Конспект уроку з біології у 9 класі Тема: зв'язок організму людини з навколишнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем

Біологія 9 клас                                                                               Дата___________

Тема: зв'язок організму людини з навколишнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем.

Мета: сформувати знання про систему органів чуттів та їх значення для орієнтування в зовнішньому середовищі; ознайомитися із загальним принципом структури й функцій сенсорних систем; розвивати мислення, вміння узагальнювати; виховувати здоровий спосіб життя

Обладнання: зошит, підручник

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІI. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда:

— З якими органами чуттів у вищих тварин ви ознайомилися, ви­вчаючи курс «Тварини»?

— Як можна орієнтуватися в зовнішньому світі?

— Які органи для цього необхідні?

ІII. Мотивація навчальної діяльності.

            У своєму оповіданні «Мікромегас» Вольтер заздрить герою, людині із Сиріусу, у якого було 72 органи чуття. Чи варто заздрити сиріусиянину? Які органи чуттів є в людини?

IV. Вивчення нового матеріалу

 1. Сприйняття інформації про навколишній світ

Розповідь учителя

            Людина сприймає навколишній світ в основному за допомогою п'яти відчуттів. До них належать зір, слух, дотик, нюх і смак. Організм люди­ни має спеціальні системи чутливих нервових утворень, що сприймають і аналізують певний вид подразнень, які діють на людину. Такі системи називаються сенсорними.

            Основну інформацію про навколишній світ людина одержує завдяки зоровій і слуховій сенсорним системам: Проте окрім них існують ще й сма­кова, нюхова, шкірна та інші сенсорні системи.

            За допомогою кожної із сенсорних систем у людини виникають різні види відчуття: світлові, звукові, смакові, температурні, больові та багато інших. Але людина не може свідомо виділити якийсь окремий вид відчут­тів. У кожний момент часу в неї виникають ділі комбінації відчуттів — сприйняття.

            Людина сприймає світ як одне ціле, і образи зовнішніх предметів та явищ, що формуються в неї,— це результат спільної роботи багатьох сен­сорних систем.

2. Принцип будови сенсорної системи

Розповідь учителя

            Будь-яка сенсорна система складається із трьох основних ланок: ре­цепторів, нервових шляхів і мозкових центрів. Рецептори — це ланка, що сприймає інформацію, нервові шляхи проводять інформацію до мозкових центрів, а ті обробляють інформацію, що надійшла. Нервові шляхи від окремих сенсорних систем спрямовуються в певні центри мозку. Нижчі центри можуть розташовуватися в спинному й довгастому мозку, наступні за складністю — у проміжному мозку, а вищі — у корі великих півкуль. У корі великих півкуль кожна сенсорна система займає певну ділянку. На­приклад, у потиличній зоні розташовується корковий відділ зорової сенсор­ної системи, а в скроневій — слухової сенсорної системи.

            Інформація про окремі відчуття об'єднується в корі головного мозку. Особливі ділянки кори в лобовій, верхньотім'яній та скроневій зонах за­безпечують установлення тісної взаємодії між усіма сенсорними системами й беруть участь у процесах сприйняття образів. Такі ділянки називаються асоціативними зонами.

3. Рецептори

Розповідь учителя

            Виявлення сигналів здійснюється за допомогою рецепторів. За харак­тером відчуттів, які виникають при їхньому подразненні, рецептори поді­ляють на зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові, терморецептори, пропріорецептори, вестибулорецептори та рецептори болю.

            Існують рецептори зовнішні — екстерорецептори й внутрішні — ін- терорецептори.

            До екстерорецепторів належать слухові, зорові, нюхові, смакові, доти­кові. До інтерорецепторів належать вестибулорецептори, пропріорецептори й вісцерорецептори, що сигналізують про стан внутрішніх органів.

            За характером контакту із середовищем рецептори поділяються на дистантні, тобто ті, які одержують інформацію на відстані від джерела подразнення, і контактні — ті, що збуджуються при безпосередньому зі­ткненні з подразником.

            До дистантних рецепторів належать зорові, слухові й нюхові, а до кон­тактних — зокрема, смакові й тактильні рецептори.

            Чутливість рецепторів до «своїх» подразників дуже висока. Так, ню­ховий рецептор може збуджуватися при дії одиночної молекули пахучої речовини, фоторецептор — одиночним квантом світла. Чутливість слуховий рецепторів також обмежена: якби бона була вищою, ми чули б постійний шум через тепловий рух молекул.

            Для того щоб рецептор міг сприймати відповідні сигнали, деякі сенсорні системи мають допоміжні апарати. Вони являють собою спеціальні структури, функцією яких є первинне перетворення енергії діючого стимулу. Наприклад, допоміжний апарат вестибулярної системи перетворю кутові прискорення тіла в механічний зсув волосових клітин.

            Будь-який рецептор сприймає енергію подразника й перетворює її в специфічний процес збудження — нервовий імпульс. У такий спосіб ре­цептори перекладають інформацію, отриману з навколишнього середовища, зрозумілою для нервової системи «мовою».

4. Значення аналізаторів

Розповідь учителя

            Сенсорні системи називають також аналізаторами. Поняття про аналі­затори запровадив у фізіологію академік І. П. Павлов у зв'язку із вченням про вищу нервову діяльність. Павлов виокремив в аналізаторі три відділи. Периферичний, або рецепторний, відділ здійснює сприйняття енергії по­дразника й трансформацію її в специфічний процес збудження. Провіднико­вий відділ, представлений аферентними нервами й підкорковими центрами, здійснює передачу збудження, яке виникло, в кору головного мозку. Цен­тральний, або корковий, відділ аналізатора, представлений відповідними зонами кори головного мозку, здійснює вищий аналіз і синтез збуджень та формування відповідного відчуття.

            Роль аналізаторів при формуванні пристосувальних реакцій надзви­чайно велика. Саме вони забезпечують доцільні реакції організму у відпо­відь на зміни умов навколишнього середовища, саме вони повідомляють нам про різні характеристики навколишнього світу й про ті зміни, які від­буваються навколо нас.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

Бесіда за запитаннями:

-          Як людина одержує інформацію про Навколишній світ?

-          Яку функцію виконують рецептори?

-          У чому полягають загальні принципи будови сенсорних систем?

-          Як поділяють рецептори за характером їхнього контакту із середови­щем?

-          Які функції виконує провідниковий відділ аналізатора?

-          Які функції виконує центральний, або корковий, відділ аналізатора

-          Чому для нормальної роботи будь-якого аналізатора необхідно, щоб були неушкоджені всі його частини?

-          Нюховий рецептор сприймає запах аміаку в мізерній концентрації, але якщо крапнути аміаком на нюховий нерв, то жодної реакції орга­нізму не буде. Чому?

V. Домашнє завдання.

Опрацювати § 68,69, дати відповіді на запитання в кінці параграфів.