Конспект уроку з біології у 9 класі Тема: будова сечовидільної системи.

Біологія 9 клас                                                                   Дата______________

Тема: будова сечовидільної системи.

Мета: з’ясувати місце сечовидільної системи у процесі обміну  речовин; вивчити будову системи виведення продуктів обміну речовин з організму; установити відповідність будови органів сечовидільної системи їхнім функціям; показати значення цих  знань для формування здорового способу життя; розвивати пізнавальний інтерес, інтелектуальні здібності учнів; виховувати працьовитість, допитливість, бажання глибше  пізнати свій організм.

Обладнання: таблиця, зошит, підручник

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

            Шановні діти, древня китайська мудрість говорить: «Скажи мені, і я забуду. Покажи мені, і я запам’ятаю. Дай можливість діяти самому, і я навчусь».

            Сьогодні ми будемо і говорити, і дивитися, і діяти; об’єднаємо свої зусилля для кращого опанування нового матеріалу. Я сподіваюсь на вашу активну творчу роботу, попрошу вас бути вільними у своїх судженнях, висловлювати свої думки й не боятися помилитися. Ми продовжуємо пізнавати самих себе, наш складний організм.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація навчальної діяльності

            Робота в парах за запитаннями

       1. Яка основна функція нирок?

       2. Де розташовані нирки?

       3. Яка вага нирки?

       4. Яку форму мають нирки?

       5. Що таке ниркові ворота?

       6. З яких шарів складається нирка?

       7. Які структури утворюють внутрішній шар нирки?

       8. Де збирається сеча перед надходженням у сечовід?

            Ми неодноразово наголошували на тому, що головною умовою існування будь-якої живої істоти (чи то амеби, чи людини) є збереження сталості внутрішнього середовища організму за будь-яких обставин. Пригадайте, як називається сукупність процесів, що підтримують або відновлюють відносну сталість умов життєдіяльності клітин у внутрішньому середовищі? Так, це гомеостаз.

        Наш організм – складна саморегулівна система. Що потрібно організму для підтримання процесів життєдіяльності? В той же час, в організмі постійно утворюються продукти обміну, шкідливі і навіть отруйні. Процес виділення як складова частина обміну речовин – один з головних у збереженні гомеостазу. Що ж ми назвемо виділенням? (Учні разом з учителем формулюють визначення поняття виділення). (Слайд №3).

        Які системи органів беруть участь у підтриманні гомеостазу? (Бесіда за малюнком підручника).

       В організмі всі фізіологічні системи, що виконують видільну функцію, постійно взаємодіють між собою. Наприклад, коли для підтримання оптимальної температури тіла за жаркої погоди або важкого фізичного навантаження з поверхні шкіри з потом випаровується велика кількість води, виділення останньої з сечею значно зменшується. Навпаки, за низької температури, коли випаровування води шкірою зменшується, нирки виводять більше води.

           Найважливішу роль у процесі виділення відіграє сечовидільна система.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя

1.     Будова сечовидільної системи

2.      Розповідь вчителя

            Сечовидільна система складається з парних нирок, з тонких трубок, що відходять від них,— сечоводів, сечового міхура — резервуара для тим­часового перебування сечі, що накопичується, та сечівника.

            Нирки — це органи бобоподібної форми, що розташовані в задній час­тині черевної порожнини з обох боків від хребта. Нирки прилягають до задньої стінки черевної порожнини й розташовані поза очеревиною. Права нирка зазвичай розташована на 2—3 см нижче, ніж ліва.

Увігнутий край нирки має борозну — ворота нирки, через які про­ходять сечовід, нерви, кровоносні та лімфатичні судини. Маса нирки — 120—200 г. Нирка вкрита сполучнотканинною капсулою й, крім того, по­переду — серозною оболонкою. Речовина нирки поділяється на коркову речовину й мозкову.

            Коркова речовина утворює суцільний шар під капсулою органа. У про­цесі розвитку нирки її коркова речовина, збільшуючись у масі, проникає між основами пірамід у вигляді ниркових стовпчиків.

            Мозкова речовина складається з 10—18 конічних мозкових пірамід, від основи яких у коркову речовину вростають мозкові промені. Піраміда

з ділянкою кори, що її вкриває, утворює ниркову частку, а мозковии про­мінь із корковою речовиною, що його оточує,— ниркову часточку.

            Верхівки пірамід прилягають до ниркових чашок, які, зливаючись, утворюють ниркову миску. У неї виливається сеча, що утворюється в нирці* Миска звужується й переходить у сечовід. Завдяки скороченням м'язово: стінки сечовода сеча просувається в сечовий міхур — порожнистий оргаг з добре розвиненим м'язовим шаром у його стінці. Місткість сечового міху­ра близько 750 мл. Завдяки періодичним скороченням стінок міхура сеча виводиться через сечівник назовні. Структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон.

2. Будова нефрона

Розповідь учителя

            Нефрон — це ниркове тільце й система канальців, довжина яких у кожному нефроні сягає 50—55 мм. Нефрон складається з двостінної ча­шоподібної капсули — капсули Шумлянського—Боумена та довгого епі­теліального канальця з різними відділами, що відходять від неї. Кінцем нефрона вважають місце його впадання в одну зі збірних ниркових трубо­чок. Капсула Шумлянского—Боумена майже з усіх боків оточує капіляр­ний клубочок. Ниркове тільце (тільце Мальпігі) складається з капілярно­го клубочка та капсули, що його оточує. Від капсули клубочка відходить звивистий канадець, що робить кілька петель біля ниркового тільця. Цей звивистий каналець переходить у петлю нефрона, яку називають петлею Генле. Низхідна частина петлі Генле спускається вниз, в бік мозкової ре­човини, а висхідна частина знову піднімається в бік ниркового тільця не­фрона. У ділянці ниркового тільця петля Генле переходить у наступний звивистий каналець — останній відділ нефрона. Він впадає в збірну нир­кову трубочку.

            У кожній нирці міститься понад 1 мільйон нефронів, які функціональ­но пов'язані з кровоносними судинами.

            Ниркова артерія — це велика судина, що є гілкою черевної аорти. Протягом доби через нирки людини проходить близько 1500^-1700 л крові. Кров, що тече по капілярах клубочка, відокремлена від порожнини каналь­ця лише двома шарами клітин, тому із крові в просвіт капсули через цей бар'єр надходять речовини, які утворюють сечу.

3. Сечоводи й сечовий міхур

            Робота з підручником

            Сечоводи — це циліндричні трубки діаметром 6—8 мм. Довжина се­човода дорослої людини сягає 25—ЗО см, а новонародженої дитини всього 5—7 см* Але сечоводи швидко ростуть, і впродовж перших двох років їхня довжина подвоюється. Сечоводи входять у сечовий міхур, прориваючи його стінку навскоси.

            Сечовий міхур — це порожнистий мішкоподібний орган, у якому на­копичується сеча перед виведенням її з організму. Основу стінки міхура становлять гладкі м'язи, що скорочуються при сечовипусканні. Слизова оболонка вистелена епітелієм, який залишається непроникним для сечі й надійно захищає сечовий міхур від її усмоктування. У нижній частині міхура розташований внутрішній отвір сечівника.

Робота у творчих групах

(за підручником і додатковою літературою)

       Група № 1. Будова та функції сечоводів.

       Група № 2. Сечовий міхур,відповідність його будови функціям.

     Перша творча група 

       Сечовід за формою являє собою трубку діаметром 3-8мм та близько 30см  завдовжки. Стінка сечоводу складається з трьох оболонок. Внутрішня оболонка (слизова) вистелена епітелієм, має слизові залози і утворює численні складки. Середня оболонка (м’язова) представлена переплетеними непосмугованими м’язовими клітинами. Зовнішня оболонка сечоводу побудована із сполучної тканини. Його функція полягає у відведенні сечі з нирки у сечовий міхур. Завдяки перистальтичним скороченням не посмугованих м’язів його стінок, сеча пересувається по сечоводу зі швидкістю 2-3см за секунду.

      Сечовід забезпечують кров’ю гілки ниркових артерій, а венозна кров відтікає по ниркових венах у нижню порожнисту вену.

Друга творча група

       Сечовий міхур – непарний порожнистий орган, який виконує функцію резервуару сечі, що з нього виводиться назовні через сечівник.

Форма та розміри сечового міхура змінюються у міру його наповнення сечею. Наповнений сечовий міхур має округлу форму. Місткість його в дорослої людини становить 250-500мл. Стінка сечового міхура складається з чотирьох оболонок: внутрішньої слизової, що має багато складок, які дають змогу йому розтягуватися (при наповненні сечового міхура ці складки майже зникають); підслизової, товстої м’язової (вона утворена трьома не посмугованими м’язовими шарами). Середній м’язовий шар має коловий напрямок, а решта – поздовжній. Зовнішня оболонка сполучнотканинна. Завдяки скороченням м’язового шару відбувається витискання сечі із сечового міхура. На межі сечового міхура та сечівника є товстий коловий м’яз – сфінктер, або затягач, він запобігає мимовільному сечовипусканню. У заповненому сечовому міхурі товщина його стінки становить 2-3мм,а після випорожнення - 12-15мм. Перші позиви до сечовипускання виникають тоді, коли в міхурі накопичується 150мл сечі і більше. Якщо її збирається 300-400мл – потреба у сечовипусканні стає нестерпною. Але в дорослої людини сечовипускання є довільним процесом, який суворо контролюється корою великих півкуль головного мозку.

  ІV. Осмислення та узагальнення знань

Виконати тестові завдання.

Який із органів не належить до видільної системи: 1. Легені. 2. Печінка. 3. Шкіра. 4. М’язи. 5. Нирки.

Укажіть правильну послідовність органів, що беруть участь у процесах сечовиділення: 1. Сечівник. 2. Нирки. 3. Сечовий міхур. 4. Сечоводи.

Сеча утворюється з: 1. Крові. 2. Плазми крові. 3. Лімфи. 4. Тканинної рідини.

Нирки містяться у: 1. Грудній порожнині. 2. Над діафрагмою. 3. У верхній частині черевної порожнині. 4. У нижній частині черевної порожнини.

Органами утворення сечі є: 1.Нирки. 2. Сечовід. 3. Сечовий міхур. 4. Сечівник.

Частина нирки, від якої відходить сечовід – це: 1. Устя. 2. Лійка. 3. Чашечка. 4. Миска.

Місткість сечового міхура становить…мл: 1. 1-50. 2. 50-100. 3. 150-200. 4. 250-500.

Укажіть структурну і функціональну одиницю нирок: 1. Нефридії. 2. Нейрон. 3. Нефрон. 4. Звивисті канальці.

Від капсули нефрону відходить: 1. Артерія. 2. Вена. 3. Звивистий каналець першого порядку. 4. Звивистий каналець другого порядку.

Виявіть спільні ознаки для нирок і шкіри: 1. Органи терморегуляції. 2. Органи дихання. 3. Органи сечовиділення. 4. Органи регуляції водно-сольового обміну.

Капсули нефронів містяться в: 1. Нирковій мисці. 2. Кірковій речовині нирок. 3. Мозковій речовині нирок. 4. Ниркових чашечках.

Ворота нирок – це місце: 1. Увігнутої сторони нирки, від якої відходить сечовід. 2. Входу звивистих ниркових канальців. 3. Виходу звивистих ниркових канальців. 4. Входу ниркової артерії.

V. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання учнів

       Оцінювання роботи учнів протягом уроку. Необхідно відмітити тих, хто активно працював, доповнював.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати § 44. Підготуватися до контрольної роботи