субота, 6 вересня 2014 р.

Конспект уроку з природознавства Тема: охорона природи. Червона книга України

Тема: охорона природи. Червона книга України
Мета 
- навчальна: дати поняття про предмет і завдання охорони природи,
про раціональне використання природних ресурсів, природоохоронні
об'єкти та території України і перспективи природоохоронної справи
в Україні, сформувати знання про Червону книгу; 
- розвивальна: вдосконалювати практичні вміння і навички екологічно
правильної поведінки; формувати вміння працювати в колективі; 
- виховна: виховувати любов до природи, потяг і бережне ставлення до
навколишнього середовища, формувати екологічну культуру, почуття
відповідальності. Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань.
Очікувані результати: учні матимуть уявлення про заходи охорони на
держаному рівні, зможуть назвати найбільші природоохоронні об'єкти
України і свого регіону, зрозуміють значення Червоної книги.

Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
* Прийом «Дивуй»
Є свідчення про те, що в деяких народів ще сотні років тому виділяли заповідні ділянки, накладали «табу» на полювання на певних диких тварин, регулювали землекористування. У Стародавньому Китаї здійснювали протиерозійні заходи, навіть створювали заповідники, охороняли ліси. У Монголії жорстока кара чекала на тих, хто полював під час розмноження птахів і ссавців. В Індії в заповідних лісах забороняли рубати дерева, полювати на папуг, носорогів. Природоохоронні заходи були поширені і в інших країнах Стародавнього світу, зокрема у Вавилоні, Греції, Римській імперії. У країнах Європи, наприклад у Польщі, Англії, Франції, створювали закони про охорону лісів, які запобігали швидкому зменшенню площ лісових масивів. У Пруссії, Нідерландах і Данії в XV-XVII ст. діяли законодавчі акти, спрямовані на боротьбу з рухомими пісками на морських узбережжях. У Київській Русі природоохоронні закони видав Ярослав Мудрий, про що свідчить пам'ятка права «Руська правда». Там зазначено про заборону вирубувати ліси, полювати на бобрів, рідкісних птахів. У XII ст. у Володимиро-Волинському князівстві спеціальними актами забороняли полювання на деяких диких тварин. У XVI—XVII ст. видані спеціальні укази про привілеї царя і його оточення щодо полювання. У Росії за царювання Петра І було здійснено ряд природоохоронних заходів загальнодержавного значення. Петро І видав укази про охорону лісів, тварин, води від забруднення в гаванях і на рейдах. Ліси на берегах річок оголошували заповідними. Порушників указів карали смертю. Поміщикам забороняли рубати дубові і соснові ліси без дозволу, вимагали від них садити нові ліси, закладати сади. В Україні, крім петровських указів, діяли гетьманські універсали з питань охорони земель, лісів і тварин. Вони мали обмежений і пасивний характер.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
* Прийом «Бліцопитування»
-  Як первісна людина взаємодіяла з природою?
-  Що означає термін «екологія»?
-  Що таке біосфера?
- Які фактори впливають на довкілля?
- Що ви розумієте під антропогенним впливом на природу? Які
його наслідки? 
- Чи має кордони довкілля, або навколишнє середовище?
-  Що ми називаємо багатствами природи?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
* Прийом «Проблемне питання»
- Для чого людині охороняти довкілля? 
- Справа охорони природи
- Розповідь учителя з елементами бесіди
Предметом охорони природи є живі й неживі природні компоненти. Охорона природи — це широкий напрям діяльності. Він містить і наукову діяльність, і законодавчу. Охорона природи поєднує різні аспекти: біологічний, медичний, географічний, соціально-економічний, технічний, юридичний та інші. Наприклад, заради охорони біологічного різноманіття створена міжнародна «Конвенція про охорону біологічного різноманіття», а також на її основі «Концепція збереження біологічного різноманіття України» (1997 р.). На їхній основі розроблено Національну програму збереження біологічного різноманіття України. Прийнято такі закони України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ» і багато інших законодавчих актів. Природоохоронна діяльність забезпечується Основним Законом нашої країни — Конституцією України.
* Прийом «Словникова робота»
- Охорона природи — це система заходів, спрямованих на раціональне використання, відновлення і збереження природних ресурсів, захист довкілля від забруднення та руйнування.
- Основні аспекти охорони природи

- Розповідь учителя з елементами бесіди
1) Господарсько-економічний аспект охорони природи пов'язаний із важливим значенням природних ресурсів в економіці людей. Гостро стоїть проблема раціонального використання корисних копалин, ґрунтів, прісних водойм, рослинного і тваринного світу.
2) Оздоровчо-гігієнічний аспект виник у зв'язку із забрудненням природного середовища побутовими, господарськими та промисловими відходами. Забруднення повітря, води і ґрунтів промисловими відходами досягають високої концентрації. Застосування отрутохімікатів для боротьби із шкідниками та хворобами культурних рослин, мінеральних добрив та інших хімічних препаратів за недбалого і необґрунтованого використання дають більше шкоди, ніж користі. Складна радіаційна ситуація.
3) Психолого-педагогічний аспект вкрай важливий для формування особистості. Здавна відомо, що спілкування з природою сприяє відпочинку і творчому натхненню людини, робить її м'якішою, добрішою й благороднішою, застерігає від жорстокості, злих думок і вчинків, зціленню хворих.
4) Естетичний аспект охорони природи полягає у тому, що природа — джерело не тільки матеріальних благ. Вона — невичерпне джерело позитивних емоцій, натхнення для митців.
5) Науково-пізнавальний аспект передбачає вивчення і збереження всіх видів живих організмів на певній території, збереження природи у всій її різноманітності, розробку практичних заходів з охорони довкілля.
- Міжнародне співробітництво у справі охорони природи
- Бесіда 
- Що таке міжнародне співробітництво? 
- Які вам відомі міжнародні організації з охорони природи? 
- Чи можна в окремо взятій країні забезпечити існування без екологічних проблем?
- Розповідь учителя з елементами бесіди
Ще на початку XX ст. учені багатьох європейських країн виступали за міжнародне співробітництво в галузі охорони природи. Важливий крок у даній справі зробив міжнародний з'їзд охорони природи, що відбувся 1913 р. у Швейцарії. Але широкого визнання ця ідея набула після Другої світової війни. У Франції на Міжнародному конгресі в 1948 р. відбулося створення Міжнародної спілки охорони природи (МСОП). ООН, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАРАТЕ), Продовольча і сільськогосподарська організації, ЮНЕСКО, програми ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП) та багато інших організацій працюють над проблемами охорони природи. Україна успішно співпрацює з цими організаціями.
- Природоохоронні території
- Розповідь учителя з елементами бесіди
Найдосконалішою і повнішою формою охорони природи є створення системи заповідних територій.
Заповідники утворюють для збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів. З цією метою їх повністю вилучають із господарського використання, присутність людей у них зведена до мінімуму.
Національні парки утворюють з метою збереження природних комплексів, які мають екологічну, історичну та естетичну цінність. Використовують у рекреаційних, просвітних, культурних і наукових цілях.
Заказники — території, які виділяють на певний час для збереження, відновлення і відтворення окремих цінних компонентів природи. Тут встановлені обмеження окремих видів господарської діяльності. Поділяють на ландшафтні, лісові, ботанічні, загально-зоологічні, орнітологічні, іхтіологічні, геологічні заказники.
- Робота з картою
Завдання. За картою «Природоохоронні території України» визначте, які заповідні території є в Україні. Випишіть такі об'єкти, що є у нашій області.
- Червона книга
- Розповідь учителя з елементами бесіди
Книгою тривоги і надії називають Червону книгу. Вона містить відомості про рідкісні та зникаючі види тварин, рослин. Це природоохоронний документ державного значення, своєрідна програма збереження і збільшення чисельності видів, яким загрожує небезпека зникнення, поради щодо їхнього примноження.
Червона книга України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та видів, що перебувають під загрозою зникнення на території України і підлягають охороні; основний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляють наукові і практичні заходи, спрямовані на їхню охорону та відтворення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України. Залежно від стану та ступеня загрози для тварин чи рослин, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: п зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їхнє існування у дикій природі; п зникаючі: види, що є під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їхній стан; а вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть потрапити до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їхній стан; о рідкісні: види, популяції яких незначні, які у даний час не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека; о невизначені: види, про які відомо, що вони належать до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити, до якої із зазначених категорій вони належать, — відсутня; о недостатньо відомі: види, які можна було б віднести до однієї з вищеперерахованих категорій, однак у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається невизна-ченим; п відновлені: види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їхньої охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю. В Україні перше видання Червоної Книги було у 1980 р., у яку включено 151 вид рослин і 85 видів тварин. Друге видання присвячено рідкісним і зникаючим видам тварин вийшло 1994 p., а рослинам і грибам — 1996 р. 2009 р. з'явилося нове видання, у яке занесені понад 540 тварин та 826 видів рослин. Існує і Зелена книга, вона, на відміну від Червоної, звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних рослинних угруповань. Зелена книга — це список унікальних і типових рослинних угруповань нашої країни, що потребують охорони.
V. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
* Прийом «Мікрофон» 
-  Які ви знаєте заходи щодо охорони навколишнього середовища?
-  Що ви розумієте під спеціальними охоронними зонами? 
-  Які ви знаєте заходи з охорони різних ресурсів?
-  Яка роль і заходи держави в природоохоронній справі?
-  Що таке Червона книга? Для чого видають Червоні книги? 
-  Які ви знаєте закони України про охорону рослин?
-  Що таке Зелена книга?
-  Який ваш особистий внесок у справу охорони природи? 
-  Назвіть головні аспекти охорони природи.
-  Які є міжнародні природоохоронні організації?
- Чому охорону природи вважають однією з найважливіших проблем сучасності?
VI. Підсумок уроку.
* Прийом «Роблю висновок»
Учні самостійно формують висновок уроку.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

- Опрацювати параграфи підручника: § 

Немає коментарів: