Тема:
охорона природи. Червона книга України
Мета
- навчальна:
дати поняття про предмет і завдання охорони природи,
про
раціональне використання природних ресурсів, природоохоронні
об'єкти та
території України і перспективи природоохоронної справи
в Україні,
сформувати знання про Червону книгу;
-
розвивальна: вдосконалювати практичні вміння і навички екологічно
правильної
поведінки; формувати вміння працювати в колективі;
- виховна:
виховувати любов до природи, потяг і бережне ставлення до
навколишнього
середовища, формувати екологічну культуру, почуття
відповідальності.
Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань.
Очікувані
результати: учні матимуть уявлення про заходи охорони на
держаному
рівні, зможуть назвати найбільші природоохоронні об'єкти
України і
свого регіону, зрозуміють значення Червоної книги.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
* Прийом
«Дивуй»
Є свідчення
про те, що в деяких народів ще сотні років тому виділяли заповідні ділянки,
накладали «табу» на полювання на певних диких тварин, регулювали
землекористування. У Стародавньому Китаї здійснювали протиерозійні заходи,
навіть створювали заповідники, охороняли ліси. У Монголії жорстока кара чекала
на тих, хто полював під час розмноження птахів і ссавців. В Індії в заповідних
лісах забороняли рубати дерева, полювати на папуг, носорогів. Природоохоронні
заходи були поширені і в інших країнах Стародавнього світу, зокрема у Вавилоні,
Греції, Римській імперії. У країнах Європи, наприклад у Польщі, Англії,
Франції, створювали закони про охорону лісів, які запобігали швидкому зменшенню
площ лісових масивів. У Пруссії, Нідерландах і Данії в XV-XVII ст. діяли
законодавчі акти, спрямовані на боротьбу з рухомими пісками на морських
узбережжях. У Київській Русі природоохоронні закони видав Ярослав Мудрий, про
що свідчить пам'ятка права «Руська правда». Там зазначено про заборону
вирубувати ліси, полювати на бобрів, рідкісних птахів. У XII ст. у
Володимиро-Волинському князівстві спеціальними актами забороняли полювання на
деяких диких тварин. У XVI—XVII ст. видані спеціальні укази про привілеї царя і
його оточення щодо полювання. У Росії за царювання Петра І було здійснено ряд
природоохоронних заходів загальнодержавного значення. Петро І видав укази про
охорону лісів, тварин, води від забруднення в гаванях і на рейдах. Ліси на
берегах річок оголошували заповідними. Порушників указів карали смертю.
Поміщикам забороняли рубати дубові і соснові ліси без дозволу, вимагали від них
садити нові ліси, закладати сади. В Україні, крім петровських указів, діяли
гетьманські універсали з питань охорони земель, лісів і тварин. Вони мали
обмежений і пасивний характер.
III.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
* Прийом
«Бліцопитування»
- Як
первісна людина взаємодіяла з природою?
- Що
означає термін «екологія»?
- Що
таке біосфера?
- Які фактори
впливають на довкілля?
- Що ви
розумієте під антропогенним впливом на природу? Які
його
наслідки?
- Чи має
кордони довкілля, або навколишнє середовище?
- Що ми
називаємо багатствами природи?
IV. ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ
* Прийом
«Проблемне питання»
- Для чого
людині охороняти довкілля?
- Справа
охорони природи
- Розповідь
учителя з елементами бесіди
Предметом
охорони природи є живі й неживі природні компоненти. Охорона природи — це
широкий напрям діяльності. Він містить і наукову діяльність, і законодавчу.
Охорона природи поєднує різні аспекти: біологічний, медичний, географічний,
соціально-економічний, технічний, юридичний та інші. Наприклад, заради охорони
біологічного різноманіття створена міжнародна «Конвенція про охорону
біологічного різноманіття», а також на її основі «Концепція збереження
біологічного різноманіття України» (1997 р.). На їхній основі розроблено
Національну програму збереження біологічного різноманіття України. Прийнято
такі закони України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про
природно-заповідний фонд України», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ» і
багато інших законодавчих актів. Природоохоронна діяльність забезпечується
Основним Законом нашої країни — Конституцією України.
* Прийом
«Словникова робота»
- Охорона
природи — це система заходів, спрямованих на раціональне використання,
відновлення і збереження природних ресурсів, захист довкілля від забруднення та
руйнування.
- Основні
аспекти охорони природи
- Розповідь
учителя з елементами бесіди
1)
Господарсько-економічний аспект охорони природи пов'язаний із важливим
значенням природних ресурсів в економіці людей. Гостро стоїть проблема
раціонального використання корисних копалин, ґрунтів, прісних водойм,
рослинного і тваринного світу.
2)
Оздоровчо-гігієнічний аспект виник у зв'язку із забрудненням природного
середовища побутовими, господарськими та промисловими відходами. Забруднення
повітря, води і ґрунтів промисловими відходами досягають високої концентрації.
Застосування отрутохімікатів для боротьби із шкідниками та хворобами культурних
рослин, мінеральних добрив та інших хімічних препаратів за недбалого і
необґрунтованого використання дають більше шкоди, ніж користі. Складна
радіаційна ситуація.
3)
Психолого-педагогічний аспект вкрай важливий для формування особистості. Здавна
відомо, що спілкування з природою сприяє відпочинку і творчому натхненню
людини, робить її м'якішою, добрішою й благороднішою, застерігає від
жорстокості, злих думок і вчинків, зціленню хворих.
4) Естетичний
аспект охорони природи полягає у тому, що природа — джерело не тільки
матеріальних благ. Вона — невичерпне джерело позитивних емоцій, натхнення для
митців.
5)
Науково-пізнавальний аспект передбачає вивчення і збереження всіх видів живих
організмів на певній території, збереження природи у всій її різноманітності,
розробку практичних заходів з охорони довкілля.
- Міжнародне
співробітництво у справі охорони природи
-
Бесіда
- Що таке
міжнародне співробітництво?
- Які вам
відомі міжнародні організації з охорони природи?
- Чи можна в
окремо взятій країні забезпечити існування без екологічних проблем?
- Розповідь
учителя з елементами бесіди
Ще на початку
XX ст. учені багатьох європейських країн виступали за міжнародне
співробітництво в галузі охорони природи. Важливий крок у даній справі зробив
міжнародний з'їзд охорони природи, що відбувся 1913 р. у Швейцарії. Але
широкого визнання ця ідея набула після Другої світової війни. У Франції на
Міжнародному конгресі в 1948 р. відбулося створення Міжнародної спілки охорони
природи (МСОП). ООН, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ), Всесвітня
метеорологічна організація (ВМО), Міжнародне агентство з атомної енергетики
(МАРАТЕ), Продовольча і сільськогосподарська організації, ЮНЕСКО, програми ООН
по навколишньому середовищу (ЮНЕП) та багато інших організацій працюють над
проблемами охорони природи. Україна успішно співпрацює з цими організаціями.
-
Природоохоронні території
- Розповідь
учителя з елементами бесіди
Найдосконалішою
і повнішою формою охорони природи є створення системи заповідних територій.
Заповідники
утворюють для збереження в природному стані типових або унікальних природних
комплексів. З цією метою їх повністю вилучають із господарського використання,
присутність людей у них зведена до мінімуму.
Національні
парки утворюють з метою збереження природних комплексів, які мають екологічну,
історичну та естетичну цінність. Використовують у рекреаційних, просвітних,
культурних і наукових цілях.
Заказники —
території, які виділяють на певний час для збереження, відновлення і
відтворення окремих цінних компонентів природи. Тут встановлені обмеження
окремих видів господарської діяльності. Поділяють на ландшафтні, лісові,
ботанічні, загально-зоологічні, орнітологічні, іхтіологічні, геологічні
заказники.
- Робота з картою
Завдання. За
картою «Природоохоронні території України» визначте, які заповідні території є
в Україні. Випишіть такі об'єкти, що є у нашій області.
- Червона
книга
- Розповідь
учителя з елементами бесіди
Книгою
тривоги і надії називають Червону книгу. Вона містить відомості про рідкісні та
зникаючі види тварин, рослин. Це природоохоронний документ державного значення,
своєрідна програма збереження і збільшення чисельності видів, яким загрожує
небезпека зникнення, поради щодо їхнього примноження.
Червона книга
України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та видів, що
перебувають під загрозою зникнення на території України і підлягають охороні;
основний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і
таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на
підставі якого розробляють наукові і практичні заходи, спрямовані на їхню
охорону та відтворення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин
підлягають особливій охороні на всій території України. Залежно від стану та
ступеня загрози для тварин чи рослин, занесених до Червоної книги України, вони
поділяються на такі категорії: п зниклі: види, про які після неодноразових
пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих
місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їхнє існування у дикій
природі; п зникаючі: види, що є під загрозою зникнення, збереження яких є
малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їхній
стан; а вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть потрапити до
категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їхній
стан; о рідкісні: види,
популяції яких незначні, які у даний час не належать до категорії «зникаючих»
чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека; о невизначені: види, про які
відомо, що вони належать до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних»,
однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити, до якої із зазначених
категорій вони належать, — відсутня; о недостатньо відомі: види, які можна було
б віднести до однієї з вищеперерахованих категорій, однак у зв'язку з
відсутністю повної достовірної інформації питання залишається невизна-ченим; п
відновлені: види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їхньої охорони не
викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають
постійного контролю. В Україні перше видання Червоної Книги було у 1980 р., у
яку включено 151 вид рослин і 85 видів тварин. Друге видання присвячено
рідкісним і зникаючим видам тварин вийшло 1994 p., а рослинам і грибам — 1996
р. 2009 р. з'явилося нове видання, у яке занесені понад 540 тварин та 826 видів
рослин. Існує і Зелена книга, вона, на відміну від Червоної, звертає увагу на
охорону не окремих видів, а цілісних рослинних угруповань. Зелена книга — це
список унікальних і типових рослинних угруповань нашої країни, що потребують
охорони.
V. ПЕРВИННА
ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
* Прийом
«Мікрофон»
- Які
ви знаєте заходи щодо охорони навколишнього середовища?
- Що ви
розумієте під спеціальними охоронними зонами?
- Які
ви знаєте заходи з охорони різних ресурсів?
- Яка
роль і заходи держави в природоохоронній справі?
- Що
таке Червона книга? Для чого видають Червоні книги?
- Які
ви знаєте закони України про охорону рослин?
- Що
таке Зелена книга?
- Який
ваш особистий внесок у справу охорони природи?
-
Назвіть головні аспекти охорони природи.
- Які є
міжнародні природоохоронні організації?
- Чому
охорону природи вважають однією з найважливіших проблем сучасності?
VI. Підсумок уроку.
* Прийом
«Роблю висновок»
Учні
самостійно формують висновок уроку.
VII. ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ
- Опрацювати
параграфи підручника: §
Немає коментарів:
Дописати коментар