Конспект уроку з біології у 9 класі Тема: велике та мале кола кровообігу. Практична робота № 4. Вивчення кровообігу. Зміни в тканинах в разі порушень кровообігу

Біологія 9 клас                                                                               Дата__________

Тема: велике та мале кола кровообігу. Практична робота № 4. Вивчення кровообігу. Зміни в тканинах в разі порушень кровообігу

Мета: розширити та закріпити знання учнів про рух крові в організмі людини; розвивати в учнів мислення,  увагу, уміння спостерігати та робити висновки; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих людей

Обладнання: таблиця, зошит для практичних робіт, підручник, комп’ютер, відеофрагмент

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

Перевірка готовності учнів до уроку.

       Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже цього хочеться, адже сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т – лімфоцити крові. У відповідь на вашу посмішку організм продукуватиме гормони радості. Тож із гарним настроєм розпочинаємо наш урок! Сьогодні ми працюватимемо під девізом: «Твій успіх іде на користь мені, а мій – на користь тобі, бо він у нас спільний».

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Вправа «Перелякані букви» 

«Ворк і воркобіго» (кров і кровообіг)

Поставити букви на місце та прочитати назву теми, яку ми вивчаємо.

2. «Мозковий штурм»

- Що таке кровообіг? ( Рух крові по замкненій системі кровоносних судин і серця, який забезпечує обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем)

- Які органи входять до кровоносної системи? ( серце, судини)

- Скільки камер має серце? ( 4)

- Як називаються камери серця? (Праве і ліве передсердя, правий і лівий шлунок)

- Які кровоносні судини ви знаєте? ( артерії, вени, капіляри)

- Які судини називаються артеріями? ( Кровоносні судини, по яких кров рухається від серця до органів і тканин )

- Які судини називаються венами? ( кровоносні судини, по яких кров рухається від органів  і тканин до серця)

- Які судини називаються капілярами? ( найдрібніші кровоносні судини в тканинах та органах)

- Які види зупинення кровотечі ви знаєте? ( артеріальні, венозні та капілярні)

- На який  час можна накладати джгут? ( 1, 5 – 2 години)

- Від чого  залежить інтенсивність кровообігу? ( фізичних навантажень, температури тіла)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Мале коло кровообігу

Розповідь учителя

            Мале коло кровообігу називають легеневим. Воно починається з право­го шлуночка серця, із якого бідна на кисень кров потрапляє до легеневого стовбура — найбільшої артерії малого кола кровообігу. У цій ситуації по артерії тече кров, яку фізіологи називають венозною. Легеневий стовбур поділяється на праву й ліву легеневі артерії, які несуть кров відповідно до правої й лівої легень. Легеневі артерії поступово поділяються на більш дріб­ні, аж доки не досягають розмірів капілярів. Тут відбувається збагачення венозної крові киснем і виділення вуглекислого газу.

            Легеневі капіляри впадають у більші судини, а ті — у ще більші су­дини — вени. Насамкінець чотири великі легеневі вени, що несуть артері­альну кров від легенів, впадають у ліве передсердя.

Таким чином, у малому колі кровообігу по артеріях тече венозна кров, а по венах — артеріальна.

У нормі в легеневому колі кровообігу час кругообігу крові становить приблизно 4—5 секунд.

            Час, за який кров устигає пройти велике й мале коло кровообігу, на­зивають часом повного кругообігу крові. У спокої час повного кругообігу крові становить приблизно 20—23 секунди, а при м'язовій роботі швидкість руху крові істотно зростає, і час її повного кругообігу зменшується до 8— 9 секунд.

2. Велике коло кровообігу

Розповідь учителя

            Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку й закінчуєть­ся в правому передсерді. Його основна функція — постачання поживними речовинами й киснем усіх клітин організму й виведення з них вуглекислого газу та інших продуктів життєдіяльності.

            Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку, з якого ба­гата на кисень артеріальна кров потрапляє в аорту. Від аорти відходять судини, які несуть кров угору — до клітин верхніх кінцівок і голови. Аорта в свою чергу несе кров далі вниз — до тканин тулуба й нижніх кінцівок.

            Усі артерії великого кола кровообігу розгалужуються на дрібніші ар­теріоли й капіляри. У капілярах із крові до міжклітинної рідини надходять кисень і поживні речовини, а з міжклітинної рідини до крові — вуглекис­лий газ та інші продукти життєдіяльності клітин.

            Потому відбувається процес злиття капілярів у венули, а ті у свою чергу поєднуються у вени. Великі вени, які несуть кров від нижніх кінцівок і тулуба, впадають у нижню порожнисту вену, а великі вени, які несуть кров від верхніх кінцівок і голови,— у верхню порожнисту вену. Верхня й нижня порожнисті вени впадають у праве передсердя, де й завершується велике коло кровообігу. Час кругообігу крові у великому колі кровообігу в спокої становить приблизно 16—17 секунд.

 3. Серцево-судинні захворювання та їхня профілактика.

Питання до учнів:

Які захворювання серцево-судинної системи ви знаєте? Як ви вважаєте, чому виникають серцево-судинні захворювання? Можливі теми для рефератів і повідомлень учнів

1.      Хвороби серця (інфаркт міокарда, аритмія, пороки серця);

2.      Хвороби артерій (дистонія, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ін­сульт);

До розповсюджених хвороб серцево-судинної системи належать: іше­мічна хвороба серця (інфаркт міокарда, стенокардія, будь-які порушення серцевого ритму), атеросклероз, інсульт, порок серця тощо.

3.  Хвороби вен (варикозне розширення вен, тромбофлебіт).

Інфаркт міокарда — захворювання серця, зумовлене гострою недостат­ністю його кровопостачання, з появою джерела некрозу в серцевому м'язі; найважливіша клінічна форма ішемічної хвороби серця.

Аритмія серця — порушення частоти, ритмічності й послідовності збу­дження й скорочення серця.

Атеросклероз — хронічна хвороба артерій, що поступово призводить до звуження просвіту артерій і порушення їх функцій.

Пороки серця — патологічні зміни в будові серця й судин, що від нього відходять, які порушують діяльність серця. Розрізняють вроджені пороки серця, які виникають в період внутріщньоутробного розвитку плода, й на­буті, які з'являються після народження в результаті ушкодження клапанів або перегородок камер серця під час різних захворювань.

Інсульт — гостре порушення мозкового кровообігу з пошкодженням тканин мозку й порушенням його функцій.

Варикозне розширення вен — зміна вен, що проявляється у їх мішко­видному розширенні, збільшенні довжини, утворенні вузлоподібних клубків.

Багаточисельні дослідження показали, що основними причинами сйрцево-судинних захворювань є гіподинамія, шкідливі звички (алкоголь, паління, наркотики), стреси, забруднення навколишнього середовища, не­раціональне харчування.

Профілактику серцево-судинних захворювань потрібно починати з ди­тячого віку. Необхідно вести здоровий спосіб життя. Багатьох розповсюдже­них серцево-судинних захворювань можна було б уникнути лише суворо дотримуючись режиму праці й відпочинку, раціонально харчуючись.

Дослідження учених про роль впливу способу життя на здоров'я пока­зали, що чоловіки в середньому можуть продовжити життя на 13, а жінки на 9 років, якщо не будуть уживати алкоголь, не будуть палити, будуть раціонально харчуватись і спати 8 годин у нічний час. 

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1.  Заповніть у робочих зошитах таблицю.

Судини	Будова судин	Яка кров рухається

2. Виконання практичної роботи відповідно до інструкції в зошиті
3. Біологічний диктант

V. Домашнє завдання.

Опрацювати § 25.  Підготувати повідомлення на тему «Сергій Сергійович Брюхоненко — видатний учений-фізіолог».

«Ворк і воркобіго»