Конспект уроку з теми Розвиток культури. Шкільництво в Україні у 16 ст.

Тема: Розвиток культури. Шкільництво в Україні у 16 ст.

Мета: закріпити знання про Волинь та Полісся, розкрити освітнє та культурне життя  краю в 16 ст., виховувати любов до рідного краю

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І Організаційний момент

ІІ  Мотивація навчальної діяльності

ІІІ  Актуалізація опорних знань

Робота з картою.

ІV Вивчення нового матеріалу

1556-	1561 рр.Створення Пересопницького Євангелія.
1574 р.	Видання Іваном Федоровичем у Львові Апостола та "Букваря".
1576-1578 рр.	Заснування князем Костянтином Острозьким друкарні та школи, виникнення Острозького літературно-наукового гуртка.
1581 р.	В Острозі Іваном Федоровичем видано Острозьку Біблію.
1586 р.	Заснування у Львові Успенського братства та Успенської школи.
1591 р.	Видання друкарнею Львівського братства "Адельфотеса" - підручника церковнослов’янської та грецької мов.
1596 р.	Друкарнею Віленського братства видано три навчальні книжки Лаврентія Зизанія: "Буквар", "Лексис", "Граматика".
1615 р.	Шляхтянка Галшка Гулевичівна подарувала Київському братству свій "двір із пляцем" на Подолі. Початок діяльності Братської школи в Києві.
1616 р.	Друкарні Києво-Печерського монастиря видає першу книгу "Часослов", розраховану і для шкільного вжитку.
1617 р.	Заснування Луцького Хрестовоздвиженського братства та братської школи при ньому.
1646 р.	Друкарнею Києво-Печерської лаври видано Требник Петра Могили.

розвиток української мови

Протягом XVI - першої половини XVII ст. відбувалися важливі зрушення в розвитку української мови. Вони стосувалися насамперед мови літературної.Від часів Київської Русі тривала традиція заснування двох літературних мов:книжна староукраїнська (у другій половині XVI ст. її називали прóстою мовою) та слов'яно-руська.

Прóста мова була наближена до мови розмовної, використовувалася вона надзвичайно широко. Нею писалися найрізноманітніші судові та урядові документи, полемічні ораторсько-проповідницькі твори, повчальна поезія, літописи.

Мова слов'яно-руська - український різновид церковнослов’янської мови. Церковні книжки й надалі писалися церковнослов’янською мовою, яку тоді називали слов'яно-руською. І хоч вона також зазнавала впливів розмовної мови українців, проте залишалася незрозумілою народові.

ПЕРЕСОПНИЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ

Від другої половини XVI ст. почали з'являтися переклади прóстою мовою церковних текстів:

Пересопницьке Євангеліє (1556-1561);

Крехівський Апостол (60-х рр. XVI ст.);

Волинське Євангеліє (1571) тощо.

Першою відомою книгою Святого Письма тогочасною книжною українською мовою є Пересопницьке Євангеліє.

Переклад грецьких та церковнослов’янських текстів чотирьох Євангелій здійснив архімандрит Пересопницького монастиря ієромонах Григорій. Списав переклад син протопопа із Сянока Михайло.

Рукопис виготовлено на пергаменті з уживанням чорного чорнила та кіновару. 482 його аркуші оправлено в дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом.

Книгу оздоблено вишуканими малюнками-мініатюрами, а також заставками, кінцівками, ініціалами, багатьма орнаментами, у яких відчутні мотиви доби Відродження.

У пам’ятці засвідчено фонетичні, граматичні, лексичні й синтаксичні особливості живої української мови XVI ст.

Освіта. Стан шкільництва

За традицією школи діяли при церквах і монастирях. Спеціально підготовлені дяки навчали дітей письму церковнослов’янською мовою, основам арифметики, молитвам, співу. Спочатку такі школи існували в найбільших містах, згодом їх кількість зростала: у другій половині XVI ст. вони діяли у Львові, Стрию, Рівному, Кременці, Заблудові, Володимирі-Волинському, на Житомирщині.

Розгортання реформаційного руху зумовило появу протестантських шкіл. Вони, зокрема, були засновані в Гощі, Белзі, Львові, Берестечку, Хмільнику.

Створювали свої школи та колегіуми і єзуїти. Головну мету виховної діяльності єзуїтські навчальні заклади вбачали в наверненні якомога більшої кількості українців до католицької віри.

Острозька академія

Нові риси розвитку освіти найяскравіше втілилися в діяльності острозького культурно-освітнього осередку. Його було створено 1576 р. з ініціативи князяВасиля-Костянтина Острозького.

Головну мету власної діяльності він вбачав у відродженні української культури на засадах православ’я. З цією метою не пізніше 1578 р. в Острозі було створено школу. Давні слов'янські традиції поєднувалися тут із надбанням тогочасного європейського шкільництва.

В Острозькій школі ґрунтовно вивчалися мови - церковнослов’янська, грецька й латина. Викладалися в ній і "сім вільних наук" - граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика.

Шкільна програма, за якою здійснювалося навчання в Острозькій школі, передбачала початкову і середню освіту з елементами вищої. Власне, тому сучасники називали Острозьку школу і школою, і колегіумом, і академією.То була перша в Україні "слов'яно-греко-латинська" вища школа в Україні та на східнослов’янських землях.

Першим ректором Острозької академії був Герасим Смотрицький - знавець літератури, поет, письменник. На запрошення Костянтина Острозького він прибув до Острога та очолив гурток учених, які готували до друку Острозьку Біблію. Герасим Смотрицький був головним перекладачем і редактором цього видання.

Братські школи

Освітянські й виховні ідеї Острозької академії були підхоплені братствами. Необхідність протидіяти наступові католицької культури спричинила появу братських шкіл.

Перша така школа з'явилась у Львові 1586 р., а незабаром їх почали створювати скрізь по Україні. На початку XVI ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.

Головне призначення братських шкіл - давати добру освіту і виховувати відданість давнім традиціям та батьківській вірі. Саме тому велика увага в таких школах приділялася вивченню церковнослов’янської та книжної української мов. Традиційно вивчали і грецьку мову. За тих часів важко було обійтися і без латини - мови західноєвропейської науки й дипломатії.

Братські школи, так само як і Острозька школа, були слов'яно-греко-латинськими. Крім названих мов, у них учні опановували вже згадані "сім вільних наук".

У 1615 р. постала братська школа в Києві. До її заснування доклали зусиль вчені, письменники, й поети, провідні діячі православної церкви, які гуртувалися навколо архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького.

Першим ректором Київської братської школи був Йов Борецький.

Восени 1631 р. в Києві виникла ще одна школа - Лаврська. Заснував її архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. Об’єднана школа почала діяти у вересні 1632 р. Називалася вона колегією.

Києво-Могилянська академія

Київська колегія (незабаром Києво-Могилянська академія) була вищим навчальним закладом.

Повний курс навчання тривав 12 років. Усього в академії було вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. Основу навчальних предметів становили ті ж таки "сім вільних наук".

У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська.

Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною.

Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови.

Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу.

РОЗВИТОК КНИГОВИДАННЯ

Заснування постійного книговидання в Україні пов'язують з іменем московського першодрукаря Іваном Федоровича (Федорова).

·       Зазнавши переслідувань у Московії, він на початку 70-х рр. XVI ст. прибув до Львова.

·       У 1574 р. у Львові Іван Федорович видав Апостол і перший український друкований підручник для навчання грамоти - "Буквар".

·       У 1581 р. в Острозі Федорович видав справжній шедевр серед стародруків -Острозьку Біблію.

·       До середини XVII ст. в Україні діяло 25 друкарень в 17 різних містах та селах.

·       Спершу було чимало малих приватних друкарень, але поступово видання книжок зосередилось у найбільших друкарнях - Києво-Печерської лаври, Львівського братства, Михайла Сльозки, Львівського єзуїтського колегіуму.

·       Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала друкарня Києво-Печерської лаври.

·       Її заснував 1615 р. архімандрит лаври Єлисей Плетенецький.

·       Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р.; протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг - насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо.

·       Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.

·       У 1638 р. у друкарні вийшла Тератургіма монаха печерського монастиря Афанасія Кальнофойського - неоціненне джерело з історії славетної обителі.

·       Друкарня Києво-Печерської лаври проіснувала понад 300 років. Видані в ній богослужебні книги мали свої особливості. Вони здебільшого містили передмови, післямови, присвяти, віршовані вставки, виразною рисою яких був український характер, що позначилось на мові видань та їх оформленні.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.    Що було засновано в Острозі?

2.    Хто її заснував?

3.    Розкажіть про школи в 16 ст.

4.    Які культурні особливості були притаманні для регіону?

VI. Підсумки уроку

VIІ. Домашнє завдання