перше місце у світі. Тваринництво відіграє другорядну роль.

Основним видом транспорту Італії є морський (90 % вантажообігу). У внутрішніх перевезеннях вантажів і пасажирів головну роль відіграє автомобільний транспорт, на другому місці — заліз­ничний.

У міжнародному географічному поділі праці «обличчя» Італії визначається продукцією машинобудування, текстильної, швей­ної промисловості, субтропічного землеробства (фрукти, вина, ци­трусові). Важливою галуззю господарства Італії є туризм.

За кількістю туристів, що відвідують країну щорічно, Італія за­ймає одне з провідних місць у світі.

2. Німеччина

2. «Візитна картка»

Завдання 1. Користуючись картами атласа, складіть «візитну картку» Німеччини.

Офіційна назва — Федеративна республіка Німеччина.

Площа — 357 тис. км2.

Населення — 83,8 млн осіб (2008 р.).

Столиця — Берлін.

Тип країни —економічно високорозвинена держава, країна «Великої сімки».

Державний устрій — парламентська республіка, федеративна держава.

3. ЕГП

Німеччина розташована в центрі Європи, що є однією з найваж­ливіших особливостей її ЕГП. На території країни перетинаються численні різноманітні шляхи сполучення.

Завдання 2. За допомогою карт атласа визначте:

а) З якими державами межує Німеччина? Який рівень їх розви­тку? Наскільки вигідне це сусідство?

б) Якими морями омивається Німеччина?

Вигідне «сусідське» розташування, вихід до морів, переважан­ня помірного клімату і рівнинного рельєфу, а також досить велика для європейської країни площа (357 тис. км2) виключно сприятли­ві для розвитку господарства Німеччини. Після встановлення єд­ності Німеччина перетворилася у вузловий центр, пов’язуючи Схід та Захід, Скандинавію та Середземномор’я.

4. Природні умови та ресурси

Завдання 3. За допомогою карт атласа визначте, родовища яких корисних копалин є на території Німеччини.

Німеччина лідирує в Європі за запасами кам’яного і бурого ву­гілля. Основні родовища кам’яного вугілля знаходяться в Рурсько­му, Саарському і Ахенському басейнах, велика частина запасів бу­рого вугілля — у Східній Німеччині. Родовища нафти і природного газу пов’язані з Північногерманською низовиною. Німеччина має запаси залізної руди, але вона низької якості. Є запаси солей калію і магнію, великі запаси сировини для виробництва будівельних ма­теріалів і скляної промисловості. Мінеральні ресурси країни зага­лом досить виснажені, ФРН споживає їх більше, ніж видобуває.

Рельєф країни різноманітний: рівнинний на півночі, на півдні він дещо підвищується.

Кліматичні умови Німеччини сприятливі для мешкання насе­лення і господарювання: клімат помірний, перехідний від морсько­го до континентального.

Завдання 4. За допомогою карти знайдіть і назвіть найбільші річки Німеччини. Зробіть припущення, яку роль вони відіграють у господарстві країни.

Населення забезпечується питною водою практично повністю (на 90 %) з підземних джерел. У Німеччині багато джерел цілющих мінеральних вод.

У ґрунтовому покриві переважають підзолисті і бурі лісові ґрунти, родючість яких підвищується за допомогою продуманої меліорації.

Первинні ліси в Німеччині практично не збереглися, сучасні лі­си займають 30 % загальної площі країни. Негативний вплив на ліси мають кислотні дощі, що є наслідком погіршення екологічної ситуації у повітряному басейні над усією Європою.

5. Населення

Населення Німеччини найчисленніше в Європі. Характерне зниження народжуваності і природного приросту населення, особливо в східних землях; коефіцієнти народжуваності і смертності однакові — 11 чоловік на 1000 жителів на рік.

Незважаючи на такі показники, темпи приросту населення Ні­меччини становлять 0,4 % на рік за рахунок притоку іммігрантів з Туреччини, республік колишньої Югославії, колишніх соціаліс­тичних країн.

Національний склад корінного населення Німеччини однорід­ний: майже все населення складається з німців. Переважаюча релі­гія — християнство, на півдні і заході — католицизм, на іншій те­риторії — протестантство.

Урбанізація становить майже 90 %, найбільшою міською аґло­мерацією є Рурська.

За часткою зайнятого в промисловості і будівництві економічно активного населення — близько 41 % — Німеччина випереджає ін­ші розвинені європейські країни.

6. Господарство

Основою економічної політики Німеччини є принцип соціально орієнтованої економіки, згідно з яким держава виконує функцію загального регулювання ринкової економіки.

За обсягом ВВП і промислового виробництва Німеччина посту­пається лише США і Японії.

На галузеву і територіальну структуру господарства Німеччини дуже вплинув сорокарічний роздільний розвиток НДР і ФРН — дер­жав з різним соціально-економічним і політичним устроєм. Колиш­ня НДР стала своєрідною «чорною дірою» в економіці об’єднаної Ні­меччини. Уряд прийняв найбільш шоковий варіант трансформації господарства Східної Німеччини, відмінний від східноєвропейських реформ: введення приватної власності, повна денаціоналізація дер­жавних підприємств, стислі терміни перехідного періоду, зумовлені інтеграцією у високорозвинену ринкову економіку тощо. «Підтяг­нення» східних земель до рівня західних зажадало колосальних вкладень. Тому в 1996 р. лозунгом уряду Гельмута Коля стало слово «економія»: були зменшені витрати на підвищення кваліфікації і перенавчання, допомога у зв’язку з безробіттям тощо.

Завдання 5. За допомогою карт атласа визначте і назвіть осно­вні галузі промисловості Німеччини та особливості їх розміщення.

Енергетика. Понад половини своїх потреб в енергії Німеччина забезпечує за рахунок імпорту. Нафта надходить у танкерах і на­фтопроводами з Північного моря, Росії, Африки (Ніґерія, Лівія), країн Перської затоки. Найбільші нафтопереробні заводи ФРН зна­ходяться в Гамбурзі, Кельні, Карлсруе, Інґольштадті, Шведті. Га­зова промисловість працює на сировині з Нідерландів, норвезького сектору Північного моря, Росії і власних родовищ.

Кам’яновугільна промисловість — колишня основа енергети­ки — останніми роками втратила конкурентоспроможність і знахо­диться у кризовому стані. ФРН з великого експортера вугілля пере­творилася на його імпортера, оскільки на світовому ринку вугілля коштує в 3–4 рази дешевше від німецького. Великі обсяги вугілля ввозяться з Польщі, США, Південної Африки і навіть Австралії. Основну частку енергії в ФРН виробляють ТЕС, які працюють на ву­гіллі, природному газі і мазуті. АЕС виробляють 30 % електроенер­гії, ГЕС діють в основному на півдні країни — на гірських річках.

Чорна металургія. За виплавленням чавуну, сталі і виробництвом прокату ФРН посідає 1-е місце в Європі і 5-е у світі. Найбільші заводи зосереджені в Рурі і на Нижньому Рейні, також заводи повно­го циклу є в Саарському районі і східних землях. Центри переробної металургії і заводи з виробництва прокату знаходяться у всіх зем­лях Німеччини.

Кольорова металургія. Кольорова металургія Німеччини пра­цює в основному на імпортній і вторинній сировині. Підприємства цієї галузі розташовуються там, де забезпеченість енергоресурсами поєднується із зручністю доставки сировини. Найбільшу роль віді­грає алюмінієва металургія (Рур). Країна також виплавляє значну кількість міді, свинцю, цинку.

Машинобудування і металообробка. На машинобудування припадає близько половини всієї промислової продукції і експорту країни. Особливістю машинобудування Німеччини є переважання виробництва продукції середньої складності. Традиційно велике значення має транспортне машинобудування. Найбільші центри машинобудування Німеччини — це Мюнхен, Нюрнберґ, Ерланґен, Берлін, Лейпциґ, Гамбурґ.

За виробництвом автомобілів Німеччи­на поступається лише США і Японії. Найбільші центри автомобіле­будування ФРН — міста Вольфсбурґ, Штутґарт, Кельн, Рюссель­сґайм, Мюнхен.

Запитання. Які німецькі підприємства, що виробляють авто­мобілі, ви можете назвати? Чи всі вони є повністю німецькими?

Завдання 6. За допомогою карт атласа назвіть основні центри суднобудування Німеччини.

Землі Баден-Вюртемберґ і Тюрінґія характеризуються високою концентрацією підприємств оптико-механічної промисловості. Ае­рокосмічна промисловість ФРН є високорозвиненою і виробляє ци­вільні літаки, військову авіаційну і ракетну техніку.

Важливішою галуззю спеціалізації промисловості Німеччини є хімічна промисловість. Вона виробляє різноманітну продукцію як неорганічної хімії, так і хімії органічного синтезу: добрива, по­лімери, штучні волокна, побутову хімію. Німеччина посідає 1-е місце у світі за експортом продукції органічної хімії. За експортом продукції хімічної промисловості ФРН посідає 1-е місце у світі, хо­ча поступається США за обсягом виробництва.

Сільське господарство. Після об’єднання Німеччина стала най­більшим сільськогосподарським виробником в Європі, при цьому галузь не задовольняє внутрішніх потреб населення країни. Тому Німеччина поділяє з Японією 1-е місце у світі за імпортом сільсько­господарської продукції: зерна, олії, овочів і фруктів.

Понад 2/3 продукції галузі припадає на тваринництво, яке спеці­алізується на розведенні великої рогатої худоби і свинарстві. Основна продовольча культура ФРН — пшениця, також вирощують жито, овес, ячмінь (деякі сорти «пивні»). Необхідний для виробництва пи­ва хміль займає величезні площі сільськогосподарських угідь.

Транспорт. Велика інтенсивність економічних відносин з парт­нерами по ЄС і центральне положення Німеччини в Європі обумови­ли високу частку (43 %) транзитних перевезень у загальному ванта­жообігу всіх видів транспорту. Основою транспортної мережі ФРН є залізниці. У сумарному вантажообігу близько 2/3 припадає на авто­мобільний транспорт, 1/5 — на залізничний, 1/6 — на внутрішній водний і трубопровідний транспорт. Німеччина має єдину воднотран­спортну систему, оскільки її річки поєднані судноплавними канала­ми. Морський (найбільший порт — Гамбурґ) і повітряний транспорт забезпечують велику частину зовнішньоекономічних перевезень.

7. Зовнішньоекономічна діяльність

В експорті ФРН переважає продукція високорозвиненої оброб­ної промисловості: електротехнічні вироби, автомобілі, оптика, об­ладнання, прилади тощо. В імпорті переважають енергоносії і си­ровина. Головними торговими партнерами Німеччини є країни ЄС (половина усього торгового обороту) і США. останніми роками ФРН активно освоює ринок постсоціалістичного простору. ФРН належить до найбільших торгівельних партнерів України.

За оцінками Інституту розвитку управління (Швейцарія), у першій чверті XXI ст. Німеччина разом з США, Японією і Китаєм складе передову групу країн, що матимуть у своєму розпорядженні найдовершеніші технології.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Обговорення оглядів учнів

Запитання

• Як позначилися на розвитку господарства особливості ЕГП країни?

• Чим обумовлена низька, порівняно з іншими європейськими країнами «Великої сімки», частка наукомістких галузей у структурі господарства країни?

• Які територіальні відмінності галузевої структури господарства? Чим, на вашу думку, вони обумовлені?

VI. Підсумок уроку

• Італія — економічно високорозвинена держава Європи, член «Великої сімки», ЄС.

• Головними галузями промисловості Італії є машинобудування, хімічна, легка та харчова. Найбільші промислові центри зна­ходяться на півночі. Сільське господарство, в якому переважає рослинництво, лише частково забезпечує потреби країни.

• В Італії спостерігаються помітні розбіжності в рівнях розвитку північної та південної частин. Господарський комплекс північ­ної частини визначається високою концентрацією підприємств провідних галузей промисловості та інтенсивним сільським господарством.

• Німеччина — могутня індустріальна держава не лише Європи, а й світу. Особливості географічного положення ФРН сприяють розвитку її господарства.

• ФРН є одним зі світових лідерів з виробництва і експорту ви­робничого обладнання, автомобілів, хімічної продукції.

• Німеччина є одним з найбільших інвесторів капіталу в промисловість і сферу послуг інших країн світу, в тому числі й Україну.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник: опрацювати § __.

2. Повторити §§ __, підготуватися до практичної роботи.