Конспект уроку з біології Тема: насінина. проростання насінини

ТЕМА: насінина. проростання насінини

Мета:  ознайомити учнів з будовою насінини однодольних і дводольних рослин на прикладі пшениці і квасолі; сформувати поняття про насінину як зачаткову рослину, що містить зародкові органи рослини і запас поживних речовин; закріпити знання про склад рослин, наявність в насінні органічних і неорганічних речовин; ознайомити учнів з умовами проростання рослин, розвивати навички роботи в групі. Вміння спостерігати аналізувати, робити висновки, формувати вміння проводити найпростіші дослідження і спостереження в домашніх умовах.

Обладнання: проросле зерно пшениці, квасолі, робочі картки, додаткова література, навчальні таблиці і схеми, розчин йоду, насіння соняшника.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Привітання вчителя та учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь

1. Що подібне плід? Що за функції здійснюють плоди?

2. Як формуються плоди?

3. Що типи плодів тобі відомі?

4. Наведи приклади рослин, яким вони відносяться.

1. Робота в групах над завданнями.

 Позначити органи  квітки

Квітки без квітконіжки, називають – 

Двостатеві квітки мають тичинки і –

До приймочки маточки прилипає –

Насінний зачаток міститься – 

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Повідомлення учням теми й мети уроку

IV. Надання нового матеріалу

НАСІНИНА. 

Насінина — це орган в насінних рослин, який містить зародок, з допомогою котрого дані рослинипоширюються.

Формується насінина із насінного зачатка після запліднення рослини.

Насіння квіткових рослин різне за розмірами та формою. Ви звертали увагу, що досить часто зустрічаються насінини кулясті, видовжено-кулясті — подібні, котрі за певного об'єму мали мінімальну площу поверхні. Безпосередній контакт насінини із навколишнім середовищем зводиться до свого мінімуму, це полегшує її виживання в несприятливих умовах.

Перед собою покладіть насіння квасолі, жита, гарбуза, пшениці, соняшника. Роздивіться уважно його. Будь-яка насінина зовні укрита насінною шкіркою.

За будовою насіння всі квіткові рослини розподіляють на дві групи: односім'ядольні й двосім'ядольні. Головною відмінністю в їхніх будові являється кількість сім'ядолей в зародку, що відбито та у їхніх назвах. Прикладами рослин, в насінні котрих дві сім'ядолі, являється квасоля, гарбуз, горох, соняшник і чимало інших. Одну сім'ядолю отримало насіння жита, пшениці й конвалії. Цю ознаку застосовують у класифікації квіткових рослин, таким чином виділяючи відповідно 2 класи: дводольних і однодольних.

Насінини квасолі, моркви,  яблуні, соняшника, маку й грициків на вигляд різні. Однак в їхніх будові являється спільне: насінина даних рослин володіє 2 сім'ядолі, між котрими розташовані зародкові корінець, стебельце й брунечка. В сім'ядолях розташовані запасні поживні речовини, які необхідні для розвитку зародку в момент проростання насінини.

Зародок насінини однодольних рослин, так наприклад, цибулі, пшениці, жита чи конвалії володіє однією сім'ядолею, що не містить поживних запасних речовин. Вони у насінинаходнодольних відкладаються у ендоспермі.

УМОВИ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ. 

Уважно розгляньте малюнок й замисліться над будовою зародку насінини: в ньому являється усі елементи системи під назвою рослина. Що ж необхідно, щоб із насінини утворилася рослина?

Для цього потрібна взаємодія насінини із навколишнім середовищем: повітрям, водою і т.п. Створимо уявно умови для такої взаємодії — то зародок перетвориться в рослину. Прорости й дати початок новій рослині здатне насіння із живим зародком. Подібне насіння звуть схожим.

Проростання насіння починається з видовження зародкового корінця й перетворення йогона корінь рослини. Далі витягується зародкове стебельце із сім'ядолями, та, нарешті, з'являєтьсялисток. Впочатку зародок використовує всі поживні речовини насінини, тобто білки, крохмаль, жири, котрі відклала у ній прозапас материнська рослина, таким чином, створивши потрібні умови для виживання рослини у несприятливих умовах на її  початку існування. Далі з насінини формується молода рослина — це проросток. Він повинен зміцніти, перш ніж буде здатет одержувати поживні речовини із навколишнього середовища. Із проростка утворюються наземніоргани молодої рослини.

Без води насінина не здатна прорости. Довго може лежати насіння огірків, гарбузів або кавунівв паперовому пакетику, доки ви не покладете її зволоженою на блюдце, зверху ще і вологою серветкою прикриєте. Через декілька діб потому насіння проросте. Відповідно, йому для проростання потрібна вода. Однак заливати водою проростки не дозволяється, так як до нихповинен бути доступ повітря.

Однак на холоді, навіть коли буде достатньо вологи та повітря, насіння не проросте, так як дихання та живлення проростка грунтуються на явищі дифузії. Швидкість дифузії залежна від швидкості руху молекул певної речовини, що, своєю чергою, залежна від температури. Відповідно, для проростання насіння потрібні вода, повітря й тепло.

V. Закріплення знань й вмінь

1. Котра будова насіння?

2. Як формується насіння?

3. Наведіть приклади рослин, насіння котрих складається із однієї, двох сім'ядоль

4. Поясніть, чим відрізняється насіння однодольних й дводольних рослин?

5.Що за умови необхідні для нормального проростання насіння?

6. За котрими показниками визначають життєздатність насіння?

7. Поясни, чому насіння потрібно висівати в пухкий ґрунт.

VI. Підведення підсумків

Насіння — це орган рослин, який містить зародок, з допомогою котрого дані рослини поширюються. За своєю будовою насіння рослини розподіляються на однодольні й дводольні.Для проростання насінині необхідні вода, повітря й тепло.

VIІ. Надання домашнього завдання

— прочитати параграф 21 у підручнику Біологія для 7 класу — Ільченко У.,

— дати відповідь на питання,