Тема:
Гідросфера. Світовий океан та його частини
Мета:
поглиблення та систематизація знань про властивості води, кругообіг води та
його наслідки; формування знань про гідросферу та її складові; розвиток
первинних практичних навичок розрізняти складові гідросфери; виховання
бережливого ставлення до водних багатств планети.
Тип уроку:
вивчення нового матеріалу.
Обладнання:
підручники, атласи, глобус, настінна карта півкуль, схема (відеосюжет)
«Світовий кругообіг води».
Опорні
поняття: агрегатні стани води, атмосфера, випаровування, конденсація, кругообіг
води.
Базові
поняття: гідросфера, складові гідросфери.
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Прийом «Бліц-опитування»
• Назвіть і дайте визначення оболонок Землі, особливості
яких було вивчено на уроках географії.
• В яких агрегатних станах перебуває вода?
• За яких умов вода переходить з одного стану в інший?
• Про які властивості води ви дізналися під час
вивчення теми «Атмосфера»?
• Що таке кругообіг води?
IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Фантастична добавка»
Колись давно
жила собі планета. Була вона молода, гаряча і дуже самотня. Інші планети
Сонячної системи, такі ж молоді та гарячі, знаходились далеко, і спілкуватися з
ними було важко. Дуже хотілося планеті з кимось товаришувати, про когось дбати.
І от одного разу, в результаті дуже складної послідовності хімічних реакцій, у
речовині мантії планети почала утворюватися вода. Поступово води утворилося так
багато, що вона заповнила западини. А оскільки поверхня планети була теплою, то
вода почала активно випаровуватися, утворилися хмари, а із хмар пішов дощ.
Одного сприятливого моменту у воді з’явилися перші найпростіші живі організмі.
Як із цих найпростіших виникли складні живі системи, поки що нікому не відомо.
Але головне, наша планета відтоді перестала страждати від самотності...
Неважко
здогадатися, про що йдеться в цій казці. Звичайно ж, про воду, про водну
оболонку Землі, про взаємозв’язки водної оболонки з літосферою та атмосферою.
Саме водну оболонку — колиску життя
на нашій
планеті, ви вивчатимете на уроках, присвячених темі «Гідросфера». На вас
чекають простори океанів, загадкові вигини річок та таємничі озера, мальовничі
водоспади та холодні льодовики. Тож почнемо знайомство з водною оболонкою
планети.
IV. Вивчення нового матеріалу
Розгорнутий план етапу
1. Унікальні властивості води. («Мозковий штурм»)
2. Світовий кругообіг води:
а) робота зі схемою «Світовий кругообіг води»
б) висновки, наслідки кругообігу — взаємозв’язок
водних об’єктів між собою.
3. Гідросфера — водна оболонка Землі.
а) складові гідросфери. Аналіз діаграми в підручнику;
б) значення прісної води для людей
Гідросфера — це водна оболонка Землі між атмосферою і земною корою,
представлена сукупністю океанів, морів і континентальних водних мас. Гідросфера
покриває 70,8 % земної поверхні. Об'єм гідросфери — 1370,3 млн. км3,
що складає 1/800 загального об'єму планети. Маса гідросфери — 1,4 ∙ 1018 т,
із яких 98,31 % припадає на океани, моря і підземні води, 1,65 % — у материкових
льодах приполярних областей і лише 0,045 % — у прісних водах річок, боліт та
озер. Незначна частка води знаходиться в атмосфері і живих організмах. Хімічний
склад гідросфери наближається до середнього складу морської води. Гідросфера
перебуває у безперервній взаємодії3 атмосферою, земною корою та біосферою.
Світовий кругообіг води
Кругообіг води — це процес обігу води в географічній оболонці, який
об'єднує води в єдину взаємозв'язану систему і є найважливішою складовою обміну
речовини в природі. Основними факторами, які зумовлюють цей процес, є сонячна
радіація і сила ваги. Найголовнішими складовими кругообігу є випаровування
води, перенесення водяної пари на віддаль, конденсація (згущення) водяної пари,
випадання опадів, інфільтрація (просочування) води в ґрунт і стік.
Суть кругообігу полягає втому, що під впливом сонячної радіації з поверхні
Землі (океанів, суші) вода випаровується і у вигляді водяної пари потрапляє в
повітря. Повітряні течії переносять її на великі віддалі. У повітрі водяна пара
конденсується і переходить у краплиннорідку воду, яка повертається у вигляді
опадів назад, на поверхню Землі.
Залежно від особливостей і масштабів є великий, або загальний, і малий
кругообіги.
Малий кругообіг — це кругообіг над окремими океанами, материками або їхніми
частинами. Над океанами він відбувається за схемою: океан — атмосфера — океан.
Вода з океану у вигляді водяної пари надходить в атмосферу, там конденсується і
випадає на поверхню океану
Малим є також і місцевий, або внутріматериковий, вологообіг, який
відбувається тільки в межах суші. Схема його руху: суша — повітря — суша. Вода
випаровується із суші (зрізних водних об'єктів, грунтів, рослинності тощо),
потрапляє в повітря, конденсується і знову у вигляді опадів повертається
насушу.
Ще недавно вважали, що внаслідок місцевого вологообігу (кількаразового
обігу води, яка надходить з океанів на материки з повітрям) набагато
збільшується кількість опалів. Звідси виникла ідея підсилити місцевий
вологообіг, щоб збільшити кількість опадів у посушливих районах. Ця ідея
актуальна й досі. Але останнім часом доведено, що від місцевого вологообігу
кількість опалів збільшується не набагато. Водяну пару, яка потрапляє в повітря
з поверхні суші, повітряні течії швидко виносять за межі материків. Опади
внаслідок місцевого вологообігу не перевищують 1/3 всіх опадів. Проте й вони
мають велике значення для формування ландшафтів.
Великий кругообіг — процес складніший. Він охоплює сушу й океани і
відбувається за схемою: океани — атмосфера — суша — океани. Тут коло замикається
переходом через сушу, на якій вода, перед тим, як повернутись в океан,
проходить ряд складних етапів. Частина тієї води, яка випадає на поверхню суші,
стікає у вигляді поверхневого стоку (через річки), частина — просочується в
Землю, де утворює підземний стік і живить рослинність. Частина води,
випаровуючись із суші (з грунтів, водних басейнів), потрапляє в повітря. Багато
води повертається з материків у повітря через транспірацію (випаровування)
рослинами (на кожний грам створеної рослиною сухої речовини транспірується від
200 до 400 г води) тощо.
Так рано чи пізно, тим чи іншим шляхом вода, яка виходить з океану й
випадає над сушею, знову повертається в океан і замикає кругообіг.
Кругообіг води в природі має велике значення. Енергія вод, що потрапили на
сушу в процесі кругообігу, виявляється у формуванні рельєфу, розмиванні берегів
та ін. Кругообіг води є потужним провідником з моря на сушу. Він як складова
обміну речовин зумовлює органічне життя на Землі. Завдяки кругообігу води на
Землі є вода на суші.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Альтернативні
варіанти
Прийом
«Географічний крос»
• Водна
оболонка нашої планети називається.... (Гідросферою)
• Основна
частина вод гідросфери зосереджена у... (Світовому океані)
• Вода може
перебувати у трьох станах: ... (Рідкому, твердому, газоподібному)
• Основною
причиною утворення кругообігу води в природі є... (Енергія Сонця)
• Тихий,
Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий океани разом утворюють...
(Світовий океан)
* Прийом
«Творча лабораторія» (робота в групах)
Завдання.
Складіть невелике оповідання з теми «Мандрівка крапельки води».
* Прийом
«Проблемне питання»
Як зміниться
гідросфера, якщо Земля раптом втратить атмосферу?
«Географічний
практикум»
Складіть
схему складових гідросфери.
VI. Підсумок уроку
Прийом «П’ять речень»
Учні
складають п’ять речень, що містять головну інформацію уроку.
VII. Домашнє завдання
• Опрацювати текст параграфа.
• Скласти в зошиті схему світового кругообігу води.
Випереджальне:
• прочитати параграф «Світовий океан та його частини»;
• скласти проблемне питання до тексту параграфа;
• об’єднатися в групи, принести ксерокопію карти
океанів, аркуш паперу формату А3, маркери.
Додатковий матеріал до уроку
• Серед дев’яти планет Сонячної системи тільки Земля
має рідку оболонку. Майже 3/4 поверхні Землі вкрито суцільною завісою вод, і
лише 1/4 припадає на суходіл. У Північній півкулі нашої планети водою зайнято
61 % поверхні, а в Південній — 81 %.
• В історії Землі існує чимало нерозгаданих таємниць і
загадок. Однією з них є питання про те, як утворилися океани.
Безсумнівним є той факт, що в найдавніший період
розвитку Землі їх не існувало. За оцінками вчених, води океанів з’явилися понад
500 млн років тому. Сучасні теорії стверджують, що колись майже вся поверхня
планети була морем. Теорія про рухи літосферних плит наводить докази змін, що
відбувалися з океанами та сушею протягом геологічного розвитку Землі.
• Води
атмосфери в результаті кругообігу оновлюються впродовж кількох днів, річок —
тижнів, озер — місяців і років; склад води Світового океану оновлюється
протягом 3 тис. років, організмів — за кілька годин.
Немає коментарів:
Дописати коментар