Сценарій Свято Останнього дзвоника

                      Свято Останнього дзвоника

І ведучий   День сьогодні такий незвичайний

                    Сонце встало умите в росі

                    Скликав в школу нас дзвоник останній

                    І зібрались на свято усі.

II ведучий Вже місяць травень підійшов,

                    Постукавши у двері школи

                    І всіх сьогодні згуртував

                    На свято останнього дзвоника.

                    Тріпочуть листочки тополі,

                     Берізка ніжно шелестить.

                     Сьогодні свято в початковій школі

                     Радісна й сумна прощання мить.

                     Дорогі мами, тата, бабусі й дідусі!

                     Ми сьогодні зібрались в тіснім нашім крузі,

                     На радісне свято – веселе, чудове, -

                     Ваші діти закінчили початкову  школу!

                     У ласкавому травневому повітрі

                     Бузковий запах ллється і бринить

                     То ж, на шкільному нашому подвір’ї

                     Останній дзвоник скоро продзвенить.

                      Це сльози й радість, свято і прощання

                      Для когось він лунатиме не раз,

                      Для когось справді буде він останнім,

                      А вас, випускники, покличе у наступний клас.

                      Ось зайдуть на лінійку востаннє

                      Наші учні, - найстарший наш клас.

                      Сьогодні свята не буде без вас,

                      В садках бузок зацвів – для вас,

                      І сонця промінь теж – для вас,

                      І музика заграє теж  - для вас.

                      Дорогі випускники, найстарший клас,

                      Ми всі чекаємо на вас!

                       

I ведучий  Свято Останнього дзвоника оголошується відкритим.

                   Звучить Гімн України

                                                           1

                         Високоповажний отче, звертаємось до Вас:

                           Поблагословіть на добру долю нас.

                           Ми хочемо подякувати Богу

                           За його ласку і за допомогу,

                           Котрою повсякчас нас наділяв,

                           Щоб кожен з нас батькам на втіху підростав.

II ведучий. Зі словами благословення до нас звертається отець Ярослав.

I ведучий. А зараз надаємо слово майбутнім старшокласникам, нашим 

                   дорогим випускникам.

                     Як швидко настало прощальне це свято,

                     Як швидко прийшов розлучатися час,

                     Чотири роки разом ми були малята,

                     Сьогодні разом ми в останній раз.

                     Але не будемо сьогодні сумувати,

                     Є багато нам про що згадати.

                     Згадаймо чотири цих радісних роки:

                     Веселі перерви, цікаві уроки.

                     Пригадую, коли нас шестирічних

                     Вели за руки мами й тати.

                     Ми мали новенькі портфелі й великі букети.

                     В отой найперший день губились наші бантики

                     Між квітів і пісень.

                     Ми дуже хвилювалися, та мужньо всі трималися.

                     Я пам’ятаю, якими ми були смішними малюками,

                     Коли прийшли у перший клас,

                     Коли дали нам зошити з книжками,

                     За парти посадили вперше нас.

                     Тут ми вперше вчилися писать,

                     Малювати, думать, ставить плями,

                     Перші букви у склади складать

                     І весь клас наш повнився піснями.

                    

                                                           2

                     Покинули ми дитсадок,

                     й прибули на перший у житті урок.

                     Ой як важко було починати 

                     Вчитись і читати, і писати.

                     Не один зошит ми списали, 

                     Щоб букви наші гарними ставали.

                     Маленькими ми були всі колись,

                     Та чотири роки, мов на хмарі пронеслись.

                     Тут чотири роки разом ми жили

                     Хвилювання й радість поділяли,

                     Разом і навчались, і росли,

                     День народження всі дружно відзначали.

                     Вчились ми у колективі жити,

                     Вчились між собою ми дружити.

                     Вчилися конфліктів уникати

                     Та один із одним гарно грати.

Букварик.

                     Все починається в житті з малого:

                     З зернини – хліб, з промінчика – зоря,

                     І всякий сам важку свою дорогу,

                     Звичайно, починав із Букваря.

                     Ви Букварик почали в вересні вивчати

                     І багато вміли в травні вже читати,

                     Хоч і важко було алфавіт вивчати,

                     Та з знаннями труднощі легко подолати.

                     Запам’ятайте назавжди такі мої повчання:

                     Кожне завтра починається з навчання,

                     А навчання не може бути без читання.

                     (Дарує випускникам на пам’ять книги)

                     Ой швидко чотири роки минули

                     Згадаємо з жалем їх ще не раз.

                     Бо ж ідемо боязко і несміливо

                     В середню школу – п’ятий клас.

                     Швидко, мов птахи, чотири роки пролетіли

                     І в пам’яті спогад лише залишили.

                     Ми завжди згадаєм свій перший урок

                     Й четвертого класу останній дзвінок.

                                                           3

                     Барвами весни рясніють

                     Посіяні на клумбах нами квіти.

                     Вишеньки і яблуні, що посадили під вікном,

                     Укрились рясно цвітом.

                     Вони у мріях наших покличуть

                     В рідний клас іще не раз.

                     Кличе, кличе вже нас

                     До середньої школи дорога,

                     А в голови, чомусь, закралася тривога,

                     Незрозумілий щем звучить в серцях.

                                                      

                     Чомусь мені здається,

                     Що буду пам’ятати крізь роки:

                     Перші труднощі, світлий наш клас,

                     Вчительку першу, цікаві уроки.

                     Чом так швидко пролинув той час?

II ведучий.  Слово надається першій вчительці:

                      Антосюк Наталії Юріївні.

I ведучий.  Слово батьківське здавна цінилось,

                     Мало велику вагу.

                     Батько і мати завжди допоможуть,

                     Якщо є труднощі на довгому життєвому шляху.

II ведучий. Поклонися щодня батькові гарненько,

                     Бо серденько в нього до твого близенько.

                     Поклонися щодня матінці ще нижче,

                     Бо серденько в неї до твого ще ближче.

                     Сьогодні, дорогі батьки, спасибі хочемо сказати.

                     За ночі ті, що не доспали, коли задачі ви рішали,

                     За вірність прикладів і вправ.

                     І за малюнки з малювання,

                     Тут кожен чимось помагав.

                     Чотири роки разом з нами ви ішли,

                     Уроки разом з нами ви учили.

                     Пробачте нас за не побачені всі сни,

                     За ночі, що над нами провели.

                     За те, що нервів стільки з’їли з нами,

                     Щоб ми здоровими і мудрими росли.

                     Ви ж нас, як пташенят, в гнізді зростили,

                     Давали дітям раду, як могли.

                     І в наших душах сонце засвітили,

                     І крила для польоту нам дали.

                     Чотири роки вранці нас будили

                     Й уроки разом з нами вчили.

                     Читали по англійськи і лічили,

                     Писали з нами твори вдома

                     І як це все встигали, невідомо.

                     Нести домашні всі турботи

                     Й ходити на свою роботу.

                     Бабусі й дідусі, вам теж безмежно вдячні діти всі.

                     За те, що в’язали для нас рукавички,

                     А вранці плели нам чудові косички.

                     За те, що нас пестили та цілували,

                     За те, що смачненьким завжди частували,

                     За те, що ніколи на нас не кричали,

                     А при потребі й батьків заміняли.

                     Ви зігрівали онуків любов’ю,

                     Живіть до сто років у щасті й здоров’ї.

I ведучий. З напутніми словами, до вас випускники, звертається мама…

II ведучий. Випускники, першокласники вас хочуть привітати й смішне із шкільного життя розказати.

                         

I ведучий. Запрошуємо на згадку про цей день, випускників обмінятись пам’ятними подарунками з першокласниками.

                     Ми всі закінчили четвертий клас,

                     І старше життя вже чекає на нас,

                     Але ми сьогодні в останнє свято

                     Велике спасибі повинні сказати

                     Всім вчителям в урочистий час,

                     За те, що учили ви добре всіх нас.

                                                           5

                     Назавжди ми запам’ятаєм

                     Усі свята, що в школі цій були

                     Скільки творчості вкладали,

                     Нашої школи вчителі,

                     Щоб вони цікаво й весело пройшли.

                     Сто раз за це готові дякувать вам ми.

                     Любі наші вчителі,

                     Простіть за пустощі великі і малі,

                     За непослух чи не вивчений урок,

                     За кожен необдуманий наш крок,

                     За те, що виявляли силу і терпіння,

                     За світло знань ми вдячні вам без меж,

                     За щирість і відвертість, звісно, теж.

                     Де нам знайти яскраві, зворушливі слова,

                     Щоб виразить подяку, Леся Петрівна, вам за те, що ви така?

                     За те, що турбувались за наше харчування,

                     Про іграшки, про книги, про світло і тепло,

                     Бо кожен день ви дбали, щоб добре нам було.

                     Хай красною буде учительська доля,

                     Щоб добре усім працювалося в школі,

                     Рятує хай Ангел – Спаситель всіх вас,

                     Щасливі й здорові були щоб весь час.

                     Живе хай надія і живить серця

                     Натхнення і творчість дає без кінця.

                     Не зникне хай віра в казки й чудеса,

                     Хай будуть із вами любов і краса.

             

II ведучий.  Слово надається директору школи, Музичук Лесі Петрівні.

                     Старші друзі, ви для нас добру згадку залишили.

                     Вам, хто з двору в ранню пору поспішає в п’ятий клас,

                     Всім бажаєм щастя гору і здоров’я на запас.

                     Усі сьогодні сумуємо ми, бо прийшла пора прощатись.

                     Здружились, зріднилися з вами

                     І треба уже розставатись.

                     Якось незвично, що вже на урок

                     Вас в нашій школі не скличе дзвінок.

                                                           6

                     То ж ступайте сміло в довгу добру путь

                     Ті, що з вами вчились, вас не підведуть.

                     Ми підем за вами, вперто з класу в клас

                     Зростом і знаннями доженемо вас.

Випускниця.  Скоро продзвенить дзвінок для нас

                          Треба з усіма прощатись.

                          На душі щось сумно в нас

                          Музика всіх кличе танцювати.

                          В парах затанцюєм ми для вас

                          Свій прощальний вальс.

                     Танець  «Вальс»

I ведучий.        Ну от і все! Лінійка урочиста

                           Скінчиться зараз і останній раз

                           Дзвінкова пісня урочиста

                           До глибини душі стривожить нас.

II ведучий.  Право дати останній дзвінок надається:

                      учневі 4 класу – Сачку Юрію і

                      учениці 1 класу – Кащук Даринці.

I ведучий.   Свято Останнього дзвоника  оголошується закритим.

                       Звучить Гімн України

                  

                    

                                                                                                                        

                 

                                             

                                                           7