Тема: міграції населення
Мета: сформулювати поняття міграції населення, розвинути
уміння працювати з різними джерелами інформації
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Хід уроку
I.
Організаційний момент.
II.
Актуалізація опорних знань і вмінь.
IІІ. Вивчення нового матеріалу.
Міграції та їх види
Міграцією називають
переміщення населення, пов'язані із зміною місця проживання. Однак це
визначення стосується тільки постійних (стаціонарних) міграцій,
а вони можуть бути і тимчасовими
(маятниковими). Маятникові міграції здійснюються щоденно, щотижнево і
т. ін., але не пов'язані із зміною постійного місця проживання. Метою
маятникових поїздок, як правило, є трудова діяльність, навчання, лікування
тощо.
Міграції поділяються також на внутрішні та зовнішні. За
рахунок зовнішньої міграції (еміграції та імміграції) відбувається механічний
приріст населення країни. Внутрішні міграції здійснюються в межах країни між
окремими регіонами, містами, селами, між містами і селами. Причини міграції —
економічні, політичні, національні, релігійні.
Внутрішня міграція
Постійні внутрішні міграції в нашій країні в основному
відбувалися на початку 90-х між містами: 40% — переважно з малих міст у великі,
30% припадає на переселення з села в місто, 15% — з міста в сільську місцевість
і тільки 10% — між селами (рис. 3). 70% усіх цих мігрантів переселяються в межах
своїх областей. У середині 90-х ця загальна тенденція дещо порушилася через
невизначеність з умовами проживання у містах у період економічної кризи. Проте
пізніше вона знову набрала попереднього вигляду.
Незначні міжобласні потоки мігрантів в основному
спрямовуються із західного регіону у східні та південні області. Частину з них
в минулому становили організовані мігранти, переселення яких стимулювала
держава. Найбільше додатне сальдо міжрегіональних міграцій у 1999 році було
характерне для Києва (6,7 на 1000 осіб) та Дніпропетровської, Черкаської,
Полтавської областей, м. Севастополя (0,8 на 1000 осіб), а найменше для
Кіровоградської (-2,0 на 1000 осіб).
Маятникові міграції, як правило, здійснюються у великі
міста з сіл і малих міст. На території України сформувалися два великі райони
інтенсивних маятникових трудових міграцій: східний (Донецька і Луганська
області) та західний (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська).
Цьому сприяли густа сітка транспортних шляхів у них, а також високий рівень
розвитку індустрії на Донбасі та велика густота сільського населення у західних
областях.
Причини постійних і маятникових міграцій в основному
економічні. Передусім, люди їдуть у пошуках роботи, кращих умов життя. У
сільській місцевості тоталітарна держава цілеспрямовано недооцінювала
сільськогосподарську працю, залишала жителів безправними закладниками
колгоспної системи. Тоді як у місті дешево можна було купляти продукти
харчування, вироблені селянами, а також отримувати безкоштовно житло, більшу зарплату
та інше.
Зовнішня міграція
Еміграція з українських земель має давню історію. В
основному інтенсивні потоки емігрантів пов'язані з поразками у визвольних
змаганнях народу за свою державність або з примусовими виселеннями
колонізаторами. Значна добровільна еміграція з економічних мотивів відбувалася
із західних та східних районів України у кінці XIX — на початку XX століття.
Спрямована вона була в Канаду, США. Три наступні хвилі еміграції мали переважно
політичний характер. Вони пройшли після знищення більшовицьким режимом УНР,
встановлення радянської влади у Західній Україні, а також знищення Української
повстанської армії (кінець 40-х — початок 50-х років). Четверта — стосується
виселення так званих дисидентів (людей, що відкрито виступали проти комуністичного
режиму у 60-70-і роки). Окрім того, мільйони українців були депортовані з кінця
20-х до середини 50-х років на простори Сибіру і півночі Росії.
З середини 50-х до 80-х років значна еміграція
відбувалася з економічних мотивів. Тисячі молодих людей їхали на освоєння
цілинних земель у Казахстан, на спорудження новобудов у Сибір, на Урал. З
національних мотивів спостерігався відтік єврейського населення з країни у
80-90-і роки. У середині 90-х років зросла еміграція з України в Росію та
західні країни. За 1999 рік з України вибуло в держави СНД тільки приблизно на
800 осіб більше, ніж прибуло, а в інших країнах сальдо міграцій становило -44
тис. осіб.
У результаті еміграційних процесів сформувалася
українська діаспора. Діаспорою називають населення, що живе у розсіянні, за
межами території національної держави. її умовно поділяють на західну та
східну. Східною діаспорою називають українське населення колишніх республік
СРСР. Загальна чисельність їх тут близько 7 млн. осіб. З них майже 4,3 млн.
проживає в Росії (найбільше на Кубані, в Сибіру, Далекому Сході, Москві).
Близько 900 тис. становить українське населення в Казахстані, 600 тис. — у
Молдові (рис. 4).
Західну діаспору (понад 4 млн. осіб) утворюють
українці, що живуть поза межами колишнього СРСР. Найбільше їх проживає в США
(1,2 млн. осіб), Канаді (1 млн. осіб), а також у Бразилії, Аргентині, Польщі,
Румунії, Франції, Австралії. У більшості цих країн українці зберегли свою мову,
маючи можливості навчатися нею, на відміну від східної діаспори, де переважно
немає україномовних шкіл.
Імміграція в Україну йшла переважно з метрополій.
Польщею цілеспрямовано проводилося заселення Галичини і Волині поляками, а
Росією — всієї території України росіянами. Особливо зріс притік росіян після
Другої світової війни (43,3% від теперішньої чисельності). Вони частково
заселяли опустошені голодомором сільські райони України, але в основному
поселялися у великих і середніх містах. Серед іммігрантів у 80-і, 90-і роки
переважали люди похилого віку, які поселялися в Криму, Приазов'ї,
Причорномор'ї. Емігрують переважно чоловіки молодого віку (до ЗО років).
Отже, міграції впливають на
статево-вікову структуру населення, національний склад, а також на
співвідношення міського і сільського населення, густоту населення.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Що таке
міграції і які вони бувають?
2. Які напрямки постійних внутрішніх міграцій в
Україні?
3. Де найбільше виражені маятникові міграції і чому?
4. Які особливості зовнішніх міграційних
процесів на українських землях?
5. Що таке
українська діаспора, які риси її географії?
V. Підсумки уроку.
VI. Домашнє завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар