Тема: атоми і хімічні елементи
Мета:
Освітня: закріпити поняття “речовина”, “атом”, “молекула”, “дифузія”; пригадати відомості про будову атома, хімічні елементи, утворення молекул; навчити розрізняти прості й складні, органічні та неорганічні речовини.
Виховна: формувати основні світоглядні ідеї
про єдність матеріального світу та багатоманітність його форм;
Розвиваюча: розвивати логічне мислення школярів,
уміння порівнювати, використовувати опорні знання та життєвий досвід для
опанування новими знаннями, робити висновки, аргументовано доводити свою точку
зору; розвивати зацікавленість природничими науками, вносячи у зміст уроків
елементи історичного та пізнавального характеру.
Тип уроку:
формування нових знань та вмінь.
Хід уроку
І Організаційний
момент
ІІ Мотивація навчальної діяльності
ІІІ Актуалізація опорних знань
А з чого ж складається речовина? Це здавна цікавило людей. Уже давно
вчені дійшли висновку, що речовина не є суцільною, вона складається з
маленьких часточок, кожна з яких зберігає властивості цієї речовини. Ці
часточки мають назви молекули.
ІV Вивчення
нового матеріалу
Молекули — це ніби цеглинки будь-якого
тіла і так само, як цегла, теж із чогось складається. Частинки, з яких
складаються молекули, називаються атомами. У перекладі на нашу мову «атом»
означає неподільний.
Таким чином, атом – найдрібніша, хімічно неподільна
частинка речовини. (термінологічна
робота).
Таку назву частинці дав давньогрецький
учений Демокріт, який уперше ще 2500 років тому висловив здогад, що всі
речовини складаються з окремих неподільних частинок.
Сукупність однакових атомів, які мають
однакову будову називають хімічним елементом.(термінологічна робота).
Сьогодні відомо 110 хімічних елементів.
З них утворені всі речовини навколишнього світу (а їх понад 10 млн) подібно до
того, як з невеликої кількості видів будівельних матеріалів побудовано безліч
різноманітних споруд.
Кожний хімічний елемент має свою назву і символ.
Розглянемо деякі з них...
Сучасні хімічні знаки ввів у науку в 19 столітті
шведський учений Йєнс Якоб Берцеліус. Він вважав, що хімічні знаки мають бути
позначені літерами, щоб пояснювати написане. Для цього Берцеліус використав
початкові літери латинських назв елементів. Наприклад, Карбон позначається
літерою С (від латинського слова карбоніум – вугілля), а Ферум – Fe (від латинського слова ферум –
залізо).
Фізики та хіміки умовно зображують атоми
речовини у вигляді кольорових кульок (демонстрація кольорових кульок
виготовлених з пластиліну).
Хімічні елементи рідко трапляються в
природі у вигляді окремих атомів. Атоми хімічних елементів, поєднуючись у
різних комбінаціях, утворюють молекули різних речовин (учитель демонструє з’єднання
пластилінових кульок для утворення молекул речовин: H2 ,O2 , H2O, CO2)
Якщо молекули відрізняються одна від
одної лише однісіньким атомом — вони вже будуть входити до складу різних
речовин. Візьмімо, наприклад, гази кисень і озон. Їхні молекули є різними
тільки за кількістю атомів Оксигену — у кисню їх 2, а в озону 3.
І що ми маємо? Кисень — це газ без
кольору і запаху, він необхідний для існування майже всих живих організмів, а
озон — це газ блакитного кольору, з характерним запахом, і до того ж у великих
кількостях шкідливий для здоров'я. Проте, він нам необхідний, оскільки захищає
все живе від негативного впливу коротких ультрофіолетових променів.
А ось іще дві речовини — алмаз і графіт,
цікавіше! Обидві ці кристалічні речовини складаються з атомів одного хімічного
елемента — Карбону, але розташовані ці атоми в них по-різному. І ось одна речовина
(алмаз) є найтвердішою у світі, а з іншої виготовляють стержні олівців.
Речовини
↓
молекули
↓
атоми
(хімічні елементи).
Рух молекул. Дифузія.
Молекули й атоми в складі речовин хаотично й безладно рухаються. Хаотично рухаючись,
молекули однієї речовини заповнюють проміжки між найменшими складовими
частинками іншої. Доведемо це.
Експеримент (роботу виконує вчитель. Учні спостерігають
за ходом роботи)
(Вчитель трішки бризкає в повітрі
дезодорантом і паперами розвіює повітря в напрямку учнів).
1.
Що ви відчуваєте?(запах
дезодоранту).
2.
Чи всі ви відчуваєте запах відразу? (ні, спочатку запах відчувають
учні, які сидять на перших партах).
Таким чином, щоб відчули запах всі
необхідний якийсь час.
3.
Якже можна пояснити те явище, яке ми
спостерігали?
Розбризкуючи дезодорант ми додали до
повітря молекули інших речовин які мають певний запах.Молекули дезодоранту
рухались безладно, хаотично, проникаючи у проміжки між молекулами повітря.
Запах поширювався поступово по всьому класі і «дійшов» до вас.
4.
Які ще аромати ми можемо відчувати в
побуті?
(запах їжі, яку
готує на кухні мама, аромати парфумів, запахи фарби під час ремонту, запах
лаку, якщо хтось фарбує нігті тощо).
Явище проникнення молекул однієї
речовини у проміжки між молекулами іншої речовини внаслідок їхнього хаотичного
руху називають дифузією (термінологічна
робота).
Кожного ранку ви вдома п’єте чай.
Опускаючи пакетик з чаєм у воду ви спостерігаєте поступове забарвлення води.
1.
Що відбувається?
(молекули чаю безладно рухаючись
поступово проникають між молекулами води і забарвлюють її).
Чи впливає температура води на швидкість
забарвлення?
(так, у гарячій воді забарвлення
відбувається швидше ніж у холодній)
Так, дійсно, у гарячій воді молекули
рухаються швидше, тому вона швидше забарвлюється.
Де швидше відбувається дифузія у газах
чи рідинах? Чому?
(в газах молекули слабко зв’язані між
собою і відстані між ними більші, це дає можливість їм швидко переміщуватися
одна щодо одної, тому у газах дифузія відбувається швидше)/
4. Чи відбувається дифузія у твердих
тілах?
5. Чи відбувається дифузія в твердих
тілах?
На якому прикладі це можна довести?
V. Узагальнення
1. Що таке
речовина?
2. З чого складаються
всі речовини?
3. Що
називають атомом?
4. Що
таке хімічний елемент?
5. Що
називають дифузією?
6. Де
швидше відбувається дифузія – у газах чи рідинах?
7. Від чого залежить дифузія?
VІ. Підбиття підсумків уроку, аргументація оцінок.
VІІ. Домашнє завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар