Варіанти організації колективно-групової роботи

Варіанти організації колективно-групової роботи

       

Пошук інформації. Ця вправа потрібна тоді, коли треба доповнити те, що пояснив вчитель ( для виконання домашнього завдання, чи для відповідів на запитання, поставлених вчителем в кінці уроку). Джерелами пошуку інформації можуть бути: підручник, таблиці, роздатковий матеріал.

       Діалог. Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак, схемі тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи тієї групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

Клас об'єднується у 5-6 робочих груп і групу експертів із сильних учнів. Робочі групи отримують 5-10 хвилин для виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи на дошці або на аркушах паперу роблять підсумковий запис. Потім, по черзі, надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її. До зошитів занотовується кінцевий варіант.

        Коло ідей. Дана вправа потрібна тоді, коли всі групи мають виконувати однакове завдання, а потім представляти його по черзі. Цю вправу можна використовувати при вивченні нового матеріалу або при розв’язуванні складної задачі.

         Мікрофон.  Дана вправа застосовується для групового обговорення, надаючи можливість кожному сказати щось швидко. Таку вправу можна застосовувати під час актуалізації знань або при підведенні підсумків уроку математики.

Мозковий штурм. Ця вправа колективного обговорення використовується для вироблення розв’язку проблеми                  (наприклад, виділити етапи розв’язку складної задачі із стереометрії). Метою цього методу є те, щоб за найкоротший час вислухати якомога більше ідей учнів.

Варіант мозкового штурму — мережа чи кульки. Тут пускове слово (питання) пишеться в центрі сторінки. Коли обговорюються споріднені проблеми, вони записуються на папері із зазначенням зв'язку. Водночас мозковий штурм вільного типу дає можливість за дуже короткий період (три-п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли.

Обидва варіанти мають на меті заохочувати вільне вислов­лювання ідей.

Ажурна пилка. Ця вправа дає змогу працювати учням разом для засвоєння великої кількості матеріалу за короткий час. Нею можна замінити лекцію при умові, що учні отримали початкову інформацію до проведення уроку. Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи — “домашню” й “експертну”. Спочатку об'єднайте учнів у “домашні” групи (1, 2, 3), а потім створіть “експертні” групи, використовуючи кольорові позначки, що їх вчитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі  учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній — однакові. Розпишіть учнів по «домашніх» групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його «домашньої» групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі — свою. Завдання домашніх груп — опрацювати надану інформацію та засвоїти її на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими. Після роботи в домашніх     групах учні об’єднуються в експертні групи. Кожна експертна     група слухає всіх представників домашніх груп і проводить аналіз     матеріалу. Потім учні об’єднуються разом для підведення     підсумків.

Навчаючи — учусь

Метод «Навчаючи — учусь» використовується при вивченні блоку інформації або при уза­гальненні та повторенні вивчено­го. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам.

Для використання даного методу:

•    Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.

•    Роздайте по одній картці кожному.

•    Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на карт­ці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.

•    Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інфор­мацією інших однокласників.

•    Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Зав­дання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з мак­симальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.

Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуй­те та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці

Акваріум. Ця вправа використовується для роботи в малих групах, ефективна для розвитку навичок спілкування, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Можна використовувати у випадку, коли учні вже знайомі з груповою роботою. Для даної вправи вчитель ділить клас на групи по 4-6 учнів і пропонує їм ознайомитись їз завданням. Одна з груп сідає в центрі класу та опрацьовує завдання. Цим часом вчитель знайомить решту учнів із завданням. Група протягом 5 хв. дискутує по питанню вирішення проблеми, решта учнів слухають, не втручаючись. По закінченню відведеного часу учні групи повертаються на свої місця, а вчитель проводить обговорення з учнями класу протягом 2-3 хвилин. Потім місце “акваріума” займає інша група і т. д.

 Аналіз ситуації (Са&е-метод)

Дана вправа передбачає засвоєння змісту деяких понять, аналізуючи певні ситуації, випадки з жит­тя: правові, історичні, моральні тощо, у яких стикаються інте­реси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивіду­ально, в парах, в групах або під­даватись аналізу в загальному колі. Такий аналіз потребує пев­ного підходу, алгоритму. Техно­логія вчить учнів ставити запи­тання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Підготуйте заздалегідь проблемну ситуацію, яку будете опрацьовувати з учнями. В ній обов'язково мають бути дві конфліктуючі сторони, позиції, інтереси яких суперечать одна одній.  Зверніть увагу, що ситуація повинна бути подана таким чином, щоб дотримувався баланс інтересів сторін (тобто кожна з них мала підстави для захисту своєї позиції).

Вирішення проблем

Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Спочатку приготуйте для учнів проблемне завдання, проблемну ситуацію. Потім ознайомте їх із нею та визначте суть проблеми. Перед початком роботи уточніть, чи розуміють вони суть проблеми.

Об'єднайте учнів у групи, у яких вони могли б обговорити проблему,   перш   ніж   перейти   до   пошуків   шляхів  її вирішення. Скориставшись технологією «мозкового штурму», дайте їм можливість визначити якнайбільше шляхів. На цьому етапі жодне рішення або варіант не відкидаються і не коментуються.

 Разом з учнями проаналізуйте, поясніть та об'єднайте ідеї. Пізніше потрібно  обговорити  можливі  позитивні  та  негативні  наслідки кожної ідеї та вибрати найкращий. Виберіть другий і третій варіанти, як резервні, на випадок, якщо перше рішення виявиться неефективним.

Дерево рішень

Як варіант технології вирі­шення проблем можна викори­стати «дерево рішень», яке до­помагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень. Для початку виберіть    проблему,    ди­лему, що не має однозначного рішення. Вона може бути ви­кладена у формі історії, судової справи, ситуації з життя, епізоду літературного твору. Потрібно запропонувати  учням  необхідну для розв'язання  проблеми інформацію для домашнього читання. Підготуйте на дошці чи роздайте кожному учневі зразок «дерева рішень». Визначивши суть проблеми запишіть на дошці, заповнюючи схему.    Через проведення мозкового штурму можна визначити варіанти вирішення проблеми. На цьому етапі жоден з варіантів не може бути неправильним. Важливо набрати якомога більше ідей. Потім з учнями потрібно обговорити кожен із варіантів рішення. Можна відхилити частину ідей і залишити 3-4. Поділіть учнів на малі групи і запропонуйте кожній заповнити схему. Група повинна шляхом обговорення чи голосування прийти до одного варіанта рішення.

Потім кожна група пропонує своє рішення. Провівши обговорення, можна провести голосування всього класу для вибору одного з варіантів.