Конспект уроку з історії України 5 клас Тема: історичні персонажі,групи людей і народи
- Після цих уроків учні зможуть:
- розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника; виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань;
- складати запитання щодо перебігу історичної події;
- висловлювати своє ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропоновані для вивчення.
- Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.
- Тип уроку: урок засвоєння знань і формування навичок.
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Пригадайте, будь ласка, найбільш відомих людей нашої держави в минулому або сьогоденні.
2. Чи залежить життя нашої держави від окремих її представників?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Історія України давня і цікава. На території нашої сучасної держави проживали різні народи, залишили свій слід окремі люди. Без них усіх наша історія була б іншою.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. Слово «Україна» означає «земля, що лежить у краю, на краю, рубежі зі степами». Це влучна назва для країни, розташованої на південно-східному кордоні Європи, по окраїнах Середземноморського світу, обабіч колись важливого кордону між лісом, де ховалися від небезпеки, і відкритим степом.
Розташована на основних шляхах між Європою та Азією, Україна часто ставала об'єктом різних впливів, часом протилежних культур. Через Причорномор'я вона зазнавала впливів грецької цивілізації — як античної, так і візантійської. Проте, перебуваючи на західному краї великого Євразійського степу, Україна часто ставала жертвою нападів войовничих кочовиків, і запекла боротьба з ними виснажувала людські та матеріальні ресурси. Згодом сюди прийдуть оборонці її кордонів — козаки, котрі стануть центральними постатями української історії та культури.
Здавна і аж до новітніх часів через свої природні багатства й незахищеність Україна — можливо, більше, ніж будь-яка інша країна Європи — зазнавала спустошливих нападів і завоювань.
Робота в групах
Поділити клас на групи по 4 учні (по дві сусідні парти). Кожна група отримує тему дослідження — «Кіммерійці і скіфи», «Сармати», «Слов'яни». Груп з однією темою може бути декілька, їхню роботу потім порівнюють між собою. У кожній групі учні розподіляють ролі:
- відповідач;
- організатор;
- доповнювач;
- той, хто стежить за часом.
Визначити правила роботи в групах: поважати одне одного, уважно слухати, роботу починати і закінчувати за командою вчителя. Учні вчаться оцінювати виступи одне одного, визначати, яка група була кращою. Вчитель повинен звернути увагу, що їх оцінювання повинно починатися зі слів: «На мою думку; мені здається...». Після виступу групи їй можна ставити запитання, це додає додаткові бали учням, які ставлять запитання.
- Прочитати інформацію про певні народи, скласти стислу розповідь у 5-6 речень.
1-ша група. Кіммерійці
Кіммерійці були кочовим іраномовним народом, що проживав у Північному Причорномор'ї та Приазов'ї упродовж IX-VII ст. до н. є. Уперше про кіммерійців згадано в «Одіссеї» Гомера.
Кіммерійці були першими на Україні скотарями, що перейшли до кочового способу життя. Вони опанували мистецтво їзди на конях, а у їхньому війську були самі лише вершники. З них в Україні розпочалася доба заліза.
2-га та 3-тя групи. Скіфи
На початку VII ст. до н. є. в українському степу з'явилися скіфи. Розоривши багато країн Близького Сходу, скіфи нарешті осіли у степах Північного Причорномор'я, створивши перше на терені України велике політичне об'єднання. Геродот — давньогрецький історик — поділив скіфів на три групи: скіфи-орачі, скіфи-кочівники і царські скіфи.
Орачі походили переважно з місцевого населення, яке скіфи підкорили й примусили працювати на себе.
Влада зосереджувалася в руках царських скіфів, які вважали себе найчисленнішими й найкращими і примушували решту скіфів та нескіфські племена України сплачувати їм данину. Вони спирались на велике, добре озброєне й дисципліноване кінне військо.
Скіфи мешкали в Північному Причорномор'ї. Вони були кочівниками: у пошуках нових пасовиськ для своєї худоби вони постійно переходили з місця на місце. Це був мудрий, волелюбний, але водночас войовничий народ. Свої житла вони будували на колесах, оскільки постійно переїжджали. Витривалі і сміливі, вони протягом декількох століть панували в степу. У разі загибелі скіфського воїна за ним тужила вся Скіфія. Над небіжчиком, розкішно спорядженим у потойбічний світ, насипали високу могилу — курган.
Археолог Борис Мозолевський відкрив людству дивовижну скіфську пам'ятку, нагрудну прикрасу — золоту пектораль. Цей витвір давніх майстрів розповів нам про життя скіфів, допоміг зрозуміти, яким вони уявляли світ.
4-та група. Сармати
Як і всі кочові володарі українських степів, сармати не були єдиним племенем, а складались з оремих племен, слабко пов'язаних між собою і ворожо налаштованих одне проти одного. Кожне з цих сарматських племен прагнуло панувати в Україні.
Сармати були кочовими і войовничими племенами. Значну роль в їхньому суспільстві відігравали жінки. Переказуючи легенду.
за якою сармати походять від союзу амазонок зі скіфами, Геродот повідомляє, що сарматські жінки жили, як колись амазонки: вони полювали верхи, брали участь у війнах нарівні з чоловіками, одягалися як чоловіки. Дані археології свідчать про те, що сарматських жінок часто ховали разом зі зброєю і що вони нерідко виконували функції жриць.
Сармати не тільки воювали, а й торгували. їхні каравани мандрували у віддалені краї, з яких везли до Танаїсу — сарматської столиці у гирлі річки Дон — китайський шовк, кавказький кришталь, напівкоштовне каміння з Ірану та Індії.
У НІ ст. н. є. сарматів завоювали германські готи, а в IV ст. н. є. їх остаточно знищили гунни — кочовики, що прийшли зі сходу.
5-та група. Слов'яни
У І тис. до н. є. на українські землі прийшли слов'яни. Вони були осілим народом, а їхніми основними заняттями було землеробство і скотарство. Усіх слов'ян поділяють на три великі групи: західних, східних і південних. Слов'яни жили племенами, що об'єднувалися в союзи племен. На території сучасної України проживало сім східнослов'янських союзів племен: поляни, сіверяни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі і тиверці. Очільником племені був вождь, якого обирали на загальних зборах. Слов'яни були язичниками: вони поклонялися різним богам, що уособлювали сили природи.
Робота з картою
- Визначте території розселення кіммерійців, скіфів, сарматів і слов'ян на території України.
Учитель. 2 500 років тому на північному узбережжі Чорного моря оселилися греки. Грецькі переселенці закладали тут свої міста — Тиру, Ольвію, Пантікапей, Херсонес тощо. У кожному грецькому місті карбували власну монету. Розкопки вчених-археологів розповіли багато цікавого про життя грецьких міст на території України. Багато років археологи досліджують територію стародавнього грецького міста Херсонеса, розташованого в околицях сучасного Севастополя. За цей час відкрито більше третини міста й знайдено понад 200 тис. експонатів. З-поміж знахідок чимало унікальних: присяга громадян Херсонеса, викарбувана на камені, витвори мистецтва, ужиткові речі. Добре збереглися споруди театру, фортечні стіни, храми, житлові квартали, гончарні майстерні, колодязі та ін.
У Північному Причорномор'ї та Приазов'ї з IX ст. проживали кочові племена хозарів, печенігів, половців, з якими воювали князі Київської Русі. У XIII ст. наші землі були захоплені монголо-татарами, а з XIV ст. землі України входили до складу Великого князівства Литовського, Польського королівства.
У XV ст. на території Причорномор'я і Криму було утворено Кримське ханство.
Українські землі протягом століть входили до складу різних держав: Угорщини, Молдавії, Польщі, Османської імперії. Московської держави, Румунії, Чехословаччини, народи яких залишили свій слід у культурі нашого народу.
Робота з картою
т Визначте місця розташування грецьких колоній.
Учитель. Неабияку роль в історії будь-якої держави відіграють визначні історичні постаті. На початку уроку ви згадували імена цих людей. Пропоную вам здійснити уявну мандрівку фото-галереєю і познайомитися з деякими представниками нашої історії.
Учитель використовує слайд-шоу портретів визначних українських
діячів.
Княжа доба пов'язана з іменами князів Київської Русі: Олегом, Ігорем, Ольгою, Святославом, Володимиром Великим і Ярославом Мудрим, Володимиром Мономахом. У період існування Галицько-Волинської держави в історію увійшли Роман Мстиславич і Данило Галицький. Козацька доба уславлена іменами Дмитра Вишневець-кого, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Кирила Розумов-ського. XIX ст. ознаменоване діяльністю Володимира Антоновича, Павла Чубинського, Лесі Українки, Івана Франка та ін. XX ст. представлений цілою плеядою діячів Першої і Другої світових воєн, учасників Української революції 1917-1921 pp., борців проти радянського режиму, видатних науковців і діячів культури. (Тут доцільно використати матеріали шкільного музею.)
Пам'ятка «Характеристика історичного діяча»
1. Назвіть роки життя, охарактеризуйте добу, за якої він жив.
2. Із якого середовища походив діяч? Яку здобув освіту?
3. Яку посаду обіймав?
4. Охарактеризуйте його діяльність.
5. Чим уславився? Як увічнено його пам'ять?
Складання історичного портрета
- Складіть історичний портрет князя Данила Галицького.
Робота з літературним джерелом
- Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.
Подорож князя Данила в Орду
«Минув місяць, як князь Данило прибув до Золотої Орди. А здається, ніби сплинув не один рік. Ні на що інше й не сподівався він від підступних ординців. Та все ж таки добре, що погодився відвідати хана Батия, — матиме хоч і гіркий, проте мир.
Данило вдивлявся в далекі заволзькі обрії. Певно, рано думати про відвідини Батия як про надбання минулого, бо й сьогодні він, великий руський князь, названий ханом гостем, насправді — полонений. І хто знає, може, ніколи й не побачить більше рідного Галича.
Згадка про батьківщину порушила невеселі думки. Якою багатою й могутньою була Київська Русь за часів Володимира та Ярослава! На що ж перетворився квітучий край після Батиєвої навали?
Данило пригадав сумну подорож. Скрізь по Руській землі пусткою чорніли зруйновані міста, а над руйновищем лиховісно кружляло гайвороння. Непривітно зустрів Данила Київ. Не загоїв Золотоверхий ран від ординської навали. Обшарпані палаци й понівечені храми позаростали бур'яном, припали порохом і, мов згорблені старці, самотньо журилися на порожніх вулицях.
У Михайлівському храмі, що у Видубичах, молився щиро сам, а ще попросив, щоб молилися за нього всі чорноризці. Потому, вклонившись низько землі руській, рушив далі. Невідступно нуртувала думка: чи зможе домовитися з Батиєм про мир? Хай навіть і дорого коштуватиме він князеві, проте мир дасть змогу Русі зібрати сили, відбудувати міста, укріпити їх новими фортецями, а потім скинути ненависну ординську кормигу.
Батиєві слуги кілька днів видивлялися Данила. Тільки-но наблизився князь до столиці Орди, одразу ж зустріли й запросили до хана.
Данило увійшов до Батия, поклонився за тамтешнім звичаєм. «Випий, князю, нашого пиття», — простягнув хан повну чашу кумису. Данило знав, що випити кумис із ханських рук — велика честь. Та знав і те, що негоже русичам пити кобиляче молоко. Недарма називають його чорним: хто вип'є кумис, той визнає перед світом свою підлеглість. Замислився на мить Данило, та знав, що іншого способу вберегти рідну землю від спустошливих нападів степовиків немає, тому сказав твердо: «Досі я не пив. А нині ти велиш — я п'ю». Випивши чашу, поклонився князь. О, лихіша від лиха честь татарська! Данило Романович, що був князем великим, нині сидить на колінах і холопом себе називає!
— О, лиха ти, честе татарська, — замислено мовив Данило. — І все-таки краще данина, ніж загибель. Князь подивився на сонце. Час на останню розмову з Батиєм.
— Мужні в тебе воїни, княже, — почав здалеку Батий. — Згадую увесь час того Дмитра, що був київським воєводою під час нашої облоги міста. Він так вразив мене своєю вояцькою майстерністю та звитягою, що я подарував йому життя, звільнивши з полону. Дивак він — не захотів лишитися моїм радником.
Мовчав галицький князь, знав, куди хилить хитрий хан: не через те впала Русь, що невмілих мала воїнів, а тому, що кожен князь змагався з ординцями тільки власними силами. Князівські чвари й розбрат занапастили Київську державу. Тож треба дбати, аби та сама доля не спіткала й Галицьке князівство.
...Незабаром повернувся Данило додому. Наказав зміцнювати кордони, будувати скрізь на пагорбах фортеці. І постала з руїн руська земля. Розквітла новими містами. Відродилася колишня велич. А Данилові володіння чужинці шанобливо називали Галицько-Волинським королівством, самого ж руського князя звали королем. І в Золотій Орді визнавали мудрість галицького князя. Мусили зважати на його силу і військову потугу».
Запитання 1. Укажіть художню та історичну частину тексту. 3. Складіть 2-3 запитання до тексту.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Гра «Ланцюг»
- Кожен учень або парта по черзі згадують одне поняття, термін, речення, що стосуються теми уроку. Виграє той ряд, що правильно створить ланцюг.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідні параграфи підручників
2. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення «Вірування давніх слов'ян».
Немає коментарів:
Дописати коментар