Сценарій виховного заходу Свято: «Все починається з мами».

                     Свято:  «Все починається з мами».

Будильник.   Гей, малята, прокидайтесь,

                        Умивайтесь, одягайтесь!

                        І мерщій покличте друзів,

                        Бо сьогодні день незвичний,

                        Дорогий і всім величний.

Дитина.          Що за день такий? Не знаю.

                        Я у сонечка спитаю.

                        Сонечко, скажи, будь ласка,

                        Ти ж раніш за мене встало,

                        Що за день прийшов незвичний,

                        Що за свято вже настало?

Сонечко.        О, цей день відомий всім,

                        І дорослим, і малим.

                        Бо є у світі хтось, мов ангел ясний,

                        З ніжним серцем, поглядом святим,

                        Опікун ласкавий і прекрасний

                        І порадник з серцем золотим.

Дитина.          Знаю, знаю хто підкаже,

                        Він про все на світі знає,

                        Розмовляти він не може

                        Та мені він допоможе.

                        Календарю, вірний друже,

                        Ти мені потрібний  дуже.

                        Підкажи, чому так гарно сонце світить?

                        Чому пташки співають голосніш?

                        Чому квітки прокинулись з-під снігу?

                        Чому струмки побігли веселіш?

Календар.       Теплом зігріта вся земля,

                         Від ніжного, простого,

                         Та у житті тобі й мені такого дорогого.

                         Тож пам’ятати слід, малята,

                         Що свят на світі безліч є,

                         Та свято мам на всій планеті –

                         Це наше свято головне.

                                                           1

Вчитель.       

                            Настала весна і принесла нам чудове свято – Всесвітній                День Матері. Свій  початок воно мало у США і пов’язане  воно було з долею американки із Філадельфії Анни Джервіс. Так сталося, що дівчинка рано втратила найріднішу  у світі людину – маму. Перебуваючи у сирітських будинках, де зазнала багато кривд, Анна вимріяла думку: люди повинні мати у році такий день, коли всі разом вшановуватимуть матір-неньку. На її  прохання у 1914 році  Конгрес США встановив нове держав не свято – День Матері. Уже понад  100 років у різних країнах світу відзначають це свято.                     

              В   Україні його почали святкувати у 1929році з ініціативи«Союзу Українок» Канади і вперше це відбулося  на Західній Україні. У другу неділю травня люди у  святковому  національному вбранні йшли до церкви на богослужіння. Ті, у кого матері були живі, мали припнути до  одягу рожеві квіти, а в кого вже залишили цей світ  - білі. В церквах правили молебні за здоров’я живих матерів і за упокій померлих. Після цього тисячі дітей з квітами у руках ішли вулицями села чи міста до площі, де проходило свято з піснями, віршами, танцями, жартами, адресованими матерям.

                       У цей день з усіх-усюд з’їжджалися діти, які покинули рідні домівки. Матері їх пригощали найсмачнішими стравами, очищували свяченою водою. Уся родина закопувала у саду шматок хліба, гроші і зерно – «Щоб довіку бути у добрі та спокої». Діти також дарували своїм матерям приготовані дарунки. Традиційно дарували ложку і сон-траву – символи життєвої наснаги та спокою. Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані на світанку росяні пелюстки яблуневого цвіту, якими обсипали матір. А ті, кому уже не було до кого поспішати, ставили на знак пам’яті свічку перед образом Богородиці, несли на могили матерів склянки з водою і зерном, дві гілочки – вишневу та яблуневу, та схилялися у задумі над материною могилою з лівого боку – від серця.

                         Малі діти дарували своїм матусям усе те, що заздалегідь власноручно виготовили: малюнки, іграшки, вишивки  будь-що. Та ще діти писали своїм матінкам листи – сповіді за заподіяне зло та просили пробачення.

                        Нажаль, так змістовно День Матері у сьогоденні уже не святкується. Та скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, нам завжди потрібна мама, її ласка, ніжний погляд і любов. Тому шанування Матері – один з найсвятіших обов’язків кожної людини, неоплатних боргів дітей.

                                                          2

                                           Дорогі наші матері! Сьогодні ваші дочки і сини

                                             У цей святковий час запросили сюди вас,

                                             Аби всім разом у дружнім колі,

                                             В домівці нашій – рідній школі –

                                             Сердечно й щиро привітати

                                             З травневим маминим святом.

                                             Ми зібрались нині в сонячній оселі,

                                             Щоб вклонитись низько, мами, вам до ніг,

                                             Щоб здорові вік були ви і веселі,

                                             І щоб сміх дитинства дім для вас зберіг.

Хай дзвенить повсюди пісня

Про найкращих наших мам!

Ми за все, за все на світі щиро дякуємо вам!

Сьогодні привітати хочем

Ми любих мам у день весни.

І побажати щиро хочем,

Щоб завжди гарними були.

Щоб не сивіло в вас волосся,

І щоб не морщилось чоло,

Щоб вам, кохані наші мами,

У всьому і завжди везло.

Щоб вас кохали наші тата,

Щоб віддавали всю зарплату,

І дарували квіти вам,

Немає ж бо у всьому світі

Жінок, чарівніших за мам.                                                                                                                    

                                                 Знаю я слово у цілому світі

                                                 Краще й тепліше від сонця і квітів.

                                                 Слово це пестить, голубить і гріє,

                                                 В  душу дитячу вселяє надію.

                                                 Слово влягло в родинну основу,

                                                 Стало початком рідної мови.

                                                 Помандрувало від роду й до роду,

                                                 І освятило людину й природу

                                                 Хай же це слово завжди буде святом –

                                                 Будемо маму свою шанувати!

  Як добре нам жити і знати, і вірити, друзі, весь час,

  Що кращого слова, як мати, немає у світі для нас.

  Воно, мов зоря світанкова, як хліб і людська доброта,                                                                                                                        

  Як мова твоя колискова, як доля і правда свята.

Ми маленькі друзі – українські діти,

Мов квітонькам у лузі хороше нам жити.

Бо рідна матуся щодня про нас дбає,

Горне до серденька і до сну співає.

Мати і дитина – це одна родина.

Як той ангел з неба.

Вдень і вночі знає, чого дітям треба.

                                              Скільки в мами сонця, щирого тепла,

                                              Скільки в мами радості, щедрого добра.

                                              Вона ночей не спала, сон наш берегла,

                                              Ніжне своє серце і тепло дала.

                                              Як же не любити неньку дорогу –

                                              Ми перед матусею завжди у боргу.

                                              У руках матусі – праця без кінця,

                                              У словах матусі – мова мудреця.

  

Коли усміхається мама, то ніжності ллється ріка,

А вітер танцює в нестямі у нашім дворі гопака.

Колючії тануть сніжинки обабіч весняних доріг.

Нема чарівнішої жінки за ту, що дарує усміх.

У світі стає враз тепліше і все навкруги зацвіта.

Благаю, всміхайтесь частіше, матусю моя дорога!

                      Квіти для мами

                              I

Чом сьогодні мама сяє, звеселя у домі всіх?

Заволіла б та не лає, скрізь її лунає сміх.

Чи якесь настало свято? Чи подію ждуть якусь?

То приніс для мами тато гілку ніжного бузку!

                            Приспів:

                Квіти для мами – радість.

                Квіти для мами – диво.

                Квіти в руках у мами,

                Значить вона щаслива.

                                II

Є таємна мрія у мене: по конвалії піти

І тобі, кохана нене, прямо з лісу принести.

Ніжно рук твоїх торкнуся і букет тобі віддам.

Будь завжди, моя матуся, і весела, й молода.

                         Приспів:

                                                            4

Вчитель.    Ще у сиву давнину люди вірили, що існують сили, які охороняють родинне вогнище, від яких залежить спокій та достаток в оселі. Такою хранителькою домашнього вогнища була богиня – Берегиня. Ми всі знаємо її, ту Берегиню, яка від нас нічого не вимагає, а сама задля нас жертвує усім . Ім’я цій Богині - Мати! Без неї – найдорожчої і найріднішої. світ видається убогим, мертвим. Саме вона є початком усього – любові, ласки, життя. Вона – корінь життя, берегиня роду людського, вона та квітка, промінь якої ніколи не в’яне.          

                                             Моя мама

                  Зранку в мами на обличчі ласка, усміх сяє.

                  Одягнутись, чисто вмитись мені помагає.

                  Віршиків мене навчає, пісні, гри, забави,

                  Книжечки мені читає гарні та цікаві.

                  Мама каже мені щиро до Бога молитись,

                  Щоб чужого не торкати і з дітьми не битись.

                  Вчить пізнати і любити нашу мову рідну

                  І потішить, поцілує, як поб’ю коліно.

                  Ввечері для мене мама одяг вишиває,

                  Казочку чудову каже, як до сну лягаю.

Якщо говорити між нами - то все починається з мами:

І казочка перша у світі, і сонячна подорож в літо.

Найперші легенькі сніжинки і сяюча – диво ялинка.

Від мами і літера й слово, і зроблена разом обнова,

Якщо говорити між нами – то все починається з мами.

     Гарне слово

Мама! Мама! – гарне слово,

Тільки скажеш – все готове!

«Мамо, каші!» - каша є.

«Мамо, чаю!» - вже наллє.

«Мамо, спати!» - вже роззутий,

І у ліжку, і укритий.

«Мамо, ніжку зав’яжи!»,

«Мамо, казку розкажи!».

Мама! Мама! – гарне слово,

Тільки скажеш – все готово!.

                                                           5

                              «Розмова з мамою»

-         Подивися, мамо, як сади цвітуть!

-         Ніколи, дитино, в полі справи ждуть.

-         Подивися, мамо, вишні - мов корали!

-         Почекай, не всі ще буряки прорвали.

Не скосили трави, скирти не поклали,

А зима спитає, як хазяйнували.

    -    Подивися, мамо, яблука доспіли!

    -    Ох, не вистачає ні часу, ні сили.

          Відлітають птиці за моря і гори,

          Урожай потрібно звести у комори.

-         Подивися, мамо, вже й зима настала!

-         Ой, не все я встигла, що зробити мала.

Вчитель.      Мати – досвітня пташина. Це вона прокидається раніше всіх і лягає, коли вже всі відпочивають. Це вона встигає і на роботу піти, і вдома усе поробити. Це про її руки написано так багато віршів і пісень. Це вони готові допомогти усім і кожному. Це вони все вміють, все хочуть, все можуть і виходить у них все добре.

                                          «Мамині руки»

В мами руки – як дві птиці, як дві птиці – трудівниці.

В кого є ще такі птиці, як у мами – чарівниці?

Руки цілий день літають – птиці шиють, вишивають,

Садять квіти на городі, із криниці носять воду.

Птиці в хаті прибирають, птиці хату прикрашають.

Птиці ліжко в хаті стелять і завжди вони веселі.

                                         «Мамині руки»                       С.Жупанин

Підняли мене з колиски ніжні руки мами,

Берегли від горя – лиха днями і ночами.

Вчили на землі стояти і ходити вчили,

А коли бувало важко – додавали сили.

Працьовиті та невтомні, ласкою зігріті,

Руки мамині для мене найсвятіші в світі.

                     «Мамині руки»

Мамині руки - ніби сонячний зайчик в ранковій порі,

Наймиліші завжди вони всій дітворі.

Приголублять і ніжно обнімуть тебе.

Все навкруг нестрашне, коли гладять тебе.

                                                           6

Рушничок вишиваний в дарунок дадуть,

Всі звичаї й традиції в нім збережуть.

Найсмачніший у світі спечуть коровай.

Де б не був ти завжди їх цінуй, пам’ятай.

Коли раптом біда – знімуть втому і біль,

Вони ласку несуть і тепло звідусіль.

Ніби сонячний зайчик в ранковій порі,

Наймиліші завжди вони всій дітворі.

Я з матусею своєю дружу давно-давно,

І ми, скажу вам, - з нею у всьому заодно.

Така моя матуся – найкраща у житті.

А руки ж у матусі, - ну просто золоті.

Вони що хочеш вміють, скрізь роблять чудеса:

То місять щось, то миють, подивишся – краса!

Так товсто мажуть пінку, так щедро сиплять мак.

Працюють без зупинку, а пестять ніжно як.

Вчитель.     «Мати однією рукою б’є, а другою гладить.   Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане» - так говорять у народі про безмежну материну любов до дитини. А ще кажуть:»У дитини заболить пальчик, а у матері серце».  Вона завжди подумки біля своїх дітей, завжди готова летіти на допомогу, навіть готова віддати своє життя, аби тільки її дітям було добре. Послухайте одну народну легенду про материну любов.

                               Легенда про матір

Був у матері один-єдиний син. Душі в ньому мати не чула. По краплинці збирала росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс син-красень та і з дівчиною одружився небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Не злюбила вона чомусь свекрухи, зненавиділа її. Боялася мати показатись невістці на очі, в сінях сиділа. А потім й у сарай переселилась. Але і це не давало спокою невістці. Каже вона чоловікові: Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спали на вогні»

                Так чоловіка зачарувала врода дружини, що каже він матері: «Наказала мені дружина вбити вас, мамо. А не послухаю, піде геть». Заплакала мати, а тоді й каже: «Ну що ж, синку, роби так, як велить серце».

                Пішов син з матір’ю у діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, а її серце поклав на жар. Спалахнув сучок, тріснув, полетіла хмаринка, ударила в обличчя синові, боляче обпекла. Скрикнув той, закривши долонею обпечене місце. Стрепенулося серце материнське,                     що тліло на малому вогні, прошепотіло: «Тобі боляче, синочку, мій рідний, Приклади до рани серце материнське. Воно тобі допоможе.» Схаменувся син, що зробив, гірко заридав, схопив гаряче материнське серце, поклав в розкраяні груди, облив пекучими сльозами. Він зрозумів, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче і віддано, як рідна мати. І такою величезною і невичерпною була материнська любов, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і безтурботним, що серце ожило, рана загоїлася. Мати підвелася і міцно обняла свого улюбленого сина. Тож недарма кажуть у народі, що найсвятіша любов – материнська.

                                            « Мати»

 - Діти, хто вас щиро любить

   І вбирає, і голубить, і кладе у постіль спати?

- Мати.

- Хто стеріг вас від злого,

   Відмовляв собі усього, щоби вам лиш дати?

- Мати.

- Хто вас взяв за руку

   І до школи на науку вів, щоб розуму навчати?

- Мати!

                         Рідненька матінко моя, ти, як небесна зірка,

                         Усе життя своє гориш, щоб не було мені лиш гірко.

                         Спасибі, люба, дорога, спасибі дорогенька,

                          За те, що мама ти моя, за те, що є рідненька!

                              Біля кого найтепліше?

-         Біля сонця – шепче поле і стернею небо коле.

-         Біля ватри, - мовить тато, коли хочеться співати.

-         У перині – дума киця, і воркочеться, і спиться.

-    Біля мами, - кажуть діти, завше радісно, як літом,

-         Навіть вмитися сльозами, теж найкраще біля мами!

Кажуть, що на світі сонце найясніше,

Та всміхнеться мама – і стає світліше.

Кажуть, що без сонця не розквітнуть квіти,

А хіба без мами є щасливі діти?

Я до неї серцем любо пригорнуся,

Хай сіяє сонце, як моя матуся.

Матусю, мамо, люба наша ненько,

Ти над усе для нас,

Ти наше сонце, матінко рідненька!

                                                           8

                      Матінка моя

                              I

Чи хмарина в небі хмуриться,

Чи сніжок летить в саду,

Я в вікно дивлюсь на вулицю

І з роботи маму жду.

 Приспів:

Нехай же знає вітер і зорі, і моря,

Найкраща в цілім світі матінка моя  -   (2 рази)

                              II

Не біда, як грім гулятиме,

Дощик сіє недарма.

Лиш згадаю усміх матері,

Краплі страху вже нема.

Приспів:

                             III

Обніму я щиро навесні

Рідну матінку свою,

Дам дарунок їй збентеженій,

Пісні радість переллю.

Приспів:

                                                    Спасибі вам, рідні, за усмішки ваші,

                                                     За ночі недоспані, зварені каші.

                                                     За руки невтомні, що нас доглядали,

                                                     За те, що пісень колискових співали.

                                                     Бувало таке – ми скажемо прямо –

                                                     Що через нас сумували мами.

                                                     То ж всі сьогодні просим  вас,

                                                      Пробачте, любі, мами, нас!

Уклін тобі, тобі пошана,

В цей час святковий, люба ненько,

За ті важкі години ранні,

За золоте твоє серденько,

Що все б віддало в любім зриві,

Щоб тільки ми були щасливі.

                                                           9

                                                         Спасибі вам, мами, знов і знов,

                                                          За вашу ласку і любов.

                                                          За те, що дома повсякчас

                                                          Ви так турбуєтесь про нас.

                                                          Що так смачно годували,

                                                          Що нас так пильно доглядали,

                                                          Що не стуляючи очей,

                                                         Не досипали ви ночей.

 Найкращі дні для наших матерів –

Це дні, коли щасливі їхні діти.

Від нас залежить, скільки днів таких

Ми можемо для матері зробити.

Даруймо ж радість нашим матерям,

Бо їм турбот і горя вистачає.

                                                          

Милі наші матусі, ми вам шану складаєм.

І признатися мусим, що без вас  нас немає.

Ви нас, рідні, зростили, нам життя дарували,

І безмежно любили, від біди захищали.

То ж сьогодні я хочу вам спасибі сказати,

За недоспані ночі на тривоги багаті.

                                      Спасибі вам рідні мами, що ви завжди поряд з нами.

                                      Спасибі вам і за роботу, за руки ваші і турботу.

                                       За те, що вдома повсякчас ви так піклуєтесь про нас.

                                       Спасибі вам говорим знову, за вашу ласку і любов,

                                       І вся весела дітвора вам зичить щастя і добра!

(Діти виходять до образу Божої матері, аби помолитися за маму).

                О, Мати  Божа, наша єдина!

                 Ти мати у мене, я твоя дитина.

                Щирою любов’ю буду тя любити,

                Гріхом не засмучу, доки буду жити.

                Молю тебе, Божа Мати,

                Щирими словами, змилуйся над нами.

                Силу і здоров’я дай нам, Божа Мати,

                Поможи нам вчитись, чесно працювати,

                Щоб була потіха для рідної мами,

                Змилуйся над нами.

                                                           10

                Є в мене найкраща у світі матуся,

                За неї пречиста, щиренько молюся.

                Молюся устами, молюся серденьком

                До тебе, небесна Ісусова ненько.

                Благаю у тебе дрібними сльозами

                Опіки та ласки для любої мами.

                Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

                Щоб дні їй минали без смутку і горя.

                Я, Матінко Божа, нічого не хочу,

                Лиш рідній матусі здоров’ячка прошу.

Вчитель.   Чим більша наша любов до матері, тим світліше і радісніше її і наше життя. Радіймо кожному дню, прожитому біля мами. Кажуть, кожне покоління переживає любов батьків і невдячність дітей. Давайте станемо винятком. Давайте уже від сьогодні станемо добрішими, будемо щоденно обнімати і цілувати своїх матерів, говорити, як ми їх любимо, будемо вибачати і  не тримати на них зла, будемо допомагати у повсякденній роботі, будемо піклуватися про їх здоров’я. І щира усмішка на їх обличчях буде для нас найкращим подарунком, бо материнська любов, воістину диво. Диво, яке рятує світ!

                                                        

                                                           11