Тема: Теплові пояси Землі
Практична робота №8
Мета:
формування знань про теплові пояси Землі та причини нерівномірного розподілу
сонячного тепла та світла на земній поверхні; розвиток умінь складати
характеристику теплових поясів Землі; сприяння розумінню закономірностей у
розподілі середньорічних температур на планеті.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: атласи,
підручники, схема руху Землі навколо Сонця.
Опорні
поняття: екватор, паралель, кут падіння сонячних променів, широта місцевості,
пори року.
Базові
поняття: Північний та Південний тропіки, Північне та Південне полярні кола,
теплові пояси Землі.
ЗМІСТ УРОКУ
I.
Організаційний момент
II.
Актуалізація опорних знань і вмінь
Альтернативні
варіанти
Прийом
«Експрес-тест»
• Вимірюючи
температуру повітря, термометр установлюють:
а) у місці
падіння прямих сонячних променів;
б) у місці,
захищеному від прямих сонячних променів;
в) у
будь-якому місці.
• У разі
віддалення від земної поверхні на кожен 1 км температура повітря знижується на:
а) 6 °С; б)
8 °С; в) 10 °С.
• Різниця
між максимальним і мінімальним показниками температур за певний період
називається:
а) середньою
добовою температурою;
б)
амплітудою температур;
в) графіком
ходу температур.
• У разі
збільшення кута падіння сонячних променів кількість сонячної енергії, що
надходить:
а)
зменшується;
б)
збільшується;
в) не
змінюється.
• Найнижчі
середні температури повітря на Землі зафіксовано:
а) у
полярних широтах;
б) в
екваторіальних широтах;
в) над
океанами.
Прийом
«Чомучка»
• Чому
термометр, розташований на вікні житлового будинку, показує неточну температуру
повітря?
• Чому на
екваторі завжди спекотно, а на полюсах — завжди холодно?
• Чому в
тропосфері температура повітря знижується з висотою?
• Чому людям
необхідна інформація про зміни температури повітря?
• Чому
рідина, якою заповнена трубка термометра, рухається вгору або вниз?
• Чому
протягом доби температура повітря змінюється?
• Чому
відбувається зміна пір року?
IIІ.
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом
«Практичність теорії»
Учитель.
Уявіть собі, що до вашої школи приїхали гості — школярі зі спекотної
африканської країни Конґо. Обмінюючись враженнями, розповідями про свої країни,
ви, можливо, з подивом дізнаєтесь про те, що в Конґо — країні, розташованій на
екваторі, немає звичної для нас зміни пір року. Водночас для ваших гостей
вражаючим відкриттям буде наша зима, сніг і морози... Чи зможете ви пояснити
гостям причини тих «фантастичних» змін у природі, що відбуваються в нас у
вигляді зміни пір року?
Для цього
давайте проведемо невеликий експеримент. Поставимо глобус поблизу від включеної
лампи та будемо обертати глобус проти годинникової стрілки. Лампа, імітуючи
Сонце, буде краще освітлювати одну з половин глобуса — то північну, то південну
півкулю. Екватор весь час перебуватиме в зоні високої освітленості, а от
середні широти, а найбільше полюси, будуть перебувати в різних зонах
освітленості залежно від положення глобуса. Цей простий експеримент дозволяє
зробити деякі припущення щодо причин зміни пір року. Однак будь-якому
експерименту необхідне теоретичне обґрунтування, яке підтвердить або спростує
його правильність.
IV. Вивчення
нового матеріалу
Розгорнутий
план етапу
1. Річне обертання Землі
навколо Сонця:
а) аналіз
схеми в підручнику (атласі) «Обертання Землі навколо Сонця»;
б) поняття
про тропіки та полярні кола. Виконання схематичного рисунка, що ілюструє їх розташування.
2. Теплові
пояси Землі:
а) аналіз
рисунка «Теплові пояси Землі»;
б)
самостійна робота з підручником. Заповнення таблиці.
Характеристика
теплових поясів Землі
Назва теплового пояса
|
Розташування, межі
|
Кут падіння сонячного проміння, кількість отримуваної
теплоти
|
Температура повітря
|
V.
Закріплення вивченого матеріалу
Виконання практичної роботи №8
VI. Підсумок
уроку
Повернення
до ситуації експерименту, створеної на етапі мотивації. Наскільки правильними
виявилися припущення? Що нового ви дізналися, працюючи над теоретичним
матеріалом?
VII. Домашнє
завдання
• Опрацювати
текст параграфа.
Додатковий
матеріал до уроку
• У багатьох
народів світу календарні події та свята були пов’язані з днями сонцестояння та
рівнодення. Так, у німців, за офіційним календарем, у ХІХ ст. і на початку ХХ
ст. зима тривала з 22 грудня до 21 березня, тобто з дня зимового сонцестояння
до дня весняного рівнодення. У календарі японських свят день зимового
сонцестояння — 22 грудня — відзначається в усій країні з 725 року як радісна
подія, оскільки означає, що незабаром день подовшає, а ночі стануть коротшими і
настане тепла пора року. У Середньовіччі в корейців свято нового року також
починалося із зимового сонцестояння. Давні китайці, визначаючи сезони, керувалися
двома датами — днями зимового та літнього сонцестояння.
Немає коментарів:
Дописати коментар