Конспекти уроків з Медико-санітарної підготовки Тема. Основні положення МГП

Тема.  Основні положення МГП

Мета: ознайомитись з історією розвитку  МГП та розпізнавальними емблемами  міжнародного гуманітарного руху; виділити основні принципи МГП

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Вступна частина

1. Шикування учнів, прийом рапорту від командира відділення, привітання.

2. Оголошення теми, мети та порядку проведення уроку.

Назвати військові звання  старшого  офіцерського  складу;

ІІ. Основна  частина

Держави, що ратифікували Женевські конвенції, взяли на себе зобов’язання інформувати і ознайомлювати населення та збройні сили з вимогами  та нормами     міжнародного гуманітарного права. Саме тому основні положення МГП включені  в навчальні програми  військових частин та цивільних навчальних закладів.

 Женевські конвенції  у своїй сукупності  формують Женевське право, або   власне «гуманітарне право»,захищає інтереси осіб що по різних причинах вийшли з бойових дій. А  сформоване Гаазькими конвенціями так зване «Право війни» обумовлює правила ведення війни.

Історію виникнення , розвитку  та законодавчі основи  МГП  ми опрацюємо на цьому уроці.

Завданням МГП  є  правове і гуманістичне регулювання воєнних дій задля полегшення страждань і  лих.  Установленням рівноваги між вимогами гуманності і військової необхідності.При цьому допускаються лише засоби і методи війни, що необхідні для поразки противника.

Найманство  кваліфікується  як  міжнародний військовий злочин і карається  кримінальним Кодексом України : за вербування, фінансування - 3-10 років позбавлення волі ; і 5-12 років за участь . Держави , що ратифікували Женевські конвенції  ( близько 190)  зобов’язалися забезпечити  кримінальне переслідування  осіб, які скоїли або наказали скоїти порушення передбачені Конвенціями.

Норми  МГП  ( понад160) мають імперативний характер – на них не поширюється «принцип взаємності».  Одна воююча сторона не може від них  відмовитись навіть тоді , коли  друга їх порушує.

Найважливішими принципами МГП являються  гуманність, воєнна необхідність ,обмеження засобів і методів ведення війни,пропорційність між військовою необхідністю та гуманністю, недопущення зайвих страждань, вибір дозволених засобів і методів ведення воєнних дій, захист довкілля,розрізнення між комбатантами і не комбатантами,недопустимість дискримінації, а також карна відповідальність за порушення норм і принципів  МГП.

1. Сутність і зміст м іжнародний права, основні принципи 

Міжнародне право - це сукупність юридичних норм і принципів, що регулюють відносини між державами в різних областях (економічної, культурної, військової та інших), дотримання яких забезпечується добровільно, а в разі необхідності індивідуальним або колективним примусом. Ці норми і принципи закріплені в міжнародних договорах, угодах і конвенціях, що є джерелами міжнародного права. При цьому предметом регулювання міжнародного права є відносини між державами, серед яких велике місце займають відносини у військовій області. Суб'єктами міжнародного права є суверенні держави, міжнародні органи та організації, а також деякі немеждународного організації. 

У міжнародному праві важливу роль відіграють його принципи, які представляють собою систему загальновизнаних і загальнообов'язкових норм міждержавного спілкування. До них належать такі принципи як: суверенна рівність держав, сумлінне виконання взятих на себе зобов'язань, мирне вирішення міжнародних суперечок, незастосування сили та загрози силою, невтручання у внутрішні справи держав, територіальна цілісність держав, непорушність державних кордонів. 

Основними джерелами міжнародного гуманітарного права є Гаазькі конвенції 1907 року, чотири Женевські конвенції про захист жертв війни від 12 серпня 1949 р., два Додаткових протоколи до них від 12 серпня 1949 р. і два Протоколу від 8 червня 1977р. 

Женевська Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, потерпілих корабельну аварію, із складу збройних сил на морі (Женева, 12 серпня 1949 р.) 

Женевська Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях (Женева, 12 серпня 1949 р.) 

Женевська Конвенція про поводження з військовополоненими (Женева, 12 серпня 1949 р.) 

Женевська Конвенція про захист цивільного населення під час війни (Женева, 12 серпня 1949 р.) 

Додатковий протокол до Женевських конвенцій, від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол II) 

Додатковий протокол до Женевських конвенцій, від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) 

Конвенція про відкриття військових дій (Гаага, 18 жовтня 1907 р.) 

Конвенція про звернення торгових судів в судна військові (Гаага, 18 жовтня 1907 р.) 

Конвенція про застосування до морської війни почав Женевської конвенції (Гаага, 18 жовтня 1907 р.) 

Конвенція про права і обов'язки нейтральних держав у разі морської війни (Гаага, 18 жовтня 1907 р.) 

Конвенція про права і обов'язки нейтральних Держав та осіб у разі сухопутної війни (Гаага, 18 жовтня 1907 р.) 

Конвенція про постановку підводних, автоматично вибухають від зіткнення мін (Гаага, 18 жовтня 1907 р.) 

Конвенція про становище ворожих торгових суден при початку воєнних дій (Гаага, 18 жовтня 1907 р.) 

Конвенція про деякі обмеження в користуванні правом захоплення у морській війні (Гаага, 18 жовтня 1907 р.) 

Конвенція про мирне вирішення міжнародних зіткнень (Гаага, 18 жовтня 1907 р.) 

Конвенція про закони і звичаї сухопутної війни (Гаага, 18 жовтня 1907 р.) 

Конвенція про бомбардування морськими силами під час війни (Гаага, 18 жовтня 1907 р.) 

Додаток до Конвенції про закони і звичаї сухопутної війни (Гаага, 18 жовтня 1907 р.) 

 Основні поняття міжнародного гуманітарного права: правове становище осіб, що знаходяться в зоні військових дій 

Одними з найважливіших міжнародно-правових норм, що діють у військовій сфері, є правові норми, що визначають поняття агресії і стан війни. Визначенняагресії дається в резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 3314 (XXDC). Згідно з цим визначенням під агресією розуміється застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності і політичної незалежності іншої держави, або яким-небудь іншим чином несумісною із Статутом ООН (стаття 1 резолюції). 

Стан війни означає припинення з державою (групою держав) мирних, відносин з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій до закінчення військових дій або до укладення між ними мирного договору. 
Відповідно до норм міжнародного права оголошення стану війни тягне за собою ряд юридичних наслідків: 
а) початок війни означає кінець мирних відносин між державами, тобто між ними перериваються дипломатичні та консульські відносини. Персонал посольств і консульств озивається (Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 року); 
б) початок війни впливає на дії міжнародних договорів, що існують між воюючими державами. Політичні, економічні та інші договори, розраховані на мирні відносини, припиняють свою дію. Починається фактичне виконання угод, що регулюють закони і звичаї ведення війни (наприклад. Женевські конвенції 1949 року). Такі угоди не можуть бути денонсовані під час війни беруть участь в озброєному конфлікті сторонами; 
в) до громадян країни-супротивника може бути застосований спеціальний режим; їхнє право на вибір місця проживання обмежується, вони можуть бути інтерновані або примусово поселені у визначеному місці (ст.ст. 41, 42 Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни ); 
г) майно, що належить безпосередньо державі-противнику конфіскується (за винятком майна дипломатичних і консульських представництв). Це правило не поширюється на майно громадян держави-супротивника. 

 Принципи міжнародного гуманітарного права є 

-       принцип гуманності при веденні збройної боротьби,

-       воюючі сторони обмежені у виборі засобів нанесення шкоди супротивнику

-       Правове становище військовополонених визначається III Женевською конвенцією

-       вимога рівного поводження з учасниками збройних конфліктів

ІІІ. Закріплення опрацьованого матеріалу.

1.    Які категорії осіб - учасників збройних конфліктів ви запам’ятали ?  

2.    Які категорії  населення потребують спеціального захисту під час     воєнного конфлікту?

3.    Які об’єкти користуються особливим захистом під час війни? Чому?

4.    Які образи і асоціації постають у вашій уяві ,коли ви чуєте слово «війна»?

5.     Як необхідно поводитись  з цивільним населенням під час збройного        конфлікту?

ІV. Заключна частина.