неділя, 17 липня 2016 р.

Конспект уроку з історії України 5 клас Тема: Історія і час

Тема уроку: Історія і час 

Мета:
сформувати початкові знання про історичний час, історичний простір та одиниці його вимірювання;
знайомити учнів у загальному вигляді з поняттями хронологія, дата, лінія часу, легенда карти;

розвивати хронологічні просторові вміння;
формувати історичну свідомість;
 прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізнатися про нього
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Обладнання: кросворд, презентація, ілюстрації до теми.
Поняття: «хронологія», «дата», «лінія часу», «легенда карти»

Хід уроку:
І.  Організаційний момент
ІІ.  Актуалізація знань учнів: (слайд 2)
Розв¢язуваня кросворду


1



І








2





С








3





Т








4





О












5

Р











6


І










7



Я








1.     Що в перекладі означає слово «історія»?
2.     Писемні джерела, які описували події рік за роком.
3.     Складовою якої історії є історія України?
4.     Із якої мови дійшло до нас слово «Історія»?
5.     Назва нашої держави.
6.     Ще один варіант перекладу українською мовою слова «історія».
7.     Історія – вчителька …
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
Відгадайте загадки (слайд 3)
?        Ніг не маю, а ходжу, рота не маю, а скажу, коли обідати, коли спати, коли роботу починати. (Годинник)
?        Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає. (Час)
  Як ви вже зрозуміли сьогодні ми на уроці проаналізуємо  як пов¢язані історія і час.  
ІV. Вивчення нового матеріалу: постановка теми і мети уроку. (слайд 4
План уроку:
1.     Чому історію називають наукою у часі.
2.     Як люди вимірювали час.
3.     Що таке календарі і які вони бувають.
1. Чому історію називають наукою у часі
Вивчаючи минуле історики раз по раз змушені відповідати на запитання: коли сталася та чи та подія? Визначити точний час певної події, тобто її дату, допомагає хронологія - наука, що вивчає способи обчислення часу. Кожна з історичних подій має свою дату – рік, місяць, число. Щоб краще розуміти минуле люди запам’ятовували або  записували події в хронологічній послідовності -  послідовність подій за роком.  Наприклад, коли розпочалася якась подія і коли вона закінчилася, що відбувалося напередодні цієї події і що по завершенню (слайд 5)
  Дата вашого народження  -  це історичний факт, який належить до минулого. Будь-який історичний факт від­бувся в певному місці або у просторі. Дата нашого народження — це початок вашої історії. День, місяць і рік нашого народження — це час, а місце вашого народження — це простір. Історія містить роз­повіді істориків про дії людей, як вони жили і діяли в певному часі й просторі.
   Історичний час рухається лише вперед, від минуло до майбутнього. Його не можна повернути назад. Французький історик Марк Блок писав , що історія є «наукою про людей у часі» (слайд 6)
?        Як ви розумієте цей вислів?
2. Як люди вимірювали час.
?        Якими одиниці ми вимірюємо час? ( година, день, ніч, тиждень, місяць, рік)
?        Як ви гадаєте, як у давнину люди вимірювали час? По чому вони орієнтувалися? ( по сонячному світлові)
  Час в давнину вимірювався не так, як тепер. Найдавнішими одиницями виміру часу є доба (день і ніч разом), тиждень, місяць, рік. Люди почали їх застосовувати, спостерігаючи за явищами природи, рухом Сонця, Місяця, зірок (слайд 7)

Робота з лінією часу

до н.е                                    наша ера

 

     200    100     0    100   200                                                                 2013


  Час від першого року до теперішніх днів називають нашою ерою. Кожні сто років називають століттям, або віком. Тисяча років - це тисячоліття. Щоб уявити плин часу, намалюймо пряму лінію. На ній позначатимемо один за одним різні роки. Праворуч розташуємо рік, у якому ми живемо, ліворуч - попередні роки або століття.
  Оскільки  хронологія —  наука  про  час,  то  основою цієї науки є конкретні дати. Дата — це точний час певної події. (Записати визначення поняття в зошити).
 Назвіть  по  одній  даті  зі свого життя. (слайд 8)
         Великі  проміжки  часу  лічать століттями — 100 років, тисячоліттями — 1000 років. Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже, зараз 2014 рік від Різдва Христового, 2014 років нашої ери. Час до народження Ісуса Христа – це період до нашої ери (слайд 9)

Працюємо зі стрічкою часу (слайд 10)
         Упорядкувати події і відобразити їх послідовність допоможе стріч­ка часу. (Учитель креслить її на дошці). Це пряма лінія, поділена по­перечними рисками на відрізки, які відповідають певній кількості років.
1.     Накресліть у зошитах лінію часу.
2.     Позначте на ній  рік свого народження.
3.     Позначте рік , коли ви пішли до 1 класу, до 5 класу,
4.     Підрахуйте, скільки років пройшло від  вашого народження до початку навчання у школі, до переходу до 5 класу?
5.     У 988 році нашої ери відбуло хрещення Русі Володимиром Великим.  Підрахуйте, скільки років пройшло від  хрещення русі до вашого народження?
6.     Місто Рим було засноване у 753 році до н.е. Скільки років тому це відбулося?
   Використовуючи наведену таблицю, учитель пояснює, як визна­чаються століття за роками. Якщо в чотирицифровому числі після перших двох цифр стоять два нулі, то перші дві цифри відповідають століттю: 1200 рік — 12 століття, 1300 рік — 13 століття. Але якщо замість нулів буде будь-яка інша цифра, то це дата наступного століт­тя. Наприклад, 1201 рік — 13 століття, 1340 рік — 14 століття. Так само визначається століття за датою з трьох цифр: 800 рік — 8 століт­тя, а 801 рік — 9 століття (слайд 11)



IX ст.

X ст.

XI ст.

XV ст.

XX ст.

XXI ст
801— 900 pp.
901 — 1000 pp.
1001 — 1100 pp.
1401 — 1500 pp.
1901 — 2000 pp.
2001— 2100 pp.

Роки люди об’єднували в століття, століття в тисячоліття. Поступово знання людей накопичувались їм необхідно було встановити порядок літочислення.
Літочислення – відлік історичного часу від певного історичного моменту.    (слайд 12)         
          В літописах часто можна зустріти такі дивні дати, як, наприклад, 6748 рік, а в творах про Римську імперію - 786 рік. Це можна пояснити тим, що у різних народів були різні системи літочислення.
Ось основні з них: 
1. Візантійське/православне - бере початок з міфічного створення світу, яке відбулося в 5508 році до нашої ери. Незвичні роки в руських літописах - саме за таким літочисленням (тобто 6748 рік - 1240 рік)
2. Єврейське  літочислення також починається  зі створення світу, тільки євреї вірять, що воно відбулося в 3761 році до нашої ери
3. Давньогрецьке  велося від перших олімпійських ігор, що відбулися 776 року до нашої ери. Втім, рік 427, наприклад, за давньогрецьким літочисленням ви не зустрінете, скоріше: "це відбулося за три роки від N-
ної олімпіади"
4. Римське - від заснування Риму (753 р. до н.е.). Отже, 786 рік за римським літочисленням - 33 рік нашої ери
5. Арабське - від події, яка позначається словом хіджра. Тобто, втеча пророка Магомета до Мекки, 622 рік нашої ери. Втім, літочислення це використовувалося і використовується дуже рідко
6. І нарешті - християнське. Те, яким ми всі користуємося. Те, за яким через деякий час настане 2015 рік. Початок цього літочислення  - народження Ісуса Христа.
3. Що таке календарі і які вони бувають
Календар-це певна система рахунку тривалих проміжків часу з  підрозділами їх на окремі більш короткі періоди (роки,місяці,тижні,дні).
   Саме ж слово «календар» походить від латинського слова «calendarium»-боргова книга. У Стародавньому Римі боржники платили належні з них відсотки першого числа кожного місяця, яке оголошувалося глашатаями, і називалося «календи» від латинського слова «caleo» - проголошувати. (слайд 13)
Зародження календаря можна з повним правом віднести до найдавніших завоювань людства, тобто до таких же категоріям, як писемність і рахунок.
         Етнографічні джерела підтвердили, що у різних народів з'являлися раз-особисті календарі, але однакові форми діяльності приводили до створення подібних календарів.
  Місячний календар - заснований на тривалості місячного місяця (29,53059 діб), що визначається періодом зміни місячних фаз. Місячний календар один із найстаріших календарів. (слайд 14)
          У Давньому Єгипті за три тисячоліття до н.е. існував сонячний календар. Давньоєгипетський сонячний календар містив 360 днів і мав 12 місяців. У кожному місяці було по 30 днів. (слайд 15)
  Зараз ми користуємось  григоріа́нським календарем.  Він запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт.
         Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними
         Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.(слайд 16)
ІV. Закріплення вивченого матеріалу: (слайд 17)
Запитання та завдання
?        Що таке хронологія?
?        Зобразіть  стрічку  часу.  Позначте  умовний  початок  нашої  ери
?        цифрою нуль.
?        Чому виникла необхідність створити календар?
?        Що лягло в основу створених календарів?
V.  Домашнє завдання: (слайд 18)
1.     Опрацювати §  2.

2.     Виконати завдання 4 (ст.18) підручника.

Немає коментарів: