Тема. Київська Русь і монголо-татарська навала
Мета: з’ясувати, в чому полягала сила й небезпека монголо-татар і слабкість руських земель; познайомити учнів з героїчною обороною Києва; продовжувати розвивати вміння працювати з історичною картою, оцінювати інформацію історичних джерел, складати розповідь, працювати в групах, прогнозувати події; формувати почуття гордості за свій народ.
Тип уроку: комбінований.
Поняття «монголо-татари», «орда», «Золота О рда».
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація знань учнів
1. Що являла собою Київська Русь від свого заснування до початку ХІІІ ст.?
2. Поставте імена Київських князів у хронологічній послідовності їх перебування при владі.
3. Співвіднести імена князів і факти їх біографії.
Кий
Заснував Київ
Аскольд і Дір
Обклав Візантію даниною після походу 907 р.
Олег
Відсутність воєн, мирна політика
Ігор
«Іду на Ви», князь-воїн
Ольга
Увів християнство
Святослав
«Руська Правда»
Володимир Великий
Припинив на деякий час міжусобиці
Ярослав Мудрий
(Характеристики можна надрукувати на картках і прикріплювати поряд з іменами князів).
4. На дошці висить дерево з датами. Знайти на дереві дат роки початку і кінця правління Володимира Мономаха, позначити їх на стрічці часу, визначити століття.
5. На сторінці з давнього літопису були записані назви трьох кочових народів, які нападали на Київську Русь. Але з часом деякі літери стерлися. Відновіть втрачене.
_ЕЧЕ_ІГ И
П_Л_В_І
М_Н_О_И
ІІІ . Мотивація навчального процесу
У ч и т е л ь.
У ХІІІ ст. Київська Русь хоч і розпалась на окремі землі-князівства, однак залишалася багатою й квітучою державою.
Проте
зі Сходу нависла нова загроза. Войовничі племена монголо-татар вже підкорили собі багато народів і дійшли аж до половецьких степів. Чому їм це вдалося? У чому була їх сила? На ці питання будемо намагатися дати відповідь.
ІV. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Після смерті Володимира Мономаха Київська держава знову пережила часи чвар та міжусобних воєн. Більш ніж за сто років вона розпалась на дрібні князівства.
Формування просторових умінь
За допомогою карти історичного атласа назвіть удільні князівства та їхні центри.
Працюємо з поняттями
У ч и т е л ь. Уявіть собі таку картину: на Русь суне чужоземне, численне, дисципліноване військо. Чи здатні були русичі успішно протистояти ворогу?
Монголо-татари — войовничі азійські племена.
Орда — військо монголо-татар.
Золота Орда — держава монголо-татар.
Працюємо з історичним текстом
Прочитати текст, виконати завдання і дати відповіді на запитання до нього.
«Руські дружини про рухливість і боєздатність монгольської армії дізналися ще задовго до нападу на їхні землі. У тому, що монголи — вправні воїни, дисципліновані та безжальні, вони переконалися під час битви на річці Калці. Ще в 1222 р. монгольське військо на річці Сіверський Донець розгромило половецьких ханів. Останні відступили до Дніпра і звернулися до руських князів по допомогу. Вісім князівств вирішили допомогти колишнім ворогам, оскільки розуміли, що біда не за горами. Об’єднане русько-половецьке військо
налічувало близько 50–60 тисяч воїнів, тоді як монголи мали 25 тисяч. 31 травня 1223 р. русько-половецьке військо виступило назустріч монголам. На річці Калці відбулася битва, яка тривала три доби.
Наслідки її були жахливі: шестеро князів загинуло, лише десята частина воїнів повернулася назад, окремі монгольські загони переслідували русичів аж до Переяславщини».
1. Знайдіть на дереві дат дату битви на річці Калка, позначте її на стрічці часу, визначте століття.
2. Як ви думаєте, чому русько-половецькі війська програли?
У ч и т е л ь. Перемога на Калці відкривала кочовикам дорогу на Русь. Проте несподівано монголо-татари повернули назад, додому, щоб прийти знову через 14 років.
Новий похід монголів на Русь розпочався 1237 р. Одне за одним були спалені й пограбовані руські міста, але жодне з них не здавалось без бою. У 1239 р. були підкорені Переяслав і Чернігів.
Яскравим прикладом мужності руського народу стала оборона Києва у 1240 р.
Робота в групах
Перед початком роботи в групах учні повторюють правила:
• брати активну участь у роботі групи;
• поважати інших учасників;
• уважно слухати доповідачів, вчителя;
• роботу починати й закінчувати за командою вчителя.
Кожна група визначає організатора, доповідача, доповнювача і таймер.
На виконання завдання групам надається 5–6 хв. Доповідачі представляють результати роботи своїх груп.
1-а група.
Історичні джерела про монголо-татар та їхню владу Літописець описує, як ішла татарська орда. Сунула вона, як чорна хмара. Попереду їхала татарська кіннота, що палила всі села і грабувала все майно. За кіннотою рухалася головна орда з возами, стадами худоби й верблюдів, з табунами коней, зі своїми жінками і дітьми. Куди йшла орда, там усе горіло — лиш одна чорна земля та руїни-згарища зосталися. Дорогою лежали трупи, бо татари забирали в неволю (в ясир) жінок і дівчат та й часом малих дітей, а старців і чоловіків убивали. Вбивали й дітей-немовлят. Плач і стогін стелилися тими дорогами, куди переходила татарська орда… Полонених в’язали докупи і гнали наперед себе, як отару, — і не мали для них милосердя… Підкорені народи вимушені були платити татарам данину…
І ось чого вони (монголи) від них вимагають: ходити з ними, коли їм необхідно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — як з людей, так і з речей... Хто не заплатить, залишається у рабстві.
Завдання учням
1. Опишіть монголо-татарське військо.
2. Як монголо-татари ставилися до підкорених народів?
2-а група. «Літописи про оборону Києва»
Наступного 1240 р. монголо-татари підійшли до Києва. Батий, оповідає літопис, задивився з-за Дніпра на його кам’яні церкви із золоченими банями і звернувся до киян із пропозицією здатися. Пропозицію було з обуренням відхилено. Монголо-татарське військо отаборилося на лівому березі Дніпра, чекаючи морозів, щоб перейти скуту кригою річку. На початку грудня 1240 р. вони підійшли під мури міста, розпочався штурм. Тяжкою була оборона Києва. День і ніч били ворожі тарани-пороки у міські стіни, жорстока битва розгорнулась на мурах. Літописець розповідає: «...І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, і ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами». Пробоїни в стінах мешканці закладали кошиками з глиною і піском. Тілами монголо-татар і киян були сповнені рови й підніжжя мурів, кров заливала
землю. Відважно билися кияни, але ординці перемогли. Ворог увірвався в місто.
Завдання учням
Опишіть оборону Києва, використовуючи розповідь літописця та ілюстрацію в підручнику (6–7 речень).
3-я група. Археологічні джерела про оборону Києва.
Відчайдушна боротьба киян проти монгольських нападників засвідчена археологічними знахідками. Так, наприклад, під час розкопок Десятинної церкви було знайдено сховок, який раніше служив для зберігання церковних коштовностей, а під час нападу кочівників став прихистком для кількох киян. Тут поряд із кістяками людей, учені знайшли меч і шолом, 6 срібних медальйонів, а також 37 ливарних формочок, що належали майстрові-ювеліру на ім’я Максим. Шукаючи порятунку, той киянин прибіг із своєї майстерні до церкви і захопив із собою свій найбільший скарб. На дні сховку археологи виявили також два заступи, якими люди намагалися прорити собі хід під землею в бік Дніпра. Однак для цього їм забракло сили й часу — вони встигли прокопати лише з метр важкої київської глини. Від ударів муроломних машин церква впала, уламки завалили сховок, і всі люди в ньому загинули.
Завдання учням
Опишіть оборону Києва, використовуючи дані археологічних джерел (6–7 речень).
У ч и т е л ь.
Татари пішли на Русь і зробили велике нищення в землі Руській: зруйнували міста, фортеці, повбивали людей. Просуваючись сюди, вони своїми боями спустошили всю Русь.
Найважливішою причиною поразки руських військ була роздробленість Київської держави, відсутність єдності князів. Навала монголо-татар була великим лихом для нашого народу, вона надовго загальмувала розвиток земель. Але сили монголо-татар в боротьбі з руськими князівствами настільки ослабли, що, захопивши Волинь, Галичину і землі Польщі, вони не могли вже просуватися далі, і Західна Європа була врятована від руйнувань.
V. Перевірка, систематизація й узагальнення нових знань
Вправа «Знайди помилку»
На початку ХІІІ ст. над Руссю нависла нова загроза — зі Сходу наступали войовничі племена печенігів. У 1210 р. вони розбили об’єднане русько-половецьке військо біля річки Дніпро і далі пішли на Русь. У 1239 р. захопили Чернігів. У 1240 р. почалася оборона Києва. Щоб захистити місто від пограбування, кияни вирішили здати місто без бою. Пограбувавши Київ, монголо-татари пішли далі на Галичину, Волинь. Ними були підкорені країни Західної Європи.
Гра «Оплески»
Учитель називає будь-які твердження, поняття сьогоднішнього уроку. Якщо вони стосуються теми уроку, учні плескають у долоні.
Якщо ні, то оплесків немає.
VІ. Домашнє завдання
Читати та переповідати текст підручника, дати відповіді на запитання до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 8, С. 55–58; С. 62 (3–4 запитання); Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 9, С. 57–58
(читати, переповідати); С. 61 (3–4 запитання)).
Немає коментарів:
Дописати коментар