Тема: Місто Корець
Мета: розкрити географію м. Корець , його історію
та архітектуру, розвивати вміння працювати самостійно, прищіплювати любов до
кідного краю
Хід уроку
І.
Організаційний момент
ІІ.
Актуалізація отриманих знань
Повторення
районів області
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності
ІV.
Вивчення нового матеріалу
Ко́рець (пол. Korzec) — місто районного значення вУкраїні, центр Корецького
району Рівненської області,Україна,
розташоване на річці Корчик, за 63 км від обласного
центру міста Рівного; населення — 7 428 осіб; перша
згадка — 1150 рік (як Корчеськ; Київський літопис).
За свої десять храмів,
в тому числі й визначні пам'ятки сакрального зодчества, Корець подеколи
називають «християнською Меккою».[2]
На території сучасного Корця
знайдені археологічнізалишки доби палеоліту пізнього, а поблизу міста —
городища доби Київської Русі.
Перша літописна згадка про тутешнє поселення під назвою Корчеськ зроблена
під 1150 роком.
1380 територія сучасного Корця була
передана великим князем литовськимЯгайлом князевіФедору Острозькому. У1386 році
тут було збудованозамок і відведено в нове русло річки Корчик.
Від початку XV століття поселення
переходить у володіння роду князів Корецьких. Після Люблінської унії (1569) — у складі Луцького
повіту Волинського воєводства перебувало
під владою Корони Польської. У XVI —
середині XVII століттях
Корець перетворюється на одне з найбільших міст Волині. У1612—19 у ньому проживав Лаврентій Зизаній. Рід князів Корецьких перервався 1651 року. Їх володіння перейшли в
спадок князям Чорторийським, які відтоді звалися Чорторийські-Корецькі.
Протягом 2-ї половини XVII століття Корець декілька разів зазнавав великих
ушкоджень, поступово прийшовши до занепаду.
Від 2-ї половини XVIII
століття почалося пожвавлення розвитку Корця, зокрема, тут виникли мануфактури
шкіряної, полотняної та суконної промисловості. 1788року став до ладу фарфорово-фаянсовий завод.
Докладніше: Корецька порцеляна
Після вичерпання місцевих
покладів каолінової глини1831 року завод з виробництва
фарфор-фаянсу в Корці припинив своє існування.
Після 2-го поділу Польщі (1793) Корець перейшов під владу Російської імперії й отримав статус
волосного центру Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.
Після селянської реформи 1861 року Корець став значним
торговельним і промисловим центром краю.1887 року тут працювали пивоварний
завод, 2 шкіряні заводи, суконна фабрика, 5 водяних та паровихмлинів, 12 разів
на рік проходили великі ярмарки. У1898 році споруджено цукровий
завод.
Від 1920 Корець перебував у складі
Польщі і мав статус адміністративного центру гміни Рівненського повіту Волинського воєводства.
Від 1939 року Корець — у
складі УРСР. У рокиНімецько-радянської війни (1941—45) від липня 1941року до січня 1944 року був окупований
гітлерівськими військами. 21 травня 1942 року в містечковому
гетто нацистськими військовими знищено 3220 євреїв[4].
Корець був райцентром у 1940—62 роки. У 1966 році статус адміністративного
центру району був відновлений.
Корець відомий Свято-Троїцьким
жіночим монастирем (17 ст.), замком князів Корецьких-Острозьких (15-18
ст.ст.) та палацом князів Корецьких.
Замок князів
Корецьких-Острозьких
Князь Острозький у 15
ст. спорудив дерев'яний замок, а волинський воєвода Богуш Корецький у
першій половині 16 ст. укріпив його мурами. Регулярний, бастіонної системи
замок із боку материка був оточений глибоким ровом, через який вів до фортеці
підйомний міст. У 17—18 ст. замок суттєво перебудовували. Останню, найбільшу
перебудову здійснили у 1780-ті рр. князі Чарторийські, в
результаті чого замок був пристосований під княжий палац із модним на той час
бароковим декором. Саме з того часу дійшли до нас залишки зовнішніх цегляних
стін і чудовий арочний кам'яний міст. Частково збереглися й підземелля —
обов'язкова багатофункціональна частина середньовічного замку. У 1832 році
корецький замок спіткала пожежа, і відтоді його більше не відбудовували.
Свято-Троїцький
жіночий монастир
Монастир був заснований 1620 року
як францисканський кляштор.
Тоді спорудили барокові костел та
корпус келій.
Після політичних збурень 1830 року
костел скасовують і переосвячують як Троїцьку церкву, а отже, з'являється
потреба надати йому православних рис. Тому у другій половині XIX століття західний фасад колишнього
костелу надбудовується дерев'яною баштою з високим шатром, а в східній частині
над середнім нефом зводиться четверик з п'ятьма главами, непропорційно
маленькими, порівняно з суцільним об'ємом храму.
Костел Святого Антонія
У 1863 весь
кляштор передається Свято-Троїцькому монастирю.
На початку XX століття з'являються
тепла Іоанно-Предтечинська церква і надбрамна дзвіниця, збудовані в
російському «теремному» стилі.
Інші
пам'ятки
Ще одним шедевром Корця є костел
Святого Антонія — пам'ятка архітектури 1533 року.
Серед цікавих споруд міста належить
виокремити «бджолинийхрам» на пасіці Свято-Троїцького жіночого монастиря.
За словами монахинь, «бджоли — чисті та працьовиті істоти, гідні мати свій
храм».
V. Закріплення
VІ. Підсумок уроку. Домашнє завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар