Конспект уроку з загальної географії Тема: Властивості вод Світового океану. Рух води в океані

Тема: Властивості вод Світового океану. Рух води в океані

Мета: формування знань про властивості вод Світового океану; розвиток практичних навичок визначати показники температур і солоності за картами атласу; сприяння розумінню закономірностей у змінах температур і солоності вод Світового океану, ознайомлення з видами руху води у Світовому океані.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, літрова банка з водою, морська (або кухонна) сіль.

Опорні поняття: Світовий океан, море, затока, протока, материк, географічна широта, випаровування.

Базові поняття: солоність, проміле.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель або один із учнів показує на настінній карті географічні об’єкти, а учні, користуючись картками (червона, зелена), називають їх.

2. Прийом «Експрес-тест»

• Невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою:

• Океан, переважна частина якого розташована у Південній пів-кулі:

• За походженням острів Мадаґаскар є:

• Порівняно вузький водний простір, що сполучає водойми та відокремлює ділянки суші:

3. Прийом «Бліц-опитування»

• Згадайте, які гази входять до складу атмосферного повітря.

• Від чого залежить температура повітря?

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної активності

Прийом «Проблемне питання»

Вам доводилось куштувати морську воду? Вона гірко-солона, неприємна на смак. Недарма люди, що зазнають аварії у відкритому морі, без запасу прісної води можуть загинути від спраги, тому що пити морську воду неможливо. Чому ж море солоне? Деякі вчені вважають, що в давні часи води морів були прісними. Хто ж їх згодом так сильно засолив? Та все ж ті самі крапельки води, вічні мандрівниці у світовому кругообігу води.

Річки, нестримно прагнучи до моря, пробивають собі шлях серед гірських порід, розчиняють деякі з них та несуть із собою частинки різних солей. І от вони дісталися моря, віддали свої води, які потім почали випаровуватися. Але випаровуючись, крапельки води залишають морю той маленький вантаж солей, що принесли із собою.

Солі надають морській воді специфічних властивостей, через які вона відрізняється від прісної. Наприклад, у морській воді легше плавати. Кількість солей у морській воді в різних частинах Світового океану неоднакова. Також відрізняється і температура вод Світового океану. Від чого ж залежить солоність і температура вод Світового океану? Ви зможете відповісти на це запитання, провівши дослідження сьогодні на уроці.

V. Вивчення нового матеріалу

Морська вода має ряд ознак, за якими її можна схарактеризувати: це колір, прозорість, смак, температура, хімічний склад, густина тощо. Зазначені ознаки є властивостями морської води.

Ми знаємо, що вода найчастіше відображає колір неба. Залежно від погоди вона може бути від темно-сірої до лагідно-блакитної. Але чому вода насправді має переважно синій колір? Відповідь досить проста. Коли промінь сонця потрапляє на поверхню води, усі кольори його спектру, за виключенням блакитного, швидко поглинаються. Тому ми спостерігаємо відтінки синього кольору, який “затримується” й відбивається водою.

Прозорість води залежитьвід вмісту механічних домішок у її складі: чим їх більше, тим менша прозорість.

У складі океанічної води виявлено практично всі наявні в природі хімічні елементи. Учені встановили, що співвідношення основних хімічних компонентів у морській воді та в крові людини і тварин практично однокове. Це є одним з доказів океанічного походження життя на Землі. 

Детальніше розглянемо основні властивості океанічних вод – температуру та солоність.

Температура морської води

Температура води в Океані має свої закономірності і змінюється на поверхні та з глибиною. Нагріває води Світового океану Сонце, але лише верхні її шари. Нижче тепло передається шляхом постійного переміщення води. Найбільшу кількість тепла Світовий океан дістає в районі екватора. Саме тут зафіксовані найвищі температури поверхневих вод: до 29ОС. На північ та на південь від екватора температура води поступово знижується. 

Завдання.

1. Пригадайте, як нагрівається повітря в тропосфері?

2. Як саме і чому змінюється температура повітря від екватора до полюсів? 

Температура поверхневих вод Світового океану так само, як і температура повітря, залежить від кута падіння сонячних променів на земну поверхню. Саме з цих причин вона зменшується від екватора до полюсів.

Океан поглинає водною поверхнею на 25-50% більше тепла, ніж суходіл. Тобто він виконує функцію велетенського котла центрального опалення Землі. Улітку Сонце нагріває поверхневі води, а взимку вода поступово віддає своє тепло атмосфері. Підраховано, що як би океани не утримували своє тепло, температура земної поверхні становила 6 -21^ОС. Це майже на 35^ОС нижче від позначок температури, яку ми маємо насправді.

Температура води в Океані змінюється також з глибиною. Зоною сонячного освітлення охоплюється лише шар води глибиною до 200 м. Нижче вода поступово холоднішає. Перші 700 м температура води стрімко знижується, а потім – значно повільніше. Тому на глибині 4000 м температура води в усіх океанах, не залежно від географічної широти становить 0^ОС. А далі вона знову починає зростати. Цьому сприяє нагрівання води внутрішнім теплом Землі, яке надходить з астеносфери.

Отже, на розподіл температури вод Світового океану впливають зовнішні (сонячне тепло) та внутрішні (тепло нашої планети) чинники.

Солоність морської води

Пригадайте характерний гіркувато-солоний смак води, який відчувається під час купання в морі. Дуже важливою властивістю океанічних вод є її солоність. Скільки ж солі розчинено у океанічній воді? Важко собі навіть уявити. Якщо всю морську сіль у сухому вигляді рівномірно розподілити на земній поверхні, наша планета буде вкрита суцільним шаром солі завтовшки 150 м! 

Близько 80% від усіх розчинених у воді речовин припадає на добре нам відому кухонну сіль. Проте крім неї у водах Океану розчинені всі відомі на Землі речовини. Тому солоністю морської води вважають кількість розчинених в ній хімічних речовин. Вона визначається у кількості грамів хімічних речовин, що містяться в одному літрі води. Одиницею її виміру є г/л або проміле (‰), тобто тисячна частка від цілого. Середній показник солоності вод Світового океану становить 35‰. Це нагадує смак розчину однієї чайної ложки солі у склянці води. Найсолоніше вода у Червоному морі, солоність якого сягає 41‰. А найбільш прісним морем світу є Балтійське. Його солоність коливається в межах від 2 до 11‰. 

Завдання. Поміркуйте, в який спосіб у звичайних умовах можна виміряти солоність морської води. Яким чином можна прискорити цей процес?

Середній рівень солоності морської води зберігається на певних глибинах, де він практично не змінюється. На показник солоності поверхневих вод одночасно впливають різні чинники. Так, одні з них підвищують, а інші навпаки знижують солоність води. Звичайно, головну роль у зміні солоності поверхневого шару води відіграють випаровування та атмосферні опади. Тому вона, як і температура води, залежить від кліматичних умов та закономірно змінюється з широтою: від екватора до полюсів. 

Завдання.

1. Пригадайте з тема “Атмосфера”, як розподіляються температура повітрята атмосферні опади на Землі.

2. Спробуйте визначити вплив зазначених показників клімату на рівень солоності поверхневих океанічних вод. 

Опріснюють морську воду річковий стік та танення льоду в океані (поміркуйте, чому?).

Лід у світовому океані

В Океан крига потрапляє різними шляхами. Перш за все, вона утворюється на поверхні внаслідок замерзання морської води. Солона вода, на відміну від прісної, замерзає за умов від’ємних значень температури: близько -2^ОС... -4^ОС. Причому, чим вища солоність води, тим нижча температура її замерзання. Льодом вкриті значні площі Світового океану в приполярних широтах, де панують довгі й холодні зими. Частина криги, яка приєднана до берегів, утворює береговий припай. Лід, що вільно переміщується водами Океану, має назву дрейфуючої криги.

Значні маси льоду сповзають в Океан з материків та островів. Від них постійно відламуються велетенські частини криги, що утворюють айсберги – льодяні гори. Вони підхоплюються морськими течіями, які відносять їх у теплі широти. Тут айсберги починають танути та розколюються на дрібні частини. Найбільшими за розмірами є айсберги з Антарктиди, які можуть існувати багато років поспіль. На водній поверхні видно лише 1/8 частина айсберга, інша прихована під водою. Саме вона являє собою найбільшу небезпеку для кораблів. Водночас в айсбергах містяться величезні запаси прісної води, які стануть в нагоді людству вже найближчим часом. 

Завдання. Хто з вас чув про загибель “Титаніка” в наслідок зіткнення з гренландським айсбергом у 1912 році? Спробуйте відповісти, чому не вдалося запобігти цій трагедії. 

Водні маси

Як ми з’ясували,морська вода має неоднакові властивості в різних частинах Світового океану. Тому виділять різні типи водних мас, які змінюються як на поверхні, так і з глибино.

Водні маси – це великі рухомі об’єми води з подібними властивостями: температурою, солоністю, густиною, прозорістю та ін.

З глибиною розрізняють поверхневі (до 200 м), проміжні (до 2000 м), глибинні (до 4500 м) та придонні водні маси. Вони відрізняють між собою своїми властивостями, перш за все температурою та рівнем солоності. 

Завдання. Враховуючи закономірності зміни температури та солоності океанічних вод з глибиною, назвіть характерні ознаки зазначених типів водних мас. 

Поверхневі водні маси змінюють свої властивості в різних широтах внаслідок впливу на них кліматичних умов. Тому аналогічно повітряним масам, розрізняють кілька типів поверхневих водних мас. 

На поверхні Світового океану від екватора до полюсів змінюють однин одного такі типи водних мас: екваторіальні, тропічні, помірні та арктичні (антарктичні). В умовах теплого та вологого екваторіального клімату формуються в Океані екваторіальні водні маси, які мають високі температури та знижений рівень солоності. У спекотному та сухому тропічному кліматичному поясі утворюються тропічні водні маси з високими температурами та підвищеною солоністю. Помірні водні маси відповідно до кліматичних умов змінюють свою температуру за сезонами року, маючи при цьому знижений рівень солоності. Арктичні (антарктичні) водні маси завдяки низьким температурам протягом року вкриті кригою, яка під час танення опріснює воду.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Географічний практикум»

Завдання 1. Проаналізуйте карту показників середньорічної солоності води на поверхні Світового океану та поясніть причини відмінностей показників у різних частинах океану.

Завдання 2. Проаналізуйте карту показників середньорічної температури води на поверхні Світового океану та поясніть причини змін цих показників.

Альтернативні варіанти

Прийом «Чомучка»

• Чому температура поверхневого шару океану від екватора в бік полюсів зменшується?

• Чому на великих глибинах солоність вод майже не зміню-ється?

• Чому океанічна вода замерзає не за 0 °С, а за –0,5 °С, –1,0 °С, а іноді й за –2,0 °С?

• Чому взимку площа, вкрита кригою в океані, розширюється, а влітку, навпаки, скорочу-ється?

• Чому в Червоному морі солоність води вища за середню океанічну — 42 ‰?

«Порівняй-но»

Завдання. Порівняйте солоність окремих частин Світового океану із середньою океанічною та поясніть причини відмінностей:

• Аравійське море — 36–37‰;

• Ґвінейська затока — 31–32 ‰;

• Бенґальська затока — 32 ‰;

• Карське море — 10 ‰;

• води біля берегів Антарктиди — 32–33 ‰.

* Прийом «Проблемне питання»

Чому колись на морських суднах моряки, вирушаючи в далеке плавання, брали із собою великий запас прісної води, а сьогодні в цьому немає необхідності?

VII. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

Важливими характеристиками вод Світового океану є солоність і температура. Солоність поверхневих шарів Світового океану не однакова і залежить від кількості атмосферних опадів, притоку річкової води, танення льодовиків та випаровування водяної пари. Температура поверхневого шару Світового океану знижується від екваторіальних широт до полярних та з глибиною.

VIII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Позначити на контурній карті материки, великі острови та пів-острови.

• Об’єднатися в групи, принести папір, фломастери, маркери.

Випереджальне: прочитати текст параграфа «Рух води в Океані».

Додатковий матеріал до уроку

• В Океані розчинено близько 50 000 000 000 000 000 (50 квадрильйонів) тонн солей. Якби води морів та океанів випарувалися, на дні океанів залишився б шар солі завтовшки 150 м. З океанічної солі можна було б також насипати вздовж усього екватора вал завширшки в 1 км та заввишки 280 м.

• У морях та океанах є також радій та уран. До того ж, за розрахунками вчених, у кожному кубічному кілометрі морської води міститься близько 300 кг срібла та 6 кг золота. Однак на сучасному рівні техніки процес виділення з морської води цих скарбів є дуже трудомістким і нерентабельним. Хоча вже сьогодні з неї видобувають магній, калій, бром і різні солі.

• Сталість сольового складу океану регулюється живими організмами. Майже весь вуглекислий кальцій, а також солі Силіцію (кремнію), що виносяться річками, швидко витягуються з розчину тими морськими рослинами та тваринами, які будують із цього матеріалу свої панцири та черепашки.